II етап

Медсестринський

діагноз

1. Підготовка пацієнта та взяття біологічного матеріалу для лабораторних досліджень

2. Підготовка пацієнтів до інструментальних обстежень

3. Спостереження за пацієнтом та вирішення його дійсних проблем

4. Виконання призначень лікаря

5. Вирішення супутніх проблем та потреб пацієнта

6. Навчання пацієнта та оточуючих правилам догляду та самодогляду

III етап

Планування

Медсестринських

втручань

1. Підготовка пацієнта та взяття крові для ЗАК

2. Підготовка пацієнта та взяття крові з вени для біохімічних досліджень, на И\/У

3. Підготовка пацієнта та взяття сечі для ЗАС

4. Підготовка пацієнта та взяття промивних вод бронхів для виявлення БК

5. Підготовка пацієнта та взяття промивних вод шлунка для виявлення БК

1.6 Підготовка пацієнта та взяття харкотиння для загального та бактеріологічного дослідження

1.7Підготовка пацієнта та взяття калу для виявлення яєць гельмінтів та бактеріологічного дослі­дження

1.8 Підготовка пацієнта до плевральної (люмбальної) пункції, асистування лікареві при проведенні та взяття плеврального вмісту (спинномозкової рідини) для виявлення БК

1.9 Підготовка пацієнта до пункції лімфатичних вузлів, асистування лікареві, взяття біопсії для вияв­лення БК

10. Підготовка пацієнта та проведення туберкулінової проби (Манту) з 2ТО

2.1 Підготовка пацієнта для флюорографії

2.2 Підготовка пацієнта до рентгенологічного обстеження (рентгенографії з комп’ютерною томогра­фією)

IV етапРеалізація плану Медсестринських втручань

3.1 Забезпечення пацієнтові належних умов, доступу свіжого повітря, аерація приміщень, дотриман­ня чистоти, санітарної обробки (дезінфекції) індивідуальної білизни, посуду, іграшок тощо

3.2 Режим залежить від стану та віку дитини; ізоляція при умові знаходження в оточенні осіб з відкри­тою формою туберкульозу, або коли сама дитина має туберкульоз БК+. Режим змінюється через 2-2,5 міс.

3.3 Спостереження за суб'єктивним та об’єктивним станом пацієнта: поведінкою, активністю, реф­лексами, підрахунок ЧДР, Рs, вимірювання температури тіла, АТ, зважування

3.4 Максимальне перебування хворого на свіжому повітрі (в осінньо-зимовий період не менше 4-5 год.)

3.5Застосування водних процедур (обтирання, обливання) з наступним

розтиранням

3.6Переодягання дитини в суху білизну при посиленій пітливості

3.7Сонячні ванни разом з повітряними (геліо- та аеротерапія) найкраще в 10-11

год. ранку

3.8 Дієтотерапія - дієта № 11 (13) - 4-5 разове харчування, денний раціон має

перевищувати вікову норму на 15-20 %: ранній сніданок - 20 %, другий сніданок

10- 15%, обід - 40 %, підвечірок - 10 %, вечеря - 20 % енергетичної цінності.

Доцільні харчові добавки: пивні дріжджі, натуральні соки, сиропи шипшини,

чорної порічки, відвар безсмертнику.

3.9При високій температурі тіла - уникнення закутування; обтирання тіла спиртовим або оцтовим розчином, прикладання холоду до великих магістральних судин, охолоджуючі клізми, підвішу­вання міхура з льодом над головою, значне пиття

3.10При кашлі - напівсидяче положення в ліжку, оксигенотерапія, відволікаючі засоби (теплі ножні, ручні ванни), тепле лужне пиття з відварами трав (мати-й-мачуха, чебрець, бузина). При виді­ленні харкотиння - збирання його у плювальницю (баночку з притертою кришкою)

3.11Сон при відкритому вікні, на в.еранді або свіжому повітрі

3.12При задишці - напівсидяче положення, подача зволоженого кисню,

відсмоктування слизу з верхніх дихальних шляхів

3.13 Підвищена увага до дитини, забезпечення доброго психологічного

мікроклімату, намагання за­спокоїти капризуючу дитину, зайняти її грою,

читанням, іграшкою тощо

4.Виконання призначень лікаря:

1. Етапність: протитуберкульозний стаціонар - санаторій - диспансер

4.2Хіміотерапія (туберкулостатична) - 1-2 p.:

4.2.1. 6 міс. - 3-4 препарати, наступні 6 міс. - 2 препарати, наступні 6-8 міс. - 1

препарат, протирецидивні курси по 3 міс. - навесні і восени

4.2.2. Методи хіміотерапії туберкульозу:

- 3-разове приймання препаратів

- одноразове приймання добової дози туберкулостатичних препаратів

- переривчасте - 2-3 рази на тиждень одномоментно добову дозу для

доліковування в амбула­торних умовах і з профілактичною метою

- внутрішньовенне (крапельне) введення

4.2.3. Препарати:

• найбільш активні: ізоніазид

• дещо слабшої дії: рифампіцин

• інші за активністю: стрептоміцин, канаміцин, піразинамід (тизамід), етіонамід (протіонамід), етамбутол, циклосерин, флориміцин (віоміцин), тіоцетазон

4.2.4. Шляхи введення: per os, в/м, в/в

4.3Для попередження побічної дії:

• дисбактеріозу - протигрибкові препарати курсами - ністатин, леворин (5 днів приймати, 5 днів перерва і т. д.)

-токсичного впливу на печінку (піразинамід, етіонамід, ізоніазид) - гепатопротектори (унітіол, метіонін)

• токсичний вплив на VIII пару черепних нервів (стрептоміцин, канаміцин, флориміцин) - вітамі­ни, препарати кальцію, застосування не більше 2 міс., контроль гостроти слуху (1 раз в місяць)

• звуження поля зору (етамбутол) - контроль поля зору (1 раз в місяць)

4. Кортикостероїди: преднізолон при тяжких формах туберкульозу

4.5 Вітамінотерапія: аскорбінова кислота, глутамінова кислота, кокарбоксилаза, тіамін, піридоксин, нікотинова кислота, ціанокобаламін

4.6 Фізіотерапія: електрофорез, ультразвукова терапія, місцеві санаторії

4. Вирішення супутніх проблем та потреб пацієнта

5. Навчання пацієнта та оточуючих правилам режиму, харчування, індивідуального догляду

покращення суб’єктивного та об’єктивного стану пацієнта корекція плану медсестринських втручань у разі потреби