
- •Міністерство освіти і науки україни
- •1. Опис навчальної дисципліни
- •2. Структура навчальної дисципліни
- •3. Зміст семінарських занять
- •Методичні вказівки
- •Семінарське заняття 2
- •Тема 2. Інститут складу злочину в кримінальному праві. Проблема встановлення об’єкта злочину
- •Методичні вказівки
- •Семінарське заняття 3
- •Тема 3. Проблемні питання визначення предмета злочину в кримінальному праві України
- •Методичні вказівки
- •Семінарське заняття 4
- •Тема 4. Об’єктивна сторона злочину. Проблеми встановлення причинного зв’язку в кримінальному праві
- •Методичні вказівки
- •Семінарське заняття 5
- •Тема 5. Суб’єктивні ознаки злочину. Проблемні питання інституту вини в кримінальному праві
- •Методичні вказівки
- •Змістовий модуль 2.
- •Методичні вказівки
- •Семінарське заняття 7
- •Тема 7. Проблемні питання співучасті в кримінальному праві. Добровільна відмова при співучасті
- •Методичні вказівки
- •Практичне заняття 8
- •Тема 8. Проблемні питання призначення покарання
- •Тема 9. Проблеми кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх
- •Методичні вказівки
- •4. Зміст самостійної роботи студентів
- •Змістовий модуль 1.
- •Питання для самоконтролю
- •Змістовий модуль 2. Проблеми класифікації та кваліфікації злочинів у кримінальному праві України. Особливості призначення покарань
- •5.2. Приклади тестових завдань
- •6. Індивідуальні завдання
- •6.1. Умови виконання завдань
- •6.2. Теми завдань
- •6.2.1. Теми рефератів
- •6.2.2. Теми науково-дослідних робіт
- •6.3. Методичні рекомендації до виконання індивідуальних завдань
- •7. Підсумковий контроль
- •7.1. Питання для підсумкового контролю
- •7.2. Приклад екзаменаційного білету
- •8.2. Поточний контроль
- •8.3. Модульний контроль
- •8.4. Підсумковий семестровий контроль
- •Шкала обчислення балів, набраних студентом з поточного, модульного та підсумкового семестрового контролю з навчальної дисципліни, підсумковий контроль з якої передбачений у формі екзамену
- •Приклад обчислення балів, набраних студентом з поточного, модульного та підсумкового семестрового контролю з навчальної дисципліни, підсумковий контроль з якої передбачений у формі екзамену
- •8.5. Критерії оцінювання знань студентів
- •9. Рекомендовані джерела
- •9.1. Базові джерела
- •9.1.1. Нормативно-правові акти
- •9.1.2. Література
- •9.2. Допоміжні джерела
- •10. Інформаційні ресурси
- •Бережний Сергій Дмитрович
Методичні вказівки
Ключовими термінами та поняттями, на розумінні яких базується засвоєння навчального матеріалу теми, є: об’єктивна сторона злочину, діяння, дія, бездіяльність, причинний зв'язок, місце вчинення злочину, час вчинення злочину, обстановка вчинення злочину, спосіб вчинення злочину, засоби вчинення злочину.
З метою глибокого засвоєння навчального матеріалу при самостійному вивченні теми студенту варто особливу увагу зосередити на таких аспектах:
Об'єктивна сторона як елемент складу злочину охоплює ознаки, які характеризують злочин із точки зору його зовнішнього вияву, і містить велику кількість інформації, необхідної для кваліфікації діяння. Об'єктивна сторона - це зовнішня сторона злочину, яка виражається у вчиненні передбаченого законом діяння (дії чи бездіяльності), яке спричиняє або створює небезпеку спричинення суспільно небезпечних наслідків, а також характеризується наявністю причинного зв'язку між: діянням і наслідком, часом, місцем, обставинами, способами і засобами вчинення злочину. Діяння, як ознака об'єктивної сторони складу злочину - це суспільно небезпечний, протиправний, конкретний, свідомий і вольовий акт поведінки людини, який вчиняється у формі дії або бездіяльності.
Дія - це активна, свідома форма поведінки суб'єкта, спрямована на досягнення певного результату. У формі дії вчиняється переважна більшість злочинів, наприклад, усі види вбивств (ст.115-119 КК), крадіжка (ст.185 КК), зґвалтування (ст.152 КК), хуліганство ст.296 КК) та інші.
Бездіяльність - це пасивна форма поведінки суб'єкта, що полягає у не вчиненні ним конкретної дії (дій), яку він повинен був і міг вчинити у даних обставинах. У формі бездіяльності вчиняються, наприклад, залишення в небезпеці (ст.135 КК), ненадання допомоги хворому медичним працівником (ст.139 КК), ненадання допомоги судну та особам, що зазнали лиха (ст.284 КК), службова недбалість (ст.367 КК) та інші.
Теорія і практика кримінального права виходять з того, що суспільно небезпечні наслідки можуть бути поставлені у вину особі лише за умови, що вони перебували в причинному зв'язку з її злочинною дією або бездіяльністю.
Причинний зв'язок - це об'єктивно існуючий зв'язок між суспільно небезпечним діянням (причиною) і суспільно небезпечним наслідком, коли наслідки виникають у результаті вчинення діяння. При цьому причина (діяння) у часі повинна обов'язково передувати наслідку, з неминучістю викликати його, а наслідок - бути закономірним результатом причини (діяння).
Місце вчинення злочину – це певна територія, на якій було вчинено суспільно небезпечне діяння або настали його суспільно небезпечні наслідки.
Час вчинення злочину - це певний проміжок часу, протягом якого вчиняється суспільно небезпечне діяння і настають суспільно небезпечні наслідки. Обстановка вчинення злочину - це конкретні об'єктивно-предметні умови, за яких вчиняється злочин. Обстановкою вчинення злочину, яка є обов'язковою ознакою складу злочину, є, наприклад, небезпека (ст.135 КК), зіткнення суден (ст.285 КК), воєнний стан чи бойова обстановка (ч.3 ст. 402, ч.3 ст.403, ч.3 ст.404 КК), полон (ст.431 КК).
Спосіб вчинення злочину - це конкретний шлях, за допомогою якого злочинець досягає певного злочинного результату. Спосіб має важливе кримінально-правове значення. Спосіб вчинення злочину як ознака об'єктивної сторони злочину виступає обов'язковою ознакою складу злочину у випадках, коли він прямо зазначений у законі або однозначно випливає з його змісту.
Засоби вчинення злочину — це сукупність предметів матеріального світу, які використовуються злочинцем при вчиненні злочину. З теорії кримінального права вони поділяються на знаряддя та інші засоби вчинення злочину.