
- •Укладачі : Микола Макарович Битько
- •Загальні вказівки
- •1 Завдання до курсового проекту
- •Продовження таблиці 1.1
- •Продовження таблиці 1.2
- •1.2. Оформлення курсового проекту
- •1.3. Графік виконання проекту
- •2 Розрахунок і конструювання монолітного ребристого залізобетонного перекриття з балочними плитами
- •2.1. Компонування та конструктивні рішення
- •2.2. Техніко-економічне порівняння варіантів
- •2.3. Розрахунок і конструювання монолітної плити
- •2.3.1. Збір навантажень на 1 м2 плити
- •2.3.3. Армування багатопрогонових плит
- •2.4. Особливості розрахунку і конструювання другорядної балки
- •2.4.1. Розрахунок на статичне навантаження
- •2.4.2. Розрахунок міцності другорядної балки на дію згинаючого моменту (за нормальним перерізом)
- •2.4.3 Розрахунок міцності другорядної балки на дію поперечної сили (за похилим перерізом)
- •2.4.4 Епюра матеріалів
- •3 Збірний варіант крупнопанельного балкового перекриття
- •3.1. Конструктивні схеми каркасів будівлі, компонування планів
- •3.2. Панелі перекриття
- •3.2.1 Розрахунок панелей
- •3.2.2 Розрахунок панелей за першою групою граничних станів
- •Розрахунок міцності похилих перерізів
- •Розрахунок панелі за другою групою граничних станів
- •Розрахунок панелі по розкриттю тріщин
- •Розрахунок і конструювання ригеля
- •3.3.1 Конструктивний розрахунок ригеля
- •Розрахунок і конструювання колон
- •3.4.1 Конструювання колон
- •Розрахунок і конструювання стиків
- •3.5.1 Стик ригеля з колоною
- •3.5.2 Розрахунок і конструювання стику колон
- •4 Кам’яні конструкції
- •Розрахунок стіни підвалу
- •5 Вказівки щодо оформлення пояснювальної записки
- •Міцністні і деформативні характеристики важкого бетону
- •Міцністні і деформативні характеристики арматурних сталей і канатів
- •Сортамент стержневої і дротяної арматури
- •Значення коефіцієнтів β для визначення ординат від’ємних моментів в середніх пролітах в залежності від співвідношення . Епюри розрахункових моментів
2.4.4 Епюра матеріалів
Для економічного використання арматури площа робочих стержнів повинна відповідати значенню згинаючого моменту в різних перерізах прогону балки. Для визначення місць розриву стержнів, переведення їх з прогону на опору або навпаки, будується епюра матеріалів.
Епюра матеріалів – це графік, який показує величину теоретичного (зовнішнього) і фактичного (який сприймається арматурою) моментів у будь-якому перерізі балки. Різниця між цими моментами являє собою запас міцності. Виходячи з запасу міцності, можна визначити за епюрою матеріалів небезпечний нормальний переріз.
Епюра матеріалів будується під арматурним кресленням балки. Її будування йде в такій послідовності:
Будується огинаюча епюра згинаючих моментів, приймається для цього зручний вертикальний масштаб; поздовжній масштаб відповідає масштабу балки.
Складається ескіз армування балки. Починати краще з прогонів, які повинні бути за армовані не менше ніж чотирма-шістьма стержнями одного, в крайньому разі двома розмірами діаметра.
Розраховується фактична несуча здатність
перерізів балки на площі поздовжньої арматури і уточненої робочої висоти в прогонах і опорних перерізах балки:
;
На епюрі згинаючих моментів у тому ж масштабі наносять у тонких лініях смуги, ширина яких відповідає значенню фактичних згинаючих моментів, які сприймаються кожним стержнем арматури. Сума всіх смуг буде відбивати у відповідному масштабі несучу здатність балки в даному перерізі. Якщо смуга, що відображає несучу здатність балки з одним якимось стержнем, виходить за межі згинаючої епюри згинаючих моментів, то даний стержень у цьому перерізі не потрібен. Лінія, яка обмежує суму смужок, які відповідають працюючим на розтягнення в даному перерізі стержням, являє собою контур епюри матеріалів.
Епюра матеріалів ніде не повинна врізуватись в огинаючу епюру згинаючих моментів. Це означає, що несуча здатність балки в жодному перерізі не повинна бути менше діючих зусиль.
Користуючись такою побудовою, аналітично або графічно визначають місця теоретичного обривання стержнів.
Рисунок 2.6 – Епюра матеріалів та армування другорядної балки
М1, М2, М5, М – опорний момент, який сприймається арматурою позицій 1, 2, 5, 7;
М2, М3, М6, М7 – прогоновий момент, який сприймається арматурою позицій 2, 3, 5, 7
Таблиця
2.2 –Приклад заповнення відомості
витрат сталі на І елемент, кг
Марка елемента |
Вироби арматурні |
Вироби закладні |
Загальні витрати |
40 | ||||||||||||||
Арматура класу |
|
Арматура класу |
Прокат марки |
| ||||||||||||||
А-І |
А-ІІ |
А-ІІ |
| |||||||||||||||
ГОСТ 5781-82* |
ГОСТ 5781-82* |
ГОСТ 5781-82* |
| |||||||||||||||
Ø 6 |
Ø 8 |
Разом |
Ø 10 |
Ø 12 |
Разом |
Ø 16 |
Ø 18 |
Ø 22 |
Разом |
δ = 8 |
δ = 12 |
δ = 14 |
Разом | |||||
Пм-1 |
- |
31,2 |
31,2 |
5,2 |
407,6 |
412,8 |
444,0 |
12,4 |
- |
20,6 |
33,0 |
- |
- |
18,7 |
18,7 |
51,7 |
495,7 |
8 |
Бм-1 |
38,2 |
- |
38,2 |
- |
292,0 |
292,0 |
330,2 |
- |
28,5 |
- |
28,5 |
6,4 |
8,6 |
- |
15,0 |
43,5 |
| |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
40n
x 12 15
n x 12
15 20
Таблиця 2.3–Приклад заповнення Таблиця 2.4 –Приклад заповнення специфікації елементів
відомості деталей
Поз. |
Ескіз
|
1 |
7 |
250 1150 |
|
9 |
680 |
|
15 |
|
min |
17 |
30 30 |
|
25 |
2850 280
470 |
|
Пози-ція |
П |
Найменування |
Кіль- кість |
Прим. |
1 |
|
|
Бм-1 |
|
|
8 |
|
|
Збірні одиниці та деталі |
|
|
8 |
1 |
|
Сітка С-5 |
2 |
|
|
2 |
лист 2 |
Закладна деталь М-1 |
1 |
| |
|
|
Матеріали |
|
| |
|
|
Бетон класу В 12,5 |
1,9 |
м3 |







8 70 75 10 22
10 70
Встановлюється довжина зони анкерування стержнів, що обриваються, або початок відгинання. Поздовжні розтягнуті стержні повинні бути доведені за місце теоретичного обривання на довжину
. Початок відгину в розтягнутій зоні повинен бути віднесений від місця теоретичного обривання не менше ніж на
. Вихід з роботи стержня, що відгинається, на епюрі матеріалів зображають поступовим косим обрізом відповідної смуги. Приклад розрахунку другорядної балки наведено в (15, с. 676-678).
Приклад армування другорядної балки для одного прогону показано на рисунку 2.6.
Згідно з ГОСТом 21.503-80 “Конструкции бетонные и железобетонные. Рабочие стержни” на монолітне перекриття подається на кресленні відомість деталей, відбір сталі на один елемент і специфікація елементів. Приклади їх заповнення дані в таблицях 2.2 – 2.4.