Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Скачиваний:
5
Добавлен:
23.02.2016
Размер:
36.28 Кб
Скачать

2.3 Синтетичний та аналітичний облік витрат виробництва. Калькулювання собівартості виготовленої продукції

Аналітичний облік за рахунком 23 «Виробництво» ве­деться за видами виробництв, за статтями витрат і видами або групами продукції, що виробляється. На великих виробництвах аналітичний облік витрат може вестися за підрозділами підпри­ємства та центрами витрат і відповідальності. Основними вироб­ничими підрозділами промислового підприємства є цехи або са­мостійні ділянки.

Цехом називається відокремлена в адміністративно-госпо­дарському розумінні виробнича частина підприємства, яка скла­дається з декількох ділянок, що спеціалізуються на випуску пев­ної продукції (заготовок, деталей, вузлів, виробів) або на вико­нанні однорідних технологічних процесів.

Відповідно до технологічних процесів виробництва цехи роз­різняють за їх функціональними ознаками.

Основні, де здійснюється основний виробничий процес із ви­пуску продукції, що поділяється на три стадії - заготівельну, обробну та збирально-оздоблювальну. До основних цехів відно­сяться цехи, що виготовляють продукцію, яка за своїм призна­ченням не відрізняється від тієї, на якій спеціалізується підпри­ємство, але з такого ж основного матеріалу (не з його відходів), та цехи, які випускають напівфабрикати (наприклад, цех норма­лей — гвинтів, шайб, гайок тощо).

Допоміжні цехи, які не беруть безпосередньої участі у вигото­вленні продукції, але забезпечують безперебійність виробничого процесу в основних цехах: інструментальний, модельний, ремон­тно-механічний тощо. Обслуговуючі, які сприяють нормальній роботі основних та допоміжних цехів.

Побічні, які займаються переробленням відходів основного виробництва та виготовленням товарів широкого вжитку. Побіч­не виробництво може бути організоване як самостійна галузь ро­боти підприємства, яка виконує частину його основної виробни­чої програми (наприклад, виготовлення паркету з відходів та обрізків деревини).

Експериментальні, які призначені для виготовлення дослідних зразків виробів та виконання експериментальних робіт.

Виробнича структура цеху — це сукупність його ділянок, до­поміжних і обслуговуючих ланок, форма їх зв'язків, характер спеціалізації та кооперування для спільного процесу виготовлен­ня продукції.

Ділянка являє собою первинний виробничий підрозділ проми­слового підприємства. Ділянки можуть входити до складу цехів або бути самостійними структурними підрозділами. Підприємст­ва, що мають безцехову структуру, складаються тільки з їх само­стійних ділянок.

Залежно від масштабів виробництва та характеру спеціалізації ділянка може мати різні назви: майстерня — це велика та слабо-спеціалізована ділянка; відділ цеху — це велика ділянка або декі­лька функціонально пов'язаних ділянок (у поточному виробниц­тві вузькоспеціалізована ділянка називається лінією, в серійному — конвеєром)

Допоміжні виробництва — це сукупність цехів та інших під­розділів підприємства, зайнятих обслуговуванням основного ви­робництва, виконанням робіт для нього і наданням йому послуг.

Допоміжними вважаються виробництва, які забезпечують ін­ші підрозділи свого підприємства різними видами енергії (елект­роенергією, парою, газом), транспортними послугами, виконують ремонт основних засобів, виготовляють інструменти, штампи, запасні частини, будівельні матеріали, деталі, конструкції тощо. Деяка частина продукції, робіт або послуг допоміжних вироб­ництв може бути реалізована стороннім споживачам (підприємс­твам, організаціям, установам, фізичним особам).

Аналітичний облік витрат допоміжних виробництв ведеться в розрізі таких видів виробництв:

  • інструментальні (виготовлення інструментів, пристроїв, штампів, моделей, запасних частин, виробництво будівельних конструкцій і деталей);

  • ремонтні (ремонт механічного і електричного обладнання, транспортних засобів, будівель і споруд);

  • енергосилові (забезпечення різними видами електро- і теп-лоенергії, стислим повітрям, киснем, водою);

  • —транспортні (залізничний, водний і автомобільний транс­порт тощо).

Виходячи з потреб основного виробництва, встановлених норм і технічних нормативів споживання послуг, усім підрозді­лам допоміжних виробництв керівництвом підприємства встано­влюються завдання (нормативи, замовлення) щодо виробництва виробів, робіт і послуг, щодо собівартості та, відповідно, плано­во-розрахункова вартість одиниці виробів або послуг та інші госпрозрахункові показники. Ці показники необхідні для внутрі­шньовиробничого госпрозрахунку, а на великих підприємст­вах — для розрахунків між підрозділами основного і допоміжно­го виробництв за надані послуги та оприбуткування виготов­лених інструментів і матеріалів. Для ефективного контролю за обсягом послуг допоміжних виробництв у цехах основного виро­бництва встановлюються лічильники, вимірювальні пристрої, де­талізуються нормативи і норми для забезпечення контролю за споживанням послуг допоміжних виробництв. Витрати допоміж­них виробництв розподіляються пропорційно кількості послуг, що споживаються.

У виробництвах, які випускають однорідну продукцію, всі ви­трати за місяць розподіляються на кількість виробленої продукції або послуг у відповідних одиницях виміру (1 кВт-год. електро­енергії, 1 Гкал тепла, 1 т пару, 1000 м3 води, 1 т перевезень, 1 год. роботи автомобіля тощо).

Складніше організований розподіл витрат у виробництвах, що випускають різнорідну продукцію. На першому етапі тут розпо­діляються непрямі витрати, на другому — оцінюються залишки незавершеного виробництва.

Особливістю допоміжних виробництв є наявність взаємних (зустрічних) послуг. Для спрощення цих складних розрахунків доцільно оцінювати і списувати взаємні та інші послуги за пла­новою або нормативною собівартістю. У деяких випадках допус­кається віднесення послуг за фактичною собівартістю минулого місяця.

Обслуговуючі виробництва та господарства — це виробницт­ва, діяльність яких не пов'язана з виробництвом продукції, вико­нанням робіт, наданням послуг та не відповідає меті створення даного підприємства.

. Продукція обслуговуючих виробництв та господарств, а та­кож виконані ними роботи та послуги можуть споживатись як безпосередньо самим підприємством для власних потреб, так та іншими, сторонніми (зовнішніми), споживачами.

Аналітичний облік витрат обслуговуючих виробництв ведеть­ся в розрізі таких виробництв та господарств:

  • житлово-комунальні (утримання гуртожитків, житлових будинків, пралень, лазень, тощо);

  • науково-дослідні та конструкторські підрозділи;

  • майстерні побутового обслуговування (ательє, перу­карні);

  • їдальні та буфети;

  • будинки відпочинку, санаторії, профілакторії, спортивні клуби та інші установи оздоровчого та культурно-просвіт­ницького призначення;

  • дитячі дошкільні установи.

Оцінювання виробленої продукції за методами калькулювання

Заключним етапом обліку витрат є обчислення собіва­ртості одиниці, продукції (робіт, послуг), тобто складання каль­куляції.

Калькуляція — це обчислення собівартості одиниці продукції (робіт, послуг) за встановленою номенклатурою витрат.

Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) установлює підприємству самостійно.

Витрати, пов'язані з виробництвом продукції (робіт, послуг), можуть групуватися за такими статтями калькуляції (типовими):

1) сировина і матеріали;

2) купівельні комплектуючі вироби, на­півфабрикати, роботи і послуги виробничого характеру сторонніх підприємств і організацій;

3) паливо та енергія, на технологічні потреби;

4) зворотні відходи (вираховуються);

5) основна заробі­тна плата;

6) додаткова заробітна плата;

7) відрахування на соці­альне страхування;

8) витрати, пов'язані з підготовкою та осво­єнням виробництва продукції;

9) відшкодування зносу спеці­альних інструментів і пристроїв цільового призначення та інші спеціальні витрати;

10) витрати на утримання та експлуатацію устаткування;

11) загальновиробничі витрати.

Відображення витрат виробництва бухгалтерськими проводками

№ з/п

Кореспондуючі рахунки

Зміст господарської операції

Дебет

Кредит

1

Нараховано амортизацію основних засобів та немате­ріальних активів, що використовуються у виробництві

23«Виробництво»

13 «Знос необоротних активів»

2

Відпущено зі складу товарно-матеріальні цінності на потреби виробництва

23«Виробництво»

20 «Виробничі запаси»

3

Відпущено у виробництво МШП

23«Виробництво»

22 «Малоцінні та швидко­зношувані предмети»

4

Відображено вартість послуг, наданих допоміжним виробництвом цеху основного виробництва (передача продукції з цеху в цех)

23«Виробництво»

23 «Виробництво»

5

Списано на витрати виробництва втрати від технічно неминучого

23«Виробництво»

24 «Брак у виробництві»

6

Використано частину готової продукції на потреби виробництва

23«Виробництво»

26 «Готова продукція»

7

Оплачено готівкою витрати виробництва

23«Виробництво»

30 «Каса»

8

Оплачено з поточного або валютного рахунка, з інших рахунків у банку витрати виробництва

23«Виробництво»

31 «Рахунки в бачках»

9

Оплачено з підзвітних сум витрати виробництва

23«Виробництво»

372 «Розрахунки з підзвітни­ми особами»

10

Списано на собівартість продукції, робіт і послуг суми незадоволених претензій.

23«Виробництво»

374 «Розрахунки з претензіями»

11

Віднесено на витрати виробництва відповідну частину витрат майбутніх періодів

23«Виробництво»

39 «Витрати майбутніх періодів»

12

Проведено дооцінення незавершеного виробництва

23«Виробництво»

423 «Дооцінка активів»

13

Проведені відрахування до резерву на оплату відпус­ток виробничим робітникам

23«Виробництво»

471 «Забезпечення виплат відпусток»

14

Акцептовано рахунок постачальника за послуги, на­дані для потреб виробництва (вода, пар, енергія,

23«Виробництво»

63 «Розрахунки з постачаль­никами та підрядниками»

зв'язок тощо)

15

Нараховано заробітну плату виробничим робітникам та проведені відрахування на соціальне страхування

23«Виробництво»

66 «Розрахунки з оплати пра­ці», 65 «Розрахунки за страхування»

від зарплати згідно з чинним законодавством

16

Відображено послуги, призначені для потреб вироб­ництва, надані дочірніми підприємствами та внутрі­шніми, підрозділами

23«Виробництво»

682 «Внутрішні розрахунки»,

683«Внутрішньогосподарські розрахунки»

17

Відображено послуги, призначені для потреб вироб­ництва, надані ними послуги для потреб виробництва (в т. ч. за оренді, транспорту тощо)

23«Виробництво»

685 «Розрахунки з іншими кредиторами»

18

Оприбутковано лишки незавершеного виробництва, виявлені при інвентаризації в цехах допоміжних виро­бництв

23«Виробництво»

71 «Інший операційний дохід»

19

Включено до собівартості продукції, робіт і послуг відповідну частку загальновиробничих витрат

23«Виробництво»

91 «Загальновиробничі витрати»

20

Віднесено на собівартість продукції, робіт і послуг ва­ртість матеріальних цінностей, яких не вистачає в ме­жах норм природного убутку

23«Виробництво»

947 «Нестачі. Втрати від псу­вання

цінностей»

21

Відображено вартість послуг допоміжних виробництв, наданих для капітального будівництва

15«Капітальні інвестиції»

23 «Виробництво»

22

Повернено невикористані у виробництві матеріальні цінності; відображено вартість зворотних відходів

20 «Виробничі запаси»

23 «Виробництво»

-

23

Відображено втрати від невипраного браку

24 «Брак у виробни­цтві»

23 «Виробництво»

24

Оприбутковано напівфабрикати власного виробництва

25«Напівфабрикати»

23 «Виробництво»

25

Оприбутковано на склад готову продукцію

26 «Готова про­дукція»

23 «Виробництво»

26

Частину витрат допоміжних цехів включено до суми матеріального збитку, що підлягає відшкодуванню

375 «Розрахунки за відшкодуванням за­вданих збитків»

23 «Виробництво»

27

Включено до складу витрат майбутніх періодів відповід­ну частину витрат виробництва (в галузях із сезонним виробництвом, при освоєнні нових виробництв тощо)

39 «Витрати майбут­ніх періодів»

23 «Виробництво»

28

Списано витрати виробництв в частині наданих ними послуг (продукції) дочірнім підприємствам та внутрі­шнім підрозділам

682 «Внутрішні роз­рахунки», 683«Вну­трішньогосподарські розрахунки»

23 «Виробництво»

29

Відображено вартість послуг, наданих на сторону

903 «Собівартість реалізованих робіт і послуг»

23 «Виробництво»

30

Проведено уцінку незавершеного виробництва

946 «Втрати від зне­цінення запасів»

23 «Виробництво»

31

Відображено виявлену при інвентаризації недостачу матеріальних цінностей у цехах допоміжних (незавершеного виробництва) виробництв

947«Нестачі і втрати від псування ціннос­тей»

23 «Виробництво»

32

Списано на збиток втрати незавершеного виробництва

внаслідок стихійного лиха, пожеж тощо

99 «Надзвичайні ви­трати»

23 «Виробництво»

Організація обліку витрат залежить передусім від особливостей технології виробництва та характеру продукції, що випускається. Сукупність прийомів обліку виробничих витрат та способів обчислення собівартості одиниці продукції називається методом калькулювання.

Витрати виробництва залежно від його типу можуть обліковуватись декількома методами: Позамовним, по передільним та комбінацією цих двох методів.

Позамовний метод обліку витрат на виробництво застосовують в основному на індивідуальних та дрібносерійних виробництвах. Обєктом обліку при використанні цього методу є окреме індивідуальне замовлення, окремий контракт або партія продукції, яка складається з ідентичних зразків що проходять однаковий технологічний процес виготовлення.

Попередільний метод обліку витрат на виробництво використовується у виробництвах, де продукція одержуєтьсся внаслідок послідовної переробки вихідної сировини за окремими стадіями на безперервній основі. Змішаний метод використовується в основному в серійних ав­томатизованих і роботизованих виробництвах, де готова продук­ція має багато загальних та індивідуальних характеристик. На­приклад, одночасний випуск на одній технологічній лінії декількох марок телевізорів, комп'ютерів, автомобілів та іншої продукції. При цьому облік витрат на виробництво будь-яких окремих ідентичних деталей (наприклад, корпусів до телевізорів) можна вести, використовуючи позамовний метод, а облік витрат на технологічній лінії (збирання або конвеєр), де із сировини одержується готовий продукт — попередільний.

Правильний вибір методів обліку витрат визначається особли­востями технологічних процесів, що використовуються на виро­бництві і залежить від керівництва і бухгалтерів самого підпри­ємства.

При виборі позамовного методу обліку витрат на виробництво повинна виконуватись одна з таких умов:

  • кожний зразок або партія ідентичних зразків готової продукції легко відокремлю­ються від інших зразків або інших партій зразків готової продук­ції;

  • кожний зразок або партія ідентичних зразків готової про­дукції виконується за технічним замовленням або безпосередньо за завданням замовника;

  • випускається відносно невелика кіль­кість продукції; 4) виготовлення кожного зразка партії ідентич­них зразків готової продукції потребує значних витрат.

Основним моментом при використанні позамовного методу обліку витрат на виробництво є необхідність точного обліку і ві­докремлення витрат за яким-небудь одним замовленням (робо­тою) від витрат за іншими замовленнями (роботами).

У випадку, коли витрати виробництва не можуть бути повніс­тю віднесені до окремого замовлення (роботи) або до декількох з них, тобто облік ведеться тільки по виробництву в цілому, а не за окремими замовленнями — застосовується попередільний метод або комбінація позамовного і попередільного методів.

Для обчислення собівартості продукції при попередільному методі вартість усіх виробничих витрат (прямих та непрямих), які були здійснені на підприємстві протягом одного звітного пері­оду, ділиться на загальну кількість зразків готової продукції, ви­готовлених протягом цього звітного періоду.

Попередільний метод має два варіанти: однопередільний (прос­тий) та багатопередільний.

При застосуванні однопередільного методу технологічний процес не поділяється на окремі етапи, а від першої до останньої операції становить одне ціле, наприклад, хлібовипікання тощо.

Багатопередільний метод використовується у випадку, коли технологічний процес поділяється на декілька технологічних фаз (переділів). При цьому наприкінці кожного переділу одержують напівфабрикат, собівартість якого калькулюється

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в папке розділ 2