- •Міністерство освіти і накуи, молоді та спорту України
- •2. Тематичний план лекцій з дисципліни історії української культури
- •3. Архаїчні культури на території України. Трипільська культура та її здобутки.
- •4.1. Скіфська культура.
- •4.2. Антична епоха в українському контексті.
- •4.3. Слов’янська доба в дохристиянській культурі українських земель.
- •Контрольні запитання
- •Тема 2. Культура Київської Русі та Галицько-Волинського князівства (х–хііі ст.)
- •1. Загальна характеристика періоду Київської Русі. Вплив християнства на розвиток давньоруської культури.
- •2. Культура Київської Русі як синтез язичництва та візантійського впливу.
- •2.1. Мова, писемність, освіта, наукові знання та література.
- •2.2. Містобудування й архітектура. Архітектура.
- •2.3. Скульптура, живопис, декоративно-прикладне мистецтво. Музика.
- •3. Соціокультурні процеси та мистецькі здобутки Галицько-Волинського князівства.
- •Контрольні запитання
- •Тема 3. Ренесанс як явище в українській культурі (хіv–хvі ст.)
- •1. Національний варіант Ренесансу і Реформації в українській культурі.
- •2. Братства як осередки національно-релігійного та культурно-освітнього життя.
- •3. Виникнення українського друкарства. Пересопницьке Євангеліє.
- •4. Полемічна література.
- •5. Архітектура та образотворче мистецтво.
- •Контрольні запитання
- •Змістовий модуль 2. Українська культура нового та новітнього часів
- •Тема 4. Феномен українського бароко (хvіі – хvііі ст.)
- •1. Історичні та суспільно-політичні передумови розвитку української культури хvіі – хvііі ст.
- •2. Розвиток освіти і науки. «Золота доба» Києво-Могилянської академії.
- •3. Література, усна народна творчість, музика і театр епохи бароко. Творчість м. Березовського, а. Веделя, д. Бортнянського.
- •4. Бароко в архітектурі і живописі України. Школи іконопису. Український портретний живопис. Своєрідність українського бароко в загальноєвропейському контексті.
- •Контрольні запитання
- •Тема 5. Національно-культурне відродження. Дискурс просвітництва та романтизму в Україні . (перша половина хіх ст.).
- •1. Суспільно-політичні, духовно-ідеологічні процеси в Україні початку хіх ст.
- •2. Розвиток освіти в Україні. Наука.
- •3. Особливості українського літературного процесу.
- •4. Розвиток театрального і музичного мистецтва. Образотворче мистецтво.
- •Контрольні запитання
- •Тема 6. Культура України другої половина хіх – початку хх ст.
- •1. Українська культура в контексті суспільно-історичних реалій кінця хіх – поч. Хх століття.
- •2. Розвиток освіти та науки в Україні у другій половині хіх – поч. Хх ст.
- •3. Розвиток музично-драматичного мистецтво. М. Лисенко – засновник української класичної музики.
- •4. Література і театральне мистецтво. Театр корифеїв. Молодий театр.
- •5. Формування національного стилю в архітектурі та образотворчому мистецтві.
- •Контрольні запитання
- •Тема 7. Українська культура радянської доби (1920–1991)
- •1. Культурне будівництво у радянській Україні в 20–30 рр. Хх ст.
- •2. Українська культура у період сталінізму. Репресії проти митців. Роки війни.
- •3. Українська культура повоєнного періоду. Шістдесятництво як культурний феномен.
- •4. Форсований наступ на українську культуру за часів стагнації.
- •Контрольні запитання
- •Тема 8. Культура України на зламі двох століть.
- •1. Культуротворчі процеси в Україні після здобуття незалежності.
- •2. Сучасне українське образотворче мистецтво як втілення менталітету українців. Постмодернізм.
- •3. Розвиток сучасної української літератури. Поширення комерційних жанрів.
- •4. Сучасне українське кіномистецтво і театр, образотворче та музичне мистецтво.
- •Контрольні запитання
- •Тема 9. Особливості культури Закарпаття
- •1. Культура Закарпаття х – хvііі ст.
- •2. Культура Закарпаття хvііі – хіх ст.
- •3. Культура Закарпаття першої половини хх ст
- •4. Культура Закарпаття другої половини хх – початку ххі ст.
- •Тематика семінарських занять Семінар 1. Історичні умови винекнення та джерела формування української культури.
- •Семінар 2. Культура Київської Русі та Галицько-Волинського князівства (х–хііі ст.)
- •Семінар 3. Ренесанс як явище в українській культурі (хіv–хvі ст.)
- •Семінар 4. Феномен українського бароко (хvіі – хvііі ст.)
- •Семінар 5. Національно-культурне відродження. Дискурс просвітництва та романтизму в Україні (перша половина хіх ст.).
- •Семінар 6. Культура України другої половина хіх – початку хх ст.
- •Семінар 7. Українська культура радянської доби (1920–1991)
- •Семінар 8. Культура України на зламі двох століть.
- •Семінар 9. Особливості культури Закарпаття
- •Тематика індивідуальних робіт
- •Список рекомендованої літератури
- •Інформаційні ресурси
Контрольні запитання
1. Хто з лідерів Київської держави вперше прийняв християнство?
2. Коли і ким було проведено хрещення Русі?
3. В чому історичне значення прийняття на Русі християнства візантійського обряду? Які його позитивні та негативні риси?
4. Охарактеризуйте «Повість врем’яних літ» як джерело давньоруської історії та культури.
5. Яке значення має "Слово о полку Ігореве" у світлі світового епосу?
6. Досягнення культури Київської Русі за часів Ярослава Мудрого.
7. Яке місце і значення культури Київської Русі в контексті світової культури?
8. Які найвідоміші архітектурні споруди були створені у Київській Русі у 10-12 ст.?
9. Особливості культурного процесу в Галицько-Волинському князівстві?
Тема 3. Ренесанс як явище в українській культурі (хіv–хvі ст.)
1. Національний варіант Ренесансу і Реформації в українській культурі.
2. Братства як осередки національно-релігійного та культурно-освітнього життя.
Науково-освітні центри.
3. Виникнення українського друкарства. Пересопницьке Євангеліє.
4. Полемічна література.
5. Архітектура та образотворче мистецтво.
1. Національний варіант Ренесансу і Реформації в українській культурі.
В європейській культурі розрізняють ранній і пізній гуманізм епохи Ренесансу. Ранній виник в Італії (ХІV-серединаXVст.) й ознаменований інтересом до класичних мов, риторики, поезії, історії та моральної філософії. В його середовищі формувалися ідеї громадянського гуманізму – патріотизм, свобода особистості, гідність людини, громадянське служіння, спільне благо та ін. в останній третині XVст. в Італії та південній Франції помітно зміщення гуманістичних інтересів до природничих наук, натурфілософії, теології. Цей період прийнято називати гуманізмом.
В українській культурі раннім гуманізмом зазвичай називають період XV-XVІст., ознаменований діяльністю провідних учених – вихідців із українських земель – Юрія Дрогобича, Павла Русина, Лукаша з Нового Міста, Григорія Чуя, Станіслава Оріховського-Роксолана та ін. Вони перші вивчили латинську мову, навчалися в європейських університетах, збагатили ренесансну культуру, насамперед, своїми творами, де відчутне нове розуміння людини-особистості, гордість за працю, за свій рід і батьківщину, бажання прославляти її у світі.
В економічному, політичному та культурному відношенні Україна в дану епоху була складовою частиною Європи. Нею цікавилися культурно-освітні діячі, сюди охоче навідувались, тут вільно проживали і творили відомі представники європейської ренесансної культури – Філіп Буонакорсі Каллімах, Кирило Лукаріс, Никифор Параскез. Осідали вони переважно у Львові й Острозі. Поряд із цими містами головними центрами культурного та наукового життя були Київ, Перемишль, Замостя. Саме тут зароджувався і міцнів, структурно оформлявся український гуманістичний рух, зокрема як завдяки безпосереднім контактом із гуманістами Західної Європи, так і через ознайомлення українських авторів із творами європейських мислителів. У згаданих українських містах уже XVІст. з “явилися наукові осередки, справжні культурно-освітні центри зі школою, друкарнею, гуртком учених людей, які не тільки творили чи перекладали твори різного змісту – богословські, світські, підручники, а й навчали молоде покоління.
Принагідно зауважимо, що поступово почали зявлятися переклади Святого Письма словяно-руською мовою: Пересопницьке Євангеліє (1556-1561рр.), Літківське Євангеліє, Псалми Давида (1582р.), а такоє знаменита на весь світ Острозька Біблія (1581р.). Переклади та масові розповсюдження Святого Письма мовою, доступною широким колам освідчених людей, прокладали шлях до розуміння Священних текстів, знайомили читачів із засадами первісного християнства, сприяли поширенню раціоналістичних ідей протестантизму.