Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
системи комутації в електрозвязку.doc
Скачиваний:
183
Добавлен:
23.02.2016
Размер:
1.78 Mб
Скачать

5.5. Структура пучків ліній та засоби їх розрахунку

Обслуговування простого потоку викликів КС з втратами

При обслуговуванні з втратами викликів простого потоку лініями повнодоступного пучка, які включені в виходи комутаційної системи без блокувань, ймовірності втрат по часу, викликах і навантаженню рівні між собою і рівні імовірності того, що пучок перебуває в стані . Ця імовірність визначається запершою формулою Ерланга:

(1)

де – втрати повнодоступного пучка ізліній, на який поступає навантаженнявід абонентів (простий потік викликів).

Користуючись даною формулою за двома відомими величинами можна знайти третю. Якщо потрібно знайти інтенсивність навантаження чи кількість ліній , то це можна зробити графічним методом або шляхом підбору. При підборі повинна виконуватися умова:

(2)

де - задані допустимі втрати.

Побудувати залежність від для заданої інтенсивності навантаження . Користуючись графіком, знайти кількість ліній , необхідну для обслуговування заданого навантаження з потрібною якістю. Порівняти між собою результати, отримані шляхом підбору і графічним методом.

Розрахунок імовірності очікування

Імовірність очікування обслуговування – це імовірність того, що виклик, який поступив, не буде обслужений негайно, а буде очіуквавти початку обслуговування протягом певного часу. Ця імовірність визначається за другою формулою Ерланга, яка визначає імовірність очікування при обслуговуванні виклику пучком із ліній, на який поступає простий потік викликів з навантаженням Ерл :

(5)

де – втрати повнодоступного пучка, що визначаються за першою фоомулою Ерланга.

Для визначення імовірності очікування у формулу підставляємо значення кількості ліній і інтенсивності навантаження.

6. Основи технічної експлуатації комутаційного обладнання

6.1. Міжстанційна взаємодія і сигналізація

В системах міжстанційної телефонної сигналізації застосовуються наступні основні способи передачі лінійних сигналів:

  • по фізичних двохпровідних лініях (у тому числі АЛ) шлейфовим методом (loop-start). Для взаємодії АТС і відомчих АТС (ВАТС) також застосовуються методи із заземленням (ground-start) і E&M (від англ. ear і mouth). Метод E&M використовує окрему пару проводів для передачі лінійних сигналів;

  • частотний метод по виділеному сигнальному каналу поза смугою частот каналу ТЧ на частоті 3825 Гц при використовуванні аналогових систем передачі з частотним розділенням каналів;

  • способом накладення по виділеному сигнальному каналу при використовуванні ЦСП.

Допускається вживання батарейного способу по двох- і трьохпровідних фізичних лініях. На сільських телефонних мережах допускається індуктивний спосіб.

Для передачі сигналів управління застосовуються різні реалізації багаточастотного способу (Multi Frequency - MF). В основному використовується код "2 з 7". В сучасних системах використовуються різні, але достатньо близькі номінали частот в смузі каналу ТЧ. Міжнародні системи сигналізації R1 і R2 використовують частоти з інтервалом 120 Гц в діапазоні 1380..1980 Гц в прямому і 540..1140 Гц у зворотному напрямі (MF-R1 і MF-R2). Широко вживана на ЗАКТМ система сигналізації використовує частоти в діапазоні від 700 до 1700 Гц з кроком 200 Гц. При роботі з АТСДШ використовується шлейфовий спосіб передачі по двохпровідних АЛ і ЗЛ і батарейний по ЗЛ.

Типовий порядок обміну сигналами систем міжстанційної сигналізації при встановленні телефонного з'єднання показаний на Мал. 8.17, б.

Всі розглянуті вище системи сигналізації історично виникли першими і відносяться до класу так званих внутрішньоканальних (in-band), оскільки вся сигналізація здійснюється по тому ж каналу, по якому ведеться передача інформації користувача.

В результаті розвитку систем комутації з'явився клас систем сигналізації по загальному каналу сигналізації (ЗКС), що безпосередньо зв'язує управляючі пристрої АТС. Перша система подібного класу - система сигналізації № 6 МСЕ-Т призначалася для передачі всіх видів управляючої інформації по каналах ТЧ аналогових систем передачі на швидкостях 2,4..4,8 кбит/с. Система набула широкого поширення в Європі, Японії і особливо в США, де вона експлуатується дотепер.

Поява і швидке упровадження ЦСП зумовило появу системи сигналізації № 7 МСЕ-Т (SS7), орієнтованої на використання в цифрових мережах. Один канал SS7 зі швидкістю 64 кбит/с дозволяє передавати сигнальну інформацію для пучка з однієї-двох тисяч (!) каналів ТЧ.

Володіючи величезним потенціалом, SS7 не тільки забезпечила потреби передачі сигнальної інформації для існуючого у момент її появи рівня розвитку зв'язку, але і сприяла створенню нових послуг зв'язку.

По суті SS7 утворює мережу передачі даних - мережа сигналізації, при цьому всі сигнали збираються в пакети і забезпечуються заголовком, що встановлює приналежність кожного з сигналів певному каналу ТЧ.