
- •Укладачі : Микола Макарович Битько
- •Загальні вказівки
- •1 Завдання до курсового проекту
- •Продовження таблиці 1.1
- •Продовження таблиці 1.2
- •1.2. Оформлення курсового проекту
- •1.3. Графік виконання проекту
- •2 Розрахунок і конструювання монолітного ребристого залізобетонного перекриття з балочними плитами
- •2.1. Компонування та конструктивні рішення
- •2.2. Техніко-економічне порівняння варіантів
- •2.3. Розрахунок і конструювання монолітної плити
- •2.3.1. Збір навантажень на 1 м2 плити
- •2.3.3. Армування багатопрогонових плит
- •2.4. Особливості розрахунку і конструювання другорядної балки
- •2.4.1. Розрахунок на статичне навантаження
- •2.4.2. Розрахунок міцності другорядної балки на дію згинаючого моменту (за нормальним перерізом)
- •2.4.3 Розрахунок міцності другорядної балки на дію поперечної сили (за похилим перерізом)
- •2.4.4 Епюра матеріалів
- •3 Збірний варіант крупнопанельного балкового перекриття
- •3.1. Конструктивні схеми каркасів будівлі, компонування планів
- •3.2. Панелі перекриття
- •3.2.1 Розрахунок панелей
- •3.2.2 Розрахунок панелей за першою групою граничних станів
- •Розрахунок міцності похилих перерізів
- •Розрахунок панелі за другою групою граничних станів
- •Розрахунок панелі по розкриттю тріщин
- •Розрахунок і конструювання ригеля
- •3.3.1 Конструктивний розрахунок ригеля
- •Розрахунок і конструювання колон
- •3.4.1 Конструювання колон
- •Розрахунок і конструювання стиків
- •3.5.1 Стик ригеля з колоною
- •3.5.2 Розрахунок і конструювання стику колон
- •4 Кам’яні конструкції
- •Розрахунок стіни підвалу
- •5 Вказівки щодо оформлення пояснювальної записки
- •Міцністні і деформативні характеристики важкого бетону
- •Міцністні і деформативні характеристики арматурних сталей і канатів
- •Сортамент стержневої і дротяної арматури
- •Значення коефіцієнтів β для визначення ординат від’ємних моментів в середніх пролітах в залежності від співвідношення . Епюри розрахункових моментів
2.4.3 Розрахунок міцності другорядної балки на дію поперечної сили (за похилим перерізом)
Поперечну силу, що діє в будь-якому перерізі балки, сприймають бетон і поперечна арматура (хомути). Якщо поперечну силу Q повністю сприймає чисто бетонний переріз Qb, то розрахунок хомутів не проводять, а становлять їх у тому випадку, виходячи з конструктивних потреб. Ці умови виражаються формулою
,
де
-
коефіцієнт, який приймається рівним
для важкого бетону – 0,6; для дрібнозернистого
бетону – 0,5;
-
розрахунковий опір бетону розтягненню,
приймається за (15, с. 712, пр. 1) або (9, т. 13,
с. 18);
- коефіцієнт, який враховує вплив
поздовжніх сил:
при дії поздовжніх стискаючих сил
для елементів, які
згинаються без попереднього обтиснення
.
Якщо наведена умова не задовольняється, потрібен розрахунок поперечної арматури (хомутів):
Здаються діаметром хомутів
= 6...10 мм. Діаметр поперечних стержнів встановлюється з умов зварювання з поздовжньою арматурою (15, дод. ІХ).
Назначають кількість зрізів
n = 1 n = 2 n = 4
Визначають сумарну площу зрізу хомутів
,
де
-
площа зрізу одного хомута.
Визначають необхідну інтенсивність поперечного армування
,
де
-
коефіцієнт, який береться рівним для
важкого бетону – 2; дрібнозернистого –
1,7; легкого бетону – 1,5...1,9 залежно від
щільності.
Потрібний крок поперечних стержнів
,
де
-
розрахунковий опір розтягненню поперечної
та відігнутої арматури при розрахунку
за похилим перерізом на дію поперечної
сили; приймається за (9, т. 23, с. 25) або
додаток 3.
Приклад розрахунку за похилим перерізом другорядної балки поданий в (15, с. 678).
Разом з тим, при поздовжньому та поперечному армуванні повинні дотримуватись конструктивні вимоги.
Другорядна балка армується окремими стержнями. Ці стержні рекомендується брати не меншими 12 мм і не більшими 40 мм. Кількість стержнів поздовжньої арматури рекомендується приймати 4 і розташовувати в один ряд або 6 з розташуванням у два ряди. Якщо діаметр стержнів неоднаковий, то більший діаметр розташовують у першому ряді та в кутах перерізу. Робочі стержні повинні розташовуватись рівномірно по ширині ребра і не більше, ніж у два ряди, при цьому в другому ряду слід розташувати по одній вертикалі зі стержнями першого ряду, а не в шаховому порядку. Відстань у просвіті між поздовжніми стержнями, розташованими в одному горизонтальному ряді, повинна бути не меншою діаметра і не меншою 25 мм. До опори повинно бути доведено не менше двох поздовжніх робочих стержнів. У балках висотою більше 300 мм незалежно від розрахунку повинні встановлюватись поперечні стержні.
Відстань між поперечними стержнями на ділянках, де вони потрібні за розрахунком і біля опори (1/4 прогону), повинна бути не більшою 1/2h і не більшою 150 мм для балок висотою 450 мм, при висоті балок більше 450 мм – не більшою 1/3 висоти і не більшою 500 мм. На залишеній частині балки відстань між поперечними стержнями береться не більшою 1/3h і не більшою 500 мм. Відстань між поперечними стержнями назначаються кратними 50 мм.
Мінімальна товщина захисного шару бетону для балок, які знаходяться в звичайних умовах експлуатації (без агресивних середовищ), береться для повздовжньої арматури 20 мм і не меншою діаметра; для поперечної арматури 15 мм. Більш детально конструктивні вимоги до поздовжнього і поперечного армування викладені в (9, с. 57-62).