Методичні вказівки

Ключовими термінами та поняттями, на розумінні яких базується засвоєння навчального матеріалу теми, є: об’єктивна сторона злочину, діяння, дія, бездіяльність, причинний зв'язок, місце вчинення злочину, час вчинення злочину, обстановка вчинення злочину, спосіб вчинення злочину, засоби вчинення злочину.

З метою глибокого засвоєння навчального матеріалу при самостійному вивченні теми студенту варто особливу увагу зосередити на таких аспектах:

Об'єктивна сторона як елемент складу злочину охоплює ознаки, які характеризують злочин із точки зору його зовнішнього вияву, і містить велику кількість інформації, необхідної для кваліфікації діяння. Об'єктивна сторона - це зовнішня сторона злочину, яка виражається у вчиненні передбаченого законом діяння (дії чи бездіяльності), яке спричиняє або створює небезпеку спричинення суспільно небезпечних наслідків, а також характеризується наявністю причинного зв'язку між: діянням і наслідком, часом, місцем, обставинами, способами і засобами вчинення злочину. Діяння, як ознака об'єктивної сторони складу злочину - це суспільно небезпечний, протиправний, конкретний, свідомий і вольовий акт поведінки людини, який вчиняється у формі дії або бездіяльності.

Дія - це активна, свідома форма поведінки суб'єкта, спрямована на досягнення певного результату. У формі дії вчиняється переважна більшість злочинів, наприклад, усі види вбивств (ст.115-119 КК), крадіжка (ст.185 КК), зґвалтування (ст.152 КК), хуліганство ст.296 КК) та інші.

Бездіяльність - це пасивна форма поведінки суб'єкта, що полягає у не вчиненні ним конкретної дії (дій), яку він повинен був і міг вчинити у даних обставинах. У формі бездіяльності вчиняються, наприклад, залишення в небезпеці (ст.135 КК), ненадання допомоги хворому медичним працівником (ст.139 КК), ненадання допомоги судну та особам, що зазнали лиха (ст.284 КК), службова недбалість (ст.367 КК) та інші.

Теорія і практика кримінального права виходять з того, що суспільно небезпечні наслідки можуть бути поставлені у вину особі лише за умови, що вони перебували в причинному зв'язку з її злочинною дією або бездіяльністю.

Причинний зв'язок - це об'єктивно існуючий зв'язок між суспільно небезпечним діянням (причиною) і суспільно небезпечним наслідком, коли наслідки виникають у результаті вчинення діяння. При цьому причина (діяння) у часі повинна обов'язково передувати наслідку, з неминучістю викликати його, а наслідок - бути закономірним результатом причини (діяння).

Місце вчинення злочину – це певна територія, на якій було вчинено суспільно небезпечне діяння або настали його суспільно небезпечні наслідки.

Час вчинення злочину - це певний проміжок часу, протягом якого вчиняється суспільно небезпечне діяння і настають суспільно небезпечні наслідки. Обстановка вчинення злочину - це конкретні об'єктивно-предметні умови, за яких вчиняється злочин. Обстановкою вчинення злочину, яка є обов'язковою ознакою складу злочину, є, наприклад, небезпека (ст.135 КК), зіткнення суден (ст.285 КК), воєнний стан чи бойова обстановка (ч.3 ст. 402, ч.3 ст.403, ч.3 ст.404 КК), полон (ст.431 КК).

Спосіб вчинення злочину - це конкретний шлях, за допомогою якого злочинець досягає певного злочинного результату. Спосіб має важливе кримінально-правове значення. Спосіб вчинення злочину як ознака об'єктивної сторони злочину виступає обов'язковою ознакою складу злочину у випадках, коли він прямо зазначений у законі або однозначно випливає з його змісту.

Засоби вчинення злочину — це сукупність предметів матеріального світу, які використовуються злочинцем при вчиненні злочину. З теорії кримінального права вони поділяються на знаряддя та інші засоби вчинення злочину.