УМПС-3

Вправа 4. Записати до поданих слів українські відповідники, поставити наголос, пояснити правопис.

Бессодержательный, бесконечный, безмолвный, бесспорный, безусловный, безошибочный, безропотный, безоговорочный, безнаказанный, безличный, безумолчный (несмолкаемый), без мала (малого), беспрепятственный.

Вправа 5. Зредагувати наведені висловлювання відповідно до законів української мови. Які правило ви використовували?

В будь-який час; співрозмовник взяв гору; план почав утілюватися; ми тобі вдячні за усе; треба негайно уживати заходів; з щирою душею; установи і організації; зусиллями колективу і керівництва; дощі ідуть часто; з’їзд екологів проходив в Криму; в такому випадку; оце і все; назвіть ціну і масу; згідно з спеціалізацією; перераховано із вашого рахунку; брати участь в різних проектах; за погодженням з замовником; флагман в справі роздержавлення; іспит з спеціальності; здійснити в двотижневий термін; включити в фінансовий звіт; зміни у економіці; ознайомитися з звітами; привітати з святом.

Вправа 6. Прізвища іншомовного (слов’янського) походження записати українською мовою. Пояснити їх правопис.

Метельский, Горячев, Николаев, Ильин, Тургенев, Ветров, Железняк, Мечников, Мазуркевич, Степашин, Писарев, Шмелев, Стернин, Виноградов, Щипачевский, Сергеев, Кузнецов, Ефимов, Теркин.

Вправа 7. Пригадати й записати власне українські терміни вашого майбутнього фаху, що за коренями не збігаються з російськими відповідниками.

Вправа 8. Виписати терміни, рід яких під час перекладу українською мовою змінюється.

Вправа 9. Виписати терміни, що в українській мові не відмінюються.

Вправа 10. Зредагувати текст. Вказати, які мовні норми порушено.

Спроби побудови більш справедливішого і рівноправного суспільства вживалися завжди. Для боротьби з антигромадськими силами створювалися організації з благородними програмами. На жаль, ці ідеї були спотворені із-за егоїзму. Сьогодні більш, ніж коли б то ми спостерігаємо, як моральність і благородні принципи уступають місце прагненню власної вигоди, особливо в сфері політики. Деякі з філософських прагнень застерігають нас від любих занять політикою взагалі, так як політики стала синонімом аморальності. Політика, позбавлена етики, не підвищує благосостояння людей, а життя, позбавлене моральності, зводить людей до рівня тварин. Однак не можна утверджувати, що політика сама по собі „брудна”. Скоріше, засоби нашої політики спотворили її високі ідеї і благородні поривання, що були направлені на покращення життя людей. Природно, віруючі виражають свою стурбованість тим, що релігійні лідери „встряють” у політику (За Далай-ламою).

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №7

ПЕРЕКЛАД І РЕДАГУВАННЯ НАУКОВИХ ТЕКСТІВ

Теоретичні питання:

1. Особливості редагування наукового тексту.

2. Найпоширеніші синтаксичні помилки у наукових текстах та шляхи їх уникнення.

3. Коректурні знаки для виправлення текстових оригіналів.

Вправа 1. Перекласти дієприкметники українською мовою, уникаючи розгорнутих форм. В разі потреби використати „Російсько-український словник складної лексики” С.Караванського.

Взірець: Воспламеняющийся – займистий; гордящийся (чем?) – гордий (з чого?).

Видоизменяющий, сомневающийся, адаптировавшийся, гнущийся, простирающийся, вьющийся, вращающийся, неразвивающийся, прославившийся, потрескавшийся, продавшийся, слепнувший, отдыхающий, капризничающий, противоборствующий.

Вправа 2. Зредагувати текст відповідно до норм української літературної мови. Вказати на характер помилок.

А) Згідно вченню Аристотеля, люди стають такими, якими вони є, завдяки трьом чинникам: природі, звичаям, розуму. Разом з тим, людську природу здатні змінювати „або в кращий, або в гірший бік” звичаї. Люди „часто чинять всупереч набутим звичкам і природі, прислухаючись саме до розуму” [Арист., с.201]. Адже розум сам по собі, поза спільнотою схильний роботи помилки. Держава – це „зв’язок між людьми, схожими одне на одного” [Там само, с.192]. Сходять трактується Аристотелем тут не їхньою подобою, вродою чи тілом, а перш за все їхнім соціальним „станом громадянина”, бо держава є певна сукупність громадян.

Аристотель, з’ясовуючи значення явища „громадянства”, вважає його досить складним поняттям. Його зміст може змінюватися залежно від міри соціальної свободи і соціального ладу у державі. Філософ визначає громадський стан особи і держави як самодостатність для існування політичного або громадянського стану общини. Громадянином за Аристотелем є той, хто приймає участь у законодавчих або судових справах та народних зборах – „хто посідає місце в певній інституції” [Там само, с.68].

Б) У постійному дискусійному полі сучасних комплексних досліджень громадянського суспільства та його рефлексії у світовій соціально-філософській та історико-філософській думці, серед широкого кола методологічних питань, завжди перебуває питання про те, коли, власне вперше виникає громадянське суспільство (а чи хоча б його елементи). Адже відповідь на нього, у свою чергу, детермінована розумінням тим чи іншим автором самого концепту „громадянського суспільства”.

Оскільки, у сучасному науковому дискурсі співіснує велика кількість різноманітних підходів до трактування сутності громадянського суспільства, його структури, елементів, функцій, взаємовідносин із державою та інших принципових питань, то, відповідно, питання вищої хронологічної межі формування громадянського суспільства, теж не може залишатися осторонь від цих дискусій, тому серед філософів, звичайно ж, не може бути єдності думки із вказаної проблеми. Як наслідок, ми отримуємо різні погляди щодо того, з якого саме періода світової історії можна говорити про початок формування громадянського суспільства і також, таким чином, про початок спроб теоретичного осмислення цього процеса.

Вправа 3. Перекласти фаховий текст обсягом 1 друкована сторінка. Укласти до тексту російсько-український термінологічний словник.

Вправа 4. Схарактеризувати типові помилки, пов’язані з уживанням прийменників у фахових текстах. З’ясувати причини порушення норм; подати зразки нормативного вживання прийменникових зворотів.

Вправа 5. Перекласти поданий текст двома засобами: а) власний переклад із використанням словника; б) машинний переклад. Порівняти обидва варіанти, зробити висновки.

Государственный герб Украины – стилизованный трезубец, государственный флаг- сине-желтый.

На землях центральной Украины трезубец как символ власти известен с VI-VIII столетий. В Киевской Руси он становится великокняжеским знаком. Толкований этого символа множество: одни ученые видят в трезубце наконечник боевого оружия, другие – атакующего сокола, кто-то – натянутый лук со стрелой, Кто-то – Бога-Отца, Бога-Сына и Святого Духа. Все сходятся в одном: бесспорно, это древний символ высшей власти. Сочетание синего и желтого цветов восходит еще к языческим временам: Вода и Огонь – важнейшие стихии в жизни человека. Интерьер древнего Софийского собора расписан в желто-голубых тонах. Эта же комбинация преобладает в цветовой гамме знаменитой «Марии Оранты». Именно синий и желтый постепенно становятся самым распространенными цветами боевых знамен запорожских казаков. Традиция эта распространяется и на цвета гербов многих украинских городов. И трезубец, и желто-голубой флаг в марте 1918 г. были утверждены как государственные символы Украины Центральной Радой, первым правительство независимой Украинской Народной Республики (З довідника).

Вправа 6. Укласти словник-порадник бажаних і небажаних словосполучень для використання у науковому тексті вашого майбутнього фаху.