Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

регіональна економіка / Лісова промисловість України

.docx
Скачиваний:
6
Добавлен:
23.02.2016
Размер:
15.71 Кб
Скачать

Лісова промисловість України : її значення, райони розміщення і проблеми раціонального використання і охорони лісів .

Лісопромисловий комплекс (ЛПК) України — це су-купність підприємств, пов'язаних з вирощуванням і переробкою (до одержання кінцевої продукції) лісової сировини. До його складу входять: лісове господарст¬во, лісозаготівельна промисловість, галузі лісової про-мисловості по механічній і хіміко-механічній та хімічній переробці дере¬вини, а також гідролізна і дубильно-екстракційна про¬мисловість, обслуговуючі виробництва, заводи по виготов¬ленню предметів праці для окремих галузей, підприєм¬ства матеріально-технічного постачання, галузі і заклади невиробничого обслуговування.

Продукція ЛПК використовується в маши¬нобудуванні, легкій промисловості, на транспорті, у зв'язку, в будівництві.

Лісовий фонд України характеризується переважанням листя¬них і хвойних порід і нерівномірним розміщенням ресурсів дере¬вини по території. Найбільша концентрація їх в Українських Кар¬патах (40,5% площі цього регіону), Кримських горах (32%) і на Поліссі (25,1%); у лісостеповій зоні цей показник становить 13,2%, у степовій — 3,8%. До найбільш лісистих областей нале-жать Закарпатська, Івано-Франківська, Рівненська, Житомирська, Волинська і Чернівецька.

У Карпатах і на Поліссі заготовляють понад 90% всього лісу України. Це становить щорічно близько 14,5 млн.куб.м. деревини.

Для лісового господарства України характерні захисний та захисно-промисловий напрями ведення. Заготівлю деревини в порядку рубок головного користування проводять у межах розрахункової лісосіки, а при веденні рубок догляду за лісом — виходячи з не-обхідності поліпшення породного складу та якості лісів.

Забезпечення ЛПК сировиною здійснюватиметься переважно за рахунок більш повного і раціонального використання власних лісосировинних ресурсів. До основних напрямів вирішення сиро¬винної проблеми в перспективі можна віднести:

— поліпшення структури споживання деревини і лісоматеріалів;

— залучення до промислової переробки всієї маси економічно доступних ресурсів низькоякісної, дрібнотоварної лісосировини і деревних відходів;

— удосконалення діючих, впровадження нових ресурсозбері¬гаючих і маловідходних технологій та процесів, здатних забезпе¬чити зниження витрат деревини;

— розширення сфери застосування ефективних замінників лі¬соматеріалів;

— збільшення лісозаготівель за рахунок інтенсифікації лісо¬користування, створення високопродуктивних плантаційних лісо¬насаджень.