
- •Укладачі : Микола Макарович Битько
- •Загальні вказівки
- •1 Завдання до курсового проекту
- •Продовження таблиці 1.1
- •Продовження таблиці 1.2
- •1.2. Оформлення курсового проекту
- •1.3. Графік виконання проекту
- •2 Розрахунок і конструювання монолітного ребристого залізобетонного перекриття з балочними плитами
- •2.1. Компонування та конструктивні рішення
- •2.2. Техніко-економічне порівняння варіантів
- •2.3. Розрахунок і конструювання монолітної плити
- •2.3.1. Збір навантажень на 1 м2 плити
- •2.3.3. Армування багатопрогонових плит
- •2.4. Особливості розрахунку і конструювання другорядної балки
- •2.4.1. Розрахунок на статичне навантаження
- •2.4.2. Розрахунок міцності другорядної балки на дію згинаючого моменту (за нормальним перерізом)
- •2.4.3 Розрахунок міцності другорядної балки на дію поперечної сили (за похилим перерізом)
- •2.4.4 Епюра матеріалів
- •3 Збірний варіант крупнопанельного балкового перекриття
- •3.1. Конструктивні схеми каркасів будівлі, компонування планів
- •3.2. Панелі перекриття
- •3.2.1 Розрахунок панелей
- •3.2.2 Розрахунок панелей за першою групою граничних станів
- •Розрахунок міцності похилих перерізів
- •Розрахунок панелі за другою групою граничних станів
- •Розрахунок панелі по розкриттю тріщин
- •Розрахунок і конструювання ригеля
- •3.3.1 Конструктивний розрахунок ригеля
- •Розрахунок і конструювання колон
- •3.4.1 Конструювання колон
- •Розрахунок і конструювання стиків
- •3.5.1 Стик ригеля з колоною
- •3.5.2 Розрахунок і конструювання стику колон
- •4 Кам’яні конструкції
- •Розрахунок стіни підвалу
- •5 Вказівки щодо оформлення пояснювальної записки
- •Міцністні і деформативні характеристики важкого бетону
- •Міцністні і деформативні характеристики арматурних сталей і канатів
- •Сортамент стержневої і дротяної арматури
- •Значення коефіцієнтів β для визначення ординат від’ємних моментів в середніх пролітах в залежності від співвідношення . Епюри розрахункових моментів
3.3.1 Конструктивний розрахунок ригеля
Форма поперечного перерізу ригеля
задається вихідними даними в завданні
і може бути прямокутною, тавровою полицею
догори і вниз. Робочу висоту поперечного
перерізу ригеля слід вибирати за опорним
граничним моментом Мгр
при,
оскільки на опорі момент визначається
з умови утворення пластичного шарніра
і розраховується
,
де Rоп – величина опорної реакції на опорі;
hк– ширина колони.
Для прямокутних перерізів (на опорі) за
прийнятим значенням
визначається
,
або значенняА0можливо
визначити за таблицею.
Робота висоти перерізу визначається за формулою
.
Для прогонових перерізів повинна дотримуватися умова
.
Характеристика стиснутої зони визначається за (8, п. 3.12)
.
Ту ж перевірку можливо виконати також за залежністю
.
Після кінцевого визначення висоти перерізу виконується конструктивний розрахунок за нормальним і похилим перерізами. Розрахункові формули залежно від геометрії перерізу ті ж самі, що й при розрахунку другорядної балки.
Після розрахунку за нормальним і похилим перерізами для одного прогону будується епюра матеріалів.
Армування ригеля слід виконувати зварними каркасами. При наявності у ригелі полиць необхідно зробити їх додатковий розрахунок на місцевий згин.
Приклад розрахунку і конструювання ригеля подано в (15, с. 665-667).
Розрахунок і конструювання колон
Колони багатоповерхових каркасних будівель є позацентрово стиснутими елементами.
Поздовжня сила в розрахункових перерізах визначається шляхом збору тимчасових і постійних навантажень з вантажною площею всіх поверхів і покриття будівлі. При цьому необхідно розмежувати короткочасні і тривало діючі навантаження згідно з (11, п. 1.7).
Колону першого курсового проекту допустимо розраховувати як центрально стиснуту з випадковим ексцентриситетом. Значення випадкового ексцентриситету згідно з (9, п.1.21) береться не менше ніж 1/600 довжини елемента і 1/30 висоти перерізу – не менше 1 см.
Як правило, при цих умовах значення
>
.
Послідовність розрахунку в цьому випадку для бетону класу В-30 і менше наведена нижче:
Визначаємо значення
,
де
- поздовжнє стискуюче зусилля.
,
де
;
,
де
-
ексцентриситет зусилля
,
де
- коефіцієнт, який збільшує ексцентриситет
за
рахунок збільшення прогину
,
де
- умовна критична сила, яка визначається
за відповідними залежностями СНиП
2-03-01.84.
.
При значенні
беруть арматуру
конструктивно за найменшим процентом армування.
Якщо значення
, то визначають
.
3.4.1 Конструювання колон
За поздовжню арматуру доцільно використовувати арматуру класів А-ІІ і А-ІІІ, а для поперечного армування – класів В-І, А-І, поздовжню арматуру слід призначати діаметром 12-40 мм, згідно з (9, п. 5.17), відстань між поздовжніми стержнями при бетонуванні в горизонтальному положенні повинна братися не менше ніж 30 мм для нижнього ряду, 25 мм для верхнього ряду і не менше діаметра стержнів. При бетонуванні колон у вертикальному положенні ця відстань збільшується до 50 мм.
Поперечна арматура в колонах встановлюється без розрахунку конструктивно. Поперечні стержні повинні бути розташовані не більше ніж 15...20 діаметрів поздовжньої арматури. Відстань між поперечними стержнями у всіх випадках не повинна перевищувати 600 мм (9, п. 5.22). Діаметр поперечних стержнів береться рівним 0,25 діаметра поздовжньої і поперечної арматури визначається умовою зварювання і повинно призначатись за (15, с. 720 пр. VII).