2.2. Принципи районування міських телефонних мереж (міжстанційні зв’язки, вузлоутворення)
Структура районованої мережі
Ємність однієї станції – районної АТС (РАТС) залежить від телефонної щільності й має 10 000 номерів і менше.
Приклад мережі з п’яти РАТС ємністю 8…10 тисяч номерів кожна,
подано на рис. 5.37.
Перша цифра в номері – це код РАТС, чотири останні цифри – це номер абонента в межах цієї РАТС. Станції з’єднуються за принципом «кожна з кожною». При цьому пучки з’єднувальних ліній є однобічної дії, тобто зв’язок від абонентів АТСj до АТСі здійснюється одним пучком ліній, а, навпаки, від АТСі до АТСj іншим пучком. Кількість пучків обчислюється за формулою
Для наведеної на рис. 5.37 мережі кількість пучків m = 5 х 4 = 20.
Зі зростанням кількості РАТС зростає кількість пучків ЗЛ. Приміром для
десяти РАТС кількість пучків становить 90.
Вузлоутворювання на МТМ
Для зменшення витрат на з’єднувальні лінії за великої кількості РАТС використовують вузлоутворювання. На першому етапі використовують вузли вхідного сполучання (ВВхС), а в подальшому – вузли вихідного сполучення (ВВС). Для першого етапу створюють вузлові райони. Наприклад, в одному районі є чотири РАТС, а в іншому – три РАТС. В межах вузлового району станції з’єднуються «кожна з кожною», а зі станціями інших вузлових районів – через ВВхС (рис. 5.38).
Якщо до складу мережі входять сім РАТС, то кількість пучків для зв’язку
за принципом «кожна з кожною» має становити 42, а в наведеній схемі їх 32.
При збільшенні кількості РАТС різниця збільшується. Зазвичай до 8
РАТС використовується мережа, в якій станції з’єднуються «кожна з кожною», а за більшої кількості РАТС використовується вузлоутворювання.
Окрім зменшування кількості пучків з’єднувальних ліній, самі пучки
міжвузлових зв’язків збільшуються, що призводить до підвищення ступеня їхнього використовування. Приміром, пучок від РАТС-22 до ВВхС-3 поєднує зв’язок до трьох РАТС (31, 32, 33), а пучок від ВВхС-3 до РАТС-31 – від чотирьох РАТС (21, 22, 23, 24).
2.3. Побудова міжміської мережі, типи з’єднувальних ліній
Для забезпечення пріоритетності міжміського зв’язку лінії міжміського зв’язку виокремлюються в окремі пучки.
Організація міжміського зв’язку на МТМ у місті, де є АМТС
Візьмемо ту саму мережу з семи РАТС. Від АМТС використовуються
пучки з’єднувальних ліній міжміські (ЗЛМ), які ввімкнено до ВВхСМ, від ВВхСМ пучки ЗЛМ надходять до РАТС, а від кожної РАТС безпосередньо до АМТС використовуються замовно-з’єднувальні лінії (ЗЗЛ), рис. 5.41.
Організація міжміського зв’язку на МТМ у місті, де відсутня АМТС
Для віддалених міст використовуються додаткові вузли замовно-з’єднувальних ліній (ВЗЗЛ) та вузли вхідні з’єднувальних ліній міжміські. Виклики від абонентів всіх станцій поєднуються на вузлі ЗЗЛ й одним пучком направляються до АМТС, рис. 5.42.
2.4. Принципи цифровізації і взаємодії аналогових і цифрових мереж
Під цифровізацією телекомунікаційної мережі розуміється введення в існуючу мережу цифрових компонентів передачі і комутації. Перехід від аналогової мережі до цифрової дозволяє домогтися більш ефективного функціонування та обслуговування технічних засобів, підвищення якості передачі інформації, а також розширення послуг, що надаються абонентам. Найкращі технічні показники досягаються в тому випадку, якщо цифровими є як передача, так і комутація. У цьому випадку має місце інтеграція цифрової апаратури і необхідність в аналого-цифрових перетворювачах відпадає.
З урахуванням збільшення абонентської ємності на 40%, після цифровізації ГТС загальна абонентська ємність складе 210 тис. номерів. Для цього на існуючої ГТС буде потрібно організувати додатковий вузловий район накладеної цифрової мережі. Цей новий вузловий район буде базою для створення накладеної мережі.
На першому етапі знову вводиться перша цифрова АТС встановлюється в центрі нового вузлового району і зв'язується з усіма РАТС існуючої аналогової мережі цифровими каналами, а також з АМТС, яка вже є цифровою. При цьому обладнання АЦП встановлюється на стороні електромеханічних станцій в одних будівлях з УВС 1 і УВС2.
Знову введена цифрова АТС на даному етапі виконує функції опорно-транзитної станції і позначена ОТС1.
На другому етапі цифровізації ГТС демонтуються електромеханічні станції УВС, УВСМ і УЗСЛ у всіх вузлових районах. Їх роль виконує цифрова транзитна станція. На місці УВС1 і УВС2 вводяться дві нові цифрові станції ОТС2 і ОТС3, які зв'язуються між собою і ОТС1 цифровими трактами. З електромеханічними станціями, що знаходяться в першому і другому вузлових районах, ОТС2 і ОТС3 зв'язуються цифровими трактами з установкою аналого-цифрового обладнання на стороні електромеханічних станцій.
На третьому етапі цифровізації ГТС здійснюється заміна електромеханічних РАТС на концентратори, що підключаються до цифрових комутаційних станцій ОТС1, ОТС2 і ОТС3, а також в нових районах з низьким ступенем телефонізації.
На четвертому етапі відбувається з'єднання цифрових трактів між ОТС1, ОТС2 і ОТС3 в кільце SDH, у вузлах якого встановлюються мультиплексори. До мультиплексора підключаються АМТС, УСС, ОТС1, ОТС2 і ОТС3. Після цифровізації ГТС ємність кожної ОТС становить 70 тис. номерів.