
- •Укладачі : Микола Макарович Битько
- •Загальні вказівки
- •1 Завдання до курсового проекту
- •Продовження таблиці 1.1
- •Продовження таблиці 1.2
- •1.2. Оформлення курсового проекту
- •1.3. Графік виконання проекту
- •2 Розрахунок і конструювання монолітного ребристого залізобетонного перекриття з балочними плитами
- •2.1. Компонування та конструктивні рішення
- •2.2. Техніко-економічне порівняння варіантів
- •2.3. Розрахунок і конструювання монолітної плити
- •2.3.1. Збір навантажень на 1 м2 плити
- •2.3.3. Армування багатопрогонових плит
- •2.4. Особливості розрахунку і конструювання другорядної балки
- •2.4.1. Розрахунок на статичне навантаження
- •2.4.2. Розрахунок міцності другорядної балки на дію згинаючого моменту (за нормальним перерізом)
- •2.4.3 Розрахунок міцності другорядної балки на дію поперечної сили (за похилим перерізом)
- •2.4.4 Епюра матеріалів
- •3 Збірний варіант крупнопанельного балкового перекриття
- •3.1. Конструктивні схеми каркасів будівлі, компонування планів
- •3.2. Панелі перекриття
- •3.2.1 Розрахунок панелей
- •3.2.2 Розрахунок панелей за першою групою граничних станів
- •Розрахунок міцності похилих перерізів
- •Розрахунок панелі за другою групою граничних станів
- •Розрахунок панелі по розкриттю тріщин
- •Розрахунок і конструювання ригеля
- •3.3.1 Конструктивний розрахунок ригеля
- •Розрахунок і конструювання колон
- •3.4.1 Конструювання колон
- •Розрахунок і конструювання стиків
- •3.5.1 Стик ригеля з колоною
- •3.5.2 Розрахунок і конструювання стику колон
- •4 Кам’яні конструкції
- •Розрахунок стіни підвалу
- •5 Вказівки щодо оформлення пояснювальної записки
- •Міцністні і деформативні характеристики важкого бетону
- •Міцністні і деформативні характеристики арматурних сталей і канатів
- •Сортамент стержневої і дротяної арматури
- •Значення коефіцієнтів β для визначення ординат від’ємних моментів в середніх пролітах в залежності від співвідношення . Епюри розрахункових моментів
2.3. Розрахунок і конструювання монолітної плити
2.3.1. Збір навантажень на 1 м2 плити
Збір навантажень ведемо в табличній формі (таблиця 2.1)
Таблиця 2.1. – Навантаження на 1 м2 монолітної плити
№ п/п |
Навантаження |
Нормативне навантаження, Н/м2 |
Коефіцієнт надійності за навантаженням |
Розрахункове навантаження, Н/м2 |
1 |
Постійне навантаження: конструкція підлоги конструкція плити Разом постійне навантаження |
|
|
|
2 |
Тимчасове (корисне) навантаження |
|
|
|
3 |
Повне навантаження |
|
|
|
Класифікацію навантажень та коефіцієнт надійності дивись (11).
2.3.2. Визначення згинаючих моментів і перерізу робочої арматури в розрахункових прогонах плити.
За розрахункове
значення прогону плити (рисунок 2.1)
прийнято значення для середніх прогонів
і для крайніх прогонів
,
де
- відстань між гранями другорядних
балок;
-
відстань від середньої площадки опирання
на стіні до грані другорядної балки.
Рисунок 2.1
Для розрахунку плити в короткому напрямку виділяємо смугу шириною 100 см.
Розрахункова схема плити являє собою нерозрізну п’ятипрогонову статично невизначену балку, опорами якої є другорядні балки (рисунок 2.2).
Рисунок 2.2
При кількості прогонів більше п’яти, розрахункова схема береться як для п’ятипрогонової балки.
Розрахункові згинаючі моменти визначаються з урахуванням перерозподілу зусиль внаслідок виявлення непружніх деформацій.
Розрахунок балочних плит з рівними прогонами при армуванні окремих стержнів рекомендується визначити за формулами:
а) у першому прогоні і на першій проміжній опорі
;
б) у середніх прогонах і на середніх опорах
.
Товщину плити кінцево визначають розрахунком за найбільшим згинаючим моментом, виходячи з оптимального процента армування.
Процент армування
балочних плит повинен знаходитись у
межах 0,5...0,7% (9; п. 5.16). Задавшись процентом
армування
,
вираховуємо відносну висоту стисненої
зони бетону
:
.
Знаючи значення
(додаток 1), визначаємо значення коефіцієнта
відносної несучої здатності
,
за яким у свою чергу, визначають
:
.
Повну товщину плити визначаємо з умови
Значення захисного
шару
приймають з урахуванням (9, п.5.5). Розмір
повної товщини плити необхідно округлити
до величини, кратної 1 см (у більшу
сторону). Значення
повинно
бути не меншим, ніж за (9, п.5.3).
Площа поперечного
перерізу розтягнутої арматури
плити
підбирається як для елементів прямокутного
перерізу, що згинаються з одинарною
арматурою шириною
=
100 см, висотою плити. Арматура підбирається
в опорному та прогоновому перерізах за
максимальними згинаючими моментами за
формулами:
та
[см2]
де
-
розрахунковий момент у перерізі, який
розглядається.
- призмова міцність
бетону приймається по додатку 2 або (9,
п.13, с.18);
-
розрахунковий опір арматури розтягненню,
який приймається по додатку 3 або (9,
т.13, с.18).
У необхідних випадках
значення
вводять коефіцієнтом умовної роботи
бетону
(15, с.713) або (9, т.1.3, с.19).
-
відносне плече внутрішньої пари сил,
яке визначається за (15, с.146);
-
робоча висота перерізу:
,
-
захисний шар бетону, який приймається
за (15, с.76) або (9, п.5.5);
-
діаметр робочої арматури плити, який
орієнтовно приймається 6...8 мм.
За отриманими площами
,
використовуючи сортамент арматури
(додаток 4), визначаємо діаметр і кількість
арматури на 1 м плити. Кількість арматури
– 5 ÷ 14 стержнів.
Відстань між робочою і розподільною арматурою приймають кратною 50 мм.