- •Розділ 1. «Основи теоретичної екології»
- •Сучасний стан, структура, зв’язок з іншими науками
- •Особливості окремих блоків сучасної екології.
- •Методи екологічних досліджень
- •Потік енергії на Земній Кулі
- •Біогеохімічні цикли. Колообіг речовин.
- •Поняття середовище, екологічні чинники його.
- •Біотичні чинники середовища
- •Місце людини в біосфері.
- •Абіотичні компоненти екосистем.
- •Грунт як біокосний елемент екосистеми
- •Життя в грунті.
- •Живі організми в екосистемах.
- •Принципи функціонування екосистем (за б.Небелем)
- •Автотрофне та гетеротрофне живлення
- •Ценотичний контроль продуктивності
- •Стабільність та стійкість біосистем та екосистем.
- •Контрольні питання теми
- •Просторова структура популяцій
- •Чисельність і щільність популяції
- •Внутрішньопопуляційна структура
- •Популяційні аспекти розвитку людства
- •Забруднення та їх класифікація
- •Нормування і методи визначення забруднень
- •Екологічне навантаження
- •Методи дослідження стану довкілля
- •Екологічний моніторинг і якість природного середовища
- •Контрольні питання теми
- •Забруднення атмосфери.
- •Класифікація забруднень
- •Екологічний вплив атмосферних забруднень
- •Трансформація забруднень в атмосфері
- •Парниковий ефект
- •Кислотні дощі
- •Руйнування озонового шару
- •Ядерна зима
- •Заходи щодо попередження забруднення атмосферного повітря
- •Очищення газодимових викидів
- •Контрольні питання теми
- •Споживачі та користувачі води
- •Забруднення вод Світового океану
- •Класифікація забруднювальних речовин
- •Поведінка забруднень у водоймах, самоочищення води.
- •Контроль і управління якістю води
- •Нормативні вимоги до якості води
- •Очищення стічних вод
- •Контрольні питання теми
- •Забруднення літосфери
- •Поведінка забруднень в грунті та вплив їх на здоров’я людини
- •Контроль і управління якістю грунтів
- •Контрольні питання теми
- •Екологічний стан водойм України
- •Контроль і управління якістю води
- •Стан земельного фонду України
- •Основні екологічні правила
- •Проблеми гармонійного розвитку України
- •Екологічна освіта і екологічне виховання
- •Навчально-методична література
Чисельність і щільність популяції
Популяція упродовж свого життя займає певну територію і зберігає якусь середню кількість особин. Тому, насамперед необхідно визначити чисельність і щільність особин, що свідчіть про ступінь впливу популяції на екосистему.
Чисельність популяції – загальна кількість особин на даній території або в даному об’ємі (води, грунту), які належать до однієї популяції. Розрізняють неперіодичні (такі, що рідко спостерігаються) і періодичні коливання чисельності популяції.
Щільність популяції – середня кількість особин на одиниці площі чи об’єму. Розрізняють середню й екологічну щільність. Середня щільність – це кількість особин (або біомаса на одиницю заселеності простору (тобто доступної площі чи об’єму). При збільшені чисельності щільність не росте лише при умові розселення популяції, збільшення ареалу.
Внутрішньопопуляційна структура
Під внутрішньопопуляційною структурою розуміють поділ популяції на групи особин, які відрізняються за тими, чи іншими властивостями. Залежно від обраного критерію оцінки існує декілька видів внутрішньопопуляційної структури.
Статева структура популяції. Особливості статевої структури популяції визначаються їхньою видовою належністю. Під статевою структурою мають на увазі співвідношення особин різної статі. Співвідношення чоловічої і жіночої статей в популяції має важливе екологічне значення, так як воно безпосередньо пов’яязане із потенціалом її розмноження. і впливом на життєдіяльність всієї екосистеми. Причому стосується це тільки роздільностатевих організмів. Одностатеві популяції складаються лише з жіночих особин і розмножуються патогенезом (розвиток яйцеклітини відбувається без запліднення). У природі поширеніші двостатеві популяції. Співвідношення особин різної статі в популяціях при генетичному контролі складає приблизно 50% на 50%. В людському суспільстві співвідношення статей також відповідає цій пропорції.
Необхідно пам’ятати, що стать контролюється ще і середовищем, тому можуть спостерігатися і відхилення від цього співвідношення.
Вікова структура популяцій.
У кожній популяції завжди є групи різновікових особин, співвідношення яких характеризує здатність популяції до розмноження. Відрізняють три стадії віку: передпродуктивний, продуктивний і постпродуктивний. Тривалість цих стадій у різних організмів дуже відрізняється. При сприятливих умовах у популяції присутні всі вікові групи, які забезпечують відносно стабільний рівень її чисельності. На віковий склад популяції впливають тривалість життя особин, період досягнення статевої зрілості, тривалість періоду розмноження, плодючість і смертність вікових груп. Такі популяції називаються поліциклічними. Популяції, які складаються з особин одного віку, називають моноциклічними (більшість трав’яних рослин, комах).
Якщо покоління нових особин з’являється у популяції одноразово та перехід з одного вікового стану до іншого йде синхронно, то в такій популяції вікова структура не виражена (культурні рослини).