філософія / 56 праця Арістотеля «Політика»

56 праця Арістотеля «Політика»

АРІСТОТЕЛЬ (Aristotle) (Автор соціально-політичних творів “Політика”. Автор терміна “політика”. Першим в історії наукової думки зробив спробу всебічної розробки науки про політику, яка в роботах вченого виявилася нерозривно пов’язаною з етикою.

«Політика» –праця вклала значний внесок в західноєвропейськоу філософію. Книга являє собою першу в історії політичної думки спробу всебічної розробки науки про політику.

Арістотель визначає політику (гр. politike – мистецтво управління державою) як діяльность спільноти, що спрямована на досягнення «загального блага». Він закріплює за нею функції узгодження загальних та приватних інтересів, здійснення панування (або підпорядкування) і керування суспільними справами. «Політика, – відзначав Арістотель, – це найвеличніша наука, що, головним чином, і управляє». Отже, під політикою розумівся особливий спосіб організації управління суспільством. Цей спосіб визначає, з одного боку, хто має право керувати державою, функції правителів і форми реалізації влади, з іншого – особливості взаємодії індивідів усередині суспільства.

¨ Державу Арістотель визначає як продукт природного розвитку суспільства, результат механічного об’єднання родин, а людину за її природою – як «політичну істоту». Розрізняє правельні і не правельні форми правління: Правильні є монархія, аристократія та політія, Не правильні – тиранія, олігархія і демократія.

“Людина за своєю природою –  істота політична, через те навіть ті люди, які анітрохи не мають потреби у взаємодопомозі, прагнуть до спільного проживання… ”.

«Дрежавастворюється для щасливого життя, той хто поза державою, або морально не розвинений або не людина».

“Монархічне правління, - царською владою;

влада деяких, але більш ніж одного – аристократією;

править більшість, тоді ми вживаємо позначення, загальне для усіх видів державного устрою, – політія. Відхилення: від царської влади – тиранія, від аристократії – олігархія, від політії – демократія.  Тиранія – монархічна влада, що має на меті вигоди одного правителя; олігархія захищає вигоди заможних громадян; демократія – вигоди незаможних, загальної ж користі жодна з них на меті не має”.