2. Навчально-музичні (музично-дидктичні ) ігри.

Відомо, що на уроках у молодших класах ефективне застосування ігрових методів. Зокрема, дітям подобається виконувати роль учителя. Наводимо приклади навчально-музичних ігор, що ґрунтуються на співробітництві й оцінній діяльності учнів.

«Звучи, наша пісенько!» «Учитель» показує на «чарівній руці» (модель нотного стану) звуковисотний малюнок задуманої ним мелодії, слухає спів класу й оцінює його.

«Чую дзвін та чи знаю, де він?» «Учитель» виконує музичну фразу (фрагмент знайомої пісні) на одному з дитячих музичних інструментів, але так, щоб діти не бачили. Вони визначають, з якої пісні прозвучав уривок, на якому інструменті він був виконаний. Якщо хтось може, то повторює почуту музичну

Гема: «Етапи розучування пісні»

1. Попередня бесіда до пісні.

2. Художній показ пісні.

3. Бесіда про пісню.

4. Вивчення і запис слів.

5. Розучування мелодії по фразах.

6. Спів пісні в цілому.

7. Робота над художнім образом пісні.

1.

Попередня бесіда про її зміст має велике значення для успішного вивчення пісні. Вона вводить учнів у круг життєвих явищ, закладених в основу пісні, дає короткі відомості про авторів лексику і муз., пояснює незрозумілі слова і загальний зміст пісні. Такі бесіди побуджують в учнів з цікавістю при слухову ватись до пісні під час художнього показу і шукати в ній відображення тих чи інших явищ дійсності. Все це сприяє більш поглибленій, продуманій роботі над піснею, виразності її виконання. В кінці попередньої бесіди вчитель може посилювати перед учнями такі завдання.

Наприклад: відмітити ті місця (куплети ), які найбільш сподобались учням, звернути увагу з кількох частин складається пісня, порівняти заспів і приспів, схожі вони чи контрастні. Тоді можна поставити конкретні запитання: Про що ця пісня? Який характер музики? В якому ритмі вони виконувались?

Якими засобами музика допомагає розкрити зміст пісні?

При розучувані пісень про природу доцільно використовувати репродукції картини. Але не слід забувати, що основним фактром музичного виховання є

сама лексика, сама пісня, тому не слід зловживати бесідою про неї. Бесіда повинна бути емоційна, доступна і тривати не більше 3 хв. 2.

Чим більше подобається пісня дітям тим краще, швидше вони будуть її розучувати. Багато залежить від того, як пісня буде показана вчителем. Якщо пісня виконується не емоційно, то вона не справляє враження на дітей, не доходить до них.

Необхідно мати на увазі, що діти особливо молодшого віку, дуже схильні до наслідування і намагаються співати так, як показує вчитель. Вчитель повинен знати пісню дуже добре, бажано пам'ятати всі куплет. Він мусить не тільки правильно проспівати мелодію, але й виконати її так, щоб вона прозвучала свідомо, справила враження на дітей, сподобалась їм і викликала в них бажання повторити її. Пісня показує все цілком, щоб у дітей склалося загальне враження від її змісту і характеру. Художній показ можна продемонструвати за допомогою грамзапису, особливо коли пісня двоголоса й виконана вчителем, а також у виконанні 2,3- х учнів, які завчасно вивчили мелодію пісні. Коли вчитель співає пісню сам по собі акомпонуючи, він повинен добре узгодити силу звучання голосу і силу звучання акомпонування.

Прослухавши пісню, учні відповідаюуть на питання, які були задані в попередній бесіді. Важливо, щоб учні ділилися своїми враженнями про пісню, висловлювали своє ставлення до неї. Слід, звернути увагу на складність дикції, домогтися, щоб вони свідомо дотримувалися правил орфоепії. Якщо зустрічаються незрозумілі слова, то потрібно напису їх.

Якщо текст порівняно легкий, то його вивчають разом з мелодією - це економить час, активізує пам'ять. Якщо текст Складний, то його слід записувати на дошці, на плакаті, вивчити з підручника. Ні в якому разі не слід диктувати усі слова пісні на одному уроці. По ■ перше, краще коли учні переписують Тексти 3 дошки, або і і і а каті, а по друге на одному уроці вивчають як правило 1 куп. ісі, а більше уваги приділяють музиці Коли пісня 2-го. юса, то розучують мелодію одного голосу, вчитель да< змогу переписувати 2 голосу слова. Часто вдаються до «хорового» розучування слів пісні. Найкращі тексти; повторювати неголосно, в ритмі пісні, дещо розм'якшуючи голосні, на які припадає тривалий склад.

5.

Це основний етап розучування пісні, учитель співає, прогріє ще раз один к\ 11, іет, щоб відновити в пам'яті учнів ті враження, які вощи дістали під час художнього показу і призабули Що Деякої міри під час бесіди та вивчення слів. Потім наспівує Іетап речення, виділяє 1 фраз, зупиняється на ній. Якщо пісня вивчається зоровим методом, то розбирають ритмічний малюнок однієї фрази, сольмізують, сольфеджують і підставляють слова. При вивченні пісні слуховим методом, фраза виконується декілька разів (3-4). В супроводі інструменту, без супроводу і тільки потім вчитель пропонує повторити цю фразу учням. Вчитель повинен пам'ятати, що чим досконаліше буде подана фраза, тим краще і скоріше вона буде засвоєна дітьми. У співі учителя повинні бути відображені всі співочі навички, правильно вимовлений звук, точна інтонація, чіткий ритм, фразування, дикція. Важливо, щоб якість показів не знижувалась під час багаторазових повторень.

Дуже важливо, щоб учні проспівали правильно з першого разу і не повторювали багато раз одну і ту саму фразу. Вчитель повинен пам'ятати, що засвоєння мелодії учнями є дуже складним процесом, який вимагає великого напруження, уваги, слуху, пам'яті. Важливо, щоб вчитель швидко помітив помилку і виправив її, але значно краще буде, якщо вчитель зуміє попередити помилку в співі до даної фрази. Якщо у фразі зустрічаються важкі місця, що їх потрібно виділити і проспівувати декілька разів.

Гїри розучуванні фрази, вчитель в першу чергу звертає увагу на чіткість передачі мелодії (інтонація, ритм, слова), а дещо пізніше - на інших викон. навичках (фразування, дихання, динаміка, тембр). Перед початком співу дуже важливо добре налаштувати учнів на piano і пропонувати учням зробити те саме.

Якщо окремий мотив, або перехід звучить , корисно проспівувати

його повільно і тихо або закритим ротом.

Коли перша фраза вивчена вчитель співає 1 -2 гу фрази разом, щоб встановити зв'язок між ними, зробити порівняння, виявити схожість або контрастність. Таке порівняння дає змогу робити спостереження за рухом мелодії і тим за яким полегшує вивчення другої фрази. Вивчення 2-ї фрази іде такими ж методами як і першої.

Іноді корисно 1-у фрази вивчати зоровим методом, і всі наступні - слуховим. Після вивчення 2-ї фрази вчитель пропонує учням проспівати першу і другу, як одне ціле. Діти повторюють спів 3-4 рази. Ці повторення не повинні бути меланхолічними («ще раз»). Кожне повторення повинне мати своє завдання (неправильний римт, не чисте інтонування, неправильно взяте дихання і т. д.). Приблизно такий порядок при вивченні.

6.

Після детального вивчення фраз, речень учні співають цілий куплет, потім вивчають слова інших куплетів і співають всю пісню. Це перша ступінь оволодіння піснею. Fla наступних уроках іде робота над художнім образом пісні.

7.

Окремі прийоми виразного співудіти вже чули при виконанні пісні вчиелем. Але цій групі роботі достатньої уваги не приділяють. Головна увага зверталась на запам'ятовування мелодії.

Одним з головних навиків при роботі над х\ дожнім образом пісні є звукоутворення. Для правильного звукоутворення учням рекомендувалося закруглення голосних звуків у великому регістрі. Часто правильному звукоутворенню мішає надмірно голосний, крикливий слів. З метою розвитку головного звучання не можна допускати співу високих звуків у грудному регістрі. На якість співу прямий і безпосередній вплив має дихання. На піснях які учні вивчають та спеціалізуються на вокальних вправах, учні знайомляться з типами дихання і прийомами їх застосування:

1. спокійне дихання — при наспівних піснях надмірного руху;

2. повне, швидке, але не метушливе - при співі пісень у не швидких темпах;

3. неповне і швидке дихання робиться у всіх випадках, коли між фразами немає пауз.

Не потрібно брати занадто багато повітря при вдиху, тому що затруднює спів. Вдих при співі повинен бути трохи більшими ніж при звичайному співі. Особливо слід звернути увагу на орієнтацію на дихання. Чітка дистанція Досягається твердимформуванням голосних і приголосних звуків, ясного і продуманого дотримання правил орфоепії, потрібно слідкувати, щоб чітка вимова слів Добре узгоджувалась з вокальною лінією (мелодією). Часто при твердій дикції слів стає занадто голосним, грубим, напруженим, а цього допускати не можна. Робота над виразністю співу, фразування, динаміка, темп, тембр, спосіб звуковедення, передача храктеру і стилю пісні - є звертальним моментом в роботі над художнім образом. Перехід до цієї роботи можливий тільки годі, коли попередні навички вже засвоїні.