4. Гарантійні операції з векселями.

Під гарантією платежу за векселем вважається безвідзивне зобов'язання здійснити платіж за векселем у строк за пред'явленням вимоги. Платіж має бути виконаний проти пред'явлення письмової вимоги платежу згідно з умовами гарантії.

В гарантії повинні бути такі реквізити:

• повне найменування банку-гаранта;

— безумовне зобов'язання банку-гаранта про виплату гаран­тійної суми;

— сума гарантії;

— місце видачі.

Гарантія платежу за векселем надається шляхом авалювання векселя та письмової гарантії в забезпечення оплати векселів.

Аваль — це вексельна гарантія, внаслідок якої особа, що вчи­нила цю гарантію (аваліст), бере на себе відповідальність повністю або в частині суми за зобов'язання якоїсь із зобов'язаних за векселем осіб (векселедавця, акцептанта, індосанта).

Аваль вчиняється на переказному векселі або на додатковому аркуші (алонжі). Також аваль може даватись і на окремому ар­куші із зазначенням місця видачі.

Авалюючи вексель, банк надає такій особі строковий кредит або кредит до запитання (залежно від строку платежу за вексе­лем).

Аваліст може бути як третьою особою, котра не має відно­шення до векселя, так і одним із написантів векселя.

Сума, яка має бути нарахована на користь банку як плата за надання авального кредиту, обчислюється на підставі процентної ставки банку.

5. Розрахункові вексельні операції банків

Розрахункові вексельні операції банків здійснюються у ви­гляді оформлення заборгованості векселями та проведення роз­рахунків з використанням векселів.

Оформлення заборгованості векселями між банком та іншою особою (боржником або креди­тором банку) полягає у заміні одних зобов'язань іншими — век­сельними.

До операцій з оформлення заборгованості векселями належать:

— акцепт (надання згоди на оплату) переказних векселів банком, виданих на банк кредитором банку;

• видача простих векселів банком кредитору банку;

— видача банком переказних векселів на боржника банку і акцепт векселів боржником;

— видача боржником банку простих векселів на користь банку.

До операцій з розрахунків векселями належать:

• вексельні платежі на користь кредитора. Їх зміст полягає в тому, що кредитор банку погоджується прийняти від банку-боржника виконання іншого (вексельного) зобов'язання від платника за векселем.

• вексельні платежі боржником на користь банку. Їх зміст полягає в тому, що банк-кредитор погоджується прийняти від клієнта-боржника виконан­ня іншого (вексельного) зобов'язання від платника за векселем.

6. Комісійні та довірчі вексельні операції.

1. Інкасування векселів (послуга, що надається векселедержателю) — це здійснення банком за доручен­ням векселетримача операцій з векселями і супровідними ко­мерційними документами (за їх наявності — розрахунками, транс­портними документами, товаророзпорядчими документами тощо) на підставі одержаних від векселетримача інструкцій .

За цю послугу банк стягує плату. Прийнявши на інкасо вексель, комерційний банк повинен своєчасно переслати його до комерційного банку за місцем платежу і повідомити платника про інкасування векселя.

Сплативши вексель, комерційний банк платника письмово повідомляє про це банк векселедержателя, а сам вексель вручає платнику.

Якщо вексель не оплачений у день настання строку платежу, комерційний банк повинен на наступний день передати його нотаріусу для протесту.

Неоплачений вексель разом з актом протесту повертається банком векселедержателю на його вимогу.

Усі витрати по пересилці, протесту, зберіганню векселів відшкодовуються банку векселедержателем понад комісійних винагород.

Використовуються такі види інкасування векселів і супровід­них документів:

1) чисте інкасо — інкасування векселів без супровідних комерційних документів;

2) документарне інкасо — інкасування векселів із супро­відними комерційними документами.

Сторонами в операції інкасування виступають:

1) принципал — особа, яка доручає банку операцію інкасу­вання;

2) банк-ремітент — банк, якому принципал доручив опе­рацію інкасування;

3) Інкасуючий банк – будь-який банк, який бере участь в операції інкасування;

4) Предявляючий банк – інкасуючий банк, який здійснює пред’явлення векселів і комерційних документів платнику;

5) Платник – особа, якій пред’являються векселі та комерційні документи згідно з дорученням на інкасування.

2. Доміциляція векселя (послуга, що надається векселедавцю) — це доручення оплатити векселі в особливому місці платежу, яке відрізняється від місцезнаходжен­ня (доміциль) особи, котра зазначена як платник за векселем. Відповідно, вексель, що підлягає оплаті в місці доміциляції, на­зивається доміцильованим.

Ті векселі, оплата яких повинна здійснитися за місцезнахо­дженням платника, вважаються недоміцильованими, а особа, при­значена для оплати таких векселів, є особливим платником. На­томість особа, призначена для оплати векселів поза місцезнахо­дженням платників, виступає в ролі доміциліата.

Доміциляція векселя полягає в дорученні векселедавця комерційному банку сплатити по векселю в установлений строк за рахунок завчасно внесеної в банк суми або стабільного залишку грошей, що повинні бути на рахунку.

3. Комерційні банки за дорученням своїх клієнтів можуть здійснювати операції зберігання векселів (оригіналів, копій і примірників векселів).

Операції зберігання векселів клієнтів можуть полягати в:

а)схові;

б) передаванні оригіналу векселя законному векселедержателю копії векселя;

в) передаванні примірника переказного векселя, що признача­вся для акцепту, законному векселедержателю іншого примірни­ка векселя;

г) передаванні оригіналів, примірників і копій векселів іншій особі на умовах, указаних довірителем.

Зберігання векселів в установах банків здійснюється у ви­гляді «закритого» та «відкритого» зберігання.

Закрите збері­гання передбачає зберігання векселів шляхом надання довіри­телю депозитного вічка у сховищі (сейфі) банку без будь-яких інструкцій щодо дій банку з векселями і здійснюється на під­ставі договору схову.

При відкритому зберіганні векселів у банк подається супро­відне до векселя доручення на зберігання з точними і повними інструкціями щодо дій банку з векселями. Доручення на збері­гання має містити реєстр векселів, що передаються, якого доста­тньо для здійснення схову.

Перера-хування коштів на суму векселя на відпо-відний рахунок (10)

Авальо-

ваний

вексель

(2)

Пред’явлення векселя до оплати

(5)

Перера-хування коштів по номіналу векселя на поточний рахунок

(6)

Авальова-ний вексель

(4)

Авальований вексель

(3)

Схема доміціляції векселів.