- •Модуль 2
- •1. Охарактеризуйте працю та фізіологічні особливості різних видів діяльності.
- •2. Наведіть та дайте характеристику гігієнічній класифікації умов праці.
- •3. Класифікація шкідливих факторів виробництва.
- •4. Дайте характеристику мікроклімату виробничих приміщень.
- •5. Дайте характеристику забрудненню повітря виробничих приміщень.
- •6. Дайте характеристику вентиляції виробничих приміщень.
- •Основні вимоги до систем вентиляції
- •7. Шум: джерела, класифікація, нормування, вплив на людину, заходи та засоби захисту.
- •Дія шуму на організм людини
- •8. Вібрація: джерела, класифікація, нормування, вплив на людину, заходи та засоби захисту.
- •9. Ультразвук та інфразвук : джерела, класифікація, нормування, вплив на людину, заходи та засоби захисту.
- •Ультразвук
- •10. Іонізуюче випромінювання: вплив на людину, методи випромінювання заходи та засоби захисту на виробництві.
- •Вплив іонізуючих випромінювань на організм людини
- •Захист від іонізуючих випромінювань
- •11. Дайте характеристику випромінюванням оптичного діапазону (інфрачервоні, ультрафіолетові, лазерні).
- •Інфрачервоні випромінювання
- •Ультрафіолетові випромінювання
- •Лазерне випромінювання
- •12. Дайте характеристику освітлення виробничих приміщень, наведіть класифікацію та опишіть основні вимоги.
- •Основні вимоги до виробничого освітлення
- •Види виробничого освітлення
- •16. Охарактеризуйте дію електричного струму на організм людини. Опишіть види електричних травм.
- •Види електричних травм
- •17. Наведіть класифікація приміщень за ступенем ураження електричним струмом
- •18. Охарактеризуйте мистеми засобів і заходів безпечної експлуатації електроустановок
- •19. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом
17. Наведіть класифікація приміщень за ступенем ураження електричним струмом
За характером середовища розрізняють наступні виробничі приміщення:
— нормальні — сухі приміщення, в котрих відсутні ознаки жарких та запилених приміщень та приміщень з хімічно активним Середовищем;
— сухі — відносна вологість повітря не вище 60%;
— вологі — відносна вологість повітря 60—75%;
— сирі — відносна вологість повітря протягом тривалого часу перевищує 75%, але не досягає 100%;
— особливо сирі — відносна вологість близько 100%, стіни, стеля, предмети вкриті вологою;
— жаркі — температура повітря протягом тривалого часу перевищує +30 °С;
— запилені — наявний в приміщенні пил, котрий виділяється, осідає на дротах та проникає всередину машин, апаратів; приміщення можуть бути з струмопровідним або з неструмопровідним пилом;
— з хімічно активним середовищем — в приміщенні постійно або протягом тривалого часу міститься пара або відкладаються відкладення, котрі руйнівно діють на ізоляцію та струмопровідні частини обладнання.
18. Охарактеризуйте мистеми засобів і заходів безпечної експлуатації електроустановок
Безпечна експлуатація електроустановок забезпечується: конструкцією електроустановок; технічними способами та засобами захисту; організаційними та технічними заходами (рис. 3.21).
Рис 3.21. Класифікація засобів та заходів безпечної експлуатації електроустановок
19. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом
Перша медична допомога — це комплекс заходів, спрямованих на відновлення або збереження здоров'я потерпілих, здійснюваних немедичними працівниками (взаємодопомога) або самим потерпшим (самодопомога). Найважливіше положення надання першої допомоги — її терміновість. Чим швидше вона надана, тим більше сподівань на сприятливий наслідок.
Послідовність надання першої допомоги:
— усунути вплив на організм ушкоджуючих факторів, котрі загрожують здоров'ю та життю потерпших, оцінити стан потерпшого;
— визначити характер та важкість травми, найбільшу загрозу для життя потерпшого і послідовність заходів щодо його рятування;
— виконати необхідні заходи з рятування потерпших в послідовності терміновості (відновити прохідність дихальних шляхів, здійснити штучне дихання, провести зовнішній масаж серця);
— підтримати основні життєві функції потерпшого до прибуття медичного працівника;
— викликати швидку медичну допомогу або вжити заходів щодо транспортування потерпілого до найближчого лікувального закладу.
Рятування потерпших від впливу електричного струму залежить від швидкості звільнення його від струму, а також від швидкості та правильності надання йому допомоги. Зволікання може зумовити загибель потерпілого. При ураженні електричним струмом смерть часто буває клінічною, тому ніколи не слід відмовлятися від надання допомоги потерпілому і вважати його мертвим через відсутність дихання, серцебиття, пульсу. Вирішувати питання про доцільність або непотрібність заходів з оживлення та винести заключения про його смерть має право лише лікар.