3. 2. Роль фізичної активності у зміцненні нервової системи

Одним з найкращих засобів зміцнення нервової системи, зняття нервово-емоційної напруги є фізичне навантаження, яке не тільки нейтралізує негативну дію на організм стресових факторів, але й змінює на краще характер людини. Цей феномен пояснюється тим, що при регулярному тривалому фізичному навантаженні кількість антидепресивних гормонів у крові (корепінефрину та ін.) подвоюється. Ці гормони долають депресію, надають людині бадьорості, оптимізму, сприяють спокійній, рівній поведінці. Найбільш ефективними щодо цього є оздоровчий біг, плавання, ходьба на лижах, гребля, ритмічна гімнастика з оптимальним навантаженням. Слід пам'ятати, що спортивні ігри з більш сильним супротивником, а також надмірне навантаження посилюють синдром нервово-емоційного напруження.

Ученими доведено, що застосування прийому самонавіювання під час проведення фізичних вправ тільки посилює їх оздоровчий ефект. Будь-який внутрішній орган (серце, мозок тощо) підлягає статико-силовому впливові у стані підвищеної навіюваності. Це супроводжується вольовим спрямуванням крові і енергії у фізіологічно заданому напрямку. Було це помічено вже давно східними дослідниками, які вважали даний прийом складовим елементом оздоровлення. На жаль, у європейських країнах таке поєднання ще не набуло необхідного поширення — більшість фізичних вправ виконуються механічно.

Нижче наводяться формули, повторення яких подумки перед початком тренування або під час руху дозволяє набагато швидше досягнути оздоровчого ефекту:

"Тільки біг (плавання, йога, комплексне тренування, силові вправи або інші засоби) зроблять мене молодим, здоровим і невтомним протягом усього життя".

"Цей комплекс вправ зробить мій організм здоровим, а тіло — молодим і красивим".

Можна створити і свої власні формули. Потрібно завжди пам'ятати, що організм — це єдине ціле, і включення в процес оздоровлення тіла та душі, фізичної і психічної сфери повинно бути свідомим і органічним.

3.3. Нормалізація сну

Найбільш неприємним і постійним супутником психоемоційної напруги є безсоння як результат пограничного збудження ЦНС.

Складнощі із засинанням, поверхневий сон, завчасне пробудження та інші порушення сну трапляються досить часто.

І у практично здорових людей, які взагалі сплять добре, бувають тимчасові порушення процесу засинання. Сон здорової людини найчастіше порушують думки, у більшості випадків пов'язані з нещодавніми подіями, неприємностями.

Здавна відомо, що хорошим засобом від безсоння є мед. За 1-1,5 години до сну випивають 3/4 склянки теплої води, в якій розчинена столова ложка меду. Сприяє засинанню також тепла ванна або ванна для ніг безпосередньо перед сном.

Добре допомагає при безсонні самонавіювання, спрямоване на розслаблення м'язів обличчя і кінцівок, нормалізацію дихання, створення установки на заспокоєння і приємні думки. Вся увага при цьому повинна бути зосереджена на словесно-мисленнєвому навіюванні. Помічено, що людина, яка звикла до самонавіювання, швидко засинає.

Оскільки кожна людина переживає емоційну напругу по-своєму, будь-який випадок порушення сну потребує компетентного аналізу, обстеження, вивчення способу її життя. Наприклад, порушення сну в осіб похилого віку (безсоння вночі і сонливість удень або поверхневий сон, після якого людині здається, що вона взагалі не спала) свідчить найчастіше про недостатність мозкового кровообігу, що обумовлено склеротичними змінами в судинах. Очевидно, що найкраще звертатися в кожному конкретному випадку до невропатолога. Але є й загальні рекомендації з нормалізації сну. Це обов'язкова фізична, м'язова діяльність протягом доби, особливо при напруженій розумовій роботі, яка найчастіше і призводить до стресу. Сюди включається ранкова гімнастика, фізичні вправи у перервах між роботою, пішоходні прогулянки тощо Чергування фізичної і розумової роботи протягом дня, яка переключає діяльність ЦНС і включає почергово соматичні і нервові системи організму, сприяє швидкому засинанню і міцному сну. Слід дотримуватися режиму сну і неспання, який збігається з біологічними ритмами організму. Звичайно, індивідуальні норми сну і неспання дуже різняться. Але в будь-якому випадку тривалість сну повинна бути такою, щоб він знімав фізичну і психічну напругу, щоб людина прокидалася з відновленими силами, працездатною.

Велике значення для нормалізації сну має час засинання. Звичка засинати в один і той самий час повинна формуватися ще з дитинства. У такий спосіб закріплюється рефлекс гальмування діяльності ЦНС у певний час. І, звичайно, для нормального сну потрібно забезпечити дотримання елементарних вимог щодо гігієни сну.

Очевидно, що роль харчування, фізичної активності, здорового сну, народних засобів зняття нервово-емоційної напруги, досить велика у формуванні психічного здоров'я сучасної людини.