
- •1. Основи побудови комутаційного обладнання
- •1.1. Основні поняття (комутація, абонентські лінії, комутаційний вузол, з’єднувальний тракт, адресна інформація)
- •1.2. Структура комутаційного вузла (комутаційна система, лінійні та абонентські комплекти, керуючі пристрої)
- •1.3. Загальний алгоритм встановлення з’єднання (процедура роботи комутаційного вузла від підняття телефонної трубки до відбою)
- •1.4. Основні комутаційні прилади для аналогових та цифрових систем комутації (реле, інтегральні мікросхеми, мікропроцесори)
- •2. Основи побудови телефонних мереж
- •2.1. Телефонні мережі та вимого до них
- •Вимоги до телефонних мереж
- •2.2. Принципи районування міських телефонних мереж (міжстанційні зв’язки, вузлоутворення)
- •2.3. Побудова міжміської мережі, типи з’єднувальних ліній
- •2.4. Принципи цифровізації і взаємодії аналогових і цифрових мереж
- •3. Аналогові комутаційні станції
- •3.1. Координатна автоматична телефонна станція (атс) типу атск-у
- •Підсистема абонентського та лінійного доступу
- •3.2. Функціональна схема побудови комутаційних блоків (ап, гп, рп), керівних пристроїв (регістри, маркери), лінійні та абонентські пристрої
- •3.3. Процеси встановлення з’єднань, схеми окремих пристроїв
- •3.4. Квазіелектронна атс типу «Квант»
- •4. Цифрові системи комутації
- •4.1. Визначення та узагальнена архітектура цифрової системи комутації (цск), класифікація цск
- •4.2. Побудова комутаційних блоків
- •4.3. Функціональна схема цск «Квант-є»
- •2.4. Процедури встановлення з’єднання
- •5. Основи положення теорії розподілу інформації
- •5.1. Основні поняття (виклик, зайняття, звільнення, потоки викликів, навантаження, втрати викликів)
- •5.2. Потоки викликів (найпростіший потік, примітивний потік)
- •5.3. Навантаження та характеристики якості обслуговування
- •5.4. Модель комутаційного процесу з втратами та чеканням
- •Обслуговування викликів простого потоку кс з очікуванням
- •5.5. Структура пучків ліній та засоби їх розрахунку
- •6. Основи технічної експлуатації комутаційного обладнання
- •6.1. Міжстанційна взаємодія і сигналізація
- •6.2. Взаємодія атс на міських телефонних мережах
- •6.3. Типи з’єднувальних ліній
- •6.4. Лінійні комплекти
- •6.5. Сигнальні коди на тм сар (Телефонна мережа сільських адміністративних районів)
- •6.6. Сигнальні коди на міських та міжміських мережах
- •6.7. Методи технічної експлуатації аналогових атс та цифрових систем зв’язку
- •6.8. Призначення та функції центрів технічної експлуатації
5.5. Структура пучків ліній та засоби їх розрахунку
Обслуговування простого потоку викликів КС з втратами
При
обслуговуванні з втратами викликів
простого потоку лініями повнодоступного
пучка, які включені в виходи комутаційної
системи без блокувань, ймовірності
втрат по часу, викликах і навантаженню
рівні між собою і рівні імовірності
того, що пучок перебуває в стані
.
Ця імовірність визначається запершою
формулою Ерланга:
(1)
де
– втрати повнодоступного пучка із
ліній, на який поступає навантаження
від абонентів (простий потік викликів).
Користуючись
даною формулою за двома відомими
величинами можна знайти третю. Якщо
потрібно знайти інтенсивність навантаження
чи кількість ліній
,
то це можна зробити графічним методом
або шляхом підбору. При підборі повинна
виконуватися умова:
(2)
де
- задані допустимі втрати.
Побудувати
залежність
від
для заданої інтенсивності навантаження
.
Користуючись графіком, знайти кількість
ліній
,
необхідну для обслуговування заданого
навантаження з потрібною якістю.
Порівняти між собою результати, отримані
шляхом підбору і графічним методом.
Розрахунок імовірності очікування
Імовірність
очікування обслуговування – це
імовірність того, що виклик, який
поступив, не буде обслужений негайно,
а буде очіуквавти початку обслуговування
протягом певного часу. Ця імовірність
визначається за другою
формулою Ерланга,
яка визначає імовірність очікування
при обслуговуванні виклику пучком із
ліній, на який поступає простий потік
викликів з навантаженням
Ерл :
(5)
де
– втрати повнодоступного пучка, що
визначаються за першою фоомулою Ерланга.
Для визначення імовірності очікування у формулу підставляємо значення кількості ліній і інтенсивності навантаження.
6. Основи технічної експлуатації комутаційного обладнання
6.1. Міжстанційна взаємодія і сигналізація
В системах міжстанційної телефонної сигналізації застосовуються наступні основні способи передачі лінійних сигналів:
по фізичних двохпровідних лініях (у тому числі АЛ) шлейфовим методом (loop-start). Для взаємодії АТС і відомчих АТС (ВАТС) також застосовуються методи із заземленням (ground-start) і E&M (від англ. ear і mouth). Метод E&M використовує окрему пару проводів для передачі лінійних сигналів;
частотний метод по виділеному сигнальному каналу поза смугою частот каналу ТЧ на частоті 3825 Гц при використовуванні аналогових систем передачі з частотним розділенням каналів;
способом накладення по виділеному сигнальному каналу при використовуванні ЦСП.
Допускається вживання батарейного способу по двох- і трьохпровідних фізичних лініях. На сільських телефонних мережах допускається індуктивний спосіб.
Для передачі сигналів управління застосовуються різні реалізації багаточастотного способу (Multi Frequency - MF). В основному використовується код "2 з 7". В сучасних системах використовуються різні, але достатньо близькі номінали частот в смузі каналу ТЧ. Міжнародні системи сигналізації R1 і R2 використовують частоти з інтервалом 120 Гц в діапазоні 1380..1980 Гц в прямому і 540..1140 Гц у зворотному напрямі (MF-R1 і MF-R2). Широко вживана на ЗАКТМ система сигналізації використовує частоти в діапазоні від 700 до 1700 Гц з кроком 200 Гц. При роботі з АТСДШ використовується шлейфовий спосіб передачі по двохпровідних АЛ і ЗЛ і батарейний по ЗЛ.
Типовий порядок обміну сигналами систем міжстанційної сигналізації при встановленні телефонного з'єднання показаний на Мал. 8.17, б.
Всі розглянуті вище системи сигналізації історично виникли першими і відносяться до класу так званих внутрішньоканальних (in-band), оскільки вся сигналізація здійснюється по тому ж каналу, по якому ведеться передача інформації користувача.
В результаті розвитку систем комутації з'явився клас систем сигналізації по загальному каналу сигналізації (ЗКС), що безпосередньо зв'язує управляючі пристрої АТС. Перша система подібного класу - система сигналізації № 6 МСЕ-Т призначалася для передачі всіх видів управляючої інформації по каналах ТЧ аналогових систем передачі на швидкостях 2,4..4,8 кбит/с. Система набула широкого поширення в Європі, Японії і особливо в США, де вона експлуатується дотепер.
Поява і швидке упровадження ЦСП зумовило появу системи сигналізації № 7 МСЕ-Т (SS7), орієнтованої на використання в цифрових мережах. Один канал SS7 зі швидкістю 64 кбит/с дозволяє передавати сигнальну інформацію для пучка з однієї-двох тисяч (!) каналів ТЧ.
Володіючи величезним потенціалом, SS7 не тільки забезпечила потреби передачі сигнальної інформації для існуючого у момент її появи рівня розвитку зв'язку, але і сприяла створенню нових послуг зв'язку.
По суті SS7 утворює мережу передачі даних - мережа сигналізації, при цьому всі сигнали збираються в пакети і забезпечуються заголовком, що встановлює приналежність кожного з сигналів певному каналу ТЧ.