
- •Розділ 1. «Основи теоретичної екології»
- •Сучасний стан, структура, зв’язок з іншими науками
- •Особливості окремих блоків сучасної екології.
- •Методи екологічних досліджень
- •Потік енергії на Земній Кулі
- •Біогеохімічні цикли. Колообіг речовин.
- •Поняття середовище, екологічні чинники його.
- •Біотичні чинники середовища
- •Місце людини в біосфері.
- •Абіотичні компоненти екосистем.
- •Грунт як біокосний елемент екосистеми
- •Життя в грунті.
- •Живі організми в екосистемах.
- •Принципи функціонування екосистем (за б.Небелем)
- •Автотрофне та гетеротрофне живлення
- •Ценотичний контроль продуктивності
- •Стабільність та стійкість біосистем та екосистем.
- •Контрольні питання теми
- •Просторова структура популяцій
- •Чисельність і щільність популяції
- •Внутрішньопопуляційна структура
- •Популяційні аспекти розвитку людства
- •Забруднення та їх класифікація
- •Нормування і методи визначення забруднень
- •Екологічне навантаження
- •Методи дослідження стану довкілля
- •Екологічний моніторинг і якість природного середовища
- •Контрольні питання теми
- •Забруднення атмосфери.
- •Класифікація забруднень
- •Екологічний вплив атмосферних забруднень
- •Трансформація забруднень в атмосфері
- •Парниковий ефект
- •Кислотні дощі
- •Руйнування озонового шару
- •Ядерна зима
- •Заходи щодо попередження забруднення атмосферного повітря
- •Очищення газодимових викидів
- •Контрольні питання теми
- •Споживачі та користувачі води
- •Забруднення вод Світового океану
- •Класифікація забруднювальних речовин
- •Поведінка забруднень у водоймах, самоочищення води.
- •Контроль і управління якістю води
- •Нормативні вимоги до якості води
- •Очищення стічних вод
- •Контрольні питання теми
- •Забруднення літосфери
- •Поведінка забруднень в грунті та вплив їх на здоров’я людини
- •Контроль і управління якістю грунтів
- •Контрольні питання теми
- •Екологічний стан водойм України
- •Контроль і управління якістю води
- •Стан земельного фонду України
- •Основні екологічні правила
- •Проблеми гармонійного розвитку України
- •Екологічна освіта і екологічне виховання
- •Навчально-методична література
Живі організми в екосистемах.
Кожна екосистема відрізняється своєрідним потоком енергії та колообігом речовин. Ці процеси опосередковані наявністю в екосистемах живих організмів. Сукупність всіх живих організмів екосистеми називають біоценозом. У сучасній екології біоценозом називають групу організмів різних видів, що співіснують на одній і тій же ділянці території та взаємодіють між собою за рахунок трофічних зв’язків, або просторових.
Серед структур біоценозу виділяють три види:
- видову, що розкриває видове різноманіття живих організмів;
- трофічну, що демонструє характер харчових взаємин між організмами біоценозу;
- просторову, що показує територіальне розміщення рослин, тварин та мікроорганізмів.
Видовий склад біоценозу може бути досить різноманітним. Але його формування підкоряється одному загальному правилу: у природному біоценозі обов’язково повинні бути продуценти, консументи та редуценти. Без такого поєднання організмів із різним типом живлення будь-який біоценоз не може існувати.
Біоценози характеризуються цілком визначеним видовим складом організмів. Залежно від систематичної належності організмів біоценози розділяються на:
* Фітоценози, що утворені рослинами;
* Зооценози, що являють собою сукупність усіх тварин екосистеми;
* Мікробоценози, що сформовані мікроорганізмами, які населяють земляну частину екосистеми.
Цілісність біоценозів зумовлена дією ряду механізмів, але головні серед них – два:
- перший полягає в тому, добір видів в біоценоз будь-якої екосистеми йде на основі спільності їх екологічних вимог щодо середовища;
- другий механізм полягає в наявності коадаптацій рослин та тварин щодо спільного життя.
Співмешкання видів в одному ценозі є результатом того, що один вид потрібен іншому так, що без нього він не може існувати (фітофаги не можуть існувати там, де нема відповідних рослин; рослини, запилювані комахами, не можуть існувати там, де нема цих комах). В результаті цього в кожному біоценозі набір видів рослин та тварин не випадковий, а закономірний.
Форми зв’язків між організмами в біоценозі різноманітні. Основні із них:
1. Топічні зв’язки, що виникають за рахунок того, що один організм своєю життєдіяльністю змінює середовище в бік, сприятливий для інших організмів. Наприклад, сфагові мохи підкислюють грунтовий розчин і створюють сприятливі умови для засенення цих боліт рисичкою, журавлиною та іншими рослинами, характерними для боліт Полісся України.
2. Трофічні зв’язки полягають у тому, що особини одного виду використовують інший вид, продукти його життєдіяльності, або мертві залишки як джерело їжі. Наприклад, тільки на основі трофічних зв’язків лелеки належать до складу водно-болотистих ценозів, а лосі населяють в основному осикові ліси.
3. Фабричні зв’язки – зв’язки, при яких особини одного виду використовують особин іншого виду чи їхні частини тіла для побудови необхідних їм гнізд, або схованок.
4. Форичні зв’язки – забезпечують перенесення особин одного виду особинами іншого виду.
У природі спостерігаються як тривалі біоценози так і короткочасні ( біоценоз дубового лісу і біоценоз пшеничного поля).