Тема: Державне регулювання розвитку апк

1. Економічна природа земельної ренти та її види. Ціна землі.

Земе́льна ре́нта — дохід, який отримують землевласники, реалізуючи власність на землю. Причиною виникнення визнається існування монополії на землю як об'єкт господарювання. Земельна рента — нетрудовий тип приватної власності на засоби виробництва. Земельна рента як економічна категорія виражає відносини привласнення додаткового продукту власником землі у формі орендної плати за право користування землею. Дохід, отриманий від користування землею, називається чистою економічною рентою.

Розрізняють такі види земельної ренти:

1. диференційна рента І-го роду — диференціація земель за їх якістю;

2. диференційна рента ІІ-го роду виникає при послідовних вкладеннях капіталу та праці в одну і ту ж ділянку землі;

3. абсолютна рента утримується власником землі з орендарів незалежно від родючості земель і їх місцезнаходження;

4. монопольна рента виступає у вигляді додаткового доходу, який утворюється внаслідок перевищення ціни товару над його вартістю, коли даний товар вироблений у сприятливих умовах, що дають можливість виробляти рідкісні види продукції й за рахунок цього встановлюють на них монопольно високі ціни.

Умовами диференціальної ренти є: а) відмінності у природній родючості ґрунтів та місце знаходження земельних ділянок; б) неоднакова продуктивність додаткових капітальних вкладень в одну й ту саму земельну ділянку.

Формами диференційної ренти є: орендна плата, рентні платежі, плата за землю, Джерелом диференціальної ренти є надлишок додаткового продукту, що утворюється землеробською працею на кращих земельних ділянках або в результаті продуктивніших капіталовкладень.

Ціна землі - капіталізована земельна рента, яка приносить прибуток у вигляді відсотку. На основі приватної власності на землю виникає її купівля та продаж. Ціна землі відрізняється від цін на інші товари. Земля - це благо природи, а не продукт праці. Тим не менш вона приймає товарний вигляд.

Земля позбавлена вартості, але має ціну. Купівля землі означає купівлю права на отримання з земельної ренти, прибуту; її ціна виникає на цій основі. Чим більшу ренту дає земельна ділянка, тим більше грошей будуть платити за неї покупці, отже, ціна землі буде більша. Впливає на ціну земні і норма позичкового відсотка. Покупець землі завжди порівнює ренту з позичковим відсотком, який він може отримати, якщо покладе гроші до банку. Ціна землі дорівнює сумі грошей, яка будучи віддана в позику, щорічно приносить дохід, рівний ренті, що отримується з цієї землі.

2. Прогнозування державних потреб у апк.

Агропромисловий комплекс (АПК) є найважливішим міжгалузевим комплексом. Він створений для забезпечення населення продовольством, а народногогосподарства - сировиною. АПК являє собою складну біоекономіческую виробничу систему. Її центральна ланка - сільськогосподарське виробництво, головними ресурсами якого поряд із знаряддями праці і трудовими ресурсами є земля, клімат, погода, складові в сукупності біокліматичної потенціал. У зв'язку з цим при прогнозуванні і плануванні розвитку АПК слід виходити із взаємодії економічних і Формування АПК базується на агропромисловій інтеграції. АПК включає в себе три сфери: 1) галузі промисловості, які постачають сільському господарству засоби виробництва, а також зайняті виробничо-технічним обслуговуванням сільського господарства; 2) сільське і лісове господарство; 3) галузі, зайняті доведенням сільськогосподарської продукції до споживача (заготівля, переробка, зберігання, транспортування, реалізація).  Мета функціонування АПК полягає у задоволенні суспільних потреб у продуктах харчування і сільськогосподарській сировині при ефективному використанніресурсів.  АПК має ряд особливостей, зумовлених особливостями сільськогосподарського виробництва.  У сільському господарстві фонди відтворення формуються за рахунок власної продукції (насіння, корми, худобу і т.д.). У зв'язку з цим при визначенні обсягу виробництва і поставок продукції для державних потреб повинно враховуватися створення необхідних фондів для наступного циклу виробництва.  Земля як основний засіб виробництва володіє універсальністю. На одній і тій же землі можна виробляти різноманітні види продукції. При цьому з-за великої диференціації в собівартості і рентабельності окремих видів продукції важливе значення мають розміщення виробництва продукції по території країни та визначення раціональних зон спеціалізації з метою підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва. Поставки продукції повинні визначатися з урахуванням районів спеціалізації. 

3. Розвиток інфраструктури агросектору.

4. Підтримка фермерства і підприємництва в сільському господарстві та інших галузях АПК.

5. Особливості регулювання відносин в аграрному секторі розвинених країн.