БЖД - Яким
.pdf3. Безпека людини в різних сферах життєдіяльності |
201 |
|
|
|
|
таких відомих осіб, як Джейніс Джоплін, Курт Кобейн (група "Nirvana"), Елвіс Преслі, Джиммі Гендрікс, Мерилін Монро, Браян Джоне (група "Rolling Stones"), Джеймс Дуглас Моррісон(група "The Doors"), Джон Саймон Річі, відомий під псевдонімом Сід Вішес (Група "Sex Pistols"), чи когось з ваших знайомих, близьких, але й мільйонів простих, нікому невідомих людей.
3.9.3. Екологічні кризи та здоров 'я людини
Сутність екологічних криз полягає в тому, що це такі загрозливі для життєдіяльності людини процеси, котрі відбуваються в екосистемах, з яких людина черпає необхідні для життєдіяльності припаси та ресурси, тім числі біосферу. Наприклад, коли в степу вигорає від сонця трава і кочові скотарі, не маючи корму для своєї худоби, зазнають чималої скрути.
Однак у суспільстві сучасного типу життєдіяльність людини протікає головно у системах, антропогенно трансформованих (установа, домівка, місця відпочинку та
ін.). У цьому |
разі екологічні |
кризи певних екосистем зачіпають людину |
опосередковано - |
як небажані явища |
демографічного, соціального, політичного, |
енергетичного та іншого характеру. |
|
|
Наслідками екологічних криз є деградація стану довкілля, що призводить до погіршення здоров'я людини. Соціальне неблагополуччя суспільства становить смертельну небезпеку не тільки життєдіяльності людини на певному історичному етапі, але і в майбутньому. Зокрема, лише від уживання недоброякісної води щорічно вмирає майже 1 млн мешканців планети. Сотні тисяч помирають від різних отруєнь, а скільки сотень мільйонів безнадійно втрачає своє здоров. За'я даними ВООЗ, 80% екологічно зумовлених захворюваньтяжкі і майже невиліковні. Кількість хворих на рак збільшується щороку на1-4%. Виявляється також, що і структура захворювань безпосередньо пов'язана з характерними ознаками викидів
промисловості, яка переважає |
у регіоні. Наприклад, |
кольорова |
промисловість |
||
спричинює |
головно |
розлад |
серцево-судинної |
системи; чорна |
металургія - |
захворювання крові і появу злоякісних утворень, вражає органи дихання; хімічна - впливає на склад крові, розвиток злоякісних пухлин; застосування пестицидів у сільському господарстві веде до захворювань органів травлення, обміну речовин, крові тощо.
Онкологічні захворювання залежать від хімічної природи речовини. Так, азбест призводить до раку легень, гортані, травного каналу; бензидин - до раку сечового міхура; бензол - до лейкозу; вінілхлорид спричиняє рак печінки, головного мозку, лейкоз; миш'як та його сполукирак шкіри, легень, печінки; ароматичні аміни та розчинники - рак сечового міхура, лейкоз; сажі, смоли, мінеральна олія - рак шкіри, легень, сечового міхура, травного каналу; хром та його сполуки - рак легенів; кадмій - рак простати; бенз(а)пірен - рак легень та ін.
Домінуюче місце в структурі захворювань та смертності населення України посіли хронічні неінфекційні захворювання, передусім хвороби органів дихання, системи кровообігу, злоякісні новоутворення, хвороби нервової системи та органів чуття, алергічні, генетичні та інші захворювання складної етіології, що відбиває вплив усієї багатоманітності умов життя. За період від 1980 р. відбулися значні зміни в захворюваності населення України. За всіма хворобами помітне зростання цього показника на 27,3%. Так, захворюваність на цукровий діабет зросла у 2,1 раза,
202 ______________________________ 3, Безпека людини в різних сферах життєдіяльності бронхіальну астму - у 2,1 раза, на виразкову хворобу шлунка і 12-ти палої кишки - в 1,9 раза, органів кровообігу в 8,6 раза, гострий інфаркт міокарда - в 2,6 раза.
З 1992 р. вперше за останні 30 років відзначено тривожну тенденцію збільшення захворюваності на туберкульоз на8,4%, злоякісні новоутворення зросли на27,8%,
тиреотоксикоз - на 21,2%, психічні розлади |
на26,8%, отит хронічний - на 32%, |
||||
хронічний бронхіт - на 21%, жовчнокам'яна хвороба - на 28%. |
|
||||
Більше 30% |
продуктів |
харчування, |
які |
вживають жителі |
пострадянського |
простору, отруєні |
нітратами, |
фосфатами, пестицидами, ртуттю, |
радіоактивними |
||
речовинами, що |
становлять |
постійну |
загрозу для їхнього |
здоров. У 'я районах |
|
інтенсивного застосування пестицидів загальна захворюваність дітей у п'ять разів вища, ніж в екологічно чистих районах, надто частими є хвороби шкіри, органів дихання, травлення, відставання у фізичному розвитку. У дорослих на перше місце
виходять |
захворювання нервової системи і органів |
дихання. Виявлено |
прямий |
|
зв'язок |
між застосуванням пестицидів і захворюванням |
на туберкульоз, цироз |
||
печінки, |
хронічні гепатити, дитячою смертністю. Така |
ж |
ситуація в |
багатьох |
регіонах світу. |
|
|
|
|
Крім зростання загальної захворюваності, забруднення середовища |
веде до |
|||
появи незвичних, раніше невідомих захворювань, як, наприклад, у Чернівцях, де в 1986 р. у 200 дітей різного віку протягом місяця, зокрема у двох повністю випало волосся. Щоправда, через певний час воно відросло. Інтенсивні медичні дослідження за участю спеціалістів від ВООЗ не змогли визначити джерело захворювання. Подібні випадки облисіння були зареєстровані в Маріуполі, Запоріжжі, Кемерові, Ташкенті, Москві та в Естонії.
Особливо переконливо зв'язок захворюваності зі станом довкілля виявляється у разі порівняння стану здоров'я мешканців великих міст. За даними ООН, нині в містах мешкає до 80% загальної кількості населення. В Україні - 60%. У світі існує понад 160 міст з мільйонним населенням, які дуже негативно впливають на довкілля в радіусі десятків кілометрів. Шумові, вібраційні навантаження, перенаселення, вплив магнітних, електричних, іонізаційних полів спричинюють найрізноманітніші захворювання. Зокрема, мешканці Кривого Рогу потерпають від захворювань органів дихання та нервової системи у2-4 рази частіше, ніж приміські мешканці. Численні дані свідчать про те, що сучасне містоформування(урбанізація) викликає велику
стурбованість |
людей. |
Загальний рівень |
захворюваності |
на |
найтяжчі недуги |
цивілізації у великих містах у 2-3 рази вищий, ніж у сільських місцевостях. |
|||||
Стосовно |
України, |
слід наголосити, що |
антропогенні |
зміни |
навколишнього |
середовища в результаті гігантських темпів індустріалізації, хімізації, хижацької експлуатації та розпродажу за демпінговими цінами за кордон сировини союзними відомствами-монополістами, насильницьке порушення традиційного способу життя людей, насамперед селянства, відчуження їх від землі, спочатку колективізацією й індустріалізацією, а потім взагалі насильницьким вигнанням з постійних місць проживання, унаслідок меліорації, будівництва водосховищ, радіоактивного забруднення та урбанізації, не лише суттєво погіршили стан здоров'я мешканців України, а й поставили під загрозу генний код нації загалом. Так, за кількістю промислового бруду на душу населення Україна посідає одне з перших місць в Європі. Через це тут середня тривалість життя - 66 років, тоді як у Японії, Швейцарії, Ісландії та США - 75-79 років. Станом на 1995 р. Україна за тривалістю життя чоловіків посідала 29-те місце в Європі і 49-те місце у світі; жінок - відповідно 27-ме і 39-те місця.
3. Безпека людини в різних сферах життєдіяльності |
203 |
Нині в Україні смертність населення, особливо |
дітей, значно збільшилась. |
Зонами екологічного лиха є більшість її території. Майже 40% ядерних реакторів колишнього Союзу розміщені в Україні, яка мала лише 2% стоку його поверхневих вод. До того ж, практично 100% електроенергії Хмельницької і90 % Рівненської АЕС йде на експорт. А ще в Україні функціонує 1 700 шкідливих виробництв, 1 000 з них - хімічні - становлять екологічну небезпеку, майже третина цих виробництв розміщена в межах рекреаційних зон. За показниками дитячої смертності Україна
посідає одне з перших місць у світі, як і за показниками кількості онкологічних захворювань. З 1992 р. смертність у нашій державі перевищує народжуваність.
Усвідомлення екологічної небезпеки відбулося на наших теренах років на15-20 пізніше, ніж у розвинених країнах. Відповідно, пізніше почали вживатись і якісь заходи. Раптовість усвідомлення лиха зумовила контраст переходу від"соціального оптимізму" 70-х років до"екологічного мазохізму" 90-х. Особливо багато було спроб покращити ситуацію у70-80-ті роки. Насамперед це стосувалося найзабрудненіших регіонів: Центрального, Південного та Південно-Східного. Усі спроби поліпшити стан здоров'я населення звелись головно до збільшення числа лікарень і лікарів. Оскільки природоохоронні заходи орієнтувались на боротьбу з наслідками нераціонального, суто екстенсивного зростання виробництва, а не на зміну його природоруйнівної структури, технічне вдосконалення, тому вжиті заходи не принесли бажаного ефекту.
Мірилом помилок сучасної цивілізації став Чорнобиль. Аварія планетарного масштабу має страшні і довготривалі наслідки. З району ядерної катастрофи були виселені понад 200 тис. мешканців з 2 000 населених пунктів. Забруднено величезні території. Потужність аварії на ЧАЕС у300 разів перевершила потужність атомної бомби, скинутої на Хіросіму. З 1987 р. лише в Києві кількість онкологічних захворювань збільшилась утричі, захворювань крові - у 6 разів, ендокринної системи - в 6,5 раза, органів дихання - у 31 раз. Приблизно 10 тис. ліквідаторів-чорнобильців уже спочили (кожний десятий). Оцінивши загальну дозу, яку люди отримують з навколишнього середовища від радіоактивності чорнобильського походження, й
уточнені значення ризику, дослідники прогнозують, що додаткових фатальних захворювань на рак буде не менш як 900 тис. Усе це є свідченням глобального характеру екологічної кризи сучасної України та й цивілізації загалом.
3.9.4.Вплив хімічних забруднювачів навколишнього середовища на здоров 'я
Хімічні забруднювачі бувають неорганічної та органічної природи - солі важких металів, кислоти, нітрати і нітрити, отруйні газоподібні речовини, феноли, поліхлоровані біфеніли (діоксини і фурани), поліциклічні ароматичні вуглеводні (бенз(а)пірен), пестициди, детергенти та багато інших. Наприклад, при спалюванні пластикової тари в довкілля виділяються дуже небезпечні речовини - діоксини. Вони отруйніші навіть за ціанистий калій, до того ж мають здатність накопичуватися в організмі
Зовнішня екологічна агресія впливає на різні системи, функції, розвиток і формування організму. Наведемо декілька прикладів основних ефектів і мішеней таких впливів:
мутагенний вплив - вплив на ДНК, гени, хромосоми (наприклад, радіація);
204 |
3. Безпека людини в різних сферах життєдіяльності |
|
|
|
|
-канцерогенний вплив - переродження, трансформація різних клітин організму, злоякісний їх ріст (хімічні, радіаційні та інші впливи);
-тератогенний ефект - поява виродливості у плода, порушення розвитку;
-ембріотоксичний ефект - вроджені пошкодження і хвороби, що спричинені алкоголем, вірусами, хімічними речовинами та ін.;
-гонадотоксичний - вплив на репродуктивну функцію чоловіків і жінок;
- |
пошкодження етапів і систем матричного синтезу білка і нуклеїнових |
|
кислот (деякі антибіотики, лікарські препарати, хімічні і радіаційні впливи); |
-алергенний - сенсибілізація, алергізація організму (дія пестицидів, промислового пилу);
-нейротропний - токсичний вплив на нервову систему(нейрорецепторні отрути і токсиканти);
-вплив на органи чуття;
-стресорні впливи на людину, ефект напруження і перенапруження;
-вплив на шлунково-кишковий тракт, вплив на мікрофлору шлунковокишкового тракту, результат - дисбактеріоз;
-гепатотропний - вплив на печінку; вплив на метаболізм організму, інтоксикаційний ефект, пошкодження печінки (солі важких металів, алкоголь, інфекційна патологія, вірусні гепатити);
-нефротропний - вплив на нирки;
-кардіотропний - вплив на серцево-судинну систему;
-геронтогенний - впливи на людину, які зумовлюють передчасне старіння
організму.
Реакція організму на забруднення залежить від індивідуальних особливостей: віку, статі, стану здоров'я. Як правило, найбільш уразливими є діти, люди похилого віку та хворі.
Накопичуючись в організмі, хімічні забруднювачі ведуть до різних порушень: зміну діяльності ферментних систем, що регулюють процеси обміну, імунологічної реактивності, порушення нормальної роботи окремих органів і їхніх систем.
Залежно від того, в якому аспекті розглядають наслідки впливу токсичних речовин, у це поняття вкладають різний зміст. Застосовують такі підходи до
визначення поняття "токсичність": |
|
|
|
|
||
- |
хімічний - |
порушення |
внаслідок |
взаємодії |
хімічних |
сполук |
|
макромолекулами біологічних систем; |
|
|
|
||
- |
біологічний |
- явище, засноване на |
здатності організму реагувати на |
|||
|
екзогенні хімічні речовини; |
|
|
|
|
|
-фізіологічний - ступінь хімічного впливу, що порушує функціонування біологічних систем на різних рівнях;
-біохімічний - втручання ксенобіотиків у перебіг біохімічних реакцій, що призводить до порушення процесів життєдіяльності
- патологічний - ступінь хімічного пошкодження органів і , систем порушення гомеостазу;
-клінічний - ступінь ризику виникнення отруєння;
-гігієнічний - критерій шкідливого впливу;
-екологічний - можливість несприятливого впливу на функціонування екосистем.
3. Безпека людини в різних сферах життєдіяльності ______________________________ 205 Систематичне чи періодичне надходження в організм порівняно невеликих
кількостей токсичних речовин спричинює хронічне отруєння. Ознаками хронічного отруєння є порушення нормальної поведінки, звичок, а також поява нейропсихічних
відхилень і швидкого стомлення або відчуття |
постійної втоми, сонливості чи, |
|||||
навпаки, безсоння, апатії, послаблення уваги, розсіяності, забудькуватості, сильних |
||||||
коливань настрою. |
|
|
|
|
|
|
Біологічно високоактивні |
хімічні |
сполуки |
зумовлюють ефект віддаленого |
|||
впливу на здоров'я людини: хронічні запальні процеси в різних органах, зміни в |
||||||
нервовій системі, відхилення внутрішньоутробного розвитку плоду, що призводить |
||||||
до різних патологій у новонароджених. |
|
|
|
|||
Основні причини смертності людей пов'язані з такими"сучасними" патоло- |
||||||
гіями, |
хворобами цивілізації, як |
атеросклероз, гіпертонічна |
хвороба, ожиріння і |
|||
діабет, |
серцево-судинні |
захворювання, |
різні |
види |
імунодефіциту, зокрема, |
|
метаболічна імунодепресія та злоякісні новоутворення. Зростає кількість уражень |
|
|||||
бронхолеге-невої системи, хронічні пневмонії і бронхіти, бронхіальні астми та ін. |
|
|||||
Стали частіше траплятися випадки розладів психіки, зокрема різні види |
|
|||||
депресивних станів, зростає алкоголізм і наркоманія. |
|
|
||||
Господарське освоєння територій у тропіках та інших необжитих місцях веде до |
|
|||||
різкого погіршення екологічної ситуації у відношенні здоров'я населення. |
|
|||||
У |
ході |
перетворення |
людиною |
навколишнього |
середовища |
постійно |
відбувається |
процес пристосування до |
умов навколишнього середовища, що |
|
|||
змінюється, не тільки самої людини, але й представників біоти, зокрема, збудників |
|
|||||
різних інфекційних хвороб. Збудники хвороб, що мають природно-осередковий |
|
|||||
характер, |
втрачають або змінюють своїх носіїв, |
проміжних і основних жителів та |
|
|||
пристосовуються до паразитування на людині, змінюють ареали свого існування. Зростання щільності населення сприяє передачі збудника хвороби від людини до людини, минаючи всі інші ланки.
Антропогенні зміни середовища, його забруднення спричинюють еволюцію хвороб і їх збудників. Еволюція інфекційного паразитизму може відбутися значно швидше, ніж еволюція середовища. Наприклад, останнім часом у північно-західних районах Росії спостерігається зростання захворюваності на хворобу Лайма. Ця хвороба викликається спірохетою, яка передається людині через укус кліща. Кліщ заражується, кусаючи копитну тварину. Доведено, що відсоток заражених кліщів серед особин з аномаліями покривів, зумовлених забрудненням місцевості важкими металами, вищий, ніж серед особин, які таких аномалій не мають.
Епідеміологи вважають, що забруднення місцевості важкими металами є основною причиною зростання випадків захворюваності на хворобу Лайма.
Унових умовах з'являються нові більше пристосовані форми збудників. Змінюються темпи розмноження мікроорганізмів, ірулентність. їхня еволюція відбувається також через зміну сприйнятливості та стійкості до них самої людини. Пригнічення імунобіологічних функцій, алергізація і в результаті зміна реакції організму є наслідком певних негативних впливів навколишнього середовища.
Антропогенні зміни середовища є причиною не лише появи нових форм і видів збудників, але й зміни епідеміології "класичних" інфекційних хвороб.
Урезультаті забруднення з'являються нові, невідомі раніше хвороби, зумовлені хімічними агентами навколишнього середовища. Причини їх інколи досить важко
206 3. Безпека людини в різних сферах життєдіяльності
визначити. Прикладами таких хвороб є ітай-ітай, хвороба Мінамата, хвороба Юшо, бериліоз та ін.
У додатку 2 подано найпоширеніші екозалежні хвороби людини. Вплив деяких токсичних неорганічних речовин наведено в додатку 3.
3.10. Небезпеки в сучасному урбанізованому середовищі
Сучасній людській цивілізації властиві стрімкі |
темпи урбанізації. Вони |
|
зумовлені двома чинниками - "демографічним вибухом" другої половини XX ст. та |
||
науково-технічною революцією в усіх сферах. |
|
|
Урбанізація (від лат. urbanos - міський) означає |
процес зростання міст і |
|
міського населення та підвищення їхньої ролі |
в |
соціально-економічному та |
культурному житті суспільства. Способи виникнення міст в історії людства були різними. Міста створювали як сумісні поселення ремісників, що полегшувало їх виробничу діяльність, як центри торгівлі, як воєнні укріплення (фортеці).
Процес світової урбанізації розпочався в Європі, де вперше почали формуватися
міста |
завдяки |
концентрації |
засобів |
виробництва, великої |
промисловості. |
|||
Становлення урбанізації почалося на зламіXVIII-XIXCT., |
КОЛИ міста |
в |
Західній |
|||||
Європі зосереджували найважливіші засоби виробництва й посідали ключові позиції |
||||||||
у світовій економіці. Локальний розвиток міст породив |
певну |
просторову |
||||||
послідовність світового процесу урбанізації: Західна Європа - Північна Америка - |
||||||||
Австралія та Океанія - Східна Європа - Латинська Америка - Азія - Африка. |
|
|||||||
Уже сьогодні в багатьох країнах світу, особливо економічно розвинених, частка |
||||||||
міського населення в загальній його кількості становить 85-90% і більше. |
|
|
||||||
Урбанізація |
зумовлює пригнічення |
природного |
середовища |
як кількісно |
||||
("загарбання" містами і мегаполісами значних нових |
територій), так |
і |
якісно |
|||||
(погіршення становища природи загалом). |
|
|
|
|
|
|||
Зростання міського населення, особливо в останні десятиріччя, виявилося настільки стрімким, а концентрація та інтенсифікація виробничої і невиробничої діяльності настільки високою, що навколишнє природне середовище багатьох міст світу уже не в змозі задовольнити багато біологічних і соціальних потреб сучасної людини. Великі міста змінюють майже всі компоненти природного середовищаатмосферу, рослинність, ґрунт, рельєф, гідрографічну сітку, підземні води і навіть клімат.
За даними ООН найзабрудненішим містом є Бангкок (на другому місці -Мехіко, на третьому - Каїр). На 8 млн жителів тут припадає 2,3 млн автомобілів, 11 тис.
автобусів, 1,2 млн мотоциклів. Підприємства цих міст щоденно викидають у навколишнє середовище 7,5 тонн газоподібних, твердих і рідких відходів.
Кожне місто - це штучне середовище антропогенного походження, досить складна урбоекологічна система зі своїми специфічними умовами, створеними співвідношенням природних чинників середовища(клімат, рельєф, геологічна будова, фауна і флора) та технічних (особливості промисловості, транспортної мережі, способу життя, суспільної організації"). У сучасній, урбоекосистемі виділяють природну, соціальну та технологічну підсистеми, які визначають особливості екосистеми міста.
Процес урбанізації є досить складним і поділяється на кілька стадій, кожна з яких має характері особливості. Однією з найбільших проблем усіх міст світу, яка
3. Безпека людини в різних сферах життєдіяльності |
207 |
дедалі загострюється, є ресурсна - різке зменшення таких видів природних ресурсів, як продовольчі, мінеральні, просторові, рекреаційні.
Усі згадані проблеми вивчає наукаурбоекологія. Одним з найголовніших її
завдань |
є |
визначення |
шляхів поліпшення екологічного |
стану |
сучасних міст |
(оптимізація урбоекосистеми). |
|
|
|||
Урбанізацію неможливо розглядати без зв'язку з |
розвитком |
суспільного |
|||
виробництва, зокрема важкої індустрії, енергетики, хімічної промисловості тощо. |
|||||
Разом |
з |
нарощуванням |
промислового потенціалу, створенням |
нових |
галузей |
виробництва у великих містах збільшується кількість населення. Сучасні великі міста - це центри зосередження багатогалузевої промисловості, розгалуженої транспортної мережі в густонаселених житлових масивах. Причому найважливішим джерелом зростання міського населення була й все ще залишається міграція сільських жителів у міста. На неї припадає більше половини приросту міського населення в Україні.
Сучасне місто надає своїм жителям багато переваг економічного, соціального та суб'єктивного характеру, а саме:
-наявність місць роботи та можливість зміни роботи;
-зосередження закладів науки та культури;
-забезпечення висококваліфікованої медичної допомоги;
-можливість створювати кращі житлові та соціально-побутові умови;
-розвиток міжнародної та регіональної культури.
Незважаючи на переваги міського життя, міське середовище для людей є штучним і відірваним від природного, того, в якому тисячоліттями проходило їхнє життя. Штучне міське середовище шкідливо впливає на здоров'я населення через забруднення атмосферного повітря, дефіцит сонячного проміння, води, а також стресових чинників, зумовлених напруженим ритмом життя, скупченістю населення, недостатністю зелених насаджень тощо. Також небезпеку для здоров'я людей у місті становлять шумові, вібраційні навантаження, транспортні проблеми, вплив електричних, магнітних, іонізаційних полів.
Отже, в умовах великого міста загострюються всі сторони життєзабезпечення людей:
-постачання достатньої кількості повноцінних продуктів харчування та питної води,
-контроль і запобігання забруднення повітря,
-водних ресурсів, ґрунтів,
-утилізація та захоронения нагромаджуваних шкідливих виробничих та побутових відходів.
Також великої ваги набувають соціальні проблеми, пов'язані з різким зменшенням вільного "життєвого" простору, зростанням міст у висоту, збільшенням захворювань, зумовлених забрудненням та ін.
3.10.1. Забруднення атмосфери міст
Атмосферне повітря населених пунктів постійно забруднюється і за всіма параметрами відрізняється від повноцінного природного повітря, яке стимулює біологічні процеси. Над великими містами атмосфера містить у 10 разів більше аерозолів і в 25 разів більше газів. При цьому 60-70% газового забруднення спричинене автомобільним транспортом. Активніша конденсація вологи призводить до збільшення
208 |
|
3. Безпека людини в різних сферах життєдіяльності |
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
опадів |
на 5-10%. Самоочищенню |
атмосфери перешкоджає |
зниження на10-20% |
|
||
сонячної радіації і швидкості вітру. |
|
|
|
|
|
|
При малій рухомості повітря теплові аномалії над |
містом охоплюють |
шари |
||||
повітря |
в 250-400 м, а контрасти |
температури можуть досягати5-6°С. Бурхливий |
|
|||
розвиток міст створює"острови підвищеної температури", які формують власний |
|
|||||
мікроклімат. |
|
|
|
|
|
|
Міста вдень поглинають тепло і віддають його |
назад в атмосферу. |
вночі |
||||
Температура в таких містах, як Пекін і Атланта, підвищується на 5,5 градусів і |
|
|||||
більше. |
Такі температурні інверсії призводять до |
підвищеного |
забруднення |
|||
атмосфери, виникнення туманів і смогів. У дітей, які проживають у районах міст з |
|
|||||
інтенсивно забрудненим повітрям, є зміни показників імунобіологічного |
статусу |
|||||
організму. У водіїв і пасажирів змінюються показники розумової та фізичної працездатності. У містах зростає кількість захворювань на кон'юнктивіт, екзему, фарингіт, ларингіт унаслідок забруднення атмосфери оксидом вуглецю, оксидом азоту, аміаком, вуглеводами, сірчистим газом, які є причиною отруєння ,і крім того, знижують захисні властивості організму.
Оксиди азоту зумовлюють подразнення слизових оболонок верхніх дихальних шляхів і в тяжких випадках можуть призвести до смерті внаслідок набряку легенів.
У Великобританії через забруднення повітря оксидами азоту і сірчистим газом щорічно від бронхіту вмирає понад30 000 чоловік. Найпоширенішою шкідливою
домішкою |
повітря |
міста |
є |
монооксид |
вуглецю(джерело - |
автотранспорт, |
||
спалювання |
вугілля). Вдихання цього газу спричиняє швидку втомлюваність, |
|||||||
головний біль, порушення сну, ослаблення |
пам'яті, |
розлади серцево-судинної та |
||||||
дихальної |
систем. Доведено |
існування |
прямої |
кореляції |
між концентрацією |
|||
бенз(а)пірену (джерело - автотранспорт) у повітрі і смертністю від раку легенів. У відпрацьованих газах автомобілів постійно присутній також свинець, який веде до зниження активності ферментів, що беруть участь у насиченні крові киснем. Захворюваність на пневмонію, інфаркт, алергічні хвороби, зокрема, бронхіальну астму, також пов'язана із забрудненням повітря.
Основними джерелами забруднення атмосфери міста є транспорт, енергетичні системи міста, промисловість.
Автотранспорт дає 70% усіх токсичних викидів в атмосферу. В Україні зареєстровано більш ніж 1 млн вантажних автомобілів та близько3 млн легкових. Частка автотранспортного забруднення атмосфери в загальній їх кількості становить в Ужгороді - 91%, Ялті, Полтаві - 88%, Львові - 79%, Києві - 75%. Останнім часом в міському повітрі виріс обсяг оксидів вуглецю, вуглеводнів, оксидів азоту, сажі. Але найбільшу небезпеку, окрім оксидів азоту, становлять сірчані та свинцеві сполуки. їхній вміст у міському повітрі значною мірою зріс. Міста не пристосовані до такої кількості автотранспорту. Довжина пробігу без зупинок між світлофорами становить лише 400-600 м, унаслідок чого середня швидкість руху вдень в центрі міста (зокрема, Києва) і на великих автошляхах знижується до 12-20 км/год, а це збільшує витрати палива в 3-4 рази. Відповідно збільшуються й викиди. Автотранспорт також призводить до специфічних форм забруднення повітря. При русі стираються шини, і тисячі тон гуми у вигляді пилу потрапляють у повітря. Міський автомобільний транспорт не тільки забруднює повітря продуктами згорання палива, він призводить до зростання надходження свинцю в навколишнє середовище. В
3. Безпека людини в різних сферах життєдіяльності ______________________________ 209 Україні поки ще використовують бензин із вмістом свинцю0,36 г/л, тоді як в Англії, Німеччині та США - 0,013-0,15.
Міста - основні споживачі енергії. Місто споживає енергію у різних формах. |
|
|||||
Досить широко використовують викопне паливо - кам'яне вугілля, нафтопродукти та |
|
|||||
природний газ. Це вже |
само по собі визначає забруднення |
міст продуктами |
||||
згорання. До житлових будинків та виробничих приміщень енергія потрапляє у |
||||||
вигляді електрики, газу, парового опалення. |
|
|
|
|
||
Зниження |
якості |
атмосферного повітря |
небезпечне |
для |
здоров'я |
міських |
мешканців. Людина за добу вживає в середньому 25 кг повітря. Навіть, якщо відносний вміст забруднювачів у повітрі незначний, їхня сумарна кількість, яка потрапляє в організм людини під час дихання, може виявитись токсичною. Найпоширенішою шкідливою домішкою повітряного середовища є чадний газ. Надмірна кількість цього газу в повітрі призводить до швидкої втомлюваності людини, головного болю, запаморочення, ослаблення пам'яті, порушення діяльності серцево-судинної та інших систем організму.
3.10.2. Забруднення міських приміщень
Специфіка проживання в місті призводить до того, що люди 80-95% свого часу проводять в приміщеннях (житлові будинки, метро, службові приміщення). Одним з показників якості міського життя є повітря приміщень.
Одним з найзабрудненіших приміщень є кухня. Коли згорає природний газ виділяються оксиди азоту і сірки, чадний газ. Вміст СО над газовою плитою перевищує норму в 13 разів. Чадний газ з'єднуючись з гемоглобіном блокує його і наші органи не отримують кисню. Оксиди азоту ускладнюють ситуацію, уражають органи дихання і сприяють утворенню різних захворювань, у тому числі рак легень. Тому краще використовувати електричні нагрівники. В інституті гігієни і медекології ім. А. Морзеєва АМН України встановили, що монтувати витяжку над газовою плитою слід не нижче 750 мм, і 650 мм від електричної.
Другим джерелом забруднення є кухонна мийка. Невичищений відстійник є джерелом мікробів, які разом з водою, що виривається назад у раковину, на посуд, тому необхідно раз в неділю"протравлювати" стоки спеціальним засобом, який розчиняє жир що осів у трубах. Подрібнювач харчових відходів(диспоузер) перемелює у порошок харчові відходи і вони легко змиваються у раковину.
Згідно з оцінкою Агентства з охорони навколишнього середовища , США повітря всередині міських приміщень забруднено в 100 разів більше ніж зовні.
Причини забруднення повітря приміщень:
-забруднення від спалювання деревини, вугілля в камінах;
-не вентильовані гази від газових плит та водонагрівачів;
-аерозолі;
-очисники, які містять хлор або аміак, лакові та воскові покриття підлог;
-зволожувачі повітря
-розпилювачі від комах (інсектициди);
-дим від цигарок.
Неякісні синтетичні матеріали: лінолеум, вінілові шпалери, синтетичні стельові плити, лаки виділяють у підвищених концентраціях фенол, формальдегід.
Інші токсичні матеріали - олійні фарби і розчинники, килимовий клей, меблевий лак, виділяють бензол, толуол та інші речовини.
У,
210_____________________________ 3. Безпека людини в різних сферах життєдіяльності Заходи щодо поліпшення якості повітря в приміщеннях:
-ефективний засіб проти токсинів - домашні рослини;
-замість освіжувачів повітря використовувати оцет, наливши його в тарілку і поставивши на 1-2 години в кімнаті; в закритих невеликих приміщення (холодильники, туалет) поставити відкриту коробочку з харчовою содою; внести в кімнату свіжу гілку ялини або сосни;
-замість відбілювачів використовувати харчову соду або буру;
-робити регулярне вологе прибирання приміщення, а також провітрювання;
-обладнати кухню витяжною шафою;
-не залишати відкритими пляшки з миючими та дезінфікуючими засобами.
3.10.3. Забруднення питної води в містах
Питна вода - найважливіший чинники здоров'я людини. В крани міських квартир питна вода потрапляє з річок, водосховищ, озер, з підземних глибин. Найчистіша - підземна (особливо глибинна, артезіанська) вода, але для великих міст цієї води не вистачає.
За даними ВООЗ, вода може містити 13 тис. токсичних речовин, водою передається до 80% усіх захворювань, від яких у світі щорічно вмирає 25 млн осіб. Так, наприклад, залізобактерії, сіркобактерії виділяють метаболіти, які небезпечні для організму людини.
За повідомленнями Держкомстату будівництва, архітектури і житлової політики у понад 250 містах України за окремими фізико-хімічними показниками питна вода не відповідає вимогам стандартів.
Тривале вживання води із значно вищою концентрацією заліза може дати небажані наслідки для здоров'я - захворювання печінки, алергія, збільшення ризику інфаркту.
Окиснювальні процеси та залізисті бактерії за кілька місяців здатні забити водопровід.
Споживання води в містах у розрахунку на1 людину більш ніж десятикратне перевищує споживання в сільських районах, забруднення водойм досягає катастрофічних розмірів. Об'єми стічних вод досягають1 м3 за добу на 1 людину. Тому практично всі великі міста зазнають дефіциту водних ресурсів і багато з них отримують воду з віддалених джерел.
Водоносні горизонти під містами значно виснажені в результаті безперервних відкачувань через свердловини і колодязі, до того ж забруднені на значну глибину.
Жителі великих міст уже давно п'ють воду набагато гіршої якості, ніж у селах. Останнім часом у СНД, зокрема, в Україні, у більшості таких міст якість питної води не відповідає санітарним нормам(немає можливості як слід очищувати величезні об'єми води через брак відповідних технологій та коштів). Забруднення води є
причиною |
багатьох |
захворювань. Найнебезпечнішими внаслідок здатності до |
швидкого |
поширення |
водним шляхом є такі інфекції, як холера, дизентерія, |
черевний тиф, сибірська виразка, гепатит, туберкульоз.
Надійним способом очищення питної води від збудників перелічених інфекцій є хлорування. У більшості європейських міст для знезараження води застосовують озон. Обидва способи мають свої переваги і . недолікиПри організації водопостачання міст потрібно передбачити створення надійних охоронних зон водозаборів,
