22

Лiтература

1. Радиопередающие устройства. Под ред. С.А. Дробова. Сов. радио, 1969.

2. Радиопередающие устройства. Под ред. Г.М. Уткина. Радио и связь, 1982.

3. Радиопередающие устройства. Под ред. В.В. Шахгильдяна. Связь, 1980.

4. А.Н. Пахлавян. Радиопередающие устройства. Связь, 1967.

5. В.Г. Левичев Радиопередающие и радиоприемные устройства. Изд. обороны. 1974.

6. М.В. Балакиреев, Ю.С. Вохмяков, и др. Радиопередающие устройства. Под ред. О.А.Челнокова. М. Радио и связь, 1982.(Проектирование радиоэлектронной аппаратуры на интегральных микросхемах)

7.Ред Э. Справочное пособие по высокочастотной схемотехнике: Схемы, блоки, 50-омная техника: М. Мир, 1990.

8. Канцельсон Б.В. и др. Электровакуумные электронные и ионные приборы. Справочник. Под ред. А.С. Ларионова. М. Энергия, 1976.

Робота першої радiолiнiї

7 травня 1895 р. А.С. Поповим.

Іскровий передавач. Випромінює затухаючі коливання. Використовувався до 1922-1923 р.р.

Недоліки:

1. Широкий спектр.

2. Мала потужність

3. Висока напруга в початковий момент. Виникають труднощі з ізоляцією антени.

4. Неможливість модуляції.

Дуговий передавач

Cx, Lx -контур. Дуга володіє від’ємним диференційним опором, який компенсує опір втрат. Внаслідок чого виникають незатухаючі коливання.

Маніпуляція - зміною частоти.

Один з найбільших дугових передавачів потужністю 100 кВт побудований Лєбєдєвим та Шулейкіним. Встановлений в 1920 році на Шабаловці. Живлення дуги = 600 В.

Машинні генератори вч

Машини 50 кВт і 150 кВт Вологдіна працювали в Москві до 1936 року.

Недоліки:

1. Неможливість отримання високих частот.

2. Складність обслуговування.

3. Неможливість маніпуляції.

В 1913 р. німецьким вченим А. Мейснером винайдений ламповий генератор із самозбудженням. Перші автогенератори під’єднувались безпосередньо до антени, внаслідок чого стабільність частоти була низькою.

В 1918 р. на Казанській військовій радіобазі побудований передавач із 100 шт паралельно з’єднаних малопотужних ламп.

З 1918 р. головний центр - Нижньогородська радіолабораторія. Там Бонч-Бруєвич створив потужні генераторні лампи. Був побудований перший телефонний передавач потужністю 2 кВт і встановлений в Москві в 1920 р.

В 1922 р. для р/ст ім. Комінтерна в Москві запущений радіопередавач потужністю 12 кВт на хвилі 3200 м.

В 1923 році створена лампа 35 кВт з водяним охолодженням.

Під час Великої Відчизняної війни побудована середньохвильова станція потужністю 1200 кВт.

В 40-их роках почався розвиток УКХ.

1-й TV передавач 15 кВт в Москві в 1948 році. В Ленінграді та Києві в 1952 р.

Призначення і області використання радіопередаючих пристроїв

1. Радіозв’язок

2. Радіонавігація

3. Радіолокація

4. Телебачення

5. Радіокерування

6. Радіотелеметрія та ін.

Головна задача радіопередавача - створення ВЧ коливань.

Друга задача модуляція сигналу ( фазова, частотна, амплітудна, імпульсна та ін.)

Третя задача - передати ці коливання в антену.

З цього слідує, що

радіопередавач - пристрій, призначений для створення модульованих коливань ВЧ і включає в себе органи зв’язку з антеною й органи настройки антенних кіл.

Вимоги до радіопередаючих пристроїв

1. Електричні вимоги.

а) Діапазон хвиль (де який використовується)

б) Потужність передавача (в антені) (приклади)

в) ККД

Накали - 30%

Керування - 7,5%

Аноди - 55%

Корисна - 7,5%

г) Стабільність і точність встановлення частоти. Порядка 10^-4 - 10^-10 від f.

д) Рівень вищих гармонік та інших позасмугових випромінювань у вихідному сигналі.

2. Конструкційни вимоги.

а) Габарити і вага

б) Амортизація механічних вібрацій

в) Необхідність герметизації

г) Теплостійкість та вологостійкість

д) Відсутність люфта в органах настройки та ін.

3. Експлуатаційні вимоги

-надійність

-система керування

-умови пуску

-регулювання потужності

-вимірювальні прилади, блокировки, сигналізація.

4. Спеціальні вимоги

- визначаються призначенням.

Для зв’язних, наприклад, коефіціент нелінійних спотворень, частотна характеристика,рівень паразитної модулюції.

Для імпульсних - спотворення форми імпульсу.

Блок-схема радіопередаючого пристрою Генераторні лампи

Діапазон потужностей від одиниць ват до сотень кіловат

Велика крутизна від десятків до сотень ма/В

1. Потужні тріоди з катодами з вольфраму. (Застарілі).

2. Потужні тріоди з катодами з торованого, карбідованого вольфраму. P до 250 кВт. ГУ5А, ГУ5Б, ГУ23А.

3. Потужні тетроди з катодами з торованого, карбідованого вольфраму. Pдо 80 - 100 кВт, наприклад ГУ40Б

4. Середньопотужні тетроди і пентоди з оксидними катодами - ГУ33Б, ГУ34Б.

5. Малопотужні тетроди і пентоди з оксидними катодами - ГУ50, ГУ29.

6. Метало-керамічні тріоди з оксидними катодами - ГС9Б, ГИ7Б.

ГОСТ 5461-50

ГК - генераторні, короткохвильові ( до 25 мГц)

ГУ - генераторні, ультракороткохвильові (до 600 мГц)

ГС - генераторні, сантиметрові (вище 600 мГц)

ГИ - імпульсні

ГМ - модуляторні

А - водяне охолодження, Б- повітряне примусове.

Катоди

Найбільш розповсюджені з торованого вольфраму.

а) нижча температура 1700 - 1900 К проти 2400 - 2700 К. Внаслідок цього

а) менший нагрів колби, можна розташовувати ближче до катода сітки.

б) висока довговічність.

в) поступовий вихід з ладу (втрата емісії)

Сітки

Генераторні лампи звичайно працюють з сітковими струмами. Виготовляються з тугоплавких матеріалів ( молібден, вольфрам). Для зменшення вторинної емісії - покриття з матеріалів, що мають велику роботу виходу: -цирконій, золото, платина.

Аноди

До 1-2 кВт природнє охолодження. При більших потужностях - примусове повітряне, водяне, випаровувальне.

Експлуатація генераторних ламп

Не можна перевищувати галовні граничні велечини:

E_a - анодна напруга

P_{a доп} - допустима потужність, розсіювана анодом

P_g1 , P_g2 - допустима потужність, розсіювана 1-ю та 2-ю сітками

I_k - максимальний струм катода , особливо для оксидних катодів

I_н >> I_a

Ввімкнення накалу завчасно

Недопустимість недокалу

Для металокерамічних ламп - тренування (жесчение) (видалення газу) поступовим підвищенням анодної напруги.

Параметри генераторних ламп

I_e - струм емісії катода, P_{вч ном} , f_max , U_нак , I_нак ,P_{a доп} , P_g2 , P_g1 , U_a ,I_a , U_g2 ,S, C_ak , C_{g1 k} .

Генераторні лампи представляються статичними характеристиками, які являють собою графічні залежності анодного і сіткового струму від напруги на електродах.

Головні - анодні

Із сімейства анодних характеристик можна побудувати анодно-сіткові характеристики і навпвки.

В статичному режимі не можна використовувати перенапружений режим.