Методичні вказівки

Ключовими термінами та поняттями, на розумінні яких базується засвоєння навчального матеріалу теми, є :вік з якого може наставати кримінальна відповідальність, осудність, спеціальний суб’єкт злочину, вина, умисел, необережність, злочинна недбалість, мотив, мета.

З метою глибокого засвоєння навчального матеріалу при самостійному вивченні теми студенту варто особливу увагу зосередити на таких аспектах:

ознаки суб'єкта злочину:

1. наявність статусу фізичної особи;

2. досягнення встановленого законом віку кримінальної відповідальності;

3. осудність.

Вік з якого може наставати кримінальна відповідальність. У ч.1 ст.22 КК чітко зазначено, що кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення злочину виповнилося шістнадцять років. Цей вік називають загальним віком кримінальної відповідальності.

У ч.2 ст.22 КК встановлюється знижений вік кримінальної відповідальності - чотирнадцять років - за окремі, прямо перелічені законом злочини.

Осудною, згідно з ч.1 ст.19 КК, визнається особа, яка під час вчинення злочину могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. Осудність виступає обов'язковою умовою кримінальної відповідальності і є однією із загальних ознак суб'єкта злочину. Тобто осудність - це такий стан психіки, коли людина в момент вчинення суспільно небезпечного діяння може усвідомлювати свої дії і керувати ними. Форми вини: Умисел - форма вини, яка полягає в тому, що особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільне небезпечні наслідки і бажала або свідомо припускала їх настання. Інша форма вини - необережність - поділяється на злочинну самовпевненість та злочинну недбалість. Необережність є злочинною самовпевненістю, якщо особа передбачала можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності), але легковажно розраховувала на їх відвернення (ч. 2 ст. 25 КК).

Змістовий модуль 2.

Проблеми класифікації та кваліфікації злочинів у кримінальному праві України. Особливості призначення покарань

Семінарське заняття 6

Тема 6. Проблеми класифікації та кваліфікації злочинів в

кримінальному праві. Конкуренція кримінально-правових норм

Питання для усного опитування та дискусії

1. Основні проблеми класифікації злочинів.

2. Визначення поняття класифікації та види кваліфікації злочинів.

3. Основні критерії (види) класифікації злочинів.

4. Проблемні питання кваліфікації злочинів.

5. Сутність поняття кваліфікації злочинів, її види та функції.

6. Структура кваліфікації злочинів. Формування підстав та передумов кваліфікації злочинів.

7. Головні принципи кваліфікації злочинів.

8. Правовий механізм та правила здійснення кваліфікації злочинів.

9. Стадії та етапи кваліфікації злочинів. Юридичне закріплення результатів здійсненої кваліфікації.

10. Особливості здійснення кваліфікації при конкуренції кримінально-правових норм. Поняття конкуренції кримінально-правових норм та її види. Колізія в кримінальному праві.

Задачі до семінарського заняття

Задача №1. Повертаючись з полювання, Новиков на березі річки підійшов до гурту знайомих підлітків, які сиділи на землі. Серед них був і його двоюрідний брат Родіонов. Коли Родіонов запитав, чи вбив він якогось звіра, Новиков відповів, що не вбив, але зараз вб’є. При цьому, перебуваючи у безпосередній близькості до підлітків і тримаючи стволи рушниці в їхньому напрямку, розкрив рушницю, оглянув раніше вставлений у ствол патрон, закрив її і почав великим пальцем правої руки зводити курок. У цей час його палець зірвався з курка, і стався постріл, яким було смертельно поранено Родіонова.

На досудовому слідстві і в суді Новиков пояснював, що вбивати Родіонова не хотів, а постріл стався випадково. Свідки пояснили, що ніхто з них серйозно не сприйняв слова і дії Новикова, не злякався і Родіонов. Двоє свідків бачили, що у Новикова палець зірвався з курка. Його засуджено за умисне вбивство, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб.

Ознайомтеся зі статтями 115 і 119 КК.

Чи правильно вирішено справу?

Задача №2. Євдокименко, перебуваючи у стані сп’яніння, їхав своєю автомашиною. На вимогу працівника міліції він не зупинився. Тоді працівники міліції Михайленко, Назаренко і Романенко все ж зупинили порушника і зажадали, щоб він пред’явив документи. Замість цього Євдокименко знову почав рухатися, а Михайленко, щоб його затримати кинувся на капот автомобіля. Євдокименко спочатку збільшив швидкість, а потім різко загальмував, намагаючись скинути Михайленка. Після гальмування Михайленко впав з капота на землю і дістав легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров’я.

Варіант 1. Михайленко після гальмування впав під передні колеса автомобіля, однак Євдокименко, бачачи це, переїхав його, спричинивши тяжке тілесне ушкодження.

Варіант 2. Після падіння Михайленка Євдокименко переїхав його, заподіявши ушкодження, від яких потерпілий через 2 дні помер у госпіталі.

Ознайомтеся зі статтями 342, 345 і 348 КК та коментарями до них.

Визначте спрямованість дій Євдокименка, форму та вид вини щодо вчинених ним злочинів.

Задача №3. 16-річні приятелі Потапкін і Білий сиділи на траві і жартома кидали один в одного маленькі камінці. Потім вони посварилися, а далі й побилися, нанісши один одному по два-три удари кулаками в обличчя і голову. З’ясувавши таким шляхом стосунки, приятелі відразу ж помирились. Наступного дня стан здоров’я Білого різко погіршився, його було доставлено до лікарні, де через три дні він помер.

Розслідуванням справи було встановлено, що смерть сталася від нанесеного Потапкіним під час бійки удару в скроню, який спричинив осколковий перелом лівої скроневої кістки, що супроводжувався внутрішньочерепною кровотечею. Встановлено також, що бійка виникла несподівано, її учасники мали приблизно однаковий фізичний розвиток, обоє не передбачали більш небезпечних її наслідків, ніж нанесення побоїв кулаками при звичайній бійці. Потапкін пояснив, що взагалі не хотів битися, а тим більше цілеспрямовано бити у скроню. Він хотів вдарити Білого лише в щелепу, а Білий в цей час трохи опустив голову та відхилився.

Потапкіна було засуджено за умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого. На вирок суду адвокат Потапкіна подав апеляцію, в якій ставилося питання про необхідність кваліфікації дій винного як вбивства через необережність.

Ознайомтеся зі статтями 119, 121 і 126 КК.

Як, на Вашу думку, треба вирішити справу?