- •Розділ 1. «Основи теоретичної екології»
- •Сучасний стан, структура, зв’язок з іншими науками
- •Особливості окремих блоків сучасної екології.
- •Методи екологічних досліджень
- •Потік енергії на Земній Кулі
- •Біогеохімічні цикли. Колообіг речовин.
- •Поняття середовище, екологічні чинники його.
- •Біотичні чинники середовища
- •Місце людини в біосфері.
- •Абіотичні компоненти екосистем.
- •Грунт як біокосний елемент екосистеми
- •Життя в грунті.
- •Живі організми в екосистемах.
- •Принципи функціонування екосистем (за б.Небелем)
- •Автотрофне та гетеротрофне живлення
- •Ценотичний контроль продуктивності
- •Стабільність та стійкість біосистем та екосистем.
- •Контрольні питання теми
- •Просторова структура популяцій
- •Чисельність і щільність популяції
- •Внутрішньопопуляційна структура
- •Популяційні аспекти розвитку людства
- •Забруднення та їх класифікація
- •Нормування і методи визначення забруднень
- •Екологічне навантаження
- •Методи дослідження стану довкілля
- •Екологічний моніторинг і якість природного середовища
- •Контрольні питання теми
- •Забруднення атмосфери.
- •Класифікація забруднень
- •Екологічний вплив атмосферних забруднень
- •Трансформація забруднень в атмосфері
- •Парниковий ефект
- •Кислотні дощі
- •Руйнування озонового шару
- •Ядерна зима
- •Заходи щодо попередження забруднення атмосферного повітря
- •Очищення газодимових викидів
- •Контрольні питання теми
- •Споживачі та користувачі води
- •Забруднення вод Світового океану
- •Класифікація забруднювальних речовин
- •Поведінка забруднень у водоймах, самоочищення води.
- •Контроль і управління якістю води
- •Нормативні вимоги до якості води
- •Очищення стічних вод
- •Контрольні питання теми
- •Забруднення літосфери
- •Поведінка забруднень в грунті та вплив їх на здоров’я людини
- •Контроль і управління якістю грунтів
- •Контрольні питання теми
- •Екологічний стан водойм України
- •Контроль і управління якістю води
- •Стан земельного фонду України
- •Основні екологічні правила
- •Проблеми гармонійного розвитку України
- •Екологічна освіта і екологічне виховання
- •Навчально-методична література
Контрольні питання теми
1. Поняття популяції, її ознаки.
2. Просторова структура популяцій, популяційне поле, три основні типи розподілу живих організмів у популяційному полі. Територіальні взаємовідносини вищих тварин, типи заселення територій.
3. Внутрішньопопуляційна структура: статева, вікова, розмірна. Значення внутрішньопопуляційної структури.
4. Екологічна ніша, поняття, фундаментальна і реалізована екологічна ніша. Ареал популяції.
5. Динамічні показники популяції. Криві виживання.
6. Концепція демоцену і поняття виду.
7. Популяція як об’єкт використання, моніторингу та управління.
8. Популяційні аспекти розвитку людства.
Першою надорганізмовою біологічною системою є популяція. Термін популяція запозичений з демографії В.Іогансеном у 1905 р. для позначення групи особин одного виду, а іноді навіть однорідної сукупності особин різних видів.
Популяція (англ.. популяціон – населення) – це сукупність особин одного виду, які відтворюють себе протягом великої кількості поколінь і тривалий час займають певну територію, функціонуючи і розвиваючись в одному, або в ряді біоценозів. Популяція – елементарна еволюційна одиниця, екологічною ознакою якої є щільність, розподіл особин за віком і статтю, характер розміщення в межах екосистеми чи угруповання, тип росту та інше.
Кожна популяція існує в певному місці, де поєднуються ті чи інші абіотичні та біотичні фактори. Таке місце поєднання виступає як своєрідна адреса популяції. Якщо вона відома, то існує ймовірність знайти там саме цю популяцію.
Кожна популяція може бути охарактеризована ще і її екологічною нішею. Екологічна ніша є функціональним поняттям. За уявленням розробників цього поняття екологічна ніша є тим діапазоном умов, за яких популяція живе і відтворює себе, тому екологічна ніша сприймається не як об’єм фізичного простору, а як характеристика популяції стосовно всієї системи абіотичних і біотичних факторів, при яких вона може існувати.
Щодо кожного конкретного фактору чи умов життя кожен вид має свою амплітуду, в якій він може існувати. Але так як факторів існування у тварин і рослин багато, то екологічну нішу можна уявити як область в багатомірному просторі факторів, у межах якої може існувати дана популяція.
Кожній популяції характерна фундаментальна екологічна ніша, що представляє собою комплекс екологічних факторів, необхідних для даного виду при відсутності конкурентів. Цей тип ніші відповідає потенційним можливостям виду. На відміну від цього реалізована екологічна ніша охоплює ту амплітуду умов, яка доступна виду в присутності його конкурентів. Реалізована ніша, як правило, в тій чи іншій мірі менша фундаментальної.
Співвідношення між екологічними нішами різних популяцій можуть бути дуже різноманітними: від збігання екологічних ніш до повного розмежування. У межах власної екологічної ніші кожна популяція є найбільш сильним конкурентом. Тому двом різним популяціям з однією і тією ж нішею разом уживатися важко. У біоценозах постійно йде процес диференціювання видів за екологічними нішами, що забезпечує видове різноманіття біоценозів.