Злочини проти громадського порядку та моральності

При підготовці до написання курсової роботи за даною тематикою, слід мати на увазі, що в якості критерію об’єднання ряду складів злочинів у Розділі ХІІ КК України є їх родовий об’єкт – суспільні відносини у сфері громадського порядку та моральних засад суспільства (моральності).

Аналізувати заявлений склад злочину необхідно починати з його об’єктивних ознак. По-перше, окремо треба зупинитись на його основному безпосередньому об’єкті, яким є конкретні прояви (аспекти) громадського порядку чи моральності. Також слід мати на увазі, що деякі склади злочинів означеної категорії характеризуються додатковим об’єктом (як обов’язковим, так і факультативним) – суспільними відносинами у сфері безпеки життя і здоров'я людини, власності. Заподіяння визначеної у законі шкоди зазначеним суспільним відносинам поряд з основним об’єктом в ряді випадків є необхідною умовою існування складу злочину, а тому їх розгляду слід приділити окрему увагу. По-друге, оскільки деякі склади злочинів передбачають наявність в своєму складі предмету (наприклад, ст.283 КК в якості предмету злочину передбачає пам’ятки – об’єкти культурної спадщини), його аналізові також необхідно приділити належну увагу.

При описанні ознак об’єктивної сторони, треба пам’ятати, що склади злочинів проти громадського порядку та моральності, можуть бути сконструйовані і як матеріальні, і як формальні. Особливостями суспільно небезпечного діяння в ряді випадків є його ускладнений та подекуди оціночний характер (наприклад, грубість порушення громадського порядку при вчиненні хуліганства (ст.296), публічність закликів до погромів (ст.295) тощо). Характеристику зазначених діянь необхідно організувати на підставі доктринальних розробок та судової практики.

При характеристиці об’єктивної сторони заявленого складу злочину також необхідно зупинитись на описання суспільно небезпечних наслідків, якщо такі передбачені законом (наприклад, ст.293, 298 КК тощо).

При проведенні аналізу ознак суб’єкту треба відштовхуватись від того положення, що по всім основним складам злочинів проти громадського порядку та моральності (окрім хуліганства (ст.296)) він є загальним. За ст. 296 КК відповідальність може наставати з 14 років. А по ряду кваліфікуючих ознак у ст.ст.298, 298-1, 303 КК передбачений спеціальний суб’єкт – службова особа.

З суб’єктивної сторони злочини проти громадського порядку та моральності в цілому характеризуються умисною формою вини. В деяких випадках обов’язковим елементом суб’єктивної сторони виступає також мотив або мета (наприклад, мотив явної неповаги до суспільства при хуліганстві (ст. 296), чи мета збуту або розповсюдження при вчиненні злочину, передбаченого ст. 300 КК). Це обумовлює необхідність окремої їх характеристики у випадках, коли вони прямо передбачені законом.

У ряді складів злочинів проти громадської безпеки і моральності передбачена наявність кваліфікуючих ознак. Їх розкриттю необхідно приділити належну увагу.

При висвітленні питання щодо розмежування заявленого складу злочину із суміжними, перш за все, необхідно його відмежувати від однорідних злочинів (передбачених Розділом ХІІ КК), а потім і від інших, схожих за рядом ознак, злочинів.

При аналізі конкретного складу злочину необхідно звертатися до відповідних постанов Пленуму Верховного Суду України.

Завершується написання курсової роботи формулюванням лаконічних висновків по суті.