- •Лабораторна робота n 1 ознайомлення з середовищем візуального моделювання Rational Rosei
- •Завдання на лабораторну роботу:
- •Зміст протоколу:
- •Теоретичні відомості.
- •1. Загальні відомості про case-засоби.
- •2. Загальна характеристика case-засобу Rational Rose 98/2000.
- •3. Особливості робочого інтерфейсу Rational Rose.
- •4. Початок роботи над проектом у середовищі Rational Rose.
- •Контрольні запитання.
- •Список рекомендованої літератури.
2. Загальна характеристика case-засобу Rational Rose 98/2000.
CASE-засіб Rational Rose з часу своєї появи перетерпів серйозну еволюцію і перетворився в сучасний і могутній засіб аналізу, моделювання і розробки програмних систем. Саме в Rational Rose 98/2000 мова UML стала базовою технологією візуалізації і розробки програм, що визначило популярність і стратегічну перспективність цього інструментарію.
У рамках Rational Rose існують різні програмні інструментарії, що відрізняються між собою діапазоном реалізованих можливостей. Базовим засобом у даний час залишається Rational Rose 98(2000), що існує в чотирьох основних модифікаціях:
Rational Rose 98 Enterprise Edition;
Rational Rose 98 Professional Edition;
Rational Rose 98 Modeler Edition;
Rational Rose 98 для UNIX.
Найбільш повними можливостями володіє перша з зазначених модифікацій цього засобу. З цих можливостей можна відзначити: реалізацію UML версії 1.0, генерацію кодів на різних мовах програмування (Java, C++, VisualBasic, PowerBuilder, ObjectPascal), зворотну генерацію діаграм (реінжиніринг) на основі програмного коду і випуск проектної документації.
Наступною версією став засіб Rational Rose 98i, що також випускається в цих же чотирьох модифікаціях. Ця версія додатково дозволяє генерувати програмний код стандарту MS Visual C++, забезпечуючи документування проекту у форматі HTML для Web-публікації і підтримує інтеграцію з іншими інструментаріями об'єктно-орієнтованої розробки програм, базами даних і з компонентами MS Office 2000. Останньою з версій на даний момент є Rational Rose 2000 можливості якої акумулюють практично всі сучасні досягнення в області інформаційних технологій:
інтеграція з MS Visual Studio 6, що містить у собі підтримку на рівні прямої і зворотної генерації кодів і діаграм VB 6, Visual C++ 6, Visual J++ 6 (ATL-Microsoft Active Template Library, Web-Classes, DHTML, Data Connections);
безпосередня робота (інжиніринг і реінжиніринг) з модулями, що виконуються, і бібліотеками форматів EXE, DLL, TLB, OCX;
підтримка технологій MTS (Microsoft Transaction Server) і ADO (Active Data Objects) на рівні шаблонів і вихідного коду, а також елементів стратегічної технології Microsoft — СОМ+ (DCOM);
повна підтримка CORBA 2.2, включаючи реалізацію технології компонентної розробки додатків CBD (Component-Based Development), мови визначення інтерфейсу IDL (Interface Definition Language) і мови визначення даних DDL (Data Definition Language);
повна підтримка середовища розробки Java-додатків JDK 1.2, включаючи пряму і зворотну генерацію класів Java формату JAR, а також роботу з файлами форматів CAB і ZIP.
З цього переліку основних особливостей може виявитися досить, щоб зробити висновок про досягнення зовсім нового рівня реалізації CASE-технологій, коли сам інструментальний засіб стає не тільки робочим інструментом, але і своєрідною базою даних для практично всіх сучасних об'єктних стандартів і компонентних інтерфейсів.
3. Особливості робочого інтерфейсу Rational Rose.
У CASE-засобі Rational Rose реалізовані загальноприйняті стандарти на робочий інтерфейс програми, подібно відомим середовищам візуального програмування. Після установки Rational Rose на комп'ютер користувача, що практично не викликає труднощів навіть у початківців, запуск цієї програми в середовищі MS Windows приводить до появи на екрані робочого інтерфейсу (мал. 3.1).

Мал. 3.1. Загальний вид робочого інтерфейсу програми Rational Rose
Робочий інтерфейс Rational Rose складається з різних елементів, основними з який є:
головне меню програми;
вікно діаграми;
стандартна панель інструментів;
вікно документації;
вікно браузера;
вікно журналу;
спеціальна панель інструментів.
Розглянемо призначення й основні функції кожного з цих елементів.
Головне меню програми
Головне меню програми виконано в загальноприйнятому стандарті і має наступний вид (мал. 3.2).
Окремі пункти меню, призначення яких зрозуміло з їхніх назв, поєднують подібні операції, що відносяться до всього проекту в цілому. Деякі з пунктів меню містять добре знайомі функції (відкриття проекту, друк діаграм, копіювання в буфер і вставка з буфера різних елементів діаграм). Інші настільки специфічні, що можуть зажадати додаткових зусиль на вивчення (опції генерації програмного коду, перевірка погодженості моделей, підключення додаткових модулів).
![]()
Рис. 3.2. Зовнішній вигляд головного меню програми
Стандартна панель інструментів
Стандартна панель інструментів розташовується нижче головного меню програми і має наступний вид (мал. 3.3.). Деякі з інструментів недоступні (новий проект не має ніяких елементів). Стандартна панель інструментів забезпечує швидкий доступ до тих команд меню, що виконуються розробниками найбільше часто.
![]()
Мал. 3.3. Зовнішній вигляд стандартної панелі інструментів
Користувач може настроїти зовнішній вигляд цієї панелі за своїм розсудом. Для цього слід вибрати пункт меню Tools -> Options (Інструменти -> Параметри) і відкрити вкладку Toolbars (Панелі інструментів). Цим способом можна показати чи сховати різні кнопки інструментів, а також змінити їхній розмір.
Слід зазначити, що зовнішній вигляд панелі інструментів визначається не тільки вибором і не тільки видом розроблювальної діаграми, але і вибором графічної нотації для зображення самих елементів цих діаграм. У Rational Rose реалізовані три таких нотації: UML, OMT і Booch. Мова йде про те, що та сама діаграма може бути представлена різним чином, для цього досить вибрати бажане представлення через пункт меню View (Вид). При цьому ніяких додаткових дій виконувати не потрібно — діаграма перетвориться в обрану нотацію автоматично. Однак, розглядаючи Rational Rose у контексті тільки мови UML, ми залишимо без уваги особливості двох інших нотацій, що відбивають еволюційний аспект цього засобу.
Вікно браузера
Вікно браузера за замовчуванням розташовується в лівій частині робочого інтерфейсу під стандартною панеллю інструментів (мал. 3.4).
Браузер організує представлення моделі у виді ієрархічної структури, що спрощує навігацію і дозволяє відшукати будь-який елемент моделі в проекті. При цьому будь-який елемент, що розробник додає в модель, відразу відображається у вікні браузера. Відповідно, вибравши елемент у вікні браузера, ми можемо його візуалізувати у вікні діаграми чи змінити його специфікацію. Браузер дозволяє також організовувати елементи моделі в пакети і переміщати елементи між різними представленнями моделі. При бажанні вікно браузера можна розташувати в іншім місці робочого інтерфейсу або сховати зовсім, використовуючи для цей пункт меню View (Вид). Можна також змінити розміри браузера, перемістивши мишею межу його зовнішньої рамки.

Мал. 3.4. Зовнішній вигляд браузера
Спеціальна панель інструментів
Спеціальна панель інструментів розташовується між вікном браузера і вікном діаграми в середній частині робочого інтерфейсу. За замовчуванням пропонується панель інструментів для побудови діаграми класів моделі (мал. 3.5).
![]()
Мал. 3.5. Зовнішній вигляд спеціальної панелі інструментів для діаграми класів
Розташування спеціальної панелі інструментів можна змінювати, перемістивши рамку панелі в потрібне місце. Можна набудовувати і склад панелі, додаючи чи вилучаючи окремі кнопки, що відповідають тим чи іншим інструментам. Призначення кнопок можна довідатися зі спливаючих підказок, що з'являються після затримки покажчика мишки над відповідною кнопкою.
Вікно діаграми
Вікно діаграми є основною робочою областю її інтерфейсу, у якій візуалізуються різні представлення моделі проекту. За замовчуванням вікно діаграми розташовується в правій частині робочого інтерфейсу, однак його розташування і розміри також можна змінити. При розробці нового проекту, якщо не був використаний майстер проектів, вікно діаграми являє собою чисту область, що не містить ніяких елементів моделі (мал. 3.6).
Назва діаграми, що розташовується в даному вікні, вказується в рядку заголовка програми (самий верхній рядок програми) чи, якщо вікно не розгорнуте у весь екран, у рядку заголовка вікна діаграми. Одночасно у вікні діаграми можуть бути присутніми декілька діаграм, однак активною може бути тільки одна з них. Наприклад, на мал. 3.6 активною є діаграма розгортання, хоча маються й інші діаграми. Переключення між діаграмами можна здійснити вибором потрібного представлення на стандартній панелі інструментів або через пункт меню Window (Вікно). При активізації окремого виду діаграми змінюється зовнішній вигляд спеціальної панелі інструментів, що набудовується під конкретний вид діаграми.

Мал. 3.6. Зовнішній вигляд вікна діаграм з різними видами представлень моделі
Вікно документації
Вікно документації за замовчуванням може не бути присутнім на екрані. У цьому випадку воно може бути активізоване через пункт меню View -> Documentation (Вид->Документація), після чого з'явиться нижче браузера.
Вікно документації, як випливає з його назви, призначено для документування елементів представлення моделі. У нього можна записувати всіляку інформацію, і що важливо — українською та російською мовами. Ця інформація в наступному перетвориться в коментарі і ніяк не впливає на логіку виконання програмного коду.
У вікні документації активізується та інформація, що відноситься до окремого виділеного елемента діаграми. При цьому виділити елемент можна або у вікні браузера, або у вікні діаграми. При додаванні першого елемента на діаграму (наприклад, класу) автоматично генерується документація до нього, що є порожньою (No documentation). У наступному розроблювач самостійно вносить необхідну пояснювальну інформацію, що запам'ятовується і може бути змінена в ході роботи над проектом.
Так само, як і для інших вікон робочого інтерфейсу, можна змінювати розміри і положення вікна документації.
Вікно журналу
Вікно журналу (Log) призначено для автоматичного запису різної службової інформації, що з'являється в ході роботи з програмою. У журналі фіксується час і характер виконуваних розроблювачем дій, таких як відновлення моделі, на лаштування меню і панелей інструментів, а також повідомлень про помилки, що виникають при генерації програмного коду.
Вікно журналу завжди присутнє на робочому інтерфейсі в області вікон діаграм. Однак воно може бути закрито іншими вікнами діаграмам чи бути згорнутим. Активізувати вікно журналу можна через меню Window->Log (Вікно->Журнал). У цьому випадку воно зображується поверх інших вікон у правій області робочого інтерфейсу. Цілком видалити це вікно не можна, його можна тільки мінімізувати.
