Сумісна робота ламп в каскадах генератора із зовнішнім збудженням

При побудові генератора нерідко використання однієї лампи певного типу виявляється недостатнім для отримання заданої потужності.

1. Паралельне ввімкнення

Лампи однотипні.

Збільшуються ємності, тому на УКХ не використовуються

10 - 100 м - не більше 2-х ламп

Середні хвилі - 3-4 лампи

При паралельному включені ламп можна в N раз зменшити опір навантаження, що зручно.

При виході з ладу однієї з двох ламп при рботі в граничному режимі друга лампа перейде в недонапряжений режим, так як Rое буде вдвічі менше потрібного, Внаслідок потужність буде в чотири рази нижчою.

2. Послідовне ввімкнення

Поповнення енергії в коливальному контурі виникає двічі за період і її кількість множиться на два.

В провіднику живлення струм непарних гармонік дорівнює 0, а струми парних гармонік подвоюються.

Кола збудження схеми

Двотактний з загальною сіткою.

Переваги двотактних схем

1. Симетричний вихід

2. Подавлення парних гармонік

3.Зменшення ємності, що вноситься лампами, так як вони виявляються ввімкнені послідовно. Зручно використовувати на УКХ.

4. Полегшення вимог до блокуючих елементів при послідовній схемі живлення.

Недоліки

1. Складність симетричної конструкції

2. Підвищення R_ое

Вихідні каскади

Вихідним, або кінцевим називається останній, найбільш потужний каскад радіопередавача, навантажений антеною.

- найбільша потужність

Повинен забезпечувати

1. Задану потужність в антені при високому ККД

2. Задану смугу пропускання

3. Заданий (min) рівня позасмугових випромінювань.

Зв’язок з антеною

П - контур

Використовується часто ємнісний дільник. Схема еквівалентна схемі відвода ві індуктивності. На прикладі ВЯЗ-2М.

Проміжні каскади

Збуджувач -1 Вт - вихід - сотні кіловат

Режими роботи

Буферний (I_g1=0), тобто R_вх - великий. Низький ККД. Необхідно використовувати пентоди.

Помножувачі частоти. Приклади двотактних схем. Кут відсічки.

а₁ --> 120^o a₂ --> 60^o a₃ --> 40^o a_n --> 120^o/n

Генератори із самозбудженням

Генератор із самозбудженням - автономна коливальна система, що містить:

1. джерело живлення;

2. нелінійний елемент, що керує процесом поступання енергії в коливальний контур;

3. коливальний контур, який визначає частоту і форму коливань;

4. кола зворотнього зв'язку.

Класифікація

1. по способу побудови кола зворотнього зв'язку;

2. по кількості коливальних систем (одно-двох-триконтурні);

3. по способу стабілізації частоти (параметрична, кварцова);

4. по величині потужності (мВт, 1-5 Вт, 5-10 Вт).

Технічні характеристики задаючого генератора багато в чому визначають параметри радіопередавача.

Принцип роботи і схеми

Відношення амплітуди напруги, що подаеться на сітку лампи для самозбудження, до змінної напруги на аноді носить назву коефіціента зворотнього зв'язку.

Для виникнення самозбудження необхідно виконати дві умови:

1. фазову умову; 2. амплітудну умову.

Схема з трансформаторним зворотнім зв'язком

Схема з індуктивним зворотнім зв'язком

Схема з ємнісним зворотнім зв'язком

Двотактні схеми

Двоконтурні схеми

Контур, який визначає робочу частоту працює практично без навантаження, внаслідок чого покращується стабільність частоти.

Схема з електронним зв'язком (схема Шембеля).

Схема з ємкістним зв'язком

Транзисторний автогенератор (одноконтурний)

Двоконтурний

На польовому транзисторі

Коливальні режими

1. Мякий режим самозбудження.

1. Eg=0 Kзв.зв>Kкрит S- велика

б) виникають коливання, швидко зростають, внаслідок чого

в) виникає сітковий струм, S падає, встановлювається амплітуда коливань. Крім того, сітковий струм вносить затухання в контур внаслідок чого зменшується коефіцієнт зворотнього зв'язку.

2. Жорсткий режим самозбудження.

Фіксоване зміщення Eg - лампа закрита. Самостійно коливання не можуть виникнути. Але при Q<90гр. Високий ККД.

Тому в автогенераторах використовують автоматичне зміщення, наприклад за рахунок сіткових струмів.

Стабілізація частоти

коливань радіопередавача

Стабільність частоти - один з найголовніших покажчиків.

а) - безпошукове входження в зв'язок;

б) - ведення зв'язку без підстройки;

в) - вужча смуга пропускання.

Абсолютна нестабільність f=f-fн,

Де f- текуче значення частоти, fн - номінальне значення частоти.

Відносна нестабільність f/ fн*100%