- •Лабораторна робота № 4. Тема: Контроль якості молочних продуктів (сметани,вершкового масла, твердого сиру).
- •1. Вимоги нормативно-технічної документації до сметани
- •2. Вимоги нормативно-технічної документації до масла
- •3. Вимоги нормативно-технічної документації до сичужних сирів.
- •Хід роботи
- •1. Визначення титрованої кислотності у сметані
- •2. Визначення масової частки вологи в маслі із застосуванням технічних вагів
- •3. Визначення масової частки сухої знежиреної речовини в маслі
- •4. Визначення масової частки жиру в маслі
- •5. Визначення титрованої кислотності для твердого сиру (гост 3624)
- •6. Визначення масової частки хлориду натрію в твердому сирі
3. Вимоги нормативно-технічної документації до сичужних сирів.
Кожен вид сиру, відповідно до вимог ГОСТ і технічних умов, повинен мати визначені форму, лінійні розміри і характерні органолептичні показники. Всі сири повинні ьлати чисті смак і запах і, крім цього, кожному сиру властиві виражОні специфічні смак і аромат. Сири групи швейцарського мають виражений сирний солодкувато-пряний смак; групи голландського — виражений сирний з наявністю гостроти та легкої кислуватості .тощо. Консистенція сиру повинна бути однорідною по всій масі. У твердих сичужних сирах тісто повинно бути ніжним, пластичним, у м'яких сирах — ніжним, злегка мазким, маслянистим (допускається наявність у центрі ядра і щільнішого сирного тіста розміром не більше 1,5 см). Колір тіста для всіх видів сиру — від білого до слабко-жовтого, однорідний по всій масі. На зрізі кожен сир повинен мати характерний малюнок, що складається з очок різних форм і розмірів. Тільки у сирах групичеддер малюнок відсутній.
За фізико-хімічними показниками деякі види сирів повинні відповідати вимогам, наведеним у табл. 3.
Таблиця 3.
|
Сир |
Масова частка, % | ||
|
жиру в сухій речовині |
вологи, не більше |
кухонної солі | |
|
Швейцарський, Радянський |
50 ±1,6 |
42 |
1,5 — 2,5 |
|
Алтайський |
50 ± 1,6 |
42 |
1,5 — 2,0 |
|
Голландський круглий |
50,0 ± 1,6 |
43 |
1,5 — 3,0 |
|
Голландський брусковий |
45,0 ± 1,6 |
44 |
1,5 — 3,0 |
|
Костромський, Ярославський, Естонський |
45,0 ± 1,6 |
44 |
1,5 — 2,5 |
|
Степовий |
45,0 ± 1,6 |
44 |
2,0 — 3,0 |
|
Углицький |
45,0 ± 1,6 |
45 |
1,5 — 2,5 |
|
Латвійський |
45,0 ± 1,6 |
48 |
2,0 — 3,0 |
|
Пр и балтійський |
20 |
55 |
1,3 — 1,8 |
|
Російський |
50 ± 1 |
40,5 |
Не більше 1,6 |
|
Український |
50 ± 1 |
38,5 |
Не більше 2,5 |
|
Буковинський |
45 ± 1 |
44 |
1,5—2,5 |
|
Пошехонський |
45 ± 1 |
41,5 |
Не більше 1,5 |
|
Карпатський |
ЗО ± 1 |
38,5 |
|
Хід роботи
1. Визначення титрованої кислотності у сметані
У склянці місткістю 100 або 250 см3 зважують 5 г сметани. Старанно перемішують продукт скляною паличкою, поступово додають у нього 30 - 40 см3 води, три краплі розчину фенолфталеїну і титрують розчином гідроксиду натрію (калію) до появи злегка рожевого забарвлення, яке не зникає протягом 1 хв.
Кислотність у градусах Тернера дорівнює об'єму водного гідроксиду натрію (калію), витраченого на нейтралізацію 5 г продукту, помноженому на 20.
