
- •Міністерство освіти і науки України
- •Інтегральна оптика
- •1.2. Зміна фази хвилі при її розповсюдженні
- •1.2.1.Фазова затримка
- •1.2.2. Фазова затримка, що вноситься тонким оптичним елементом
- •1.2.3. Фазова затримка, що вноситься тонкою збираючою лінзою
- •1.3. Математичні основи аналогових оптичних процесорів
- •1.3.3.2. Фур’є-образ згортки і кореляції
- •1.4. Розповсюдження оптичної хвилі
- •1.4.1. Розповсюдження оптичної хвилі у вільному просторі
- •1.4.2. Реалізація фур’є-перетворення в оптиці і в інтегральній оптиці зокрема
- •2. Теорія оптичного хвилеводу
- •2.2. Оптико-геометричний підхід до фізики плоского хвилеводу
- •2.2.1. Дисперсійне рівняння хвилеводу
- •2.2.3. Ефективна товщина хвилеводу
- •2.2.4. Довжина оптичного “зигзагу”
- •2.2.5. Кількість мод, які можуть розповсюджуватися у хвилеводі
- •2.2.6. Різниця між коефіцієнтами заломлення хвилеводу та оточуючих шарів.
- •2.3. Реальний хвилевід
- •2.4. Дисперсія у хвилевідній системі
- •2.4.1. Хроматична дисперсія
- •2.4.2. Модова дисперсія
- •2.5. Розповсюдження хвиль у градієнтному хвилеводі
- •3. Базові елементи інтегральної оптики. Пасивні елементи
- •3.1. Елементи введення-виведення (інтегрально-оптичні елементи зв’язку)
- •3.1.1. Призмовий елемент введення-виведення
- •3.1.2. Решітчастий елемент введення-виведення
- •3.2. Планарні оптичні елементи
- •3.2.1. Лінзи Люнеберга
- •3.2.2. Геодезична лінза
- •3.2.3. Дифракційні лінзи
- •4. Активні елементи інтегральної оптики
- •4.1. Електрооптичні пристрої
- •4.1.1. Модулятори-перемикачі на основі ефекту тунельної перекачуванни світла, або модулятори-перемикачі на зв’язаних хвилеводах
- •4.1.2. Модулятори-перемикачі інтерференційного типу
- •4.1.3. Електрооптичні модулятори на основі ефекту Брега
- •4.1.4. Електроабсорбційні модулятори
- •4.2. Акустооптичні модулятори
- •4.3. Магнітно-оптичні модулятори
- •4.4. Генерація світла в системах інтегральної оптики
- •5. Інтегральна оптика в приладах і пристроях
- •5.1. Датчики фізичних величин та пристрої на основі решітчастих елементів введення-виведення
- •5.1.1. Кутовимірювальні датчики
- •5.1.2. Хвилевідні фільтри на основі явищ аномального відбивання пропускання
- •5.2. Інтегрально-оптичні пристрої обробки інформаційних сигналів. Принципи оптичної хвилевідної обробки сигналів. Методи побудови оіс для інформаційної техніки
- •5.2.1. Типи та основні класи оіс для обробки інформації
- •5.2.2. Оіс для обробки сигналів
- •5.2.2.1. Інтегрально-оптичні спектроаналізатори високочастотних сигналів
- •5.2.2.2. Інтегрально-оптичні корелят ори
- •5.3. Аналого-цифрові перетворювачі. Чотири розрядний ацп
- •5.4. ОІс для обчислювальної техніки
- •5.4.2. Приклади побудови логічних елементів
- •6. Нейронні і нейроподібні мережі та їх оптична реалізація.
- •6.1. Структура нейронних мереж.
- •6.2.Алгоритм роботи нейронної мережі. Алгоритм Хопфілда
- •6.3. Перспективи розвитку оптичних нейронних мереж.
- •6.4. Реалізація оптичних нейронних мереж
- •6.4.1 Оптична нейронна мережа з процесорним ядром у вигляді безопорнрої голограми.
- •6.4.2. Оптична нейронна мережа з процесорним ядром у вигляді узгодженого фільтра.
- •6.4.3. Недоліки і переваги обох систем.
- •7. Оптичний зв’язок відкритими каналами
- •7.1. Розповсюдження світла через атмосферу
- •7.1.1. Молекулярне поглинання
- •7.1.2. Поглинання та розсіювання рідкими або твердими частинками
- •7.1.3. Атмосферна турбулентність
- •7.2. Макрохвилеводи
- •Волоконно-оптичні лінії зв’язку. Пасивні та активні елементи восп
- •1. Фізичні характеристики оптичного волокна
- •1.1. Основні елементи оптичного волокна
- •1.2. Типи і характеристики оптичного волокна
- •1.2.1. Профілі показника заломлення
- •1.3. Властивості оптичних волокон як передаючого середовища
- •1.3.1. Поглинання в оптичних волокнах
- •1.3.2. Дисперсія
- •1.4. Геометричні параметри волокна
- •1.4.1. Відносна різниця показників заломлення ядра та оболонки
- •1.4.2. Числова апертура волокна
- •1.4.3. Нормована частота
- •1.4.4. Хвиля відсічки
- •1.4.5. Наближена оцінка міжмодової дисперсії багатомодового волокна
- •1.5. Характеристики оптичних волокон згідно з рекомендаціями itu-t
- •1.6. Нелінійні оптичні явища в одномодових волокнах
- •1.6.1. Фазова самомодуляція (фсм) та перехресна фазова модуляція (фкм)
- •1.6.2. Вимушене комбінаційне (Раманське) розсіяння вкр (srs) і розсіяння Мандельштама-Бриллюена врмб (sbs)
- •1.7. Одномодові волокна нових типів виробництва компаній lucent technologies cornigs.
- •2. Оптичні кабелі
- •2.1. Особливості конструкції оптичних кабелів
- •2.2. Монтаж оптичних кабелів
- •2.2.1. Аналіз втрат, які виникають у процесі монтажу оптичних кабелів зв’язку
- •2.2.2. Методи з’єднання оптичних волокон
- •2.2.3. Зварні з’єднання
- •2.2.4. Клейові з’єднання
- •2.2.4. Механічні з’єднувачі
- •2.2.5. Рознімні з’єднання
- •3. Пасивні оптичні елементи волз
- •3.1. Волоконно-оптичні відгалужувачі і розгалужувачі
- •3.1.1. Зварні відгалужувачі
- •3.1.2. Відгалужувачі із градієнтною циліндричною лінзою
- •3.1.3. Спектрально-селективні розгалужувачі (мультиплексори/демультиплексори)
- •3.2. Волоконно-оптичні перемикачі
- •3.2.1. Електромеханічні перемикачі
- •3.2.2. Термооптичні перемикачі
- •3.2.3. Електрооптичні перемикачі
- •3.2.4. Оптичні ізолятори
- •4. Активні елементи волз
- •4.1. Джерела випромінювання
- •4.1.1. Світлодіоди
- •4.1.2. Лазерні діоди (лд)
- •4.1.3. Фабрі-Перо-лазер
- •4.1.4. Лазери з розподіленим оберненим зв’язком (роз-лазери) і розподіленим брегівським відбиванням (рбв-лазери)
- •4.1.5. Лазерні діоди із зовнішнім резонатором
- •4.1.6. Найважливіші характеристики джерел випромінювання для волз
- •5.2. Складові елементи передавального оптоелектронного модуля
- •5. Приймальні оптоелектронні модулі. Ретранслятори, підсилювачі
- •5.1. Приймальні оптоелектронні модулі (пром)
- •5.1.1. Функціональний склад пром
- •5.1.3. Лавинні фотодіоди
- •5.1.4. Технічні характеристики фотоприймачів
- •5.2. Електронні елементи пром
- •5.2.5. Таймер
- •6. Повторювачі та оптичні підсилювачі
- •6.1. Типи ретрансляторів
- •6.1.1. Повторювачі
- •6.1.2. Оптичні підсилювачі
- •6.1.3. Підсилювачі Фабрі-Перо
- •6.1.4. Підсилювачі на волокні, які використовують бріллюенівське розсіювання
- •6.1.5. Підсилювачі на волокні, які використовують раманівське розсіювання
- •6.1.6. Напівпровідникові лазерні підсилювачі
- •6.2. Підсилювачі на домішковому волокні. Волоконно-оптичні підсилювачі
- •6.3. Інші характеристики ербієвих волоконних підсилювачів
- •6.4. Схеми накачування ербієвого волокна воп
- •Список літератури до частини іі
- •Волоконно-оптичні
- •1.2. Структура систем зв’язку
- •1.3. Способи передавання сигналів
- •1.3.1. Послідовне і паралельне передавання сигналів
- •1.3.2. Синхронне та асинхронне передавання сигналів
- •1.3.3. Поелементне передавання сигналів
- •1.3.4. Передавання сигналів кодовими комбінаціями
- •1.4. Особливості каналів зв’язку
- •1.4.1. Особливості аналогових каналів зв’язку
- •1.4.2. Особливості цифрових каналів зв’язку
- •1.5. Параметри цифрової системи зв’язку
- •2. Волоконно-оптичні системи зв’язку
- •2.1. Структура волоконно-оптичної лінії зв’язку
- •2.2. Переваги використання оптичних волокон у системах зв’язку
- •3. Проектування (планування) волоконно- оптичної лінії зв’язку
- •3.1. Аналіз смуги пропускання волз
- •3.2. Втрати і обмеження в лініях зв’язку
- •4. Системи передавання інформації
- •4.1. Системи зв’язку плезіохронної цифрової цифрової ієрархії
- •4.1.1. Системи зв’язку для ліній зв’язку первинної цифрової ієрархії е1
- •4.1.2. Системи зв’язку для ліній зв’язку вторинної цифрової ієрархії е2
- •4.1.3. Системи зв’язку для ліній зв’язку третинної цифрової ієрархії е3
- •4.1.4. Системи зв’язку цифрової плезіохронної ієрархії е4
- •4.2. Системи і обладнання синхронної цифрової ієрархії
- •4.2.1. Синхронна цифрова ієрархія та мережі
- •4.2.2. Апаратура сці (sdh)
- •4.2.3. Апаратура sdh компанії Lucent technologies
- •4.2.4. Апаратура сці виробництва фірми siemens
- •5. Методи ущільнення інформаційних потоків
- •5.2. Метод часового ущільнення
- •5.3. Модове ущільнення
- •5.4. Ущільнення за поляризацією
- •5.6. Оптичне часове ущільнення (otdm)
- •5.7. Методи ущільнення каналів за полярністю
- •Список літератури до частини ііі:
- •8. Мохунь і.І, Полянський п.В. Інтегральна оптика в інформаційній техніці. Конспект лекцій. – Чернівці, Рута, 2002, – 79 с.
- •Задачі та практичні питання до курсів
- •І. Інтегральна оптика в інформаційній техніці
- •Іі. Волоконно-оптичні системи передавання.
- •Додаток 1
- •2. Зберігання форми переданого сигналу, можливість відновлення його початкової форми.
- •Перевід величини втрат з відсотків до дБ та навпаки
Список літератури до частини ііі:
1. Скляров О.К. Волоконно-оптические сети и системы связи. – М.; Салон-Р, 2004, – 265 с.
2. Каток В.Б. Волоконно-оптичні системи зв’язку. – Київ; 1998, – 228 с.
3. Скляров О.К. Современные волоконно-оптические системы передаванни. – М.; Салон-Р, 2001, – 240 с.
4. Вербовецкий А.А. Основы проектирования цифровых оптоэлектронных систем связи. – М.; Радио и связь, 2000, – 158 с.
5. Андрушко Л.М. и др. ВОЛС (Волоконные оптические линии связи). Справочник. – К.; Техніка, 1988, – 239 с.
6. Козане А., Флере Ж., Мэтр Г., Руссо М. Оптика и связь. – М.; Мир, 1984, – 504 с.
7.Стандарти Міжнародного консультативного комітету по телефонії і телеграфії (ITU-T) в галузі цифрових і оптичних систем та пристроїв зв’язку.
8. Мохунь і.І, Полянський п.В. Інтегральна оптика в інформаційній техніці. Конспект лекцій. – Чернівці, Рута, 2002, – 79 с.
9. Олифер В.Г., Олифер Н.А. Компьютерные сети (принципы, технологии, протоколы). – Санкт-Петербург; 1999, – 670 с.
10. Основы волоконно-оптической связи /Под. ред. Борноски М.К./. – М.; Сов. Радио, 1980, – 232 с.
11. Основы волоконно-оптической связи. – М.; Радио и связь, 1981, – 230 с.
12. Горднев И.И., Курбатов Н.Д. Линии связи. – М.; Связь, 1980, – 440 с.
13. Горднев И.И., Ларин Ю.Т., Теумин И.И. Оптические кабели. – М.; Энергоиздат, 1985, – 173 с.
14. Маркузе Д. Введение в волноводную оптику. – М.; Мир, 1980, – 374 c.
15. Справочник по лазерной технике / Под. ред. Байборобина Ю.В., Криксунова Л.З., Литвиненко О.Н./. – Киев, Техніка, 1978, – 288 с.
Частина ІV
Задачі та практичні питання до курсів
“ІО в інформаційній техніці” та “ВОСП”
І. Інтегральна оптика в інформаційній техніці
1. Знайдіть відстань на яку проникає ТЕ-хвиля, яка розповсюджується у хвилеводі під кутом 40 до поверхні хвилеводу у середовище підложки. Показник заломлення середовища хвилеводу 3.41. Показник заломлення підложки 3.3. Довжина хвилі 0.87 мкм.
Для
ТЕ-моди інтенсивність хвилі, яка
розповсюджується в середовищі поверхневого
шару або підложки зменшується в
разів на відстані
,
.
Саме цю величину і можна прийняти за
глибину проникнення хвилі.
2. Знайдіть відстань на яку проникає ТЕ-хвиля, яка розповсюджується у свтловоді під кутом 30 до поверхні хвилеводу у середовище оболонки. Показник заломлення серцевини 1.45. Показник заломлення оболонки 1.445. Довжина хвилі 1.31 мкм.
3. Знайдіть відстань на яку проникає ТM-хвиля, яка розповсюджується у хвилеводі під кутом 840 до нормалі до поверхні хвилеводу у середовище покривного шару. Показник заломлення середовища хвилеводу 1.56. Середовище покривного шару – повітря. Довжина хвилі 0.63 мкм.
Для
ТМ-моди інтенсивність хвилі, яка
розповсюджується в середовищі поверхневого
шару або підложки зменшується в
разів на відстані, яка вираховується
аналогічним співвідношенням як і для
ТЕ-хвилі -
,
,
.
4. Знайдіть ефективну товщину симетричного хвилеводу для ТЕ-моди, яка розповсюджується у хвилеводі під кутом 880 до нормалі до поверхні хвилеводу. Показник заломлення середовища хвилеводу 1.5228. Показник заломлення середовищ, з якими межує хвилевід 1.5163. Довжина хвилі 0.63 мкм. Товщина хвилеводу 1 мкм.
Ефективна
товщина хвилеводу визначається як
товщина хвилевідного шару плюс глибина
проникнення хвилі в середовище покривного
шару та пдложки.
.
5. Знайдіть ефективну товщину хвилеводу для ТЕ-моди, яка розповсюджується у хвилеводі під кутом 30 до поверхні дифузного хвилеводу з показником заломлення 1.5228. Показник заломлення підложки 1.5163. Верхній шар повітря. Довжина хвилі 0.63 мкм. Товщина хвилеводу 1 мкм.
6. Знайдіть довжину “зигзагу” для ТЕ-моди, яка розповсюджується у хвилеводі під кутом 860 до нормалі до поверхні хвилеводу. Показник заломлення середовища хвилеводу 1.5228. Показник заломлення середовищ, з якими межує хвилевід 1.5163. Довжина хвилі 0.63 мкм. Товщина хвилеводу 1 мкм.
Довжина
зигзагу визначається співвідношенням
.
Кінцеве співвідношення
.
7.
Мода (мкм)
розповсюджується в хвилеводі (
)
товщиною
мкм,
з константою розповсюдження
.
Оцініть, скільки відбивань спостерігається
на границі
,
якщо довжина активної ділянки хвилевода
дорівнює 1см?
Врахуйте,
що
8.
Розрахуйте
зсув Гауса-Хенхена для ТЕ-моди, що
розповсюджується з константою
розповсюдження
в хвилеводі з параметрами, наведеними
в попередній задачі.
Для
ТЕ-моди затримка фази визначається так
званою поправкою Гауса-Хенкена
де
,
.
9.
Треба створити хвилевід з
для випромінювання з довжиною хвилі
мкм,
який повинен працювати на одній (головній)
моді. Який діапазон значень може мати
різниця показників заломлення
,
якщо товщина хвилевідного шару
мкм,
и при цьому виконується умова
?
Використати
умову для сильно асиметричного хвилеводу
–
10.
Розв’язати попередню задачу для випадку
коли всі параметри залишаються такими
самими за винятком
мкм.
11. Покажіть, що фазовий зсув Гауса-Хенхена наближається до нуля, якщо кут відсічки наближається до кута розповсюдження хвилевідної моди.
12. Яка кількість мод може розповсюджуватися у хвилеводі з параметрами:
Показник заломлення хвилеводу 1.5228.
Показник заломлення оточуючого середовища 1.5163.
Товщина хвилеводу: 1 мкм; 3 мкм.
Довжина хвилі 0.63 мкм.
Кількість
мод, яка може розповсюджуватися у
симетричному хвилеводі визначається
співвідношенням -
.
13. Яка кількість мод може розповсюджуватися у хвилеводі з параметрами:
Показник заломлення хвилеводу 1.5228.
Показник заломлення підложки 1.5163.
покривний шар – повітря.
Товщина хвилеводу: 1 мкм; 4 мкм.
Довжина хвилі 0.63 мкм.
Кількість
мод, яка може розповсюджуватися у
асиметричному хвилеводі для якого
виконується умова
визначається співвідношенням -
.
14. Знайдіть інтервал кутів, в якому лежать кути до поверхні хвилеводу, під якими розповсюджуються хвилевідні моди у хвилеводі з параметрами:
Показник заломлення хвилеводу 1.523.
Показник заломлення підложки 1.517.
Верхній шар повітря.
Інтервал
кутів, в якому може спостерігатися
хвилевідний процес визначається
одночасним виконанням умови повного
внутрішнього відбивання світла на обох
границях.
.
15. Знайдіть інтервал констант розповсюдження, в якому лежать константи розповсюдження хвилевідних мод, з якими розповсюджуються моди у хвилеводі з параметрами:
Показник заломлення хвилеводу 3.41.
Показник заломлення підложки 3.3.
Верхній шар повітря.
Довжина хвилі 0.87 мкм.
Константа
розповсюдження визначається співвідношенням
16. Яка повинна бути різниця показників заломлення симетричного хвилеводу та межуючого з ним середовища, щоб у хвилеводі розповсюджувалися 3 хвилевідні моди. Товщина хвилеводу 1 мкм. Показник заломлення хвилеводу 3.41. Довжина хвилі 0.87 мкм.
Використати
співвідношення
.
17. Яка повинна бути різниця показників заломлення хвилеводу та підложки хвилеводу, якщо покривний шар повітря, показник заломлення хвилеводу 3.41, а у хвилеводі розповсюджувалися 3 хвилевідні моди. Товщина хвилеводу 1 мкм. Довжина хвилі 0.87 мкм.
Використати
співвідношення
18. Знайдіть затримку фази, якої набуває ТЕ хвиля у середовищі підложки, якщо вона розповсюджується у хвилеводі під кутом 40 до поверхні хвилеводу. Показник заломлення середовища хвилеводу 3.41. Показник заломлення підложки 3.3. Довжина хвилі 0.87 мкм.
Для
ТЕ-моди затримка фази визначається так
званою поправкою Гауса-Хенкена
де
.
19. Знайдіть затримку фази, якої набуває ТМ хвиля у повітрі, якщо вона розповсюджується у хвилеводі під кутом 840 до нормалі до хвилеводу. Показник заломлення середовища хвилеводу 1.53. Довжина хвилі 0.63 мкм.
Для
ТМ-моди затримка фази визначається
аналогічним співвідношенням
де
20. Чи може розповсюджуватися в ідеальному хвилеводі ТЕ хвиля під кутом 40 до поверхні хвилеводу. Показник заломлення середовища хвилеводу 3.41. Показник заломлення підложки 3.3. Верхній шар – повітря. Довжина хвилі 0.87 мкм. Товщина хвилеводу 1 мкм.
21.
Асиметричний хвилевід товщиною
мкм
на основі
(
).
Нанесений на підкладену з кварцу (
).
а)
Яка кількість мод буде збуджуватися в
хвилеводі на довжині хвилі
мкм
в вакуумі?
б) Якій величині приблизно буде дорівнювати кут між напрямком розповсюдження моди найвищого порядку та поверхнею хвилеводу?
22. Розрахуйте часову затримку між головною модою та з максимальним номером, яка може розповсюджуватися у хвилеводі, якщо:
Довжина
хвилеводу
– 15 км;
Коефіцієнт
заломлення середовища хвилеводу
– 1.45;
Кут до поверхні хвилеводу, під яким розповсюджується головна мода – 20;
Кут до поверхні хвилеводу, під яким розповсюджується гранична мода – 60.
Швидкість
розповсюдження
-ї
моди вздовж
визначається співвідношенням:
,
де
,
часова затримка для моди
23.
Проведіть
оціночний розрахунок довжини регенераційної
ділянки, якщо швидкість передавання
сигналу 2 Мбіт/с,
- показник заломлення волокна 1.5, 0-ва
мода розповсюджується під кутом
до нормалі до границі між серцевиною
та оболонкою
,
мода з найвищим порядком під кутом
.
Часова
затримка
між модами
та
неповинна
перевищувати половини тривалості
періоду тактової частоти
.
Використати також вказівки до попередньої
задачі.
24. Під яким кутом до нижньої грані призми повинна розповсюджуватися хвиля в призмовому елементі введення-виведення, щоб у хвилеводі збудилася мода, яка розповсюджується під кутом кутом 40 до поверхні хвилеводу. Показник заломлення середовища хвилеводу 1.51. Показник заломлення призми 1.61.
Константи
розповсюдження хвиль у хвилеводі та
призмі повинні бути узгоджені
.
25. Яка доля потужності випромінювання, що падає на призмовий елемент введення введеться у хвилевід за допомогою такого елементу, якщо довжина повітряного зазору між призмою та хвилеводом 1.3 мм, а коефіцієнт зв’язку 1 мм-1.
Використати
співвідношення
,
26.
Прямокутна
призма з рутилу ()
використовується як елемент
введення-виведення для хвилеводу, який
має показник заломлення
.
Довжина хвилі випромінювання
мкм.
Константа розповсюдження моди, яка може
збудитися в хвилеводі дорівнює
.
Яким повинен бути кут до нормалі до
поверхні призми, під яким слід опромінювати
призму плоскою хвилею, щоб в хвилеводі
збудилася така мода?
27. Визначить коефіцієнт зв’язку для призмового елементу введення, якщо на довжині 0.5 мм вводиться половина потужності хвилі, яка впала на призму.
Врахуйте,
що інтенсивність хвилі в хвилеводі
наростає за законом –
,
28. Яким повинен бути кут падіння плоскої хвилі (з повітря) на решітчастий елемент зв’язку, якщо ефективний показник заломлення моди, яка повинна розповсюджуватися у хвилеводі 1.52. Довжина хвилі 0.87 мкм, а період решітки 1 мкм.
Використати
співвідношення
,
а
29. Порівняйте модулі амплітуд хвиль, які розповсюджуються в реальному хвилеводі в напрямках на моди і антімоди. Довжина оптичного зигзагу ~ 0.1 мм. Коефіцієнт поглинання середовища хвилеводу ~ 0.01 мм-1. Втрати по амплітуді при взаємодії хвилі із границями хвилеводу за рахунок мікронерівностей не перевищують 10%.
Використати
співвідношення
,
,
де
- втрати при взаємодії хвилі з середовищем
хвилеводу,
довжина
зигзагу,
– може бути інтерпретована як коефіцієнт
зменшення амплітуди хвилі за рахунок
взаємодії з поверхнею.
30. За яких умов для багатомодового хвилеводу потужність моди високого порядку може перевищувати потужність головної моди.
Врахувати той факт, що при наявності поглинання у хвилеводі головна мода віддає енергію найбільше.
31. На якій довжині виведеться за допомогою решітчастого елементу виведення повна потужність моди, що розповсюджується у хвилеводі, якщо кут між поверхнею хвилеводу та нормаллю до фронту хвилі 40. Показник заломлення середовища хвилеводу 3.41. Показник заломлення підложки 3.3. Покривний шар повітря. Товщина хвилеводу 1 мкм. Довжина хвилі 0.87 мкм. Амплітудна дифракційна ефективність решітки нульового порядку на відбивання у хвилевід 0.95.
Повна потужність моди виведеться з хвилеводу на довжині решітки, яка дорівнює довжині зв’язку. Використати співвідношення:
32. На якій довжині виведеться за допомогою решітчастого елементу виведення повна потужність моди, що розповсюджується у хвилеводі, якщо довжина зигзагу 0.1 мм, Амплітудна дифракційна ефективність решітки нульового порядку на відбивання у хвилевід 0.95.
32.
Решітчастий
елемент зв’язку з періодом
мкм,
розташований на плоскому хвилеводі з
(
)
та опромінюється випромінюванням з
довжиною хвилі
мкм.
Яким повинен бути кут опромінення
структури, якщо в хвилеводі може збудитися
мода з константою розповсюдження
?
Скористайтеся
рівнянням решітки –
33. Яка повинна бути частота дифракційної лінзи на відстані 1 мм від її вісі, якщо фокус лінзи 5 мм. Показник заломлення хвилеводу 1.56, а довжина хвилі 0.63 мкм.
Використати
співвідношення
.
34. Розрахуйте кут падіння хвилі, яка розповсюджується у хвилеводі на акустооптичний модулятор брегівського типу, при умові, що:
частота модуляції електромагнітної хвилі 1 ГГц.
швидкість звуку у середовищі хвилеводу ~ 5x103 м/с.
довжина хвилі, що розповсюджується у хвилеводі 0.63 мкм.
При цьому хвиля, що продифрагувала на динамічній решітці не втратила у інтенсивності.
Використати
співвідношення
,
.