
- •Тема 7. Теорія психологічного експерименту
- •1. Поняття змінної
- •1.1. Види змінних
- •1.2. Контроль змінних
- •1.3. Психологічні шкали
- •3. Шкала інтервалів.
- •1.4. Критерії якості виміру змінних
- •1.5. Дослідницький (пошуковий) і підтверджувальний (конфірматорний) експеримент
- •2. Гіпотеза в науковому дослідженні психіки
- •2.1. Поняття гіпотези і її види
- •2.2. Хороша гіпотеза
- •2.3. Перевірка статистичних гіпотез. Помилки 1-го і 2-го роду
- •Варіанти статистичного рішення при перевірці експериментальної гіпотези (за в. Дружиніним)
- •2.4. Асиметрія висновків на основі експериментальних результатів
- •3. Валідність психологічного експерименту
- •3.1. Поняття валідності і її види
- •3.2. Надійність психологічного експерименту
- •3.3. Фактори, що загрожують валідності експерименту
- •1. Фактори часу:
- •8. Фактори вибірки (за Кемпбеллом):
3.2. Надійність психологічного експерименту
Друга важлива характеристика результатів експерименту – надійність.
НАДІЙНІСТЬ – 1) відтворюваність результатів дослідження; 2) точність виміру; 3) стійкість результатів, одержуваних за допомогою певної методики, у часі й стосовно різних перешкод (побічним змінним).
У вузькому тестологічному розумінні надійність розуміється як погодженість результатів тестування випробуваних у різні моменти часу, при первинному й вторинному тестуванні й з використанням різних по еквівалентності, за змістом завдань.
Відмінність її від валідності легко зрозуміти з наступної аналогії. Якщо представити експеримент як стрільбу по мішені, то валідність визначає точність влучення в задану мішень, а надійність – купчастість стрільби.
Надійність експерименту можна підвищити:
- збільшенням кількості проб
- дотриманням точності проходження схеми експериментальної процедури;
- врахуванням всіх факторів і фіксацією випадків появи нових, непередбачених факторів;
- стабілізацією нерелевантних змінних.
Валідність і надійність – це незалежні характеристики експерименту.
3.3. Фактори, що загрожують валідності експерименту
Фактори, що загрожують внутрішній валідності експерименту
1. Фактори часу:
- зміни, які відбуваються протягом часу й обумовлюють нестабільність результатів, зокрема нестабільність самої незалежної змінної в часі;
- ефект історії – вплив конкретних подій, що відбуваються в житті досліджуваних, окрім експериментального впливу;
- ефект природного розвитку зміни досліджуваних без зв’язку з конкретними подіями як наслідок перебігу часу: протягом короткого часу – зміна стану досліджуваного (коливання уваги, втома, голод, хвороба, нудьга, монотонія), протягом тривалого часу – зміни властивостей індивіда (особистісних рис, вікові зміни, накопичення досвіду тощо);
- динаміка побічних змінних протягом часу (зокрема, зміни в погодних умовах, годинах дня, сезонні зміни тощо).
2. Фактори задачі, коли, напр., експерименти (особливо пов’язані з научінням) вимагають застосування різних задач для різних умов (оск. одну і ту саму задачу можна виконати тільки 1 раз); саме різний зміст задач, а не експериментальний вплив може зумовити зміни в поведінці досліджуваних.
3. Ефект тестування – вплив попереднього тестування на результат прикінцевого.
4. Інструментальна похибка – зумовлена недостатньою надійністю методик фіксації поведінки досліджуваних.
6. Ефект послідовності – попередні умови впливають на наступні за ними (перенос).
7. Суб’єктивний фактор – упередженість експериментатора щодо переваги однієї з умов незалежної змінної; комунікативні артефакти.
8. Фактори вибірки (за Кемпбеллом):
- селекція – нееквівалентність груп по складу, що викликає систематичну помилку;
- статистична регресія – окремий випадок помилки селекції, коли групи відбиралися на основі «крайніх» показників;
- експериментальне відсівання – нерівномірне вибування випробуваних з порівнюваних груп, що приводить до нееквівалентності груп по складу;
- природний розвиток – зміна випробуваних у часі, без зв'язку з конкретними подіями: зміна стану (голод, утома, хвороба й т.д.), властивостей індивіда (вікові змінні, нагромадження досвіду).
9. Несистематичне змішання виникає, коли будь-який з факторів (або їхнє сполучення) нерегулярно втручається в досліджувану залежність (внутрішні причини (зміни станів самого випробуваного), зовнішні (випадкове відволікання на шум у коридорі, окрик колеги, телефонний дзвінок і т.п.).
10. Супутнє змішання – обумовлене неминучим сполученням в експерименті основного впливу із супутнім йому. Одним із проявів супутнього змішання є плацебо-ефект.
11. Помилка вимірювання – статистичний показник, що характеризує хибність виміру залежної змінної. Для оцінки цієї помилки використовують міри розкиду, зокрема - помилка середньої. Найчастіше виходить лише після проведення дослідження або навіть після обробки даних.
Окремо варто розглянути таке явище як систематичне змішування. (В. Дружинін визначає його як семантичне, або процедурне) – змішання незалежної змінної з іншими факторами, які можуть систематично різнитися і змінюватися за різних умов пред’явлення незалежної змінної (фактори часу, фактори задачі, послідовності пред'явлення, індивідуальних відмінностей і т.д.); або змішування усіх видів змінних, що не дає можливості ізолювати незалежну змінну і саме її впливом пояснити динаміку залежної змінної.Тут збільшення кількості проб тільки погіршує експериментальні результати.
Досягнення зовнішньої валідності утруднюється факторами, які пов’язані з особливими умовами проведення експерименту, що відрізняються від умов реальної ситуації. Пов’язана з відбором реальних досліджуваних таким чином, щоб отримані результати можна було поширити на всіх потенційних досліджуваних. При цьому може відбутися взаємодія факторів відбору і змісту експериментального впливу, наслідком чого стануть артефакти, зумовлені, наприклад, різною мотивацією тих, хто бере участь в експерименті добровільно чи з примусу.