t2_lectio
.pdfевакуйованих; керує службою охорони громадського порядку і організовує перевезення робітників та службовців в райони розселення і до місця праці (на об'єкті).
Заступник начальника ЦЗ з інженерно-технічної частини — головний інженер об'єкта — керує розробленням плану переведення підприємства на особливий режим роботи, здійснює заходи щодо підвищення стійкості роботи підприємства в умовах надзвичайних ситуацій, керує аварійно-технічною, протипожежною службами та службою сховищ і укриттів. Він же здійснює технічне керівництво рятувальними та невідкладними аварійно-відновлювальними роботами в районі лиха, аварії, в осередку ураження.
Заступник начальника ЦЗ з матеріально-технічного постачання — заступник або помічник директора з постачання — забезпечує накопичення та збереження спеціального майна, техніки, інструментів, засобів захисту і транспорту. На нього покладається матеріально-технічне забезпечення: будівництва (пристосування) укритій, евакозаходів, проведення РІНР та інші заходи.
До складу керівництва ЦЗ (ЦО) об'єкта входять також керівники громадських організацій.
При начальникові ЦЗ об'єкта створюється штаб ЦЗ — орган управління начальника Цивільного захисту. Склад штабу залежить від специфіки підприємства чи обстановки. Штаб ЦЗ комплектується як штатними працівниками ЦЗ, так і за рахунок посадових осіб, не звільнених від виконання основних обов'язків.
Робота штабу організовується на підставі наказів, розпоряджень та вказівок начальника ЦЗ об'єкта, старшого штабу та рішень місцевої державної адміністрації (органу виконавчої влади). Начальник штабу є першим заступником начальника ЦЗ об'єкта. Йому надається право від імені начальника ЦЗ віддавати накази та розпорядження з питань Цивільної оборони на об'єкті.
Штаб ЦЗ (ЦО) здійснює :
-заходи щодо захисту працюючих, населення, територій, підвідомчого житлового фонду, об’єкта від НС;
-організовує і здійснює своєчасне оповіщення та інформування про обстановку;
-організовує і підтримує зв’язок начальника ЦЗ з вищестоячим керівництвом, з підлеглими службами ЦЗ і структурними підрозділами об’єкта;
-організовує і забезпечує безперервне керівництво ЦЗ;
-організовує і контролює підготовку формувань ЦЗ об’єкта, навчання робітників і службовців по ЦЗ;
-організовує підготовку і проведення КОН (КОТ), КШН з формуваннями об’єкта;
-забезпечує постійну готовність органів управління, пунктів управління; організовує збір даних (розвідку) про обстановку, їх узагальнення і готує пропозиції начальнику ЦЗ для прийняття рішення;
-організовує проведення рятувальних та інших невідкладних робіт з ліквідації наслідків НС, організовує виконання заходів з попередження виникнення НС;
-здійснює контроль за накопиченням, збереженням і використанням техніки, майна при виникненні НС; розробляє документи об’єкта.
Штаб має право:
-заслуховувати інформацію керівників структурних підрозділів об’єктів про хід виконання завдань і заходів у сфері ЦЗ, захисту населення, майна від надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків;
-проводити перевірки стану ЦЗ на території та в структурних підрозділах об’єкта, здійснювати нагляд і контроль за виконанням вимог техногенної безпеки, законодавчих і нормативних актів щодо запобігання виникнення надзвичайних ситуацій;
-залучати для проведення заходів, пов`язаних з виникненням надзвичайних ситуацій, органи управління, сили і засоби, а також спеціалістів установ, підприємств, організацій, які розташовані на території об’єкта.
Начальник штабу є заступником начальника ЦЗ об’єкта і несе відповідальність за стан цивільного захисту на території об’єкта
Начальник штабу ЦЗ (ЦО) об’єкта:
-здійснює керівництво діяльністю штабу, несе персональну відповідальність за виконання покладених на штаб завдань та прийняті ним рішення, визначає ступінь відповідальності з питань ЦЗ керівників структурних підрозділів та особового складу штабу;
-організовує діяльність штабу та органів управління ЦЗ об’єкта пов`язану з розробленням і здійсненням заходів ЦЗ щодо запобігання і реагування на надзвичайні ситуації;
-затверджує функціональні обов`язки посадових осіб, що входять до складу органів управління і сил забезпечення заходів захисту ,
-організовує підготовку штабу до дій при загрозі і виникненні надзвичайних ситуацій та в умовах особливого періоду;
-керує підготовкою органів управління і працівників та населення, що проживає в зоні відповідальності, з питань ЦЗ (ЦО);
-готує накази начальника ЦЗ об’єкта та видає розпорядження з питань ЦЗ і з надзвичайних ситуацій;
-заслуховує посадових осіб структурних підрозділів та видає їм обов`язкові для виконання розпорядження про усунення порушень і недоліків з питань ЦЗ і техногенної безпеки;
-безперешкодно в будь-який час проводить перевірки щодо дотримання вимог ЦЗ і техногенної безпеки та одержує від їх керівників необхідні пояснення, матеріали і інформацію;
-скликує в установленому порядку наради з питань ЦЗ (ЦО).
Начальник штабу розробляє і підписує функціональні обов’язки працівників штабу ЦЗ. Затверджує посадові обов’язки працівників штабу начальник ЦЗ об’єкта (району).
На об'єкті залежно від характеру його виробничої діяльності створюються служби ЦЗ: оповіщення і зв'язку; медична; радіаційного та хімічного захисту; охорони громадського порядку; протипожежна; енергопостачання та світломаскування; аварійно-технічна; сховищ і укриттів; транспортна; матеріально-технічного постачання та інші. На них покладаються виконання спеціальних заходів і забезпечення дій формувань при проведенні РІНР.
Керівництво службами здійснюють їх начальники, які призначаються наказом начальника ЦЗ об'єкта з числа начальників відділів, цехів, на базі яких вони створені. Начальники служб зобов'язані підтримувати в постійній готовності сили та засоби служби, знати політичні, моральні і ділові якості підлеглих і проводити з ними виховну роботу, заняття та навчання. Начальники служб беруть участь у розробленні плану дій органів управління і сил із запобігання і ліквідації НС та самостійно розробляють необхідні документи служб. На них покладається своєчасне забезпечення підлеглих формувань спеціальним майном і технікою.
Засади утворення та організації діяльності штабу з ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
При наявності загрози виникнення НС оповіщаються міста, райони, насалені пункти та об’єкти. Відповідні начальники ЦЗ організовують виконання попереджуючих заходів згідно з планами.
У загальному вигляді робота штабу в цей період може здійснюватися у такій послідовності:
-доповідь відповідному начальнику ЦЗ і інформація штабу (чергового, оперативного чергового та інших) вищестоячої інстанції;
-оповіщення підпорядкованих штабів, населених пунктів, об’єктів, структурних підрозділів про загрози виникнення НС;
-оповіщення та збір особового складу робітників (оперативних груп); - доведення обстановки, постановка завдань;
-прогнозування можливої обстановки, уточнення планів захисту населення, локалізації і ліквідації можливої НС;
-приведення у готовність системи оповіщення та зв’язку; уточнення текстів повідомлень при виникненні НС;
-організація зв’язку з органами управління, які взаємодіють і залучаються до забезпечення заходів на випадок НС;
-віддання попередніх розпоряджень на приведення у готовність сил і засобів ЦЗ;
-посилення спостереження за зміною обстановки у районі можливого виникнення НС;
-проведення підготовчих заходів з методичного та інших видів захисту населення;
-створення резерву сил та засобів ЦЗ;
-підготовка до виїзду робочої (оперативної) групи.
При виникненні НС начальник ЦЗ зобов’язаний терміново доповісти у вищу інстанцію ЦЗ про факти виникнення НС. Надалі здійснюються наступні заходи:
-віддаються попередні розпорядження щодо організації оповіщення населених пунктів, об’єктів, населення; залучення сил і засобів ЦЗ до ліквідації наслідків НС;
-оповіщення і збір особового складу робочої (оперативної групи);
-доведення інформації до населення, яке проживає (або знаходиться) у небезпечних районах, про режим (правила) поведінки;
-виїзд робочої (оперативної) групи до місця виникнення НС, уточнення завдань у керівника з ліквідації її наслідків;
-з’ясування характеру, масштабів і можливого розвитку НС; здійснення збору інформації та аналізу обстановки у районі НС;
-уточнення кількості необхідних додаткових сил і засобів ЦЗ для ліквідації наслідків НС; пропозиції начальнику (оперативної) групи;
-вироблення рішення начальника ЦЗ і після його затвердження доведення завдань до виконавців;
-організація роботи з ліквідації та локалізації наслідків; розгортання медичних закладів для надання допомоги постраждалим;
-збір комісії з техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, вирішення питань забезпечення населення, яке виведене із району НС, продуктами харчування та предметами першої необхідності; забезпечення усіх видів робіт з локалізації та ліквідації наслідків НС необхідними матеріально-технічними засобами;
-контроль виконання окремих розпоряджень щодо проведенню рятувальних та інших невідкладних робіт;
-подання повідомлень про хід рятувальних та інших невідкладних робіт (відповідно до затвердженого табеля термінових повідомлень).
Свою роботу при організації заходів з ліквідації НС весь особовий склад відтворює в особистих календарних планах (планах-графіках) роботи, що напрацьовані на основі "календарних планів виконання основних заходів при..." та функціональних обов’язків.
Такі плани складаються на кожен вид надзвичайної ситуації, можливої на кожному об’єкті (районі, місті і тд.). Для ліквідації НС залежно від рівня призначається уповноважений керівник з ліквідації цієї ситуації, який призначається:
Кабінетом Міністрів України у разі виникнення надзвичайної ситуації державного рівня - Перший віце-прем'єр-міністр, віце-прем'єр-міністр чи керівник одного з центральних органів виконавчої влади або його перший заступник;
Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями у разі виникнення надзвичайної ситуації регіонального рівня - перший заступник або один із заступників Голови Ради міністрів Автономної Республіки Крим, голови обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій або керівник відповідного територіального органу з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення; районною державною адміністрацією, виконавчим органом міської ради у разі виникнення надзвичайної ситуації місцевого рівня - один із заступників голови районної державної адміністрації, виконавчого органу міської ради або керівник відповідного місцевого органу з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення;
виконавчим органом сільської, селищної ради або відповідно керівником підприємства, установи, організації у разі виникнення надзвичайної ситуації об'єктового рівня - один із керівників сільської, селищної ради або підприємства, установи та організації відповідно до затвердженого розподілу обов'язків.
Документи, які розробляються штабами.
За своїм призначенням документи, які розробляються штабом, поділяються на
оперативні;
мобілізаційні;
адміністративно-організаційні.
Оперативні документи у свою чергу поділяються на:
-документи з управління цивільним захистом (плани ЦЗ, плани взаємодії, рішення, накази, розпорядження, робочі карти, плани міст (районів) та інше);
-оперативно-інформаційні (донесення, завдання, інформації, повідомлення, звіти, журнали дій сил ЦЗ, звітні карти, опис та інше).
Мобілізаційними є документи, що належать до планування та проведення мобілізаційної роботи. Вони розробляються відповідно до Порадником з мобілізації.
До адміністративно-організаційних документів належать документи, які стосуються повсякденної організаторської, адміністративної та господарської діяльності штабів, організації підготовки органів управління, сил, засобів і населення.
Перелік таких документів для штабів ЦЗ, Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, встановлюється міністерством НС, для решти штабів і інших органів управління - відповідними штабами вищого підпорядкування.
Перелік документів для управлінь (відділів, відділень, служб) штабу встановлюють начальники відповідних штабів ЦЗ.
Документи, які розробляє штаб на об’єкті:
1.План ЦЗ (ЦО) (План дій об’єкта з додатками).
2.План розвитку та удосконалення.
3.План проведення евакуаційних заходів.
4.План оповіщення та інформування населення, робітників, службовців.
5.План зв’язку з керівництвом і силами ЦЗ.
6.План підготовки керівного складу, формувань, персоналу об’єкта, населення по ЦЗ.
7.План заходів попередження виникненню НС техногенного походження.
9.Функціональні обов’язки керівного складу ЦЗ.
10.Плани матеріально-технічного забезпечення.
11.Формалізовані документи:
форми заявок на МТЗ; форми наказів, розпоряджень; форми звернень до населення, робітників та службовців; форми донесень; форми облікових документів; пропозиції начальнику ЦЗ для прийняття рішення і та ін.
Основними вихідними даними для розробки планів є:
а) нормативно-правові документи;
б) рішення та вказівки вищого керівного органу;
в) характеристика об’єкта (території, споруд, будівель, в тому числі захисних);
г) результати оцінки ризиків виникнення НС того чи іншого характеру, в т.ч. загрозу терористичних актів і можливі наслідки НС для об’єкта;
д) відомості про сили і засоби, які можуть залучатися до проведення робіт з попередження НС та її ліквідації.
З метою забезпечити достатній рівень готовності цивільного захисту об’єкта до дій у НС
розробляються
довгострокові документи і документи підготовки цивільного захисту в поточному році.
Довгостроковими документами є:
План цивільного захисту об’єкта;
наказ про організацію і ведення цивільного захисту;
Перспективний план розвитку і удосконалення цивільного захисту;
План підготовки та підвищення кваліфікації керівного складу цивільного захисту об’єкта,
Щорічно розробляються:
наказ про стан цивільного захисту в минулому році та основні завдання на наступний рік;
план (основні заходи) підготовки цивільного захисту об’єкта в наступному році; навчальний план і розклад занять з постійним складом працівників підприємств за тематикою цивільного захисту.
Робота штабу з ліквідації НС.
Умовно роботу штабу з ліквідації НС можна поділити на 4 етапи.
1 етап: прийняття екстрених заходів.
На цьому етапі проводиться:
оповіщення і збір особового складу штабу;
попередня оцінка обстановки;
своєчасне оповіщення та інформування населення;
організація і підтримування зв’язку з вищестоячим керівництвом, з підлеглими підрозділами, аварійно-рятувальними командами, формуваннями;
прийняття екстрених мір по захисту населення, надання допомоги потерпілим,
локалізація аварій, катастроф;
організація розвідки, оцінки характеру і обсягу руйнувань, зараження, затоплення;
приведення в готовність органів управління, сил і засобів ЦЗ для проведення рятувальних та інших невідкладних робіт.
2 етап: проведення оперативного планування.
На цьому етапі виконується:
проведення загальної і спеціальної розвідки;
уточнення обстановки, її прогнозування;
розрахунок сил і засобів для проведення рятувальних робіт;
оцінка наявних сил і засобів, етапи їх забезпеченості майном та технікою, інструментом;
визначення напрямків на яких потрібно зосередити основні зусилля, між якими формуваннями треба організувати взаємодію;
планування по всебічному забезпеченню дій формувань;
підготовка даних для прийняття рішення уповноваженим керівником на проведення рятувальних та інших невідкладних робіт;
проведення оперативного планування та постанови завдань на виконання заходів по ліквідації НС.
3 етап: ведення рятувальних та інших невідкладних робіт,
сутність яких – це усунення безпосередньої загрози життю та здоров’ю людей, відновлення життєзабезпечення населення, запобігання або зменшення матеріальних збитків. Рятувальні та інші невідкладні роботи включають також усунення пошкоджень, які заважають проведенню рятувальних робіт, створенню умов для наступного проведення відновлюваних робіт.
На цьому етапі виконується:
пошук потерпілих та звільнення їх з під завалів пошкоджених та палаючих будинків, із загазованих та задимлених приміщень, зон затоплення;
розкриття завалених захисних споруд та рятування людей з них;
надання потерпілим першої медичної допомоги та евакуація їх (при необхідності) у лікувальні заклади;
вивіз або вивід населення із небезпечних місць у безпечні райони;
організація комендантської служби, охорони матеріальних цінностей і об’єктів;
пошук, розпізнавання та поховання загиблих;
санітарна обробка людей, дегазація, дезактивація і дезінфекція техніки, споруд, доріг, територій;
локалізація аварій і гасіння пожеж, відновлення енергомереж, ліній зв’язку, доріг, переправ в інтересах виконання рятувальних робіт;
організація управління, взаємодії і всіх видів забезпечення;
соціально-психологічна реабілітація населення.
4 етап: ліквідація наслідків аварій, катастроф, стихійних лих.
На цьому етапі виконується:
дегазація, дезактивація, дезінфекція територій, споруд та інших об’єктів;
відновлення комунально-енергетичних мереж і ліній зв’язку;
відновлення (будівництво) будинків, відновлення або установлення нового обладнання;
відновлення господарських зв’язків, відновлення запасів матеріальних засобів.
Після ліквідації надзвичайної ситуації працівники штабу з ліквідації НС систематизують документи, формуючи архівну справу у двох примірниках.
Уповноважений керівник з ліквідації НС подає органу, що його призначив, звіт щодо прийнятих рішень і стан справ під час ліквідації НС.
Алгоритм дій керівника об’єктового рівня у разі надходження повідомлення про надзвичайну ситуацію
(Варіант)
“Ч”+ оповіщення та збір керівного складу, уточнення обстановки
“Ч”+ оцінка обстановки та прийняття рішення
“Ч”+ негайна зупинка виробничої, комунальної, експлуатаційної систем
“Ч”+ постановка завдання з локалізації надзвичайної ситуації
“Ч”+ проведення заходів з евакуації персоналу і населення
“Ч”+ надання першої медичної допомоги потерпілим
“Ч”+ захист і порятунок обладнання, технічної та іншої документації, матеріальних цінностей
“Ч”+ організація комендантської служби та охорони району надзвичайної ситуації, карантину тощо
“Ч”+ проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт
“Ч”+ попередня оцінка наслідків надзвичайної ситуації
“Ч”+ створення органу контролю за аварійно-рятувальними роботами та збір інформації
“Ч”+ повідомлення про обстановку і виконання розпоряджень