- •Україна: Історія.
- •Найдавніші часи
- •Перші поселенці
- •Грецькі колонії на Україні
- •Київська русь піднесення й занепад київської русі
- •Східні слов'яни
- •Суперечки з норманістами
- •Піднесення Києва
- •Перші правителі Києва
- •Київ у зеніті слави
- •Занепад Києва
- •Суспільство й культура київської русі
- •Політичний устрій
- •Суспільна організація
- •Господарська діяльність
- •Культура Київської Русі
- •Галицько-волинське князівство
- •Роздробленість
- •Південно-Західна Україна: Галицько-Волинське князівство
- •Польсько-литовська доба під владою польщі та литви
- •Експансія литовців на Україну
- •Експансія Польщі на Україну
- •Польсько-литовська унія
- •Люблінська унія 1569 р.
- •Соціальна структура та економічні зміни
- •Українці у Речі Посполитій
- •Система власності на Україні
- •Традиційне господарство
- •Зміцнення шляхти
- •Закріпачення селянства
- •Релігія та культура
- •Церковне та культурне життя
- •Полонізація української знаті
- •Відродження православ'я
- •Берестейська унія 1596 р.
- •Козацька ера етап формування
- •Порубіжне суспільство
- •Перші повстання
- •Події церковного й культурного життя
- •Велике повстання
- •Напередодні Великого повстання
- •Богдан Хмельницький
- •Переяславська угода
- •Завершальна стадія Великого повстання
- •Новий устрій
- •Зміни в суспільному устрої
- •Початок Руїни
- •Лівобережжя під владою Росії
- •Територіальний поділ
- •Культурне життя
- •Зміни в церковному житті
- •Гетьманщина
- •Козацький уряд
- •Переломний момент
- •Занепад української автономії
- •Російська експансія
- •Суспільство, економіка й культура
- •Економіка
- •Соціальні зміни в Гетьманщині
- •Відкриття Півдня
- •Демографічна й територіальна статистика
- •Правобережжя під владою Польщі
- •Культурне життя
- •Під імперською владою україна у складі російської та австрійської імперій
- •Російська імперія
- •Політичні події
- •Реформи в Російській імперії
- •Австрійська імперія
- •Українці під владою Габсбургів
- •Реформи Габсбургів і західні українці
- •Зростання національної свідомості
- •Концепція нації
- •Інтелігенція
- •«Будівельні блоки» національної ідентичності
- •Тарас Шевченко
- •Кирило-Мефодіївське товариство
- •Зростання національної свідомості на Західній Україні
- •Імперські реформи
- •Зміни в Австрійській імперії
- •Зміни в Російській Імперії
- •Соціально-економічні зміни
- •Нужденне село
- •Індустріалізація
- •Національні меншості на Україні
- •Діяльність інтелігенції
- •Українофіли
- •Російський революційний рух на Україні
- •Українські політичні партії
- •Революція 1905 р.
- •Розвиток культури
- •Східна галичина:оплот українства
- •Соціально-економічний аспект
- •Новий політичний лад
- •Реакція українців
- •Зростання організованості
- •Польсько-українська конфронтація
- •Буковина і Закарпаття
- •Україна у XX столітті війна і революція
- •Українці в першій світовій війні
- •Російські революції
- •Революція на Україні
- •Більшовицький переворот і Центральна Рада
- •Українська революція
- •Гетьманщина
- •Анархія
- •Директорія
- •Більшовики
- •Боротьба на заході
- •Розв'язка
- •Перемога більшовиків
- •Радянська україна: новаторські 20-ті
- •Воєнний комунізм і неп
- •Створення Радянського Союзу
- •Українізація
- •Національний комунізм
- •Розвиток культури
- •Церковне життя
- •Радянська україна: драматичні зо-ті
- •Сталін і сталінізм
- •Великий перелом
- •Голодомор 1932—1933 рр.
- •Великий терор
- •Кінець українізації
- •Західна україна між війнами
- •Новий статус західних українців
- •Політика Польщі щодо українців
- •Соціально-економічні умови
- •Реакція українців
- •Революційний рух
- •Українці під владою Румунії
- •Українці в Чехословаччині
- •Україна у другій світовій війні
- •Війна на Україні: перший етап
- •Війна на Україні: другий етап
- •Оун і нацистська Німеччина
- •Нацистська влада на Україні
- •Рух Опору
- •Повернення радянської влади на Україну
- •Відбудова і відновлення
- •Урегулювання територіальних питань та зміни у складі населення
- •Відбудова
- •Поглинення Західної України
- •Ідеологічний наступ сталінізму
- •Відлига
- •Нове керівництво
- •Україна: «друга серед рівних»
- •Десталінізація
- •Експерименти в економіці
- •Активізація інтелігенції
- •Реакція
- •Застій та спроби реформ
- •Люди «нагорі»
- •Дисидентський рух
- •Русифікація
- •Суспільні зміни
- •Ера Горбачова
Зміцнення шляхти
Економічна могутність допомогла шляхті Речі Посполитої зміцнити свої і без того широкі привілеї та політичний вплив. Спочатку шляхтичі намагалися зменшити свої зобов'язання перед сюзеренами. Колишні воїни, а тепер підприємці, вони прагнули обмежити право короля вступати у війни, не бажаючи брати участь у виснажливих кампаніях, коли можна було із власних маєтків отримувати великі прибутки. Наприкінці XV — на початку XVI ст. шляхта підпорядкувала собі місцеві сеймики, а трохи згодом — і загальний сейм Речі Посполитої, якому належала навища законодавча влада в країні. Тепер шляхта, більше ніж знать будь-якої країни Європи, могла обмежувати прерогативи своїх королів. У 1505 р. контрольований шляхтою сейм схвалив закон «№1іі1 поуі», за яким королю заборонялося видавати нові укази без згоди представників шляхти. А в 1573 р., коли помер останній представник династії Ягеллонів, шляхта отримала право обирати собі монархів і визначати їхні прерогативи шляхом угоди, що називалася «Расіа сопуепіа».
Обмеження королівської влади було лише однією з цілей шляхти. Вона також прагнула позбавити будь-яку іншу верству суспільства можливості загрожувати її привілейованому становищу. Хоч великі магнати, яких налічувалося близько 100 родин, належали до шляхетського стану, їхня фактична монополія на високі посади й величезні землеволодіння, їхня готовність визискувати іншу шляхту викликали лють, насамперед у середовищі середньої шляхти. Тому на початку XVI ст. шляхті вдалося, принаймні на деякий час, обмежити доступ магнатів до державних посад і земель.
Іншим об'єктом зазіхань шляхти були міста. Вбачаючи в них своїх суперників у торгівлі, шляхта всіляко прагнула підірвати їх. У 1505 р. більшість міст було позбавлено права голосу в сеймі. У 1565 р., сподіваючись усунути їх від ролі посередника, сейм, у якому панувала шляхта, заборонив місцевим купцям подорожувати по товари за кордон. Унаслідок цього чужоземні купці стали торгувати безпосередньо із знаттю, задовольняючи її потреби. Водночас сейм звільнив шляхту від мита на ввіз і вивіз товарів. Не в змозі встояти перед тиском села, де панувала шляхта, багаті городяни стали займатися сільським господарством. Вони вкладали свої капітали у фільварки й намагалися видати дочок за шляхтичів. Не знаходячи собі роботи у занепадаючих містах, ремісники перевозили свої майстерні до маєтків шляхти. Темпи урбанізації на Україні, як і скрізь у Речі Посполитій, помітно зменшилися.
Таке розширення привілеїв знаті було справою рук польської шляхти. До 1569 р. українська знать Великого князівства Литовського, особливо її нижні верстви, не користувалася такими значними правами, як польська. Великий князь відносно легко міг позбавити українську знать її земель, а її обов'язки перед князем були куди більшими, ніж у польської шляхти. Це означало, що українська знать мусила переймати польські звичаї, в тому числі систему управління, закони, зрештою мову. Польські закони заохочували навіть зміну віровизнання, передбачаючи, що особа, яка приймає католицизм, автоматично отримує рівні з польською шляхтою права. Словом, щоб українські дворяни могли користуватися рівними з поляками правами, вони повинні були все більше уподібнюватися полякам.