3. Зміст семінарських занять

Змістовий модуль 1.

Основоположні інститути загальної частини кримінального права України. Склад злочину

Семінарське заняття 1

Тема 1. Поняття та загальна характеристика інститутів загальної частини кримінального права

Питання для усного опитування та дискусії

1. Характеристика основоположних інститутів загальної частини кримінального права України.

2. Поняття кримінальної відповідальності.

3. Поняття злочину.

4. Поняття покарання.

5. Визначення та характеристика інститутів загальної частини кримінального права.

6. Поняття складу злочину.

7. Предмет злочину.

8. Відмежування предмета злочину від об’єкта злочину.

9. Поняття вини та її форми.

10. Стадії вчинення злочину.

11. Поняття співучасті та посереднього виконання злочинів.

12. Форми множинності злочинів.

13. Осудність та її складові.

14. Критерії класифікації злочинів.

15. Поняття конкуренції кримінально-правових норм. Відмежуання конкуренції від колізії кримінально-правових норм та сукупності злочинів.

16. Особливості кримінально-правової кваліфікації злочинів.

Задачі до семінарського заняття

Задача №1. Тракторист сільськогосподарського виробничого кооперативу Федотов сіяв озиму пшеницю, а водій кооперативу Шаварін, одержуючи зерно за накладною, возив його з комори в поле. Федотов запропонував Шаваріну вкрасти частину пшениці. Залишивши в кузові автомашини чотири лантухи посівної пшениці масою 208 кг, вартість яких дорівнювала 200 грн., вони відвезли її до райцентру і продали.

Чи є дії Шаваріна й Федотова злочинними?

Задача № 2. Лисенко серед ночі розбудив свого приятеля Корсакова і запросив його до себе додому, де, пригощаючи спиртом, розповів, що з приміщення лікарні викрав спирт, електрокамін та комп’ютер. Корсаков запропонував повернути викрадене, і до світанку вони віднесли в лікарню електрокамін та комп’ютер, а спирт випили.

Наступного дня, йдучи до Лисенка, Корсаков зустрів слідчого РВВС Шишку, який перед цим оглядав місце події в лікарні. На запитання Шишки про походження його сп’яніння Корсаков відповів, що пив викрадений з лікарні спирт, і пообіцяв прийти до РУ ГУ МВС і розповісти про обставини вчинення злочи­ну та назвати винного. Наступного дня Корсаков прийшов і повідомив, що цей злочин вчинив Лисенко. Чи є дії Корсакова злочинними?

Задача №3. Маслов дізнався, що Салов збирає гроші для придбання автомашини і зберігає їх удома. Своєму приятелеві Маслов сказав, що збирається їх вкрасти. Через два дні Маслов і його приятель посварилися й останній сповістив про намір Маслова орга­ни МВС.

Чи може за це Маслов відповідати згідно з КК України?

Методичні вказівки

Ключовими термінами та поняттями, на розумінні яких базується засвоєння навчального матеріалу теми, є: кримінальна відповідальність, поняття злочину, склад злочину, осудність, види покарання, стадії вчинення злочину, співучасть у вчиненні злочину, причетність до злочину, повторність злочинів, рецидив, конкуренція кримінально-правових норм.

З метою глибокого засвоєння навчального матеріалу при самостійному вивченні теми студенту варто особливу увагу зосередити на таких аспектах:

Кримінальна відповідальність є одним із видів юридичної відповідальності й полягає у правовому обов’язку особи, яка вчинила злочин, зазнавати державного осуду у вигляді позбавлень і обмежень особистого, майнового або іншого характеру (покарання), котрі покладаються на винного спеціально уповноваженими органами держави.

Підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого КК України.

Склад злочину — це сукупність закріплених у кримінальному законі об’єктивних та суб’єктивних ознак, за наявності яких вчинене суспільно небезпечне діяння визнається злочином. Будь-який склад злочину містить обов’язкові елементи:

• об’єкт (те, на що посягає злочин і чому він заподіює або створює загрозу заподіяння певної шкоди);

• об’єктивна сторона (зовнішня сторона (форма) поведінки людини, котра проявляється у вчиненні злочинного діяння (дії чи бездіяльності), що заподіює чи створює небезпеку заподіяння шкоди об'єкту злочину);

• суб’єкт (особа, яка вчиняє злочин);

• суб’єктивна сторона (психічне ставлення особи до вчинюваного нею діяння, тобто ті психічні процеси, які характеризують свідомість і волю особи в момент вчинення злочину).

Поняття злочину чітко визначено у Кримінальному кодексі України, ним визнається передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб’єктом злочину. Традиційно до ознак злочину прийнято відносити наступні ознаки: суспільна небезпечність, протиправність, винність, караність. Проте, на нашу думку, до ознак злочину відноситься шість ознак, що і підтверджує чинний Кримінальний кодекс України:

1. суспільна небезпечність;

2. злочином є лише діяння (дія або бездіяльність);

3. наявність суб'єкта злочину;

4. винність;

5. протиправність (тобто дане діяння повинно бути передбачене чинним КК України);

6. караність (хоча дана ознака злочину і не згадана у визначенні злочину, але вона випливає із самої його суті поняття, адже вчинення злочину завжди пов'язане з відповідним покаранням).

Порушення особою законодавства про кримінальну відповідальність (вчинення злочину) може потягти за собою притягнення даної особи до кримінальної відповідальності, однією із форм реалізації якої є кримінальне покарання.

Ч.1 ст.50 КК визначає поняття покарання так: покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого..

Стадії вчинення злочину

1. Готування до злочину;

2. Замах на злочин;

3. Закінчений злочин.

У ст. 26 КК міститься законодавче визначення співучасті: співучастю у злочині є умисна спільна участь декількох суб’єктів злочину у вчиненні умисного злочину.

Таким чином, співучасть - це об’єднання, коли кілька осіб вчинюють один і той же злочин спільно і умисно.

Види та відповідальність співучасників.

Залежно від ролі, яку виконували співучасники злочину, вони поділяються законом на такі види:

виконавець;

організатор;

підбурювач;

пособник.

Повторністю злочинів визнається вчинення двох або більше злочинів, передбачених тією ж статтею або частиною статті Особливої частини КК. Крім того, повторним є вчинення двох або більше злочинів у випадках, передбачених різними статтями, коли це прямо встановлено в Особливій частині КК (ч.2 ст.32 КК).

Конкуренція кримінально-правових норм (далі - ККПН) не є самостійним інститутом Кримінального права. Вона являє собою певну специфічну ситуацію, яка виникає при кваліфікації злочинів, коли фактичні обставини містять одночасно декілька юридичних складів відповідних злочинів, але при кваліфікації необхідно інкримінувати особі лише одне з них.