- •Змістовий модуль 2
- •2. Основні властивості невизначеного інтеграла Враховуючи означення невизначеного інтеграла
- •3. Таблиця найпростіших інтегралів
- •4. Незалежність виду невизначеного інтеграла від вибору аргументу
- •6. Комплексні числа.
- •3. Інтегрування дробів
- •4.Інтегрування найпростіших ірраціональностей
- •5. Підстановки Ейлера
- •7. Інтегрування тригонометричних функцій
- •Семінарське заняття 11
- •Тема 10. Визначений інтеграл. Невласні інтеграли. Кратні інтеграли
- •6. Інтегрування диференціальних біномів
- •Виконання студентами тестових завдань з питань теми заняття. Методичні вказівки
- •Визначений інтеграл. Невласні інтеграли 1-го і 2-го роду
- •1. Визначений інтеграл та його геометрична інтерпретація
- •2. Властивості визначеного інтеграла
- •3. Формула Ньютона-Лейбніца
- •4. Наближене обчислення інтеграла
- •5. Невласні інтеграли першого і другого роду. Поняття про кратні інтеграли
- •Наприклад
- •Наприклад. Інтеграл – абсолютно збіжний інтеграл, оскільки, а– збіжний інтеграл (читачеві рекомендується перевірити це самостійно).
- •6. Застосування визначеного інтегралу
- •Економічні застосування інтегралів
- •Семінарське заняття 12
- •Тема 11. Числові ряди
- •Виконання студентами тестових завдань з питань теми заняття. Методичні вказівки
- •2. Властивості збіжних рядів
- •Дійсно, якщо –– на частинна сума ряду (1), а–– на частинна сума ряду (2), то , і.
- •Якщо ряд (1) збігається, то його – ний член прямує до нуля при необмеженому зростанні.
- •Семінарське заняття 13
- •2. Інтервал і радіус збіжності.
- •3. Властивості степеневих рядів
- •Так, якщо
- •4. Ряди Тейлора і Маклорена. Приклади
- •Підкреслимо, що ряд Тейлора представляє дану функцію тільки тоді, коли(в противному випадку ряд може збігатися до іншої функції). Наведемо кілька важливих рядів Маклорена
- •Ряди по ортогональних функціях
- •Ряди Фур'є Функціональний ряд
- •Розглянемо ряд
- •2. Властивості функціональних рядів
- •Семінарське заняття 14
- •Тема 13. Загальні відомості про диференціальні рівняння. Деякі типи диференціальних рівнянь першого порядку
- •Виконання студентами тестових завдань з питань теми заняття. Методичні вказівки
- •Семінарське заняття 15
- •Тема 14. Диференціальні рівняння вищих порядків
- •Виконання студентами тестових завдань з питань теми заняття. Методичні вказівки
- •Рівняння виду
- •Семінарське заняття 17
- •Семінарське заняття 18
- •Тема 14. Диференціальні рівняння вищих порядків. Лдр вищого порядку з правою частиною спеціального виду
- •Виконання студентами тестових завдань з питань теми заняття. Методичні вказівки
- •9.1. Основні поняття
Виконання студентами тестових завдань з питань теми заняття. Методичні вказівки
Ключовими термінами, на розумінні яких базується засвоєння навчального матеріалу теми, є : інтегральна сума, визначений інтеграл, геометрична інтерпретація визначеного інтеграла, заміна змінних у визначеному інтегралі, інтегрування по частинах у визначеному інтегралі, невласні інтеграли першого роду, невласні інтеграли другого роду, подвійні інтеграли, правильна область (в напрямку осі Ох, осі Оу), двохкратні інтеграли, потрійні інтеграли, трьохкратні інтеграли, обчислення площ, об’ємів, довжини дуги за допомогою інтегралів.
З метою глибокого засвоєння навчального матеріалу при самостійному вивченні теми студенту варто особливу увагу зосередити на таких аспектах:
Визначений інтеграл. Невласні інтеграли 1-го і 2-го роду
1. Визначений інтеграл та його геометрична інтерпретація
Нехай
функція
неперервна на проміжку
:
.
Нехай
і
– найменше та найбільше її значення на
цьому відрізку. Відрізок
розіб’ємо на
частин точками
та позначимо:![]()
Найменше
та найбільше значення функції
на відрізку
відповідно позначимо
та
.
Складемо дві суми:![]()
та
.
Ці суми називаються відповідно нижньою і верхньою сумами Дарбу.
Відзначимо такі властивості нижніх і верхніх інтегральних сум.
оскільки
при всіх
![]()
![]()
![]()
.
Введемо
поняття про інтегральну суму для функції
.
Візьмемо в кожному відрізку
точку
так, що
.
Обчислимо значення функції в цих точках
та складемо суму![]()
Це
– інтегральна
сума для функції
.
Яке б не було
,
так що
і, значить,
Сума
залежить від способу розбиття проміжку
на відрізки
та від вибору точок
.
Неважко уявити собі розбиття проміжку
на елементарні участки
за допомогою більшого числа точок,
причому такого, щоб величина
при цьому зменшилася. Нехай
та
.
Якщо
при будь-якому діленні відрізка
такому, що
і при довільному виборі точок
сума
прямує до однієї й тієї ж самої границі
,
то говорять, що функція
інтегрована на відрізку
,
а границю
називаютьвизначеним
інтегралом від
на
і позначають
:

Число
називають нижньою межею інтеграла,
– його верхньою межею. Проміжок
називають відрізком інтегрування, а
– змінною інтегрування.
Можна
довести, що коли функція
неперервна на проміжку
,
то вона на цьому проміжку інтегрована.
Геометричний зміст визначеного інтеграла стає зрозумілим, коли зауважити, що
,

Нехай
.
Інтеграл
чисельно дорівнює площі криволінійної
трапеції, обмеженої кривою
та прямими
і віссю
.
За
означенням приймається, що коли
то
і що
.
2. Властивості визначеного інтеграла
Визначений інтеграл має властивості, які можна сформулювати за допомогою знаків рівностей або нерівностей.
Сталий множник можна виносити за знак інтеграла:
![]()
Дійсно,


2) Визначений інтеграл від алгебраїчної суми кількох функцій дорівнює алгебраїчній сумі інтегралів від доданків.
![]()
Це
дійсно так, оскільки
(Властивості 1) і
2) вірні і при
,
і при
.)
Якщо
при
,
то
.
Це
дійсно так, оскільки
![]()
.
Значить,
,
що і потрібно було довести.
Якщо
і
– найменше і найбільше значення функції
при
,
то
.
Ця
властивість випливає з попередньої,
якщо врахувати, що
і що
,
а
.
Якщо функція
неперервна на проміжку
,
то існує таке число
,
що
.
(Цю властивість називають теоремою про
середнє).
Дійсно,
нехай
.
За попередньою властивістю одержуємо:
,
або
,
де
.
Оскільки функція
неперервна на
,
вона приймає на цьому проміжку всі свої
проміжні значення між
і
.
Отже, існує таке значення
,
при якому
,
тобто
.
Для будь-яких трьох чисел
має місце рівність:
![]()
(якщо всі три інтеграла існують).
Дійсно,
якщо, скажімо,
то, складаючи інтегральну суму для
функції
на
,
вибираємо точку
однією з точок поділу. Маємо:
.
Перейдемо
до границі при
і одержуємо потрібну властивість, якщо
ж
,
то
,
або
.
Аналогічно
розглядаються інші способи взаємного
розміщення точок
і
.
