Тема 2: Історія і традиції внз
2.1 Розвиток мду
У 1995р. згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня
1995р. В м.Мукачевібув відкритий філіа Технологічного університету
Поділля (м . Хмельницький).В 1997 році на базі Мукачівського філіалу
Технологічного університету Поділля створений Мукачівський технологічний інститут.Основне завдання цого полягало в підготовці висококваліфікованих фахівців для легкої промисловості та сервісного обслуговування.
Мукачівський гуманітарно – педагогічний інститут був навчальним закладом, що належав до комунальної форми власності і знаходився у підпорядкуванні управління освіти і науки Закарпатської ОДА. Мукачівський
Гуманітарно-педагогічний інститут–це один з найстарших педагогічних закладів Закарпаття, який здійснював підготовку майбутніх спеціалістів для cистеми дошкільної, початкової ланки освіти та щкіл національних меншин.
У вересні 2008 року шляхом злиття двох інститутів створено Мукачівський державний університет. Об’єднання двох вузіввикликало модернізацію освіти України для реалізації концептуальних засад Болонського процесу, географічним положенням, кількістю студентів.
Структурними підрозділами університету є Виноградівський державний коледж, та гуманітарно- педагогічний коледж.
2.2 Форми організації навчання
Форми навчання в університеті встановлені такі:
– денна (стаціонарна);
– заочна.
Денна (стаціонарна) форма навчання є основною формою здобуття певного рівня освіти або кваліфікації з відривом від виробництва.
Організація навчального процесу на денній (стаціонарній) формі навчання здійснюється університетом згідно з державними стандартами освіти і даним Положенням.
Заочна форми навчання є формою здобуття певного рівня освіти або кваліфікації без відриву від виробництва.
Організація навчального процесу на заочній формі навчання здійснюється університетом згідно з державними стандартами освіти.
2.3 Основні види навчальних занять:
лекція;
лабораторне, практичне, семінарське, індивідуальне заняття;
консультація.
Інші види навчальних занять визначаються у встановленому порядку.
Лекція – основна форма проведення навчальних занять, призначених для засвоєння теоретичного матеріалу.
Лабораторне заняття – форма навчального заняття, при якому студент під керівництвом викладача особисто проводить експерименти чи досліди з метою практичного підтвердження окремих теоретичних положень даної навчальної дисципліни, набуває практичних навичок роботи з лабораторним устаткуванням, обладнанням, обчислювальною технікою, вимірювальною апаратурою, методикою експериментальних досліджень у конкретній предметній галузі.
Практичне заняття – форма навчального заняття, при якій викладач організує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентом відповідно сформульованих завдань.
Семінарське заняття – форма навчального заняття, при якій викладач організує дискусію навколо попередньо визначених тем, до котрих студенти готують тези виступів на підставі індивідуально виконаних завдань.
Індивідуальне заняття – проводиться з окремими студентами на спеціальностях мистецького профілю з метою підвищення рівня їх підготовки та розкриття індивідуальних творчих здібностей.
Консультація – форма навчального заняття, при якій студент отримує відповіді від викладача на конкретні запитання або пояснення певних теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування.
Курсові роботи виконуються з метою закріплення, поглиблення й узагальнення знань, одержаних студентами за час навчання та їх застосування до комплексного вирішення конкретного фахового завдання.
Кваліфікаційні роботи виконуються на завершальному етапі навчання студентів в університеті і передбачають:
Систематизацію, закріплення, розширення теоретичних і практичних знань із спеціальності та застосування їх при вирішенні конкретних наукових, технічних, економічних виробничих й інших завдань;
Розвиток навичок самостійної роботи і оволодіння методикою дослідження та експерименту, пов’язаних із темою роботи.
Самостійна робота студента є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від обов’язкових навчальних занять.
Практична підготовка студентів є обов’язковим компонентом освітньо-професійної програми для здобуття кваліфікаційного рівня і має на меті набуття студентом професійних навичок та вмінь.
Контрольні заходи. До контрольних заходів належать поточний, модульний, підсумковий контролі.
Поточний контроль – оцінювання засвоєння студентом навчального матеріалу під час проведення кожного аудиторного навчального заняття .
Модульний контроль. Модульному контролю кожного семестру підлягає навчальний матеріал кожного модуля за видом занять окремо.
Підсумковий контроль – комплексне оцінювання якості засвоєння навчального матеріалу дисципліни на підставі результатів усіх модульних контролів.