- •Міністерство освіти і науки України
- •Інтегральна оптика
- •1.2. Зміна фази хвилі при її розповсюдженні
- •1.2.1.Фазова затримка
- •1.2.2. Фазова затримка, що вноситься тонким оптичним елементом
- •1.2.3. Фазова затримка, що вноситься тонкою збираючою лінзою
- •1.3. Математичні основи аналогових оптичних процесорів
- •1.3.3.2. Фур’є-образ згортки і кореляції
- •1.4. Розповсюдження оптичної хвилі
- •1.4.1. Розповсюдження оптичної хвилі у вільному просторі
- •1.4.2. Реалізація фур’є-перетворення в оптиці і в інтегральній оптиці зокрема
- •2. Теорія оптичного хвилеводу
- •2.2. Оптико-геометричний підхід до фізики плоского хвилеводу
- •2.2.1. Дисперсійне рівняння хвилеводу
- •2.2.3. Ефективна товщина хвилеводу
- •2.2.4. Довжина оптичного “зигзагу”
- •2.2.5. Кількість мод, які можуть розповсюджуватися у хвилеводі
- •2.2.6. Різниця між коефіцієнтами заломлення хвилеводу та оточуючих шарів.
- •2.3. Реальний хвилевід
- •2.4. Дисперсія у хвилевідній системі
- •2.4.1. Хроматична дисперсія
- •2.4.2. Модова дисперсія
- •2.5. Розповсюдження хвиль у градієнтному хвилеводі
- •3. Базові елементи інтегральної оптики. Пасивні елементи
- •3.1. Елементи введення-виведення (інтегрально-оптичні елементи зв’язку)
- •3.1.1. Призмовий елемент введення-виведення
- •3.1.2. Решітчастий елемент введення-виведення
- •3.2. Планарні оптичні елементи
- •3.2.1. Лінзи Люнеберга
- •3.2.2. Геодезична лінза
- •3.2.3. Дифракційні лінзи
- •4. Активні елементи інтегральної оптики
- •4.1. Електрооптичні пристрої
- •4.1.1. Модулятори-перемикачі на основі ефекту тунельної перекачуванни світла, або модулятори-перемикачі на зв’язаних хвилеводах
- •4.1.2. Модулятори-перемикачі інтерференційного типу
- •4.1.3. Електрооптичні модулятори на основі ефекту Брега
- •4.1.4. Електроабсорбційні модулятори
- •4.2. Акустооптичні модулятори
- •4.3. Магнітно-оптичні модулятори
- •4.4. Генерація світла в системах інтегральної оптики
- •5. Інтегральна оптика в приладах і пристроях
- •5.1. Датчики фізичних величин та пристрої на основі решітчастих елементів введення-виведення
- •5.1.1. Кутовимірювальні датчики
- •5.1.2. Хвилевідні фільтри на основі явищ аномального відбивання пропускання
- •5.2. Інтегрально-оптичні пристрої обробки інформаційних сигналів. Принципи оптичної хвилевідної обробки сигналів. Методи побудови оіс для інформаційної техніки
- •5.2.1. Типи та основні класи оіс для обробки інформації
- •5.2.2. Оіс для обробки сигналів
- •5.2.2.1. Інтегрально-оптичні спектроаналізатори високочастотних сигналів
- •5.2.2.2. Інтегрально-оптичні корелят ори
- •5.3. Аналого-цифрові перетворювачі. Чотири розрядний ацп
- •5.4. ОІс для обчислювальної техніки
- •5.4.2. Приклади побудови логічних елементів
- •6. Нейронні і нейроподібні мережі та їх оптична реалізація.
- •6.1. Структура нейронних мереж.
- •6.2.Алгоритм роботи нейронної мережі. Алгоритм Хопфілда
- •6.3. Перспективи розвитку оптичних нейронних мереж.
- •6.4. Реалізація оптичних нейронних мереж
- •6.4.1 Оптична нейронна мережа з процесорним ядром у вигляді безопорнрої голограми.
- •6.4.2. Оптична нейронна мережа з процесорним ядром у вигляді узгодженого фільтра.
- •6.4.3. Недоліки і переваги обох систем.
- •7. Оптичний зв’язок відкритими каналами
- •7.1. Розповсюдження світла через атмосферу
- •7.1.1. Молекулярне поглинання
- •7.1.2. Поглинання та розсіювання рідкими або твердими частинками
- •7.1.3. Атмосферна турбулентність
- •7.2. Макрохвилеводи
- •Волоконно-оптичні лінії зв’язку. Пасивні та активні елементи восп
- •1. Фізичні характеристики оптичного волокна
- •1.1. Основні елементи оптичного волокна
- •1.2. Типи і характеристики оптичного волокна
- •1.2.1. Профілі показника заломлення
- •1.3. Властивості оптичних волокон як передаючого середовища
- •1.3.1. Поглинання в оптичних волокнах
- •1.3.2. Дисперсія
- •1.4. Геометричні параметри волокна
- •1.4.1. Відносна різниця показників заломлення ядра та оболонки
- •1.4.2. Числова апертура волокна
- •1.4.3. Нормована частота
- •1.4.4. Хвиля відсічки
- •1.4.5. Наближена оцінка міжмодової дисперсії багатомодового волокна
- •1.5. Характеристики оптичних волокон згідно з рекомендаціями itu-t
- •1.6. Нелінійні оптичні явища в одномодових волокнах
- •1.6.1. Фазова самомодуляція (фсм) та перехресна фазова модуляція (фкм)
- •1.6.2. Вимушене комбінаційне (Раманське) розсіяння вкр (srs) і розсіяння Мандельштама-Бриллюена врмб (sbs)
- •1.7. Одномодові волокна нових типів виробництва компаній lucent technologies cornigs.
- •2. Оптичні кабелі
- •2.1. Особливості конструкції оптичних кабелів
- •2.2. Монтаж оптичних кабелів
- •2.2.1. Аналіз втрат, які виникають у процесі монтажу оптичних кабелів зв’язку
- •2.2.2. Методи з’єднання оптичних волокон
- •2.2.3. Зварні з’єднання
- •2.2.4. Клейові з’єднання
- •2.2.4. Механічні з’єднувачі
- •2.2.5. Рознімні з’єднання
- •3. Пасивні оптичні елементи волз
- •3.1. Волоконно-оптичні відгалужувачі і розгалужувачі
- •3.1.1. Зварні відгалужувачі
- •3.1.2. Відгалужувачі із градієнтною циліндричною лінзою
- •3.1.3. Спектрально-селективні розгалужувачі (мультиплексори/демультиплексори)
- •3.2. Волоконно-оптичні перемикачі
- •3.2.1. Електромеханічні перемикачі
- •3.2.2. Термооптичні перемикачі
- •3.2.3. Електрооптичні перемикачі
- •3.2.4. Оптичні ізолятори
- •4. Активні елементи волз
- •4.1. Джерела випромінювання
- •4.1.1. Світлодіоди
- •4.1.2. Лазерні діоди (лд)
- •4.1.3. Фабрі-Перо-лазер
- •4.1.4. Лазери з розподіленим оберненим зв’язком (роз-лазери) і розподіленим брегівським відбиванням (рбв-лазери)
- •4.1.5. Лазерні діоди із зовнішнім резонатором
- •4.1.6. Найважливіші характеристики джерел випромінювання для волз
- •5.2. Складові елементи передавального оптоелектронного модуля
- •5. Приймальні оптоелектронні модулі. Ретранслятори, підсилювачі
- •5.1. Приймальні оптоелектронні модулі (пром)
- •5.1.1. Функціональний склад пром
- •5.1.3. Лавинні фотодіоди
- •5.1.4. Технічні характеристики фотоприймачів
- •5.2. Електронні елементи пром
- •5.2.5. Таймер
- •6. Повторювачі та оптичні підсилювачі
- •6.1. Типи ретрансляторів
- •6.1.1. Повторювачі
- •6.1.2. Оптичні підсилювачі
- •6.1.3. Підсилювачі Фабрі-Перо
- •6.1.4. Підсилювачі на волокні, які використовують бріллюенівське розсіювання
- •6.1.5. Підсилювачі на волокні, які використовують раманівське розсіювання
- •6.1.6. Напівпровідникові лазерні підсилювачі
- •6.2. Підсилювачі на домішковому волокні. Волоконно-оптичні підсилювачі
- •6.3. Інші характеристики ербієвих волоконних підсилювачів
- •6.4. Схеми накачування ербієвого волокна воп
- •Список літератури до частини іі
- •Волоконно-оптичні
- •1.2. Структура систем зв’язку
- •1.3. Способи передавання сигналів
- •1.3.1. Послідовне і паралельне передавання сигналів
- •1.3.2. Синхронне та асинхронне передавання сигналів
- •1.3.3. Поелементне передавання сигналів
- •1.3.4. Передавання сигналів кодовими комбінаціями
- •1.4. Особливості каналів зв’язку
- •1.4.1. Особливості аналогових каналів зв’язку
- •1.4.2. Особливості цифрових каналів зв’язку
- •1.5. Параметри цифрової системи зв’язку
- •2. Волоконно-оптичні системи зв’язку
- •2.1. Структура волоконно-оптичної лінії зв’язку
- •2.2. Переваги використання оптичних волокон у системах зв’язку
- •3. Проектування (планування) волоконно- оптичної лінії зв’язку
- •3.1. Аналіз смуги пропускання волз
- •3.2. Втрати і обмеження в лініях зв’язку
- •4. Системи передавання інформації
- •4.1. Системи зв’язку плезіохронної цифрової цифрової ієрархії
- •4.1.1. Системи зв’язку для ліній зв’язку первинної цифрової ієрархії е1
- •4.1.2. Системи зв’язку для ліній зв’язку вторинної цифрової ієрархії е2
- •4.1.3. Системи зв’язку для ліній зв’язку третинної цифрової ієрархії е3
- •4.1.4. Системи зв’язку цифрової плезіохронної ієрархії е4
- •4.2. Системи і обладнання синхронної цифрової ієрархії
- •4.2.1. Синхронна цифрова ієрархія та мережі
- •4.2.2. Апаратура сці (sdh)
- •4.2.3. Апаратура sdh компанії Lucent technologies
- •4.2.4. Апаратура сці виробництва фірми siemens
- •5. Методи ущільнення інформаційних потоків
- •5.2. Метод часового ущільнення
- •5.3. Модове ущільнення
- •5.4. Ущільнення за поляризацією
- •5.6. Оптичне часове ущільнення (otdm)
- •5.7. Методи ущільнення каналів за полярністю
- •Список літератури до частини ііі:
- •8. Мохунь і.І, Полянський п.В. Інтегральна оптика в інформаційній техніці. Конспект лекцій. – Чернівці, Рута, 2002, – 79 с.
- •Задачі та практичні питання до курсів
- •І. Інтегральна оптика в інформаційній техніці
- •Іі. Волоконно-оптичні системи передавання.
- •Додаток 1
- •2. Зберігання форми переданого сигналу, можливість відновлення його початкової форми.
- •Перевід величини втрат з відсотків до дБ та навпаки
4.1.2. Лазерні діоди (лд)
Принциповою відмінністю лазерного світлодіода від простого світлодіода є наявність у нього вбудованого резонатора, що дозволяє при перевищенні певної величини струму (пороговому струмові) отримати режим індукованого випромінювання, яке характеризується високим ступенем когерентності.
Отже, ЛД працює при більших струмах накачування, ніж СД водночас має значно меншу ширину спектра випромінювання.
З
Рис.4.1.3.
Залежність
потужності СД і ЛД від струму накачування:
1
– лазерний діод; 2 – світлодіод
Нахил ват-амперної характеристики за точкою характеризуєдиференціальну квантову ефективність . Типові значення цієї величини складають 0.1-0.2 мВт/мА, а пороговий струм лежить у межах 10-100 мА.
Для ЛД характерна залежність тавід температури. З ростом температури пороговий струм зростає, ападає. Зміна температури призводить також до зміни довжини хвилі випромінювання.
Для зменшення залежності характеристик ЛД від температури застосовують спеціальні заходи по стабілізації температури ЛД, наприклад, за допомогою елементів (мікрохолодильників) Пелтьє.
Для характеристики потужності випромінювання ЛД використовують не тільки традиційні (мВт, мкВт) а й специфічні одиниці (децибел-міліват (дБм)):
[мВт]. (4.1.1)
Ця одиниця характеризує рівень потужності порівняно з 1 мВт. Наприклад, 1мВт відповідає 0 дБм; 50 мкВт відповідає –13 дБм. Використання такої одиниці викликане тим, що її застосування спрощує енергетичні розрахунки бюджету ліній.
Звичайно потужність випромінювання, яка наводиться в характеристиках оптичних передавачів, може варіювати в певному діапазоні. У таких випадках вказують діапазон потужності випромінювання. Наприклад, запис –19/–14 дБм означає, що –19 дБм, а–4 дБм.
Смуга пропускання волокна обернено пропорційна ширині спектра випромінювання, що проходить через ОВ. Природно, що ця величина пов’язана із шириною спектра випромінювання джерела. Так, наприклад, якщо 4 нм смуга пропускання на 100 км складає 63 МГц, а при0.2 нм 1260 МГц.
Найбільше розповсюдження отримали такі типи ЛД:
ЛД із резонаторами Фабрі-Перо (Фабрі-Перо-лазер);
ЛД із розподіленим оберненим зв’язком (РОЗ-лазер (РОС – російською));
ЛД із розподіленим брегівським відбиванням (РБВ-лазер (РБО – російською));
ЛД із зовнішнім резонатором.
4.1.3. Фабрі-Перо-лазер
Фабрі-Перо-лазер являє собою кристал у вигляді паралелепіпеда, торцеві грані якого утворюють резонатор Фабрі-Перо. Розміри резонатора 100-500 мкм і ширина 100 мкм. Ширина активної області 10 мкм, товщина 1 мкм. Діаграма направленості оптичного випромінювання в поперечному перерізі являє собою витягнений еліпс із розбіжністю по меншому діаметру 2-10о, 30-60о по більшому. Резонатор Фабрі-Перо утворений двома протилежними гранями паралелепіпеда, що перпендикулярні до його повздовжньої осі. Дзеркалами резонатора є самі ці грані, оскільки, враховуючи коефіцієнт заломлення арсеніду галію (), коефіцієнт відбивання для нормально падаючих променів достатньо великий ().
Довжина хвилі, що виходить у генерацію, повинна задовольняти стандартну умову (– довжина резонатора).
Сучасні ЛД випускають у металевому корпусі, в якому на одній підложці розташовані власне ЛД, фотодіод і терморезистор. У свою чергу вся підложка розташована на мікрохолодильнику (елементі Пелтьє). Фотодіод розташовується за задньою гранню. При цьому приймальна площина фотодіода нахиляється відносно оптичної осі системи, щоб уникнути паразитних відбивань. Призначення фотодіода – влаштування негативного оберненого зв’язку в електронній схемі накачування лазера. Такий зв’язок дозволяє стабілізувати потужність лазера шляхом регулювання струму накачування. Термостабілізацію (стабілізацію довжини хвилі випромінювання) забезпечує використання терморезистора та мікрохолодильника.
У корпус лазерного модуля може також включатися одномодове оптичне волокно, яке входить в одноволоконний оптичний кабель, а також юстувальний пристрій. Все це також розташовується на тій підложці, на якій виконано лазер.
У таблиці 7 наведені основні характеристики деяких ЛД, які випускаються в Росії.
Таблиця 7
Характеристики |
Тип лазерного модуля | |||
ПОМ-03543 |
ПОМ-03545 |
ЛПН-602М |
ПОМ-514 ЗАО “телаз” | |
Довжина хвилі випромінювання, мкм |
1.28–1.33 |
1.5–1.55 |
1.5–1.55 1.3–1.33 |
1.25–1.35 |
Потужність випромінювання, мВт |
1.5 |
25 |
0.5 – 2.0 |
1.0 |
Пороговий струм накачування, мА |
20 |
25 |
30 |
40 |
Робочий струм накачування при 1.0 мВт, мА |
31 |
41 |
50 |
70 |
Струм вбудованого ФД при 1.0 мВт, мкА |
380 |
348 |
200 |
200 |
Опір фоторезистора, кОм |
19 |
19 |
10 |
10 |
Максимальний струм мікрохолодильника, А |
0.5 |
0.5 |
1.0 |
1.0 |
Максимальна швидкість передачі, Мбіт/с |
155 |
155 |
622 |
155 |
Температура стабілізація, Со |
18 |
18 |
18 |
20 |
Лазерні діоди такого типу використовують в основному у відносно низькошвидкісних системах ВОЛЗ. Вони можуть бути як багатомодовими, так і одномодовими, тобто випромінювати на одній повздовжній моді. Проте ширина спектральної лінії у таких лазерів не менше ніж 1 нм.
З
Рис.
4.1.4
Природно, що такий тип модуляції може застосовуватися лише на коротких лінях, оскільки для більш довгих ліній передачі, при такій ширині спектра, невиключений значний вплив хроматичної дисперсії волокна. Крім цього, як правило, в таких системах використовують однохвилевий режим роботи.
У багатохвилевих системах передачі з частотними інтервалами (близько 100 ГГц) використання прямої модуляції стає неможливим. У таких системах передачі застосовують зовнішню модуляцію. При такому способі робоча точка лазера на ват-амперній характеристиці підтримується в постійному положенні (в більшості випадків у середині лінійної ділянки). Стабілізація робочої точки здійснюється за допомогою електронної схеми з петлею негативного оберненого зв’язку, яка містить фотодіод, вбудований в корпус лазера. Як зовнішній модулятор використовують вже відомі нам акустичні, електрооптичні та інші модулятори світла.
Останнім часом широке впровадження знайшли електроабсорбційні модулятори. Це пов’язано з тим, що подібні модулятори характеризуються малими напругами живлення (при 100 відсотковій модуляції). Крім цього, такі модулятори легко інтегруються з такими елементами, як оптичний ізолятор.
Значно вищими характеристиками володіють три інших більш досконалих типи лазерів.