5. Конституційно-правові засади організації роботи Верховної Ради України

Згідно зі ст. 82 Конституції України Верховна Рада працює сесійно. Вона є легітимною за умови обрання не менше як двох третин народних депутатів від її конституційного складу, тобто не менше 300 депутатів.

Сесія являє собою головну організаційно-правову форму, за допомогою якої парламент України реалізує свої повноваження. Це загальні збори народних депутатів України, що проходять у вигляді засідань, скликаються у встановленому законом порядку для вирішення питань, які включаються у компетенцію Верховної Ради України.

Сесії складаються з

• пленарних засідань

• засідань комітетів та тимчасових (спеціальних і слідчих) комісій.

У процесі проведення сесії найбільшою мірою виявляється принцип колективізму.

Розрізняють порядок організації і проведення:

• першої;

• чергових;

• позачергових;

• надзвичайних сесій.

На свою першу сесію Верховна Рада збирається не пізніше ніж на тридцятий день після офіційного оголошення результатів виборів. Перше засідання сесії Верховної Ради відкриває найстарший за віком народний депутат України. У Регламенті Верховної Ради деталізуються конституційні положення щодо порядку організації і проведення першої сесії. Вона скликається після проведення відповідної підготовки.

Секретаріат Верховної Ради не пізніше як через 10 днів після ; обрання надсилає кожному народному депутату: а) Конституцію України; б) Віденську конвенцію про право міжнародних договорів від 23 травня 1969 р.; в) Закон України «Про статус народних депутатів України»; г) Регламент Верховної Ради; д) Закон України «Про комітети Верховної Ради України; е) перелік комітетів Верховної Ради попереднього (або поточного) скликання і Положення про них; є) Положення про порядок розробки проектів законів; ж) Положення про структуру, виклад, зміст і оформлення проектів законів; з) Положення про референта-консультанта народного депутата України; й) Положення про Секретаріат Верховної Ради; і) список посадових осіб Секретаріату Верховної Ради та їх службові телефони.

Депутату пропонується не пізніше як за 20 днів до початку сесії надіслати свої попередні побажання щодо входження до складу того чи іншого комітету та повідомити про житлові умови, в м. Києві, необхідні для здійснення депутатських повноважень.

Секретаріат Верховної Ради не пізніше як за 15 днів до початку першої сесії Верховної Ради нового скликання надсилає депутатам довідкові матеріали про обраних народних депутатів України та збірник їх передвиборних програм (платформ). Довідковий матеріал про депутатів має містити, зокрема: а) прізвище, ім'я та по батькові депутата; б) назву, номер і місцезнаходження (область чи місто) виборчого округу; в) дату народження депутата; г) дані про освіту, професію, посаду, місце роботи, партійність; д) поштову адресу та номери телефонів, вказані депутатом. Народним депутатам надсилають і деякі інші документи до початку першої сесії Верховної Ради.

Для розробки проекту порядку денного першої сесії Верховної Ради нового скликання та проектів інших документів, що виносяться на першу сесію, підготовки пропозицій щодо організації її роботи Верховна Рада попереднього скликання організовує формування Підготовчої депутатської групи з числа новообраних народних депутатів України. Вона складається з представників — депутатів від Автономної Республіки Крим, областей та міст Києва і Севастополя. Від кожних десяти депутатів вказаних регіонів делегується один представник з урахуванням пропорційності представництва від депутатів, що є членами різних партій, та безпартійних. Делегування представників здійснюється на зборах депутатів від відповідних регіонів. Перше засідання Підготовчої депутатської групи скликає Голова Верховної Ради попереднього скликання не пізніше як за 20 днів до початку першої сесії Верховної Ради нового скликання. Про проведену роботу Підготовча депутатська група готує звіт на'першу"сесію".""

На першому пленарному засіданні Верховної Ради народні депутати України складають присягу. Процедуру складання присяги встановлює Конституція України, згідно з якою текст присяги зачитує найстарший за віком народний депутат перед відкриттям першої сесії кожного наступного скликання. Депутати скріплюють текст присяги своїми підписами. У разі коли депутат відмовляється підписати текст присяги, то це тягне за собою втрату депутатського мандата. Повноваження народного депутата України починаються з моменту складання присяги. Потім головуючий пропонує депутатам розпочати формування депутатських груп (Фракцій), дає пояснення про їх права і порядок формування. Далі приймається рішення з питань обрання Голови Верховної Ради і його заступників та створення комітетів.

Президія сесії створюється Верховною Радою з числа народних депутатів України на підставі пропорційного представництва від різних партій та безпартійних, а також з урахуванням їх домовленості про відступ від такого представництва. Вона створюється шляхом відкритого голосування за списком без обговорення.

Для проведення таємного голосування і визначення його результатів обирається Лічильна комісія, яка проводить підрахунок голосів під час відкритого голосування або визначає присутність депутатів на засіданні в разі неспрацювання електронної системи підрахунку голосів чи за дорученням головуючого на засіданні. Лічильна комісія обирає зі свого складу голову, заступника голови і секретаря. Засідання Лічильної комісії проводяться гласно і лише відкрито. У роботі Лічильної комісії не можуть брати участь народні депутати, кандидатури яких включені до бюлетенів для таємного голосування.

Народний депутат до визнання його повноважень не може бути обраний на посаду у Верховній Раді та до її органів (крім Президії сесії, тимчасових Лічильної та Мандатної комісій). У комітеті Верховної Ради за депутатом, для визнання повноважень якого призначена додаткова перевірка, резервується місце. Народний депутат, щодо визнання повноважень якого призначена додаткова перевірка, зупиняє свою участь у роботі Президії сесії, тимчасових Лічильній та Мандатній комісій.

Чергові сесії Верховної Ради проводяться два рази на рік і починаються першого вівторка лютого і першого вівторка вересня кожного року.

Відкриття чергової сесії Верховної Ради оголошує головуючий на засіданні на початку першого пленарного засідання, яке проводиться у перший день роботи сесії. Тривалість сесії визначається Верховною Радою. Вона може доручити окремим комітетам чи комісіям продовжити роботу сесії на їх засіданнях. За звичайних обставин перший і третій тижні місяця сесійного періоду відводяться для пленарних засідань Верховної Ради, другий — для роботи комітетів і комісій Верховної Ради, четвертий — для роботи депутатів у виборчих округах, їх самостійної роботи, пов'язаної із здійсненням депутатських повноважень, а також для роботи комітетів і комісій за дорученнями Верховної Ради.

У сесійний період щотижнева робота Верховної Ради та її комітетів і комісій починається у вівторок о 10 годині і закінчується у п'ятницю о 14 годині. Понеділок кожного тижня відводиться для самостійної роботи депутатів, здійснення депутатських повноважень, їх роботи в депутатських групах (фракціях) або у виборчих округах. Верховна Рада не може приймати рішення щодо використання у понеділок їх робочого часу для інших цілей, за винятком випадків, коли депутати залучаються до роботи під час надзвичайного чи воєнного стану або для виконання доручень за рішеннями Верховної Ради. Робочий день Верховної Ради, її комісій та комітетів у сесійний період починається о 10 годині і триває до 18 години з перервою з 12 години до 12 години 30 хвилин і з обідньою перервою з 14 до 16 години, за винятком випадків, коли депутати залучаються до роботи під час надзвичайного чи воєнного стану або для виконання доручень за рішеннями Верховної Ради. Вона, якщо не приймає іншого рішення, проводить протягом дня два засідання сесії: ранкове — з 10 до 14 години і вечірнє — з 16 до 18 години. Засідання Верховної Ради або її робочого органу головуючий на засіданні може подовжити понад визначений робочий час не більше ніж на 15 хвилин. Інші одноразові зміни часу роботи можуть здійснюватися, якщо за це без обговорення проголосувала більшість депутатів від їх фактичної кількості. За звичайних обставин рішення про продовження пленарного засідання після 18 години приймає Верховна Рада не пізніше як на ранковому засіданні того ж дня.

У середу першого і третього тижня місяця з 16 до 18 години на засіданні Верховної Ради керівники та посадові особи будь-яких державних органів (крім органів судової влади) відповідають на запити і запитання депутатів. У разі коли надходить велика кількість запитів і запитань, для їх розгляду можуть бути відведені окремі засідання Верховної Ради, але не більше одного дня засідань на тиждень пленарної роботи. Перша година засідань у пріоритетному порядку відводиться для запитів і запитань

ЩОДО ПОТОЧНИХ ПОДІЙ.

Інформація про місце і час проведення засідань Верховної Ради (якщо засідання передбачається провести не в сесійному залі), а також про місце і час реєстрації народних депутатів публікується в газеті «Голос України», повідомляється іншими засобами масової інформації та заздалегідь доводиться до відома кожного депутата.

Проекти законів, постанов та інші документи надсилаються депутатам не пізніше як за 10 днів до початку чергової сесії Верховної Ради. Можуть встановлюватися і триваліші терміни надсилання документів.

Таким чином, перша сесія Верховної Ради нового скликання та чергові сесії проводяться відповідно до Конституції України, законів та Регламенту.

Позачергові сесії Верховної Ради України із зазначенням порядку денного скликаються Головою Верховної Ради України на вимогу не менше як третини народних депутатів України від їх конституційного складу (150 депутатів) або на вимогу Президента України. Мотивовані пропозиції про скликання позачергової сесії Верховної Ради, підписані ініціаторами, надсилаються Голові Верховної Ради із зазначенням питань і, за звичайних обставин, з проектами документів, розгляд яких пропонується, при цьому підпис депутата не може бути відкликаний.

Позачергова сесія

Верховної Ради за звичайних обставин скликається не пізніше як у 10-денний строк після надходження пропозиції про ЇЇ скликання. Розпорядження Голови Верховної Ради про скликання позачергової сесії Верховної Ради публікується не пізніше як за 3 дні до її відкриття із зазначенням питань, які пропонується винести на розгляд позачергової сесії. Документи позачергової сесії Верховної Ради видаються депутатам при їх реєстрації.

Отже, Конституція України і Регламент Верховної Ради закріплюють суб'єктів і порядок скликання позачергових сесій. У разі запровадження на території України або її частині режиму воєнного, надзвичайного чи іншого стану, пов'язаного з обмеженням конституційних прав громадян, Верховна Рада збирається на свою сесію без скликання у дводенний строк після запровадження такого режиму. У цьому разі Секретаріат Верховної Ради терміново повідомляє депутатів про місце засідань Верховної Ради, якщо вони відбуватимуться не в Будинку Верховної Ради, а в іншому приміщенні.

Всі сесії проводяться відкрито. Закриті засідання проводяться за рішенням більшості від конституційного складу Верховної Ради (226 депутатів). Рішення про проведення закритих сесій приймаються виключно на пленарних засіданнях шляхом голосування. Кожен народний депутат України на засіданнях голосує особисто.

Регламент передбачає і порядок формування порядку деннї сесії, який включає в себе два розділи: перший — питання, які повністю підготовлені для включення до розкладу пленарних засідань Верховної Ради; другий — питання, підготовку і доопрацювання яких Верховна Рада доручає здійснити комітетам Верховної Ради та відповідним органам.

До першого розділу порядку денного сесії Голова Верховної Ради за погодженням з Погоджувальною радою депутатських груп (фракцій) включає лише ті питання, документи щодо яких підготовлені згідно з вимогами Регламенту. Відповідні голови комітетів Верховної Ради подають Голові Верховної Ради свої висновки щодо готовності закріплених за ними для підготовки і доопрацювання питань і пропозиції про включення їх до того чи іншого розділу порядку денного сесії.

Проект порядку денного сесії, сформований відповідно до вимог, обговорюється і затверджується в цілому Верховною Радою більшістю голосів депутатів від їх фактичної кількості.

Рішення про включення питання до ще не затвердженого в цілому порядку денного сесії приймається, якщо за нього проголосувала не менш як третина депутатів від їх фактичної кількості, за винятками, встановленими законом. Якщо за наслідками голосування Верховної Ради питання до порядку денного сесії не включено, то воно вважається відхиленим. Рішення про виключення питання з не затвердженого ще в цілому порядку денного приймається не менш як двома третинами голосів депутатів від їх фактичної кількості.

Питання затвердженого порядку денного сесії Верховної Ради можуть розглядатися в іншій, ніж у передбаченій у ньому, послідовності, відкладатися, змінюватися чи виключатися з порядку денного за рішенням Верховної Ради, прийнятим після обговорення за скороченою процедурою. При цьому заслуховується виступ ініціатора такої пропозиції з її обгрунтуванням, а також повідомленням про виконану згідно з Регламентом підготовчу роботу і ступінь підготовленості питання до розгляду, про термін роздачі відповідних документів депутатам, а також заслуховується виступ з цього питання голови відповідного комітету або комісії.

Рішення про зміну чи виключення питань із затвердженого в цілому порядку денного приймається не менше як двома третинами голосів депутатів від їх фактичної кількості. У разі коли із зазначеного питання є пропозиція Погоджувальної ради депутатських груп (фракцій), рішення щодо неї приймається без обговорення більшістю голосів депутатів від їх фактичної кількості.

Більшістю голосів Верховна Рада може прийняти мотивоване рішення відкласти розгляд питання затвердженого порядку денного сесії на наступну чергову сесію. Таке рішення може прийматися не більше як один раз щодо одного й того самого питання порядку денного, за винятком питань про ратифікацію або денонсацію міжнародних договорів. Прийняття рішення з питання затвердження державного бюджету не може відкладатися на наступну сесію, якщо це за висновком Президента України призведе до перешкод у бюджетному регулюванні. Відкладене питання порядку денного може бути розглянуто на позачерговій сесії.

Рішення про розгляд на пленарному засіданні питання, не включеного до порядку денного сесії чи засідання, Верховна Рада може прийняти більшістю голосів депутатів від їх фактичного складу.

Питання про розгляд законопроекту (іншого акта) автоматично виключається з порядку денного сесії Верховної Ради у разі відхилення законопроекту (іншого акта) Верховною Радою, а також у разі офіційного опублікування прийнятого відповідного закону (чи введення в дію відповідного іншого акта).

З розгляду і підготовки до розгляду питань складається певний розклад. Розклад засідань Верховної Ради має містити інформацію про день і час проведення пленарних засідань не менше як на двотижневий строк, про порядок денний кожного пленарного засідання, реєстраційні номери, назви, редакції та дати розповсюдження серед депутатів проектів документів (у тому числі й альтернативних), що стосуються включених до розкладу засідань питань.

Проект розкладу засідань Верховної Ради готується Головою Верховної Ради спільно з- Погоджувальною радою депутатських груп (фракцій) і повідомляється депутатам не пізніше як за 10 днів до відкриття чергової сесії.

Розклад засідань Верховної Ради для розгляду питань порядку денного приймається Верховною Радою без обговорення за пропозицією Голови Верховної Ради, погодженою з Погоджувальною радою депутатських груп (фракцій). Рішення приймається більшістю голосів депутатів від їх фактичної кількості. Якщо за наслідками голосування без обговорення погоджену пропозицію буде відхилено або якщо погоджену пропозицію щодо проекту розкладу засідань не буде внесено, розклад засідань приймається Верховною Радою після скороченого обговорення.

Зміни у розклад засідань Верховної Ради вносяться у встановленому порядку. Верховна Рада наприкінці кожного тижня її пленарних засідань уточнює розклад засідань на наступний не менш як двотижневий строк. Уточнений розклад засідань розповсюджується серед депутатів.

До порядку денного пленарного засідання включаються питання з першого розділу розкладу, якщо додержано вимоги щодо готовності питання до розгляду і строків забезпечення депутатів відповідними матеріалами.

До порядку денного засідань Верховної Ради щотижня під час її пленарної роботи включається не менше двох годин для проведення обговорення питань (у тому числі і заздалегідь означених), які можуть бути не пов'язані з питаннями порядку денного сесії (різне). Рішення з таких обговорюваних питань у зазначений час Верховною Радою не приймаються. Такі обговорення проводяться, якщо на засіданні присутня більш як половина

депутатів від їх фактичної кількості. Час для таких обговорень може використовуватися частинами після розгляду питань порядку денного.

Щоденно на початку першого пленарного засідання (без включення цього питання до порядку денного засідання) відводиться до 30 хвилин для стислих (до 3 хвилин) виступів депутатів із внесенням пропозицій (крім тих, що їх вносять у спеціально встановленому порядку), оголошення запитів, заяв, повідомлень. При цьому обговорення не відкривається.

До порядку денного кожного останнього пленарного засідання тижня без голосування включається питання «Про причини відсутності депутатів».

На пленарному засіданні головуючий після попереднього погодження відповідних пропозицій, що надійшли від депутатів, депутатських груп (фракцій), з Головою Верховної Ради та за наявності висновків комітету Верховної Ради, до повноважень якого входять питання культури, оголошує про урочисті або траурні дати чи події, за винятком тих, що стосуються народних депутатів України поточного скликання. У разі порушення зазначеного порядку будь-ким з учасників засідання головуючий оголошує, що Верховна Рада взяла до відома зроблене повідомлення.

У невідкладних випадках у період між пленарними засіданнями під час сесії на вмотивовану вимогу осіб і органів, які згідно з Конституцією мають право порушувати питання про скликання позачергової сесії Верховної Ради, може порушуватися питання про скликання позачергових сесій. За звичайних умов до порядку денного цих засідань вносяться лише питання, розгляд яких визначено у пропозиціях про скликання такого засідання.

Отже, законодавством передбачено порядок формування порядку денного і розкладу сесій. Крім роботи пленарних засідань, народні депутати працюють у комітетах і комісіях.

6. Конституційно-правовий статус народного депутата України

Стаття 1. Народний депутат України

1. Народний депутат України (далі - народний депутат) є обраний відповідно до Закону України "Про вибори народних депутатів України" ( 1665-15 ) представник Українського народу у Верховній Раді України і уповноважений ним протягом строку депутатських повноважень здійснювати повноваження, передбачені Конституцією України ( 254к/96-ВР ) та законами України.

2. Народний депутат здійснює свої повноваження на постійній основі.

3. При виконанні своїх повноважень народний депутат керується Конституцією України, законами України та загальновизнаними нормами моралі.

4. Держава гарантує народному депутату забезпечення необхідними умовами для здійснення ним депутатських повноважень.

5. Звання народного депутата із зазначенням порядкового номера скликання Верховної Ради України зберігається за ним довічно, за винятком дострокового припинення повноважень народного депутата відповідно до пунктів 1-4, 6 статті 4 цього Закону.

Стаття 2. Строк повноважень народного депутата України

1. Повноваження народного депутата починаються після складення ним присяги на вірність Україні перед Верховною Радою України з моменту скріплення присяги особистим підписом під її текстом.

Народний депутат не може брати участі у засіданнях Верховної Ради України та її органів, а також здійснювати інші депутатські повноваження до того часу, поки він не скріпить присягу особистим підписом під її текстом. Відмова скласти та підписати присягу має наслідком втрату депутатського мандата.

2. Повноваження народного депутата припиняються з моменту відкриття першого засідання Верховної Ради України нового скликання.

Стаття 3. Несумісність депутатського мандата з іншими видами діяльності

1. Народний депутат не має права:

1) бути членом Кабінету Міністрів України, керівником центрального органу виконавчої влади;

2) мати інший представницький мандат чи одночасно бути на державній службі;

3) обіймати посаду міського, сільського, селищного голови;

4) займатися будь-якою, крім депутатської, оплачуваною роботою, за винятком викладацької, наукової та творчої діяльності, а також медичної практики у вільний від виконання обов'язків народного депутата час;

5) залучатись як експерт органами досудового слідства, прокуратури, суду, а також займатися адвокатською діяльністю;

6) входити до складу керівництва, правління чи ради підприємства, установи, організації, що має на меті одержання прибутку.

2. Народний депутат зобов'язаний додержуватись інших вимог та обмежень, які встановлюються законом.

3. Народний депутат, призначений (обраний) на посаду, що є несумісною з депутатським мандатом, і повноваження якого не припинено в установленому законом порядку, допускається до виконання обов'язків за такою посадою не раніше дня подання ним до Верховної Ради України заяви про складення повноважень народного депутата України.

Стаття 81. Повноваження народних депутатів України припиняються одночасно з припиненням Повноваження народного депутата України припиняються достроково у разі:

1) складення повноважень за його особистою заявою;

2) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;

3) визнання його судом недієздатним або безвісно відсутнім;

4) припинення його громадянства або виїзду на постійне проживання за межі України;

5) смерті.

Рішення про дострокове припинення повноважень народного депутата України приймається більшістю від конституційного складу Верховної Ради України.

Депутатський імунітет- передбачає необхідність отримання згоди більшості від конституційного складу ВР,щодо затримання, арешту та притягнення до кримінальної відповідальності. З відповідним зверненням звертається прокурор.

Депутатський імдемнітет –депутати не несуть відповідальності за результати голосування.

Народний депутат має право законодавчої ініціативи, яке реалізується у формі внесення до ВРУ:

-    законопроекту;

-    проекту постанови;

-   іншої законодавчої пропозиції. Народний депутат за погодженням з відповідною депутатською фракцією (групою) може бути обраний одночасно членом одного комітету ВРУ і тимчасової слідчої чи тимчасової спеціальної комісії.

Важливим правом народного депутата України є право на депутатський запит.

Стаття 15. Право народного депутата України на депутатський запит

1. Народний депутат має право на сесії Верховної Ради України звернутися із запитом до Президента України, до органів Верховної Ради України, до Кабінету Міністрів України, до керівників інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також до керівників підприємств, установ та організацій, розташованих на території України, незалежно від їх підпорядкування і форм власності.

2. Депутатський запит - це вимога народного депутата, народних депутатів чи комітету Верховної Ради України, яка заявляється на сесії Верховної Ради України до Президента України, до органів Верховної Ради України, до Кабінету Міністрів України, до керівників інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також до керівників підприємств, установ і організацій, розташованих на території України, незалежно від їх підпорядкування і форм власності, дати офіційну відповідь з питань, віднесених до їх компетенції.

3. Депутатський запит вноситься у письмовій формі народним депутатом, а у випадку, передбаченому пунктом 34 частини першої статті 85 Конституції України ( 254к/96-ВР ), також на вимогу групи народних депутатів чи комітету Верховної Ради України, і розглядається на засіданні Верховної Ради України.

4. Верховна Рада України приймає рішення про направлення депутатського запиту відповідному органу або посадовій особі, до яких його звернуто, однією п'ятою від її конституційного складу.

Рішення про направлення запиту до Президента України на вимогу народного депутата, групи народних депутатів чи комітету Верховної Ради України має бути попередньо підтримане не менш як однією третиною від конституційного складу Верховної Ради України.

5. Президент України, керівники органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, до яких звернуто запит, зобов'язані повідомити народного депутата, групу народних депутатів, комітет Верховної Ради України у письмовій формі про результати розгляду його (їх) запиту у п'ятнадцятиденний строк з дня його одержання або в інший, встановлений Верховною Радою України, строк.

Якщо запит з об'єктивних причин не може бути розглянуто у встановлений строк, Президент України, керівник відповідного органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, до якого звернуто запит, зобов'язаний письмово повідомити про це Голову Верховної Ради України та народного депутата, групу народних депутатів, комітет Верховної Ради України, який вніс (які внесли) запит, і запропонувати інший строк, який не повинен перевищувати одного місяця після одержання запиту.

6. Народний депутат має право брати безпосередньо участь у розгляді внесеного ним запиту керівником органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації.

7. На вимогу народного депутата керівник органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, якому адресовано запит, зобов'язаний повідомити народному депутатові про день розгляду порушених у запиті питань завчасно, але не пізніше ніж за три дні до їх розгляду.

8. Відповідь на депутатський запит, внесений народним депутатом, надається відповідно Голові Верховної Ради України і народному депутату, який його вніс. Відповідь на депутатський запит, внесений групою народних депутатів, комітетом Верховної Ради України, надається відповідно Голові Верховної Ради України і народному депутату, підпис якого під запитом значиться першим, голові комітету Верховної Ради України. Відповідь надається в обов'язковому порядку і безпосередньо тим органом державної влади чи органом місцевого самоврядування, до якого було направлено запит, за підписом його керівника чи посадової особи, керівником підприємства, установи та організації, об'єднання громадян, на ім'я яких було направлено запит.

9. Народний депутат, представник групи народних депутатів, комітет Верховної Ради України мають право дати оцінку відповіді на свій депутатський запит. По відповіді на депутатський запит може бути проведено обговорення, якщо на ньому наполягає не менше однієї п'ятої від конституційного складу Верховної Ради України.

10. При обговоренні відповіді на депутатський запит на засіданні Верховної Ради України повинні бути присутні у порядку, встановленому законом про регламент Верховної Ради України , керівники, до яких звернуто запит. Вони можуть уповноважувати інших осіб бути присутніми при обговоренні відповіді на запит лише у виняткових випадках із вмотивованим обгрунтуванням.

Стаття 16. Право народного депутата України на депутатське звернення

1. Народний депутат має право на депутатське звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності та підпорядкування, об'єднань громадян з питань, пов'язаних з депутатською діяльністю, і брати участь у розгляді порушених ним питань.

Депутатське звернення - викладена в письмовій формі пропозиція народного депутата, звернена до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ і організацій, об'єднань громадян здійснити певні дії, дати офіційне роз'яснення чи викласти позицію з питань, віднесених до їх компетенції.

2. Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові особи, керівники підприємств, установ і організацій, об'єднань громадян, яким адресовано депутатське звернення, зобов'язані протягом 10 днів з моменту його одержання розглянути і дати письмову відповідь. У разі неможливості розгляду звернення народного депутата у визначений строк його повідомляють про це офіційним листом з викладенням причин продовження строку розгляду. Строк розгляду депутатського звернення, з урахуванням продовження, не може перевищувати 30 днів з моменту його одержання.

Депутатське звернення до правоохоронного органу або його посадової особи може бути розглянуто регіональним підрозділом цього органу, до компетенції якого безпосередньо належить вирішення порушених народним депутатом питань. Керівник регіонального підрозділу зобов'язаний надати відповідь народному депутату з дотриманням строків, визначених цією статтею

3. Народний депутат, який направив звернення, може бути присутнім при його розгляді, про що він повідомляє відповідний орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ і організацій, об'єднань громадян, яким адресовано депутатське звернення. Посадова особа, відповідальна за розгляд звернення народного депутата, зобов'язана завчасно, але не пізніше ніж за день повідомити народного депутата про час і місце розгляду звернення.

4. Вмотивована відповідь на депутатське звернення повинна бути надіслана народному депутату не пізніш як на другий день після розгляду звернення. Відповідь надається в обов'язковому порядку і безпосередньо тим органом державної влади чи органом місцевого самоврядування, до якого було направлено звернення, за підписом його керівника чи посадової особи, керівником підприємства, установи та організації, об'єднання громадян, крім випадків, установлених цим Законом.

Друковані та аудіовізуальні ЗМІ, засновником (співзасновником) яких виступають органи державної влади чи органи місцевого самоврядування, організації або установи, що фінансуються повністю або частково за рахунок коштів державного чи місцевого бюджету, зобов’язані безкоштовно давати оголошення про зустріч виборців з народним депутатом і забезпечують висвітлення зустрічей народного депутата з виборцями, а також надають народному депутату не менше 15 хвилин ефірного часу на місяць для звіту перед виборцями.

Друковані ЗМІ регіональної та місцевої сфери розповсюдження в одномандатному виборчому окрузі народного депутата, засновником (співзасновником) яких виступають органи державної влади, організації або установи, що фінансуються повністю або частково за рахунок коштів державного бюджету, зобов’язані публікувати подані народним депутатом авторські матеріали не рідше одного разу на місяць обсягом до 1/16 загальної газетної площі.

Друковані ЗМІ регіональної та місцевої сфери розповсюдження на території області, закріпленої за народним депутатом, обраним у багатомандатному виборчому окрузі, депутатською фракцією (групою), до якої він належить, засновником (співзасновником) яких виступають органи державної влади, організації або установи, що фінансуються повністю або частково за рахунок коштів державного бюджету, зобов’язані публікувати подані народним депутатом авторські матеріали не рідше одного разу на місяць обсягом до 1/16 загальної газетної площі.

Конституція та законодавство покладають на народного депутата ряд обов’язків:

-    дбати про благо України і добробут Українського народу, захищати інтереси виборців та держави;

-    додержуватися вимог Конституції України, законів України, додержуватися присяги народного депутата України; -    бути присутнім та особисто брати участь у засіданнях Верховної Ради України та її органів, до складу яких його обрано та осо-бисто брати участь у голосуванні, додержуватись вимог трудової дисципліни та норм депутатської етики;

-    виконувати доручення ВРУ, відповідного комітету, депутатської фракції (групи), тимчасової спеціальної або тимчасової слідчої комісії ВРУ, до складу яких його обрано, та інформувати про виконання даних доручень;

-    постійно підтримувати зв’язки з виборцями, вивчати громадську думку, потреби і запити населення, інформувати виборців про свою депутатську діяльність через засоби масової інформації, на зборах виборців періодично, але не рідше двох разів на рік;

-    розглядати звернення виборців відповідно до вимог та в порядку, встановленому Законом України «Про звернення громадян».

Крім того, народні депутати виконують ряд додаткових обов’язків як члени депутатських фракцій (груп) та як члени комітету, тимчасової спеціальної або тимчасової слідчої комісії.

Законодавство України гарантує створення сприятливих умов для здійснення народними депутатами України своїх повноважень.

Народний депутат може мати до п’ятнадцяти помічників-кон-сультантів.

Народному депутату надається щорічна оплачувана відпустка у міжсесійний період тривалістю 45 календарних днів з виплатою матеріальної допомоги на оздоровлення у розмірі подвійної місячної заробітної плати.

Народному депутату гарантується депутатська недоторканність на весь строк здійснення депутатських повноважень. Народний депутат не може бути без згоди ВРУ притягнутий до кримінальної відповідальності, затриманий чи заарештований. Обшук, затримання народного депутата чи огляд особистих речей і багажу, транспорту, житлового чи службового приміщення народного депутата, а також порушення таємниці, листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції та застосування інших заходів, що відповідно до закону обмежують права і свободи народного депутата, допускаються лише у разі, коли ВРУ надано згоду на притягнення його до кримінальної відповідальності, якщо іншими способами одержати інформацію неможливо.

ВРУ забезпечує колишньому народному депутату безпосередньо після закінчення строку його повноважень, на період його працевлаштування, виплату матеріальної допомоги у розмірі заробітної плати з урахуванням всіх доплат та надбавок, яку отримують працюючі народні депутати, але не більше одного року, а в разі навчання чи перекваліфікації – не більше двох років після закінчення строку повноважень народного депутата.

У разі неможливості працевлаштування після зазначеного строку за колишнім народним депутатом зберігається виплата матеріальної допомоги у розмірі 50 відсотків заробітної плати з урахуванням всіх доплат та надбавок, яку отримують працюючі народні депутати, до досягнення ним пенсійного віку за умови, якщо трудовий стаж його перевищує 25 років для чоловіків і 20 років для жінок.

Повноваження народного депутата припиняються з моменту відкриття першого засідання ВРУ нового скликання. Q Повноваження народного депутата припиняються достроково у разі:

-    особистої письмової заяви про складення депутатських повноважень;

-    набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;

-    визнання його судом недієздатним або безвісно відсутнім;

-    припинення його громадянства або виїзду на постійне проживання за межі України;

-    смерті;

-    порушення вимог про несумісність депутатського мандата з іншими видами діяльності.

Рішення про дострокове припинення повноважень народного депутата приймається у десятиденний строк за поданням відповідного комітету, більшістю від конституційного складу ВРУ.

У разі невиконання вимоги щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності повноваження народного депутата припиняються достроково на підставі закону за рішенням суду. Комітет, до компетенції якого входять питання депутатської етики, розглядає відповідні матеріали і подає висновок

Голові ВРУ, який у десятиденний строк звертається до суду або повертає матеріали комітету з обґрунтуванням відмови у зверненні до суду. Комітет, до компетенції якого входять питання депутатської етики, у разі повернення Головою ВРУ матеріалів розглядає їх і у випадку незгоди з ними вносить пропозицію про розгляд цього питання на засіданні ВРУ. За рішенням ВРУ Голова ВРУ зобов’язаний звернутися до суду для вирішення питання про дострокове припинення повноважень такого народного депутата.

У разі дострокового припинення повноважень ВРУ відповідно до Конституції України повноваження народних депутатів припиняються з моменту відкриття першого засідання Верховної Ради нового скликання.