Семінарське заняття 12

Тема: Верховна Рада України

1. Місце і роль Верховної Ради України в системі органів державної влади.

2. Порядок формування, склад та строк повноваження Верховної Ради України. Дострокове припинення повноважень Верховної Ради України.

3. Структура Верховної Ради України.

4. Повноваження Верховної Ради України.

5. Конституційно-правові засади організації роботи Верховної Ради України.

6. Конституційно-правовий статус народного депутата України.

7. Конституційні основи законодавчого процесу в Україні.

1))) Верховна Рада України - єдиний орган законодавчої влади України

Чинна Конституція України закріпила якісно нову організаціюдержавної влади. Відмовившись від ієрархічної, вертикальної системиорганізації державної влади, яка існувала в Україні доздобуття незалежності, вона сприйняла загальновизнаний принцип організаціїдержавної влади - принцип поділу її на законодавчу,виконавчу та судову.

Органи державної влади України стали рівноправними і незалежнимиодин від одного.

Верховна Рада, за Конституцією, остаточно втратила колишній статуснайвищого органу державної влади та вперше набула всіх основнихрис парламенту України - єдиного, загальнонаціонального, колегіального,виборного, однопалатного, постійно діючого органу законодавчоївлади України.

Пріоритетною рисою українського парламенту як органу законодавчоївлади є єдиність, виключність, універсальність в системіорганів державної влади, що зумовлено насамперед унітарноюхарактером нашої держави, тобто державним устроєм, вжезгаданим поділом державної влади, його внутрішньою структурою та ін

Нині в Україні не існує інших органів законодавчої влади --загальнонаціональних або місцевих - крім її Верховної Ради. До 1992 р. в періодміж сесіями Верховної Ради законодавчу владу здійснювала її  Президія шляхом внесення змін і доповнень до чиннихзаконодавчих актів, Верховна Рада є загальнонаціональнимпредставницьким органом державної влади, оскільки вона представляєвесь український народ - громадян України всіх національностей і виступає відімені всього народу. Це випливає як з Преамбули Конституції та їїзмісту, так і з назви парламенту - "Верховна Рада України".

Колегіальний характер Верховної Ради як парламенту України полягає вїї склад і порядок роботи. Верховна Рада складається з 450 народнихдепутатів (ст. 76 Конституції) і є повноважною за умови обрання неменш як двох третин від її конституційного складу (ст. 82 Конституції).  Рішення Верховної Ради приймаються на її пленарних засіданнях шляхомголосування (ст. 84 Конституції). Закони та інші акти Верховна Радаприймає більшістю від її конституційного складу, крім випадків,передбачених Конституцією (ст. 91).

Виборний характер українського парламенту, як і парламентів іншихкраїн, полягає в тому, що він формується виключно шляхом виборівнародних депутатів. Ці вибори є, як правило, вільними ідемократичними. Вони проводяться на основі загального, рівного і прямоговиборчого права шляхом таємного голосування.

Однією з важливих особливостей українського парламенту є йогооднопалатність. Така структура яка не є типовою для великих ісередніх держав, але в Україні на це є вагомі причиниоб'єктивного і суб'єктивного характеру. Однопалатна структура українськогопарламенту зумовлена насамперед тим, що Україна є унітарноюдержава (ст. 2 Конституції), становлення парламентаризму в Україні (уйого класичному розумінні) перебуває на початковому етапі, українськесуспільство і, як наслідок цього, український парламент є лишевідносно структурованими, а організація державної влади зпринципом її поділу на законодавчу, виконавчу і судовуутвердилася в Україні далеко ще не в усіх відношеннях та іншимиобставинами.

Звичайно, однопалатний характер парламенту породжує і може породжувати зчасом певні проблеми, зокрема, щодо темпівзаконотворчості і якості законодавчих актів, місця законодавчоїфункції в системі функцій парламенту, щодо його відносин з іншимиорганами державної влади, зв'язків парламентаріїв з виборцями і зпарламентами інших країн тощо

Але при відсутності достатніх зовнішніх передумов для двопалатноїструктури наш парламент на цьому шляху має пройти певну відстаньсвого внутрішнього розвитку, визрівання, структуризації.

Оскільки в найближчі 5-10 років передбачається виконання парламентомзначного обсягу робіт, практично створення нової системизаконодавства і права, то ймовірно, що протягом цього часубуде відбуватися інтенсивний розвиток інфраструктури парламенту, широкезалучення до законопроектних робіт органів виконавчої і судовоївлади, наукових установ та навчальних закладів, істотне зміцненнязаконодавчих, інформаційних, наукових та інших основ діяльностіпарламенту.

Постійно діючий характер українського парламенту полягає,Зокрема, в тому, що народні депутати обираються до Верховної Ради строкомна чотири роки і здійснюють свої повноваження на постійній основі.  Верховна Рада, за Конституцією (ст. 82), працює сесійно. Черговісесії Верховної Ради починаються першого вівторка лютого і першого вівторкавересня кожного року (ст. 83). Новообрана Верховна Рада збирається напершу сесію не пізніше як на тридцятий день після офіційногооголошення результатів виборів. Якщо протягом тридцяти днів будь-якоїчергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатися, то Президент можедостроково припинити повноваження Верховної Ради.

Постійно діючий характер Верховної Ради є одним з живихрезультатів реформування держави, державної влади, в тому числізаконодавчої, яке здійснюється від часу проголошеннянезалежності України. Завдяки цим і багатьом іншим зрушенням Верховна  Рада як орган законодавчої влади остаточно перетворилася напарламент, який став реальним органом законодавчої влади.

Ці та інші риси парламенту зумовлюють властиве лише йому місце всистемі органів державної влади. Парламент України є пріоритетниморганом у системі органів державної влади України, першим середрівних. Він здійснює законодавчу владу, бере участь уформуванні органів виконавчої і судової влади, є загальнимпредставником народу і виразником його волі.

Парламент України має багатогранні відносини з іншими органамидержавної влади та з суб'єктами політичної системи: політичнимипартіями і т.п.

Найбільш тісними і багатогранними є відносини парламенту з Президентом. Цезумовлено їхніми функціями і повноваженнями, передбаченими Конституцією ізаконами, системою отримань і противаг один щодо одного ііншими обставинами.

Вихідним повноваженням Верховної Ради у взаємовідносинах з Президентомє право парламенту призначати вибори Президента у строки, визначені  Конституцією (ст. 85). Новообраний Президент, заступаючи на свій пост,складає присягу народу України на урочистому засіданні Верховної Ради  (ст. 104 Конституції), виявляючи тим самим повагу як безпосередньо донароду, так і до парламенту України.

Але головним змістом взаємовідносин парламенту і Президента є самхід здійснення ними своїх функцій і повноважень.

Зокрема, Верховна Рада заслуховує щорічні та позачерговіпослання Президента про внутрішнє і зовнішнє становище України (ст. 85  Конституції), направляє ново закони Президентові (ст. 94  Конституції); надає у встановленому законом строки згоду наобов'язковість міжнародних договорів України та денонсацію міжнароднихдоговорів України, які укладає, як правило, Президент.

Парламент затверджує укази Президента про введення воєнного чинадзвичайного стану в Україні або в окремих її регіонах, про загальнуабо часткову мобілізацію, про оголошення окремих місцевостей зонаминадзвичайної екологічної ситуації.

Чільне місце у взаємовідносинах Президента з парламентом посідають питанняформування органів державної влади. Так, парламент надаєзгоду на призначення Президентом Прем'єр-міністра, Голови  Антимонопольного комітету України, Голови Фонду державногомайна, Голови державного комітету телебачення і радіомовлення,  Генерального прокурора України, висловлює недовіру Генеральномупрокуророві, що має наслідком його відставку з посади і т.п.

Є випадки, коли роль парламенту щодо призначень та іншихдій відносно посадових осіб значно вагома, хоча цевідбувається також за поданням Президента, а іноді й без нього, як відпризначення чи обрання частини складу колегіальних органів державноївлади тощо. Зокрема, за поданням Президента парламент призначаєна посаду та звільняє з посади голови Національного банку  України, призначає на посаду та припиняє повноваження Центральноївиборчої комісії.

Широко передбачена Конституцією участь парламенту у формуванніорганів державної влади на паритетних засадах з Президентом ііншими органами державної влади. Зокрема, Верховна Радапризначає третину складу Конституційного Суду; призначає і звільняєполовину складу Ради Національного банку, призначає половину складу  Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення (ст. 85  Конституції) і т.п.

Крім того, Верховна Рада приймає рішення про направлення запитудо Президента на вимогу народного депутата, групи народних депутатівчи комітету Верховної Ради, попередньо підтриману не менш, яктретиною конституційного складу Верховної Ради; має право усунути  Президента з поста в порядку особливої процедури (імпічменту), встановленому  Конституцією (ст. 111).

Багатофункціональні відносини Верховної Ради - парламенту - з Кабінетом  Міністрів, який підконтрольний і підзвітний Верховній Раді (ст. 113  Конституції). Верховна Рада дає згоду на призначення Прем'єр-міністра,розглядає і приймає рішення щодо схвалення (не схвалення)програми діяльності Кабінету Міністрів, здійснює контроль за йогодіяльністю.

За пропозицією не менш як третини народних депутатів від їїконституційного складу Верховна Рада може розглянути питання провідповідальність Кабінету Міністрів та прийняти резолюцію недовіри йомубільшістю від конституційного складу Верховної Ради, наслідком якоїі є відставка Кабінету Міністрів.

Найважливішими повноваженнями Верховної Ради щодо Кабінету Міністрів іінших органів виконавчої влади є прийняття нею законів про організацію ідіяльності органів виконавчої влади, основи державної служби таін

Багатогранними відносини Верховної Ради з органами судової влади. УЗокрема, Верховна Рада призначає третину складу Конституційного Суду,обирає суддів судів загальної юрисдикції, надає згоду на призначення  Президентом на посаду Генерального прокурора, може висловити недовіру  Генеральному прокуророві, що має наслідком його відставку з посади,призначає трьох представників до Вищої ради юстиції.

Парламент як орган законодавчої влади визначає законами Українисудоустрій, судочинство, статус суддів, засади судової експертизи,організацію та діяльність прокуратури.

Багатогранною є взаємодія парламенту з органами правосуддя іпрокуратури у процесі здійснення парламентського контролю, обираються,призначаються чи затверджуються Верховною Радою, заслуховування та підготовка длярозгляду Верховною Радою відповідних висновків щодо цихкандидатур; обговорення кандидатур посадових осіб, призначення якихвідповідно до законодавства погоджується з комітетами, підготовкавідповідних висновків щодо цих осіб; попередній розглядта підготовка висновків і пропозицій щодо ратифікації чи денонсаціїміжнародних договорів та угод, проектів державних програмекономічного і соціально-культурного розвитку України, звітів про їхвиконання та інших питань, що розглядаються Верховною Радою;здійснення контролю за дотриманням та реалізацією Конституції та законів  України, інших нормативних актів Верховної Ради, за відповідністюпідзаконних актів Конституції, законам України, а також вивченняефективності їх застосування.

При здійсненні законопроектних робіт комітет, визначений головнимрозробником з певного законопроекту чи проекту іншого акту  Верховної Ради, узагальнює та систематизує пропозиції, поправки і висновкиінших комітетів та готує їх на розгляд Верховної Ради.

Комітети,?? ак і постійні комісії, мають певні обов'язкинасамперед щодо якісної і своєчасної підготовкизаконопроектів, висновків і рекомендацій, а також виконання доручень  Верховної Ради.

Верховна Рада у межах своїх повноважень може створювати і тимчасовіспеціальні комісії для підготовки і попереднього розглядупитань.

Для проведення розслідування з питань, що становлятьсуспільний інтерес, Верховна Рада може створювати тимчасові слідчікомісії, якщо за це проголосувало не менше третини від конституційногоскладу Верховної Ради України.

Організація і порядок діяльності комітетів Верховної Ради, їїтимчасових спеціальних та слідчих комісій встановлюється законом.

Уповноважений Верховної Ради з прав людини призначається Верховною  Рада для здійснення парламентського контролю за дотриманнямконституційних прав і свобод людини і громадянина (ст. 101 Конституції).

Рахункова палата створюється для контролю за використанням коштів  Державного бюджету від імені Верховної Ради (ст.98 Конституції).

Для успішного функціонування нових і оновлених структур Верховної  Ради першочерговим є істотне зміцнення їхньої правової бази, зокрема:прийняття законів про регламент, комітети Верховної Ради, про статуснародного депутата та інших; створення відносно цілісної системиінфраструктури парламенту; широке залучення до здійсненнязаконодавчих, установчих і контрольних функцій Верховної Ради всіхсуб'єктів законодавчого, бюджетного, контрольного й установчогопроцесу, забезпечення тісної взаємодії Верховної Ради та органів зіншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування таоб'єднаннями громадян.

2)))  Порядок формування Верховної Ради України.  Конституційний склад Верховної Ради України — чотириста п'ятдесят народних депутатів України, які обираються на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на чотири роки.  Народні депутати України здійснюють свої повноваження на постійній основі. Вони не можуть бути на державній службі або мати інший представницький мандат. Їм гарантовано депутатську недоторканність. Чергові вибори до Верховної Ради України відбуваються в останню неділю березня четвертого року повноважень Верховної Ради України.  Верховна Рада України працює сесійно. Верховна Рада є повноважною за умови обрання не менш як двох третин від її конституційного складу. Вона збирається на першу сесію не пізніше, ніж на тридцятий день після офіційного оголошення результатів виборів. Перше засідання Верховної Ради України відкриває найстарший депутат. Чергові сесії Верховної Ради України починаються першого вівторка лютого і першого вівторка вересня кожного року. Позачергові сесії Верховної Ради, із зазначенням порядку денного, скликаються Головою Верховної Ради України на вимогу не менш як третини народних депутатів України.  Верховна Рада обирає зі свого складу Голову Верховної Ради України, Першого заступника і заступника Голови Верховної Ради України та може відкликати Їх.  Голова Верховної Ради України:  1) веде засідання Верховної Ради України;  2) організовує підготовку питань до розгляду на засіданнях Верховної Ра­ди України;  3) підписує акти, прийняті Верховною Радою України;  4) представляє Верховну Раду України в зносинах з іншими органами державної влади України та органами влади інших держав;  5) організовує роботу апарату Верховної Ради України.  3. Народний депутат України  Народним депутатом України може бути громадянин України, який на день виборів досяг 21 року, має право голосу і проживає в Україні протягом останніх п’яти років.  Не може бути обраним до Верховної ради України громадянин, який має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку.  Повноваження депутатів України визначаються Конституцією та законами України. 

3))) Парламент відіграє важливу роль в управлінні країною,у формуванні її державної політики, тому його ефективна діяльність поєднана з наявністю власної розгалуженої структури, робота якої має стати чітко скоординованою. Верховною Радою України керує голова Верховної Ради, який обирається народними депутатами таємним голосуванням. Голова Верховної Ради України (ст. 88 Конституції України) веде засідання Верховної Ради, організовує підготовку питань до розгляду на засіданнях, підписує акти, прийняті Верховною Радою, представляє Верховну Раду України у стосунках з іншими органами державної влади України та органами влади інших держав, організовує роботу апарату Верховної Ради; проводить засідання Ради голів фракцій і Ради голів комітетів, на яких обговорюється порядок денний сесії. Остаточно порядок денний сесії затверджується на засіданні Верховної Ради. Голові Верховної Ради допомагають два заступники, які обираються народними депутатами таємним голосуванням за пропозицією голови. Голова Верховної Ради України і заступники забезпечують діяльність секретаріату. Діяльність Верховної Ради України забезпечує секретаріат та управління справами. За Конституцією, Верховна Рада на сесії призначає керівника апарату Верховної Ради і визначає структуру апарату.

За Конституцією в структуру Верховної Ради входять підрозділи Уповноважених Верховної Ради України з прав людини, діяльність якого регулюється Законом України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини". При Верховній Раді працює також Інститут законодавства Верховної Ради, до складу якого входить сім наукових відділів. Інститут законодавства веде дослідження у сфері державного будівництва, розробляє важливі законопроекти і надає допомогу постійним комітетам у здійсненні законотворчої діяльності, аналізує практику застосування законів та ефективності їх дії, формулює пропозиції удосконалення діючого законодавства, здійснює порівняльні дослідження законодавств різних країн.

Важливими суб' єктами парламентської діяльності є депутатські фракції та групи, що об' єднують народних депутатів за ознакою партійної належності або спільності політичних поглядів. Депутатські фракції у Верховній Раді утворюються виключно депутатами за умови, що до складу кожної з фракцій входить не менш як 14 народних депутатів. Народний депутат не може входити до складу більше як однієї фракції, порядок роботи якої, умови вступу, виходу та виключення визначаються самою депутатською фракцією (групою). Депутатські фракції та групи беруть активну участь у формуванні керівного складу Верховної Ради (керівництва парламенту та комітетів), визначенні порядку денного засідань парламенту та вирішенні інших питань організації роботи єдиного законодавчого органу влади. Депутати у своїй діяльності формально не пов'язані рішеннями фракцій (груп), до яких належать.

З метою сприяння організації попередньої підготовки та розгляду питань, що вносяться до Верховної Ради, у парламенті створена погоджувальна рада депутатських фракцій (груп). Головною функцією погоджувальної ради депутатських фракцій (груп) є формування проектів планів роботи та порядку денного Верховної Ради, а також повноваження вирішувати й інші питання організації роботи парламенту.

Законодавчою базою постійних комітетів Верховної Ради і їх діяльності є Конституція, Регламент Верховної Ради України, Закон України "Про постійні комісії Верховної Ради України" (4 квітня 1995 року). Верховна Рада на першій сесії приймає рішення про утворення постійних комітетів і обирає їх голів. Кандидатури голів постійних комітетів пропонує голова Верховної Ради. Заступники голів і секретарі комітетів обираються їх членами. Комітети Верховної Ради здійснюють законотворчу роботу, готують і попередньо розглядають питання, віднесені до повноважень Верховної Ради (ст. 89 Конституції України). Крім комітетів, існують і такі види робочих органів парламенту, як тимчасові спеціальні та тимчасові слідчі комісії.