- •1. Визначення поняття ”право”
- •2. Право і норми громадс. Організацій, норми звичаїв, традицій, ритуалів.
- •3. Структура норми права.
- •4. Ознаки д-ви.
- •3. Публічна влада:
- •4. Населення
- •5.Отримання податків
- •6.Наявність норм права, держ. Символи, мова (додаткові)
- •5. Форми правління. Республ. І монархічні форми правління.
- •6. Поняття колізії правових норм і шляхи вирішення протиріч.
- •7.Предмет і м-д пр.. Регулювання.
- •8.Причини виникнення д-ви: психологічна теорія
- •9. Зміст правовідносин.
- •10. Типологія д-в за теорією цивілізації а. Тойнбі.
- •11. Правосвідомість: поняття, структура, роль.
- •12. Імперативні і диспозитивні норми права.
- •13. Предмет науки тдп.
- •14. Підзаконні нпа і їх види.
- •15. Психологічна школа права.
- •16. Основні права людини і громадянина.
- •17. Юридична в-сть. Вчення про ретроспективну і позитивну в-сть.
- •18. Ксу в системі судової влади.
- •19. Декларація про держ. Суверенітет України.
- •20. Поняття природного і позитивного права.
- •21. Ефективність правового регулювання суспільних відносин.
- •22. Правова д-ва та її основні ознаки.
- •23. Прогалини в праві.
- •24. Реалістична школа права. ???
- •25. Демократія і автократія як два типи державності.
- •26. Федерація територіальна і федерація національна.
- •27. Поняття правового статусу ос. (громадянина)
- •37. Теорії походження права.
- •40. Юридичні ос. Як суб. Пв.
- •41. Право і закон.
- •42. Класифікація норм права.
- •43. Поняття і основні функції д-ви.
- •44. Англо-америк. Пр.. С-ма, її ознаки.
- •45. Правовий нігілізм і шляхи його подолання.
- •46. Право і демократія.
- •48. Романо-германська пр.. С-ма.
- •49. Парламентська республіка: основні ознаки.
- •50. Співвідношення д-ви і ос.: правове забезпечення поєднання і-сів.
- •51. Підстави, умови настання та види юрид. В-сті.
- •52. Поняття правової д-ви.
- •53. Президентська республіка, основні ознаки.
24. Реалістична школа права. ???
Ієрінг. Прибічники цієї концепції ототожнювали право з практикою діяльності суддів і посадових осіб адміністративного апарату, тому що саме там створюється, на їх думку, реальне право (звідси і назва всього напряму).
25. Демократія і автократія як два типи державності.
Демократія — політична організація влади народу, при якій забезпечується: рівна участь усіх і кожного в управлінні державними і суспільними справами; виборність основних органів держави і законність у функціонуванні всіх суб'єктів політичної системи суспільства; забезпечення прав і свобод людини і меншості відповідно до міжнародних стандартів. Ознаки демократії: 1. демократія припускає взаємну відповідальність держави і громадянина, що виражається у вимозі утримуватися від учинення дій, що порушують їх взаємні права і обов'язки. 2. демократія передбачає законність як режим суспільно-політичного життя. 3. Демократія має державний характер:а) виражається в делегуванні народом своїх повноважень державним органам. б) забезпечується виборністю органів держави, тобто демократичною процедурою організації органів держави в результаті конкурентних, вільних і чесних виборів; в) проявляється в спроможності державної влади впливати на поведінку та діяльність людей, підкоряти їх собі з метою управління суспільними справами.4. Демократія має політичний характер: а) передбачає політичне різноманіття. б) ґрунтується па політичній рівноправності громадян на участь в управлінні справами суспільства і держави і, насамперед, рівності виборчих прав. Автократія - одна з форм правління, заснована на необмеженім і безконтрольнім повновладді одного особи в державі. Видами автократичного правління були в історії деспотичні монархії Прадавнього Сходу, тиранічні правління в окремих грецьких державах, Римська й Візантійська імперії, абсолютні монархії нового часу. Автократичному політичному режиму притаманні: обмеженість кола осіб, що здійснюють найвищу політичну владу, й відповідно відокремленість абсолютної більшості народу від процесу її здійснення; існування єдиного центру реальної політичної влади.
26. Федерація територіальна і федерація національна.
Федерація - це складна держава, суб'єкти якої володіють державним суверенітетом, мають юридично визначену політичну самостійність.
Основні ознаки федерації (США, Росія, Австрія, Швейцарія, ФРН): 1) наявність єдиної території, яка у політико-адміністративному відношенні не є одне ціле, а складається із територій - суб'єктів федерації, що мають власний адміністративно-територіальний поділ;2) наявність загальної конституції федерації і конституцій її суб'єктів, тобто наділення суб'єктів федерації установчою владою;3) наявність системи законодавства усієї федерації і системи законодавства її суб'єктів, тобто наділення суб'єктів федерації в межах установленої для них компетенції правом видання законодавчих актів, які діють лише на території суб'єкта федерації і мають відповідати союзному законодавству;4) наявність федерального двопалатного парламенту і парламентів суб'єктів федерації, федерального уряду і самостійних органів управління суб'єктів федерації;5) наявність громадянства як усієї федерації, так і її суб'єктів; у ряді федерацій допускається подвійне громадянство (ФРН, Австрія);6) можливість суб'єктів федерації мати власну правову і судову системи (США);7) наявність загальнофедеральної податкової і грошової системи;8) суб'єкти федерації не мають суверенітету і не є суб'єктами міжнародного права, проте в договірних міжнародних відносинах може виступати як федерація в цілому, так і кожний із її суб'єктів.
Національна федерація:
субєктами є національні держ. утворення
добровільне обєднання субєктів
суб. мають рівний правовий статус
субєкти мають власні держ. органи і самост здійсн зовн політику
центр. органи формуються з представників субєктів (координують д-сть субєктів)
Територіальна федерація
держ. утворення не є суверенні
зовн. та внут.р політика залежить від центр. органів
повноаження центр. і місцевих органів розмежовуються на основі конституції
субєкти не мають права представництва в міжнародних організаціях
збройні сили підпорядковуються центральним органам
у мирний час субєктам забороняється утримувати збройні сили
