- •Розділ 8. Фінансове забезпечення відтворення основних фондів
- •8.1. Сутність відтворення основних фондів
- •8.2. Показники стану і ефективності використання основних фондів
- •8.3. Знос і амортизація основних фондів
- •8.4. Сутність і склад капітальних вкладень
- •Технологічна структура капітальних вкладень по народному господарству України за 1990-1996 роки*
- •Відтворювальна структура державних капітальних вкладень по об’єктах виробничого призначення в Україні за 1990-1996 роки*
- •8.5. Джерела і порядок фінансуванян капітальних вкладень
- •Вихідні дані для визначення мобілізацій (імобілізації)
- •8.5. Фінансування ремонту основних фондів
- •Ключові слова по темі 8 “Фінансове забезпечення відтворення основних фондів”
- •Тестові завдання до розділу 8 “Фінансове забезпечення відтворення основних фондів”
- •Відповіді до тестових завдань, розділу 8 “Фінансове забезпечення відтворення основних фондів”
- •Вірні відповіді до тестових завдань розділу 8 “Фінансове забезпечення відтворення основних фондів”
8.3. Знос і амортизація основних фондів
В процесі експлуатації основні виробничі фонди зношуються. В результаті цього відбувється втрата споживчих ознак і частини вартості основних виробничих фондів.
Розрізняють два вида зносу основних фондів фізичний і моральний.
Фізичний знос являє собою поступову втрату основними фондами споживчої вартості в процесі їх експлуатації. Фізичний знос залежить від багатьох факторів, зокрема: особливостей технологічного процесу; якості обслуговування основних фондів; кваліфікації робітників та ставлення до основних фондів в процесі використання, інтенсивності і умов їх використання. Фізичний знос — це матеріальне зношення окремих елементів основних фондів. Розрізнюють повний і частковий знос основних фондів.
Повний знос передбачає заміну зношених основних фондів новими шляхом капітального будівництва або придбання нових.
Частковий знос відшкодовується шляхом здійснення капітального ремонту основних фондів.
Моральний знос — це знос основних фондів в наслідок створення нових, більш прогресивних і економічно ефективніших машин і устаткування. Поява нових більш досконалих видів устаткування з підвищеною продуктивністю робить економічно доцільним заміну діючих основних фондів ще до їх фізичного зносу.
Несвоєчасна заміна морально застарілих основних виробничих фондів призводить до того, що на них вироблюється більш дорога і гіршої якості продукція, підвищується її собівартість в порівнянні з продукцією, яка виготовлена на більш досконалих машинах та устаткуванні.
Моральний знос зменшує вартість основних виробничих фондів під впливом скорочення суспільно необхідних витрат на їх відтворення. Сума нарахованого зносу характеризує стан основних виробничих фондів шляхом вирахування з первісної (відновлюваної) вартості основних виробничих фондів суми зносу визначається залишкова вартість основних виробничих фондів.
Зв = [В(100 - І)] : 100, де
|
Зв |
– залишкова вартість основних виробничих фондів; |
|
В |
– відновлювальна (первісна) вартість основних виробничих фондів; |
|
І |
– сума зносу основних виробничих фондів. |
Вартість фізичного зносу приймається в сумі нарахованої амортизації.
Амортизація — це процес поступового перенесення вартості основних виробничих фондів і нематеріальних активів з урахуванням витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення у відповідності з нормами амортизаційних відрахувань, установлених законодавчими актами. Амортизаційні відрахування відносяться до складу валових витрат виробництва і обігу, що приймаються для обчислення оподатковуваного прибутку.
Амортизації підлягають витрати на придбання основних фондів та нематеріальних актів для власного виробничого використання, включаючи витрати: на самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, в тому числі витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних фонів; проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів.
Не підлягають амортизації та повністю відносяться до складу валових витрат звітного періоду витрат підприємства на: придбання основних фондів або нематеріальних активів з метою їх подальшої реалізації іншим підприємствам чи використання таких основних фондів у виробництві інших основних фондів, призначених для подальшої реалізації іншим підприємствам; утримання основних фондів, що знаходяться на консервації.
Розмір амортизаційних відрахувань залежить від балансової вартості основних фондів і норм амортизаційних відрахувань. Крім того, розмір амортизаційних відрахувань залежить від методів нарахування амортизації. Зокрема, підприємство може самостійно застосовувати метод прискореної амортизації.
Сутність прискореного методу нарахування амортизації полягає в тому, що без скорочення встановлених нормативних строків служби основних фондів підприємствам дозволяється на протязі двох років проводити амортизаційні відрахування в підвищених розмірах, але зі зниженням їх в наступні роки.
В результаті зростання амортизаційних відрахувань знижується розмір оподатковуваного прибутку, а отже і величина податку на прибуток. Одночасно зменшується прибуток від реалізації товарної продукції.
Суми амортизаційних відрахувань звітного періоду визначаються шляхом застосування норм амортизації до балансової вартості груп основних фондів на початок звітного періоду.
,
де
|
А |
– сума амортизаційних відрахувань (гривні); |
|
Ба |
– балансова вартість відповідної групи основних фондів на початок звітного періоду (гривні); |
|
Н |
– норма амортизаційних відрахувань до балансової вартості кожної з груп основних фондів (%). |
Норми амортизації встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних фондів на кінець звітного періоду у таких розмірах.
|
На календарний рік |
На квартал |
|
Група 1 — 5% |
Група 1 — 1,25% (5:4) |
|
Група 2 — 25% |
Група 2 — 6,25% (25:4) |
|
Група 3 — 15% |
Група 3 — 3,75% (15:4) |
Слід зазначити, що Верховна Рада України має право коригувати норми амортизації на поправочний коефіцієнт при затвердженні Державного бюджету України на наступний рік. Так, при прийнятті Закону “Про Державний бюджет України на 1998 рік” Верховна Рада України затвердила поправочний коефіцієнт для визнання амортизаційних відрахувань 0,6. Балансова вартість груп основних фондів на початок звітного періоду розраховується за формулою:
Ба = Бз + Па — Ва — Аа, де
|
Ба |
– балансова вартість групи основних фондів на початок звітного періоду; |
|
Бз |
– балансова вартість групи основних фондів на початок періоду, що передував звітному; |
|
Па |
– сума витрат, понесених на придбання основних фондів, здійснення капітального ремонту, реконструкцію, модернізацію та інші поліпшення основних фондів протягом періоду, що передував звітному; |
|
Ва |
– сума виведених з експлуатації основних фондів відповідної групи основних фондів протягом періоду, що передував звітному; |
|
Аа |
– сума амортизаційних відрахувань, нарахованих у період, що передував звітному. |
Таблиця 8.2.
Вихідні дані для визначення балансової вартості основних виробничих фондів за станом на 01.01.98 р. (дані умовні)
|
Склад основних виробничих фондів |
Вартість основних виробни-чих фондів станом на 01.01.97 р. |
Вартість придбаних основних вироб-ничих фондів з ура-хуванням витрат на їх поліпшення в IV кварталі 1997 р. |
Вартість виве-дених основних виробничих фондів в Iv квар-талі 1997 р. |
Сума амор-тизаційних відрахувань на Iv квар-тал 1997 р. |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
1. Будівлі та споруди |
688,0 |
40,0 |
13,0 |
8,0 |
|
2. Транспортні засоби, ЕВМ, інші машини для обробки інфор-мації |
258,0 |
36,0 |
22,0 |
12,0 |
|
3. Устаткуваня і обладнання |
774,0 |
82,0 |
30,0 |
20,0 |
|
Всього |
1720,0 |
158,0 |
65,0 |
40,0 |
Нарахування амортизаційних відрахувань дає можливість визначити поточну вартість незношеної частини основних фондів, а також вартість тієї їх частини, яка відноситься на виробництво продукції. Одночасно визначається накопичувана частина фінансових ресурсів для наступного заміщення основних фондів, які вибувають з виробничого процесу в результаті зношення.
Індекс інфляції за 1997 рік склав 109,5%. На основі приведених даних необхідно визначити амортизаційні відрахування на І квартал 1998 року.
Рішення
Слід зазначити, що індексація основних фондів станом на 01.01.97р. на підприємстві не провадиться, оскільки індекс інфляції за 1997 рік не перевищує 110%. Крім того, облік балансової вартості основних фондів групи 1 ведеться по кожній окремій будівлі, споруді, а потім визначається балансова вартість в цілому по групі 1.
1. Визначаємо балансову вартість основних фондів групи 1 станом на 01.01.98 р.:
= 688
+ 40 — 13 — 8 = 707 тис. грн.
2. Визначаємо балансову вартість основних фондів групи 2 станом на 01.01.98 р.:
=
258 + 36 — 22 — 12 = 260 тис. грн.
3. Визначаємо балансову вартість основних фондів групи 3 станом на 01.01.98 р.:
=
774 + 82 — 30 — 20 = 806 тис. грн.
4. Визначаємо суму амортизаційних відрахувань за І кв. 1998 р. по першій групі основних фондів за формулою:
,
звідси ![]()
5. Визначаємо суму амортизаційних відрахувань за І кв. 1998 р. по другій групі основних фондів:
,
звідси ![]()
6. Визначаємо суму амортизаційних відрахувань за І кв. 1998 р. по третій групі основних фондів:
,
звідси ![]()
Загальна сума амортизаційних відрахувань за І квартал 1998 року складе 55,3 тис. грн. (8,8 + 16,3 + 30,2).
Підприємства всіх форм власності мають право проводити щорічну індексацію балансової вартості груп основних фондів та нематеріальних активів на коефіцієнт індексації, який визначається за формулою:
,
де
|
Кі |
– коефіцієнт індексації балансової вартості основних фондів на початок звітного року; |
|
Іі |
– індекс інфляції року за результатами якого проводиться індексація. |
Якщо значення Кі не перевищує одиниці, індексація основних фондів не провадиться. У разі коли підприємство застосувало коефіцієнт індексації, то таке підприємство зобов’язане визначити капітальний доход у сумі, що дорівнює різниці між скоригованою балансовою вартістю відповідної групи основних фондів та балансовою вартістю такої групи основних фондів до індексації. Сума капітального доходу включається до складу валових доходів кожного звітного кварталу, яка дорівнює одній четвертій відсотка річної норми амортизації відповідної групи основних фондів від суми капітального доходу такої групи.
З метою створення фінансових умов для прискорення впровадження у виробництво науково-технічних досягнень та підвищення заінтересованості підприємств в поновленні активної частини основних фондів підприємства мають право самостійно застосовувати прискорену амортизацію основних фондів. Слід зазначити, що норми прискореної амортизації застосовуються тільки до групи 3 основних фондів. Це обумовлено тим, що в третю групу основних фондів включається їх активна частина, яка безпосередньо приймає участь в процесі виробництва і зношується більш інтенсивно чим інші основні фонди.
Норми прискореної амортизації встановлені в залежності від строку експлуатації основних фондів в таких розмірах:
1-й рік експлуатації — 15%
2-й рік експлуатації — 30%
3-й рік експлуатації — 20%
4-й рік експлуатації — 15%
5-й рік експлуатації — 10%
6-й рік експлуатації — 5%
7-й рік експлуатації — 5%
Рішення про прискорену амортизацію не може бути прийняте підприємствами, що випускають продукцію, ціни на яку встановлюються державою.
Облік основних фондів, до яких застосовується прискорена амортизація ведеться окремо по кожному об’єкту. При цьому амортизаційні відрахування нараховуються на балансову вартість таких об’єктів, яка дрівнює їх первісній вартості, збільшеній на суму витрат, пов’язаних із поліпшенням таких фондів.
При застосуванні прискореного методу амортизації коефіцієнт індексації основних фондів не застосовується. Амортизація окремого об’єкту основних фондів групи 1 провадиться до досягнення балансовою вартістю такого об’єкту ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Залишкова вартість такого об’єкту відноситься до складу валових витрат за результатами відповідного податкового періоду, а вартість такого об’єкту прирівнюється до нуля.
Амортизація основних фондів групи 2 і 3 провадиться до досягнення балансовою вартістю групи нульового значення.
У разі здійснення витрат на придбання основних фондів балансова вартість відповідної групи збільшується на суму вартості їх придбання з урахуванням транспортних і страхових платежів, а також інших витрат, понесених у зв’язку з таким придбанням. При цьому не враховується сплачений податок на додану вартість, коли дане підприємство зареєстроване платником податку на додану вартість.
Якщо підприємство самостійно виготовлює основні фонди для власних виробничих потреб, балансова вартість відповідної групи основних фондів збільшується на суму всіх виробничих витрат, понесених підприємством в період виготовлення таких основних фондів, в тому числі витрати пов’язані з введенням таких основних фондів в експлуатацію.
При виведенні з експлуатації окремих об’єктів основних фондів групи 1 у зв’язку з їх реалізацією балансова вартость групи 1 зменшується на суму баланосовї вартості такого об’єкту.
При виведенні з експлуатації окремого об’єкту основних фондів групи 1 в зв’язку з його ліквідацією, капітальним ремонтом, реконструкцією та консервацією за рішенням підприємства або Кабінету Міністрів України балансова вартість такого об’єкту прирівнюється до нуля. При цьому амортизаційні відрахування не нараховуються.
Якщо виведення з експлуатації основних фондів груп 2 і 3 пов’язане з їх реалізацією балансова вартість групи зменшується на суму вартості реалізації таких основних фондів.
