
- •1. Основи побудови комутаційного обладнання
- •1.1. Основні поняття (комутація, абонентські лінії, комутаційний вузол, з’єднувальний тракт, адресна інформація)
- •1.2. Структура комутаційного вузла (комутаційна система, лінійні та абонентські комплекти, керуючі пристрої)
- •1.3. Загальний алгоритм встановлення з’єднання (процедура роботи комутаційного вузла від підняття телефонної трубки до відбою)
- •1.4. Основні комутаційні прилади для аналогових та цифрових систем комутації (реле, інтегральні мікросхеми, мікропроцесори)
- •2. Основи побудови телефонних мереж
- •2.1. Телефонні мережі та вимого до них
- •Вимоги до телефонних мереж
- •2.2. Принципи районування міських телефонних мереж (міжстанційні зв’язки, вузлоутворення)
- •2.3. Побудова міжміської мережі, типи з’єднувальних ліній
- •2.4. Принципи цифровізації і взаємодії аналогових і цифрових мереж
- •3. Аналогові комутаційні станції
- •3.1. Координатна автоматична телефонна станція (атс) типу атск-у
- •Підсистема абонентського та лінійного доступу
- •3.2. Функціональна схема побудови комутаційних блоків (ап, гп, рп), керівних пристроїв (регістри, маркери), лінійні та абонентські пристрої
- •3.3. Процеси встановлення з’єднань, схеми окремих пристроїв
- •3.4. Квазіелектронна атс типу «Квант»
- •4. Цифрові системи комутації
- •4.1. Визначення та узагальнена архітектура цифрової системи комутації (цск), класифікація цск
- •4.2. Побудова комутаційних блоків
- •4.3. Функціональна схема цск «Квант-є»
- •2.4. Процедури встановлення з’єднання
- •5. Основи положення теорії розподілу інформації
- •5.1. Основні поняття (виклик, зайняття, звільнення, потоки викликів, навантаження, втрати викликів)
- •5.2. Потоки викликів (найпростіший потік, примітивний потік)
- •5.3. Навантаження та характеристики якості обслуговування
- •5.4. Модель комутаційного процесу з втратами та чеканням
- •Обслуговування викликів простого потоку кс з очікуванням
- •5.5. Структура пучків ліній та засоби їх розрахунку
- •6. Основи технічної експлуатації комутаційного обладнання
- •6.1. Міжстанційна взаємодія і сигналізація
- •6.2. Взаємодія атс на міських телефонних мережах
- •6.3. Типи з’єднувальних ліній
- •6.4. Лінійні комплекти
- •6.5. Сигнальні коди на тм сар (Телефонна мережа сільських адміністративних районів)
- •6.6. Сигнальні коди на міських та міжміських мережах
- •6.7. Методи технічної експлуатації аналогових атс та цифрових систем зв’язку
- •6.8. Призначення та функції центрів технічної експлуатації
6.2. Взаємодія атс на міських телефонних мережах
Як відомо, кінцеві абонентські пристрої телефонії (телефонні апарати - ТА) підключаються до АТС за допомогою двохпровідної абонентної лінії. Окремих провідників для сигналізації не передбачається з економічних міркуваннях. АЛ використовується для передачі і мовних сигналів і сигналів сигналізації.
В даний час широко застосовується передача лінійних сигналів від абонента шлейфовим методом (loop-start). Основні сигнали (заняття, відповідь, відбій) формуються шляхом зміни опору АЛ постійному струму.
Передача адресної інформації (номер абонента, що викликається) може здійснюватися двома способами:
1. За допомогою дискового номеронабирача шляхом замикання і розмикання шлейфу на короткий час (так званий шлейфовий або імпульсний спосіб набору - "pulse"). Кількість циклів замикань і розмикань відповідає передаваній цифрі плюс один стартовий цикл. Тривалість одного циклу складає 100 мс: 60 мс АЛ знаходиться в замкнутому стані і 40 мс в розімкненому.
Даний спосіб простий в технічній реалізації і широко поширений. Проте він є повільним і незручним при необхідності набору номера значної тривалості (наприклад, міжміського або міжнародного).
2. Другий спосіб одержав назву багаточастотного або тонального набору ("tone") і застосовується в ТА з кнопковими номеронабирачами. Передача кожної цифри здійснюється за 40 мс за допомогою багаточастотного коду "2 з 7", тобто передачі однієї цифри відповідає одночасна передача двох гармонійних сигналів певних частот (Табл. 8.1). Цей код забезпечує 16 комбінацій сигнальних частот, 10 з яких використовуються для набору номера. міжсерійна пауза складає також 40 мс. В зарубіжних джерелах даний код позначається як DTMF - Dual Tone Multi Frequency.
Табл. 8.1
-
Частоти другої групи, Гц
1209
1336
1477
Частоти першої групи, Гц
697
1
2
3
770
4
5
6
852
7
8
9
941
*
0
#
Клавіші * і # використовуються для додаткових послуг. Можливість посилки тональних сигналів абонентом використовується для побудови систем з віддаленим управлінням і голосовою відповіддю типу голосової пошти і т.п.
Типовий порядок обміну сигналами системи абонентної сигналізації показаний на Мал. 8.17, а.
Мал. 8.17. Типовий порядок обміну сигналами систем абонентної (а) і міжстанційної (б) сигналізації.
6.3. Типи з’єднувальних ліній
Абонентські лінії можуть бути індивідуальні та спарені. Вони поділяються на категорії: квартирні, народногосподарські, готельні, таксофони тощо.
З’єднувальні лінії можуть бути: фізичними трипровідними, фізичними
двопровідними, зорганізованими в системах передач.
Взаємодія із зустрічними станціями може здійснюватися за допомогою
декадного коду, а також багаточастотного коду «2 з 6» зі станціями, які мають відповідні кодові приймачі та давачі.
Відбій може бути як однобічний, так і двобічний.
Елементна база – мікросхеми серій К155 та К565.
Сьогодні для керування починають використовувати ПЕОМ чи
індустріальні ЕОМ типу РСА 6145.