Лекція 6. Інфраструктура благоустрою міст

6.1. Міське дорожньо-мостове господарство

До складу міського дорожньо-мостового господарства входять: а) вулиці, провулки і т.п. (проїзна частина, тротуари), б) площі, в) набережні, г) водостоки, д) бруківки, споруди (мости, шляхопроводи), е) тунелі, естакади, підземні переходи та інші споруди.

З дорогами зв'язані пристрої, що експлуатуються різними організаціями: щогли для освітлення, дорожні покажчики, сигнали регулювання вуличного руху, люки, грати та ін.

Залежно від основного призначення вулиці (міські дороги) поділяються на наступні категорії:

швидкісні дороги — швидкісний транспортний зв'язок між великими районами міста і між містами та іншими населеними пунктами;

магістральні вулиці й дороги:

а) загальноміського значення - транспортний зв'язок між районами, з центром міста і з об'єктами загальноміського значення;

б) районного значення - місцевий транспортний зв'язок і зв'язок з магістральними вулицями загальноміського значення і швидкісних доріг;

в) дороги вантажного руху - перевезення вантажів поза житловою забудовою;

вулиці й дороги місцевого значення:

а) житлові вулиці - транспортний і пішохідний зв'язок житлових мікрорайонів з магістральними вулицями;

б) дороги промислових і комунально-складських районів - перевезення вантажів у межах району;

в) пішохідні вулиці й дороги - пішохідний зв'язок з місцями праці, установами обслуговування, місцями відпочинку;

г) селищні вулиці - транспортний зв'язок із громадським центром і установами обслуговування селища;

д) селищні дороги - транспортний зв'язок між зонами та у межах зон;

е) проїзди-транспортний зв'язок у межах мікрорайону.

Вибір категорії вулиці визначається інтенсивністю руху транспорту, очікуваної в близькій перспективі. Збільшення ширини вулиці понад необхідну призводить до зайвих капіталовкладень на будівництво і витрат на експлуатацію дорожніх покриттів, прокладку підземних мереж. Навпаки, звуження проїзної частини викликає зниження швидкості руху транспорту, призводить до великого його зносу, підвищення собівартості перевезень, погіршення санітарних умов.

Міські дороги й вулиці відносяться до найбільш дорогих споруд зовнішнього благоустрою міст. На їхнє будівництво, капітальний ремонт і утримання виділяється до 65% усіх коштів, що асигнуються на зовнішній благоустрій. Частка вартості міських доріг у всій вартості міського будівництва (включаючи житловий фонд) досягає 5%.

Залежно від категорії вулиць встановлюється тип покриття проїзної частини. При вивченні міських доріг слід враховувати підвищення вимог сучасного транспорту до якості покриття, тому що в даний час відбувається процес значного збільшення кількості транспортних засобів, вантажопідйомності транспорту (до 40—60 т).

Кількісна і якісна характеристика інфраструктури міських доріг повинна відповідати вимогам міської забудови, величині руху автомобільного транспорту, зокрема громадського пасажирського транспорту, величині пішохідного руху й умовам його безпеки.

Вивчення інфраструктури дорожньо-мостового господарства проводиться за такими показниками:

1) загальна протяжність усіх міських проїздів.

У загальну протяжність включаються всі міські проїзди (проспекти, вулиці, вулиці-набережні, провулки), площі, мости, шляхопроводи, віадуки, внутрішньоміські шосе. Із загальної протяжності виділяють проїзди із замощенням, а з них у тому числі з удосконаленими покриттями.

До удосконалених видів покриття відносяться асфальтові й асфальто-бетонні, залізобетонні, цементо-бетонні (збірні й монолітні), брущаті, клінкерні, мозаїкові та ін.,

до неудосконалених — брукові, з колотого каменю, щебневих, гравійних, жужільних, ґрунтових, оброблених в'язкими матеріалами та ін.;

2) загальна площа усіх вулиць і проїздів, з них замощена площа, у тому числі з удосконаленим покриттям; виділяється також площа, покрита асфальтом.

У цей показник включається площа всіх проїздів, крім площі мостів, шляхопроводів і віадуків.

Площа проїздів визначається по всій ширині між лініями забудови, включаючи проїзну частину, тротуари, газони, бульвари;

3) одиночна протяжність усіх тротуарів, що включає тротуари по обидва боки вулиць і проїздів. З цього числа виділяють тротуари, що мають замощення, у тому числі удосконалене;

4) загальна площа всіх тротуарів. Площа тієї частини тротуарів, що не має покриттів, розраховується за показниками їхньої довжини, помноженої на умовну ширину в 1,5 м;

5) загальна протяжність берегів рік у межах міської межі, у тому числі протяжність укріплених берегів незалежно від способу зміцнення;

6) число і площа всіх мостів, віадуків, шляхопроводів (крім тимчасових) з розбивкою їх за матеріалами пролітної будівлі (металеві, залізобетонні, кам'яні, дерев'яні);

7) загальна протяжність вулиць і проїздів, забезпечених підземними водостоками для відводу атмосферних опадів, а також протяжність вуличної підземної мережі.

На основі обробки й аналізу статистичних даних за перерахованими показниками обчислюють похідні показники господарської діяльності дорожніх організацій.