7.Предмет і м-д пр.. Регулювання.

Предмет правового регулювання — сукупність якісно однорідних суспільних відносин, урегульованих правовими нормами. Предмет правового регулювання вказує, на яку групу суспільних відносин спрямований вплив норм права. Предмет земельного права — суспільні відносини у сфері раціонального використання і охорони земель. Предмет адміністративного права — управлінські відносини. Предмет трудового права — трудові відносини і т.д. Відмежування предмета правового регулювання однієї галузі від іншої здійснюється на основі виявлення якісної однорідності складових його елементів: суб'єктів, об'єктів, змісту, динамічних чинників. Наприклад, у трудових суспільних відносинах суб'єктами виступають робітники та службовці, об'єктом — предмети праці, змістом — трудова діяльність, динамічними чинниками — потреби у робочій силі, що змінюються. Метод правового регулювання — сукупність прийомів і засобів правового впливу на суспільні відносини. Загальними є два методи правового регулювання: імперативний - суворо обов'язковий, побудований на засадах влади і підпорядкування, на відносинах субординації (метод «вертикалі»). Він припускає заборони, обов'язки, покарання. диспозитивний — автономний, побудований на засадах автономії, юридичної рівності суб'єктів, угоди сторін. Він припускає дозволяння. Так, метод владних приписів (зобов'язування) є властивим, як правило, адміністративному праву; метод рівності сторін і вільного волевиявлення (дозволяння) - цивільному праву; метод справедливої винагороди і заохочення — трудовому праву; метод заборони (заборона недозволених дій) — кримінальному праву; метод дозволяння — підприємницькому праву і т.д.

8.Причини виникнення д-ви: психологічна теорія

Петражицький. У цій теорії обгрунтоване виникнення держави і права завдяки особливим властивостям, що лежать у людській психіці, якій характерна потреба до наслідування, покори, усвідомлення залежності від видатної особистості, котра спроможна керувати суспільством. Народ є інертною масою і не здатний до прийняття рішень, тому потребує постійного керівництва. Держава виникла на основі психологічних особливостей людини:

1. схильність одних до управління

2. схильність інших підкорятися

1. схильність деяких людей до агресії, яку потрібно обмежувати заборонами (НПА) та правоохороними органами

1. вплив особистості на формування держави (харизма)

9. Зміст правовідносин.

ПВ – це сусп.. в-ни, врегульов. нормами права. ПВ -це врегульовані нормами права вольові суспільні відносини, що виражаються в конкретному зв'язку між правомочними і зобов'язаними суб'єктами — носіями суб'єктивних юридичних прав, обов'язків, повноважень і відповідальності — і забезпечуються державою. Структура: суб’єкт, об’єкт, зміст.

Суб'єктивне юридичне право - вид і міра можливої (або дозволеної) поведінки суб'єкта права, що встановлені юридичними нормами для задоволення його інтересів і забезпечуються державою.

Суб'єктивний юридичний обов'язок - вид і міра належної (або необхідної) поведінки суб'єкта права, що встановлені юридичними нормами для задоволення інтересів правомочної особи і забезпечуються державою.

Елементами суб. права є:

1. право на свої дії (право голосувати, право подати позов до суду)

1. право на чужі дії (право вимагати сплати боргу., передати майно)

1. право на захист