Тренерський портфель Міні-лекції

Метою міні лекції є надання груш необхідної інформації з тих чи інших питань в обмежений час. Під час міні-лекції (як уже згадувалося, короткого повідомлення тривалістю 10-15, частіше-5-10 хвилин) розглядається певна проблема, надається інструкція, алгоритм діяльності, окреслюється коло питань, запропонованих до розгляду, тощо.

Тренер викладає матеріал, частіше за все користуючись наочними посібниками (плакатами, малюнками, діаграмами, схемами тощо), на яких наведені дані, що допомагають запам'ятовувати навчальний матеріал. Використання цих посібників не обмежується строком міні-лекції, вони перебувають в аудиторії протягом усього заняття, дня тренінгу, нагадуючи учасникам пройдене.

Зміст міні-лекції має бути закріплений у подальших вправах, дискусіях тощо. Ефективнішою є лекція з використанням засобів візуалізації, це сприяє концентрації уваги. Для візуального супроводження міні-лекції використовують технічні засоби (проектор, відеокамера, дошка тощо). Доречним є також демонстрація відео - чи кінофільмів, їхніх фрагментів. Програми тренінгів, які вимагають засвоєння великого обсягу фактичного матеріалу, передбачають виготовлення заздалегідь допоміжних листівок, табличок, карток для роздавання учасникам, що дозволяє уникнути читання значної частини інформації в лекційній формі, Якщо групу ведуть два тренери - вони можуть читати міні-лекції по черзі, це допомагає привернути більшу увагу групи.

Історії та розповіді

Вони мають бути цікавими для слухачів, містити елементи гумору, несподіваного розвитку подій тощо. Використання історій та розповідей у проведенні тренінгів забезпечує створення умов для підсвідомого засвоєння певних ідей (наприклад, переконань щодо цінності здорового способу життя).

Історії та розповіді найчастіше бувають трьох типів: коли розповідь ведеться від першої особи („Я сам...”); коли повідомляються випадки з іншими людьми („Мій знайомий одного разу..”); коли історія базується на вигаданих подіях („У казковій країні...”).

Історії можуть бути побудовані за принципом «плетіння», коли розповідається водночас про дві якісь події - спершу початки історій, потім - їхні закінчення.

Можливо також користуватися методом «потрійної спіралі».

Використання таких конструкцій дозволяє привернути й утримати напружену увагу слухачів до змісту історій протягом певного часу. і «вбудовувати» у розповідь приховані інформаційні повідомлення. Вони підсвідоме запам'ятовуються, і в потрібний момент пригадуються, спонукають слухачів до схожого варіанту поведінки.

Короткі, незвичайні історії запам'ятовуються надовго, і слухачі (особливо діти, молодь) охоче переказують їх один одному. Але слід бути обережним стосовно часових меж - довгі, складні історії гірше запам'ятовуються, розмаїття подій відволікає слухачів від головної ідеї розповіді. Натомість короткі яскраві розповіді сприяють виникненню стану внутрішньої візуалізаціі, фантазування, співчуття героям, і більшою мірою впливають на підсвідомість.

Отжеє сенс, готуючись до тренінгу, передбачити кілька історій та розповідей, які несуть приклади позитивної поведінки в складних ситуаціях у ненав'язливій. прихованій формі.