1.5. Дослідницький (пошуковий) і підтверджувальний (конфірматорний) експеримент

Розрізняють дослідницький (пошуковий) і підтверджувальний експеримент. Їх відмінність обумовлена рівнем розробленості проблеми й наявністю знань про зв'язок залежної й незалежної змінних.

Пошуковий (експлораторний) експеримент проводиться тоді, коли невідомо, чи існує причинний зв’язок між незалежною й залежною змінними. Тому пошукове дослідження спрямоване на перевірку гіпотези про наявність або відсутність причинної залежності між змінними А і В.

Підтверджувальний (конфірматорний) експеримент проводиться у випадку, якщо існує інформація про якісний зв'язок між двома змінними і висувається гіпотеза про вид цього зв'язку; у цьому експерименті виявляється вид функціонального кількісного зв'язку між незалежною й залежною змінними.

Алгоритм дослідження в цілому виглядає так:

1. Висувається гіпотеза про якісний причинний зв'язок А и В.

2. Проводиться пошуковий експеримент.

3. У випадку непідтвердження гіпотези висувається інша якісна гіпотеза й проводиться новий пошуковий експеримент; якщо ж якісна гіпотеза підтверджується, висувається кількісна функціональна гіпотеза.

4. Проводиться підтверджувальний експеримент.

5. Приймається (або відкидається) і уточнюється гіпотеза про вид зв'язку між змінними.

2. Гіпотеза в науковому дослідженні психіки

2.1. Поняття гіпотези і її види

Гіпотеза є ланкою, що пов’язує світ теорій і світ емпірій

(Д. Кемпбелл)

ГІПОТЕЗА (від грец. hypothesis припущення; те, що лягає в основу) – це наукове твердження, яке базується на теорії або емпіричних даних, і ще не має підтвердження або спростування. Тобто його правдивість чи хибність невідомі, але можуть бути перевірені в досліді емпіричним шляхом.

Психологічна гіпотеза – припущення, сформоване щодо психологічної реальності у рамках тих або інших психологічних уявлень.

Розрізняють наукові і статистичні гіпотези.

Статистична гіпотеза – це припущення щодо значущості певного параметра, який досліджується в експерименті, і є необхідною на етапі математичної інтерпретації даних емпіричних досліджень.

Поділяються:

Нульова або нуль-гіпотеза Н0 – гіпотеза про відсутність відмінностей; це те, що ми хочемо спростувати, якщо перед нами стоїть задача довести значимість відмінностей. Називається так тому, що містить число 0: Х1 – Х2 = 0, де Х1 і Х2 – співставлення значення ознак.

Альтернативна гіпотеза Н1 – гіпотеза про відмінність і значимість відмінностей; це те, що ми хочемо довести, тому її ще називають експериментальною гіпотезою.

Наукова гіпотеза формулюється як рішення проблеми, що припускається. Повинна відповідати критеріям верифікованості і фальсифікованості (тобто спроможності бути підтвердженою або спростованою експериментально).

Поділяється на теоретичні та емпіричні.

Теоретичні гіпотези висувають для подолання внутрішніх суперечностей у теорії або для усунення неузгодженості (розбіжності) між теорією та експериментальними даними.

Емпіричні гіпотези – це припущення, що висуваються для вирішення проблеми в емпіричному дослідженні. Вони не обов’язково мають базуватися на теорії.

Різновиди за змістом:

- про наявність феномена, коли в досліді доводиться існування певних фактів психічної реальності (наприклад, феномена конформізму);

- про наявність зв’язку між феноменами (наприклад, зв’язку між рівнем інтелекту й порядком народжуваності);

- про наявність причинно-наслідкового зв’язку між феноменами.

Саме останній різновид гіпотез і називають власне експериментальними гіпотезами.

Експериментальні гіпотези – це конкретизація теоретичного припущення в термінах залежної, незалежної і додаткових змінних.

Основна особливість будь-якої експериментальної гіпотези полягає в тому, що вона повинна бути операціоналізована (тобто сформульована в термінах конкретної експериментальної процедури).

Отже, наукова гіпотеза використовується для організації експерименту, а статистична – для організації процедури порівняння параметрів, що вимірюються в експерименті.

Різновиди експериментальних гіпотез (за Р. Готтсданкером):

- основна гіпотеза, коли, скажімо, залежна змінна має більше значення для умови А, ніж для умови Б, напр., гіпотеза про те, що швидкість реакції (залежна змінна) більша у присутності інших людей (умова А), ніж наодинці (умова Б);

- контргіпотеза – експериментальна гіпотеза, яка є альтернативною до основного припущення; виникає автоматично;

- третя конкуруюча гіпотеза – експериментальна гіпотеза про відсутність впливу незалежної змінної на залежну і, отже, можливі інші причини виникнення явища (залежної змінної); напр.. відкриває можливість іншого пояснення причин різної швидкості реакції досліджуваних;

- точна експериментальна гіпотеза – припущення про відношення між одиничною незалежною змінною і залежною, яке перевіряється в лабораторному експерименті, оскільки потребує виокремлення незалежної змінної й очищення її умов;

- експериментальна гіпотеза про максимальну (або мінімальну) величину – припущення про те, на якому рівні незалежної змінної залежна набирає максимальне (мінімальне) значення; перевіряється тільки в багаторівневому експерименті;

- експериментальна гіпотеза про абсолютні та пропорційні відносини – точне припущення про характер поступової (кількісної) зміни залежної змінної з поступовою (кількісною) зміною незалежної; також перевіряється тільки в багаторівневому експерименті;

- експериментальна гіпотеза з одним відношенням – припущення про відносини між однією незалежною й однією залежною змінними;

- комбінована експериментальна гіпотеза – припущення про відношення між певним поєднанням (комбінацією) двох (або кількох) незалежних змінних з одного боку, і залежної змінної з другого.