
shporapowushci
.doc
7. Теорема про проміжну послідовність.
Нехай
існує
Згадаймо
про теорему
|
9. Границя ф-ції у т. за Коші і Гейне, при x до нескінченності.
Гейне.
Нехай ф-ція f(x) визначена в деякому
околі точки а, за виключенням можливо
самої точки. Тоді А – назив. границею
ф-ції f(x) у точці x = a, якщо
Границя
при x до безк. Число А назив. гр. ф-ції
f(x), при х до безк. Якщо для будь якого
>0
існує таке число М залежне від і
яке > 0, для будь якого x, x>M виконується
р-сть
|
10.Односторонні границі.
А назив.
правосторонньою границею ф-ції f(x) при
x прямує до а, якщо
А назив.
лівосторонньою границею ф-ції f(x) при
x прямує до а, якщо Якщо ф-ція f(x) у точці x=a має границю, то існують лівосторонні і правосторонні границі у цій точці і вони рівні між собою. 11. Нескінченно малі і нескінченно великі.
Ф-ція
назив. НВ при
Ф-ція
назив. НВ при
Ф-ція
назив. НМ при
Властивості
НМ: 1. Скінчена сума НМ ф-цій при
2. Добуток НМ на обмежену ф-цію є НМ. |
3. Добуток скінченого числа НМ ф-цій є НМ.
4. Якщо
f(x) – НМ,
12. Властивості гр. ф-ції у точці. Критерій існування ф-ції у т.
Нехай
ф-ції f(x) і g(x) визначені околом точки
а і існують границі
Критерій.
Для
того щоб існувала границя ф-ції f(x)
в точці а необхідно і достатньо, щоб
f(x)-A=d(x)
була
НМ, де
Достатні умови існування ф-ції в точці.
1. Всяка
обмежена і монотонна при
2. Якщо
f(x),
g(x),
h(x)
визначені
в О(а) і Задовольняють в цьому околі
то
|
x O A B R C
S(три-ка OAC)<S(сектораOAC)<S(три-каOAB)
|
14. Друга чудова границя. Її наслідки.
Наслідки:
|
15. Порівняння НМ.
|
16. Ланцюжок еквівалентності.
Теж саме з f(x) замість x. Теорема: у відношеннях та добутках НМ ф-цій під знаком lim можна змінювати на еквівалентні їм ф-ції.
Доведення:
Алгебраїчна сума НМ різного порядку малості еквівалентна НМ найменшого порядку малості. |
17. Неперервність. f(x) наз. неперервною у т. x0 якщо: 1. Вона визначена у т. х. 2. Існує границя ф-ції у цій точці. 3. lim f(x)=f(x 0) х прямує до х 0.
За
Коші. Ф-ція неперервна у т. х0
якщо
f(x) наз.
неперервною у т. х0,
якщо
18. Властивості неперервних.
Якщо
f(x), g(x) – неперервні, то
|
Якщо ф-ція x=t неперервна у т. t0 ? а f(x) – неперервна у т. х0=t то f((t)) тепер у т. t0. Теорема про неперервність оберненої ф-ції: y=f(x) неперервна у т. x0 є x - числ. множина і надій множині існ. оберн. ф-ція x=f^-1(y) , то ця ф-ція є неперервною у т. y0; y0=f(x0). 19. Точки розриву та їх класифікація. Точки у яких ф-ція не існує або не визначена назив. точк. розриву.
1.
2.
3. Якщо одна з одностор. Границь не існує, або = нескінч. у т. х0 , то х0 – точка розриву 2-го порядку. |
20. Функції неперервні на відрізку. Ф-ція назив. неперервною на відрізку ab, якщо вона неперервна в кожній точці цього відрізку причому f(a+)=f(a), f(b-)=f(b). 1 теорема Вейерштрасса: Ф-ція неперервна на відрізку є обмеженою на цьому відрізку. 2 теорема Вейерштрасса: Неперервна на відрізку ab ф-ція, набуває на цьому відрізку свого найбільшого значення. 1 теорема Бальцано-Коші: Якщо ф-ція неперервна на відрізку і на кінцях відрізка набуває протилежних знаків, то на відрізку існує хоча б 1 точка, в якій ф-ція вертається в “0”. 2 теорема Бальцано-Коші: Якщо ф-ція неперервна на відрізку і набуває на ньому свого max і min то вона набуває на відрізку і всі проміжні значення 21. Поняття похідної ф-ції. Границя відношення приросту ф-ції до приросту аргументу, коли приріст аргументу прямує до нуля, назив. похідною ф-ції у т. х.
|
21-23.
Похідна суми.
Похідна добутку.
Похідна частки. 24. Геометричний зміст похідної.
Пряма перпендикулярна до дотичної у т. х0 назив. нормаллю.
Економічний зміст похідної. Похідна – це швидкість зміни деякого екон. процесу. Якщо y=f(x) це ф-ція витрат залежна від х-кількості однорідної продукції, то похідна виражає граничні витрати виробництва. Коефіцієнт еластичності показує на скільки зміниться ф-ція при зміні аргумента на 1%. (при дослідж. попиту)
|
25. Необхідні умови існування похідної ф-ції у точці. Ф-ція дифференційована у т. якщо в цій т. існує похідна, і недиференційована, якщо похідна не існує або = нескінч. Якщо ф-ція диференційована у т. х0, то вона неперервна у цій точці. Обернене твердження не вірне.
26. Похідна складеної і оберненої ф-цій. Т1. Нехай ф-ція х=tдифер. у т. t, а ф-ція y=f(x) – диференційована у т. х0=t0, тоді ф-ція y=f((x)(t)) – дифер. у т.t0.
Наслідок:
Т2. Якщо
ф-ція y=f(x) дифер. у т. х0
|
27. Похідні ф-цій, що задані неявно і параметрично. Якщо ф-ція задана р-ням y=f(x) розв’язаним відносно y , то кажуть, що ф-ція задана явно. Якщо ф-ція задана р-ням F(x;y)=0 не розв. Відносно y , то кажуть, що ф-ція задана неявно. Щоб знайти похідну неявної ф-ції необхідно взяти похідну за змінною х від рівності F(x;y)=0 пам’ятаючи, що y – є ф-ція від х, а потім розв. р-ня відносно похідної y. Похідна буде виражаится через змінні х та y. Якщо ф-ціональна залежність між х та y задається рівнянням:
= |
28. Логарифмічне диференціювання.
29. Правило Лопіталя.
Т1.
Нехай ф-ції f(x),
g(x)
–
дифер. в околі х0.
то
|
Т2. Якщо
ф-ція f(x),
g(x)
дифер.
в околі т. х0
і
30. Поняття вищих порядків. Тейлор та Маклорен.
Похідною n–го порядку ф-ції f(x) на інтервалі (a,b) назив. першу якщо вона існує від похідної n–го порядку. Похідні порядку вище першого назив. похідн. вищих або старших порядків.
Ф-ла
Тейлора. Нехай ф-ція дифер. в околі т.
х0
і має похідні (n+1)-порядку,
x
є
околу т. х0,
тоді є така т. с що лежить між х і х0
і ф-ла:
|