КрЗн-2011_12-1_ГРС-Роб_прогр-студ

Підсумковий контроль. Сума балів за 2 модулі, заохочувальних балів і балів за індивідуальну роботу становить підсумкову модульну рейтингову оцінку – найбільше 100 балів. Ця сума і є загальною кількістю набраних рейтингових балів, балів за національною шкалою та за шкалою ECTS.

Якщо за результатами модульно-рейтингового контролю студент набрав менше 60 балів, то він вважається таким, що не отримав залік, адже не виконав навчальний план із дисципліни «Країнознавство». Перескладання позитивної підсумкової семестрової рейтингової оцінки з метою її підвищення не дозволяється.

Відповідність підсумкових семестрових рейтингових оцінок у балах оцінкам за національною шкалою та шкалою ECTS

2

Зміст дисципліни за темами

Тема 1. Теоретичні основи країнознавства

Суть країнознавства. Об’єкт і предмет вивчення країнознавства. Системна універсальність предмета країнознавства. Функції комплексного країнознавства. Теорії держав: географічний детермінізм, «кліматичних оптимумів» С.Гантингтона, марксистська розвитку суспільства, організменна Ф.Ратцеля та Р.Челлена, функціональна, «держави-вмістилища» або «державиконтейнера». Найвідоміші глобальні та регіональні геополітичні і геостратегічні концепції – атлантизм, мондіалізм, євразійство. Закономірності країнознавства: неминучого розпаду імперій, зростання кількості країн на політичній карті світу, створення національних держав, геополітичного маятника історії. Принципи країнознавства: національно-державної самовизначеності народів, непорушності існуючих кордонів країн, невтручання у внутрішні справи суверенних держав. План країнознавчої характеристики країни. Країнознавство для потреб туризму.

Лекція № 1. Теоретичні основи країнознавства.

1.Суть країнознавства.

2.План країнознавчої характеристики країни.

3.Країнознавство для потреб туризму.

Семінарське заняття № 1.

1.Теорія географічного детермінізмі в країнознавстві.

2.Теорія «кліматичних оптимумів» С.Гантингтона.

3.Марксистська теорія розвитку суспільства.

4.Організменна теорія Ф.Ратцеля та Р.Челлена.

5.Функціональна теорія держави.

6.Теорія «держави-вмістилища» або «держави-контейнера».

7.Найвідоміші глобальні та регіональні геополітичні і геостратегічні концепції.

8.Закономірності країнознавства.

9.Принципи країнознавства.

Самостійна робота студентів.

1.З’ясувати особливості теорій та концепцій держав.

2.Виявити закономірності та принципи країнознавства.

Рекомендована література: 1, 2, 3, 5, 6, 8, 11.

Тема 2. Загальні відомості про країну та її географічне положення

Загальні відомості про країну. Офіційні та неофіційні назви країн. Символіка та атрибутика держави: герб, прапор, гімн. Територія держави. Кордони держави та їхні функції. Територіальні води. Розмір і конфігурація території країни. Коефіцієнт колоподібності території. Столиця країни. Державний устрій: форма правління та адміністративно-територіальний поділ. Внутрішній поділ країн. Державна грошова одиниця країни.

Поняття «географічне положення». Властивості географічного положення країни. Аспекти географічного положення: математико-географічне, фізико-географічне, економіко-географічне, політико-географічне, еколого-географічне положення. План вивчення географічного положення країни. Значення географічного положення для розвитку туризму в країні.

Лекція № 2. Загальні відомості про країну та її географічне положення.

1.Характеристика загальних відомостей про країну.

2.Географічне положення країни.

3.План вивчення географічного положення країни.

Практична робота № 1.

1.Проаналізувати прапори країн.

2.Проаналізувати розміри та конфігурацію території країн.

3.На контурну карту світу нанести 30 найбільших за площею та 30 найчисельніших країн світу.

4.На контурну карту світу нанести країни: 1) з найпротяжнішими сухопутними кордонами; 2) з найпротяжнішим узбережжям; 3) що не мають виходу до моря.

5. На контурну карту світу нанести країни: 1) з формою правління монархія: а) абсолютна; б) обмежена (конституційна); 2) з адміністративно-територіальним устроєм федерація.

3

Самостійна робота студентів.

1.Підібрати інформацію про найпоширеніші неофіційні назви (перефрази) країн світу.

2.Виписати країни з найбільш колоподібною та найбільш видовженою територією.

3.Виявити риси географічного положення, що можуть вважатися позитивними, а які негативними для всебічного розвитку країни.

4.З’ясувати причини, за яких географічне положення вважатиметься сприятливим, а за яких несприятливим для розвитку туризму в країні.

Рекомендована література: 1, 2, 3, 5, 7, 8, 11, 14, 15, 17.

Тема 3. Історія та політична ситуація в країні

Етапи формування політичної карти світу, їх характеристика. Міжнародні організації: глобальні (загальносвітові), регіональні, міждержавні. ООН – найвідоміша та найавторитетніша у світі міжнародна організація. Спеціалізовані організації ООН. ЄС – одна з найвпливовіших регіональних міжнародних організацій. НАТО як найвідоміший і найпотужніший у світі військовополітичний союз (блок). Методи аналізу історії країни. Місце історичної інформації в країнознавчій характеристиці.

Геополітика та геостратегія. Політична структура країни. Однопартійні та багатопартійні держави. Плюралістичні та клерикальні держави. Типи політичного режиму в країні. Зовнішня політика країни. Внутрішня політика держави. Географічні чинники, що впливають на долю країн і народів. Політичні конфлікти та «гарячі точки». Входження країни в міжнародні організації і союзи. Політичні блоки та економічні союзи. Змішані блоки країн. Підписані країною міждержавні договори та протоколи.

Лекція № 3. Історія та політична ситуація в країні.

1.Характеристика етапів формування політичної карти світу.

2.Методи аналізу історії країни.

3.Місце історичної інформації в країнознавчій характеристиці.

4.Політичний режим в країні.

5.Внутрішня політика держави.

6.План характеристики історії та політичної ситуації в країні.

Семінарське заняття № 2.

1.Глобальні (загальносвітові) міжнародні утворення.

2.ООН – найвідоміша та найавторитетніша у світі міжнародна організація.

3.Спеціалізовані організації ООН.

4.Регіональні міжнародні організації.

5.ЄС – одна з найвпливовіших регіональних міжнародних організацій.

6.НАТО як найвідоміший і найпотужніший у світі військово-політичний союз (блок).

7.Міждержавні міжнародні організації.

8.Геополітика як науковий напрям вивчення впливу географічних чинників на зовнішню та внутрішню політику держав.

9.Географічні чинники, що впливають на долю країн і народів.

10.Сутність поняття «геостратегія».

Самостійна робота студентів.

1.З’ясувати специфіку кожного з етапів формування політичної карти світу.

2.Підібрати приклади глобальних, регіональних, міждержавних міжнародних організацій та виявити їх специфіку.

3.Дати загальну характеристику ООН та визначити особливості спеціалізованих організацій ООН.

4.Схарактеризувати ЄС і НАТО як найвідоміші та найвпливовіші регіональні міжнародні організації.

5.Виявити географічні чинники, що впливають на долю країн і народів.

Рекомендована література: 1, 2, 3, 5, 7, 8, 11, 14, 15, 17.

4

Тема 4. Природа країни

Природа – важливий блок країнознавства. Характеристика рельєфу. Орографічні особливості материків і частин світу. Рекорди рельєфу. Кліматичні особливості території. Характеристика клімату і погоди в країні. Кліматичні рекорди та аномалії. Характеристика вод Світового океану. Специфіка внутрішніх вод держави. Рекорди річок світу. Водоспади. Озера. Природні зони, рослинність і тваринний світ. Охорона природи та екологічна ситуація в країні. Найунікальніші природоохоронні території.

Лекція № 4. Природа країни.

1.Природа – важливий блок країнознавства.

2.Рельєф.

3.Клімат.

4.Води Світового океану та суходолу.

5.Природні зони, рослинність і тваринний світ.

6.Охорона природи та екологічна ситуація в країні.

Семінарське заняття № 3.

1.Орографічні особливості материків і частин світу. Рекорди рельєфу, їх прив’язка до країн.

2.Кліматичні рекорди та аномалії, їх прив’язка до країн.

3.Специфіка вод Світового океану: температура, солоність, флора та фауна, територіальна прив’язка.

4.Рекорди річок світу: протяжність, водність, територіальна прив’язка до країн. Водоспади. Озера.

5.Рослинний світ: ендеміки, рекорди, територіальна прив’язка до країн.

6.Тваринний світ: ендеміки, рекорди, територіальна прив’язка до країн.

7.Природоохоронні території: найунікальніші, територіальна прив’язка до країн.

Практична робота № 2.

1.На контурну карту світу нанести: 1) найвищі вершини; 2) найбільші пустелі; 3) найбільші за площею острови та півострови; 4) найдовші річки та найбільші за площею озера; 5) найбільші моря, затоки.

2.На контурну карту світу нанести країни: 1) з найвищими вершинами; 2) з найглибшими впадинами.

Самостійна робота студентів.

1.З’ясувати орографічні та кліматичні особливості материків і частин світу.

2.Виявити рекорди рельєфу, клімату, внутрішніх вод, рослин і тварин, визначити на території яких країн вони зафіксовані.

Рекомендована література: 1, 2, 5, 7, 8, 13, 14, 17, 18.

Тема 5. Народонаселення країни

Компоненти народонаселення: населення, народи. Демографічні показники характеристики населення: кількість і її динаміка, статево-вікова структура. Структура зайнятості населення, рівень безробіття. «Якість» населення (тривалість життя, рівень освіти, умов життя, харчування, стану здоров’я, середніх доходів, купівельної спроможності та ін.), індекс людського розвитку. Розміщення, густота населення. Розселення (сільські та міські поселення), урбанізаційні процеси. Міграційні процеси. Народи, що населяють територію країни. Їх расовий, етнічний, релігійний склад. Національні меншини та аборигени.

Лекція № 5. Народонаселення країни.

1.Характеристика населення країн.

2.Характеристика народів країн.

5

Семінарське заняття № 4.

1.Загальна характеристика населення світу: динаміка зміни кількості населення, країни з найменшою та найбільшою кількістю.

2.Статевий склад населення світу: загальні тенденції, країни з найбільшою часткою жіночого та чоловічого населення.

3.Природний рух населення світу: загальні тенденції, країни з найбільшими та найменшими показниками народжуваності, смертності, природного приросту. Країни з найбільшою та найменшою часткою молодого та старшого населення.

4.Прояв «якості» населення при характеристиці країн світу. Країни з найбільшою та найменшою тривалістю життя, рівнем освіти. Країни з найкращими та найгіршими умовами життя, харчування, станом здоров’я. Країни з найвищим і найнижчим рівнем середніх доходів, купівельної спроможності.

5.Індекс людського розвитку (ІЛР), показники його обчислення. Країни з найбільшим і найменшим ІЛР. Місце України за ІЛР.

6.Типи розміщення населення на території країни. Країни з найбільшою та найменшою густота населення.

7.Відмінності критеріїв сільських і міських поселень у світі. Країни з найбільшою та найменшою часткою міського населення. Найбільші міста.

8.Поняття раси та етносу. Параметри характеристики расового та етнічного складу країни. Країни з найбільшою та найменшою кількістю етносів. Однонаціональні та багатонаціональні країни.

9.Основні релігії світу. Країни, де релігія не віддільна від державного управління. Теократичні монархії.

Практична робота № 3.

1.На контурну карту світу нанести країни з: 1) найбільшою часткою дітей та людей похилого віку у віковій структурі населення; 2) найбільшим природним приростом; 3) найбільшою народжуваністю та смертністю.

2.На контурну карту світу нанести країни з найвищим рівнем урбанізації, 10 найбільших міст світу, країни з найбільшим переважанням чоловічого населення.

3.На контурну карту світу нанести країни з: 1) найбільшою та найменшою середньою тривалістю життя; 2) найбільшим і найменшим індексом людського розвитку.

Самостійна робота студентів.

1.Проаналізувавши довідкові джерела інформації, схарактеризувати демографічні процеси у світі, розміщення та розселення, «якість» населення, етнічно-релігійні особливості тощо.

2.Вміти показувати на географічній карті світу країни з найбільшою часткою дітей та людей похилого віку у віковій структурі населення; найбільшим природним приростом; найбільшою народжуваністю та смертністю; найвищим рівнем урбанізації, найбільшим переважанням чоловічого населення; найбільшою та найменшою середньою тривалістю життя; найбільшим і найменшим індексом людського розвитку; 10 найбільших міст світу.

Рекомендована література: 1, 2, 4, 5, 7, 8, 10, 13–18.

Тема 6. Господарство країни

Господарство як найважливіший блок країнознавства. Загальна характеристика господарства. Структура господарства країн світу. Постіндустріальні, індустріальні, аграрні країни. Галузі промисловості. Країни з найбільш розвинутими окремими галузями промисловості. Галузі сільського господарства. Країни з найбільш розвинутими окремими галузями сільського господарства. Монокультурні країни. Галузі сфери послуг. Особливості сфери послуг у країні. Види транспорту. Країни з найрозвинутішою транспортною мережею. Найбільші аеропорти, морські та річкові порти у світі. Характеристика транспорту: розвинутість мережі, міжнародні магістралі, найбільші аеропорти, морські та річкові порти.

Лекція № 6. Господарство країни.

1.Господарство як найважливіший блок країнознавства.

2.Галузі спеціалізації промисловості, сільського господарства.

3.Характеристика транспорту.

6

Семінарське заняття № 5.

1.Структура господарства країн світу. Постіндустріальні, індустріальні, аграрні країни.

2.Галузі промисловості. Країни з найбільш розвинутими окремими галузями промисловості.

3.Галузі сільського господарства. Країни з найбільш розвинутими окремими галузями сільського господарства. Монокультурні країни.

4.Сфера послуг: галузі, загальні тенденції у світі, країни з великою часткою.

5.Види транспорту. Країни з найрозвинутішою транспортною мережею. Найбільші аеропорти, морські та річкові порти у світі.

Практична робота № 4.

1.На контурну карту світу нанести 30 найбільш економічно розвинутих, 10 найбільш економічно нерозвинутих країн світу; 30 країн світу із найвищим і 20 країн із найнижчим показником ВВП на душу населення.

2.На контурну карту світу нанести 20 країн світу із найбільшою часткою у структурі ВВП промисловості, сфери послуг, сільського господарства.

3.На контурну карту світу нанести країни з найбільшою: 1) кількістю аеропортів; 2) довжиною залізниць; 3) довжиною автомобільних доріг; 4) протяжністю водних шляхів; 5) загальною кількістю морських суден.

Самостійна робота студентів.

1.Виявити структуру господарства країн світу, галузі промисловості, сільського господарства, сфери послуг, види транспорту.

2.Проаналізувавши довідкові джерела інформації, виявити країни з найбільш розвинутими окремими галузями промисловості, сільського господарства.

3.Вміти показувати на географічній карті світу країни найбільш економічно розвинуті та найбільш економічно нерозвинуті; із найвищим та найнижчим показником ВВП на душу населення; із найбільшою часткою у структурі ВВП промисловості, сфери послуг, сільського господарства; із найбільшою кількістю аеропортів, довжиною залізниць, довжиною автомобільних доріг, протяжністю водних шляхів, загальною кількістю морських суден.

Рекомендована література: 1, 2, 5, 7–10, 13–18.

Тема 7. Культура країни

Роль і значення культури у країнознавчій характеристиці держави. Складові культури. Характеристика мови та писемності в країні. Входження мови народу в мовну групу та

мовну сім’ю. Однота багатомовні країни. Відмінності між літературною та розмовною мовою. Існування діалектів мови. Невербальні форми спілкування народу. Національні особливості спілкування людей. Важливість жестів, їх відмінності у різних народів. Символізм кольору, квітів, подарунків. Передача емоцій, дій у різних народів через символи.

Традиційні та нетрадиційні релігії і вірування в країні, розташування по території. Релігійні конфесії, що існують в країні. Країни з найбільшою часткою християн, мусульман, буддистів. Наявність і роль в країні релігійного права.

Характеристика мистецтва в країні. Види та жанри мистецтва, що відбивають специфіку країни. Характеристика національної архітектури та архітектурних пам’яток, музики і театру. Опис фольклору та його жанрів. Характеристика декоративно-прикладного мистецтва. Видатні твори мистецтва. Культурні події та явища в країні як сучасні об’єкти туристської атракції.

Етнічні, етнографічні та національні традиції. Опис звичаїв, обрядів, ритуалів та церемоній. Народні свята, фестивалі та ярмарки в країні. Характеристика національного одягу, народної творчості та ремесел. Традиційні для країни види спорту. Розвиток масової культури в країні.

Кулінарія як компонент культури. Традиції та культура харчування народів. Продукти харчування та раціон. Національна домашня та ресторанна кухні. Найпоширеніші кухні світу та їх характерні риси. Національні страви та напої. Релігійні особливості та обмеження в харчуванні.

7 давніх і сучасних «чудес світу». Всесвітня спадщина ЮНЕСКО.

Лекція № 7. Культура країни.

1.Мова як компонент культури.

2.Релігії та вірування.

3.Мистецтво як компонент культури.

4.Традиції та народна творчість як компонент культури.

5.Всесвітня спадщина ЮНЕСКО.

7

Семінарське заняття № 6.

1.Мовні групи та сім’ї. Мова як самоусвідомлення народу. Однота багатомовні країни.

2.Вербальні та невербальні форми спілкування. Національні особливості спілкування людей. Важливість жестів, їх відмінності у різних народів. Символізм кольору, квітів, подарунків тощо. Передача емоцій, дій у різних народів через символи.

3.Суть і характерні риси основних релігій. Географія поширення основних релігій. Країни з найбільшою часткою християн, мусульман, буддистів.

4.7 давніх і сучасних «чудес світу».

5.Список об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО: започаткування, сучасний стан, країни з найбільшою кількістю.

Практична робота № 5.

1.На контурну карту світу нанести країни з найбільшою часткою християн, мусульман, буддистів.

2.Проаналізувати об’єкти Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО за видовою, географічною, кількісною та іншими ознаками.

3.На контурну карту світу нанести країни, в яких понад 10 об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Самостійна робота студентів.

1.З’ясувати роль і значення культури у країнознавчій характеристиці держави.

2.Виявити існуючі мовні групи, вербальні та невербальні форми спілкування, суть і характерні риси основних релігій.

3.Вміти показувати на географічні карті світу країни з найбільшою часткою християн, мусульман, буддистів; об’єктами Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

4.Підібрати та узагальнити інформацію про 7 давніх і сучасних «чудес світу», об’єкти Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Рекомендована література: 1, 2, 5, 7–10, 13–18.

Тема 8. Типізація країн і регіональний поділ світу

Принципи типізації країн світу. Основні типи держав. Загальні засади районування світу. Регіони світу. Країни Європи. Країни Азії. Країни Африки. Країни Америки. Країни Австралії та Океанії.

Лекція № 9. Регіональний поділ світу.

1.Загальні засади районування світу.

2.Регіони світу.

3.Країни Європи.

4.Країни Азії.

5.Країни Африки.

6.Країни Америки.

7.Країни Австралії та Океанії.

Семінарське заняття № 8.

1.Принципи типізації країн світу.

2.Основні типи держав.

3.Підходи до районування світу.

4.Загальна характеристика країн Європи.

5.Загальна характеристика країн Азії.

6.Загальна характеристика країн Африки.

7.Загальна характеристика країн Америки.

8.Загальна характеристика країн Австралії та Океанії.

Самостійна робота студентів.

1.Розглянути принципи типізації країн світу та підходи до районування світу.

2.Підібрати матеріали для оцінки таких складових країнознавчої характеристики країн Європи, як географічне положення, природа, населення, господарство, культура.

3.Підібрати матеріали для порівняльної характеристики країн Азії та Америки, Африки й Австралії та Океанії.

Рекомендована література: 1, 3–5, 7, 8, 11–13, 16, 17.

8

Індивідуальні завдання Країнознавча характеристика _______________ (назва досліджуваної країни)

1.Загальні відомості:

1)назва (повна/офіційна, коротка, зміна назви, перефрази);

2)символіка (герб, прапор – зовнішній вигляд, опис, розшифровка символізму; гімн);

3)територія (розмір, довжина кордонів держави, склад (материкова, острівна частини, територіальні води), конфігурація, визначення коефіцієнта колоподібності, асоціації щодо форми зовнішніх обрисів);

4)чисельність населення;

5)столиця (назва, розташування по відношенню до кордонів, кількість населення, площа, конфігурація та особливості планування, коротка історія становлення столиці, основні функції міста);

6)державний устрій (форма правління та адміністративно-територіальний поділ); головні державні органи влади та керівники основних державних посад;

7)державна (офіційна) мова;

8)грошова одиниця (назва, її поділ, коротка історія виникнення та створення, співвідношення з доларом США та євро).

2.Географічне положення:

1)положення країни відносно:

а) мережі координат (екватора, нульового меридіана, полюсів, тропіків і полярних кругів тощо);

б) частини світу або материка / частин материка; в) складових вод Світового океану – океанів, морів, великих заток, проток, морських течій; г) великих форм рельєфу суходолу; д) великих річок, озер;

е) кліматичних поясів, кліматичних областей, центрів високого та низького тиску; ж) природних зон;

з) країн-сусідів (назви, кількість, вид кордону: сухопутний, морський) та їх коротка характеристика (розвинутість економіки; існування великих промислових, сільськогосподарських, торгових районів; приналежність до військово-політичних та економічних блоків або союзів; стабільність економічної та політичної ситуації; наявність великих туристських районів і центрів);

и) трансконтинентальних транспортних магістралей; к) країн, які входять до тих самих або антагоністичних військово-політичних та економічних

блоків або союзів, що і досліджувана країна; л) «гарячих точок», осередків війни та інших військових конфліктів;

м) простору із сприятливою або несприятливою екологічною ситуацією.

2)висновок про сприятливість географічного положення для всебічного розвитку країни;

3)оцінка географічного положення країни для розвитку туризму в ній.

3.Історія та політична ситуація:

1)історія держави (зародження, становлення, розвиток);

2)історія народів;

3)історія видатних подій;

4)тип політичного режиму;

5)зовнішня політика (входження в міжнародні організації і союзи, підписані міждержавні договори та протоколи, приналежність до військово-політичних та економічних блоків і союзів);

6)внутрішня політика (суспільно-політична обстановка, внутрішні конфлікти).

4.Природа:

1)рельєф:

а) загальна характеристика: переважання гірської (рівнинної) частини, їх співвідношення, назви найбільш форм рельєфу;

б) характеристика гір: походження, висота, гірські породи, які їх складають, морфоструктура, морфоскульптура;

в) характеристика рівнин: походження, висота, характер поверхні, гірські породи, які їх складають;

9

2)клімат:

а) характеристика кліматичних поясів і областей; б) основні кліматичні елементи: температура, атмосферний тиск, опади, відносна вологість,

вітер (найвищі, найнижчі, середні показники); в) переважаючі типи погоди;

3)води Світового океану:

а) характеристика океанів, морів, заток, проток: розташування, особливості берегової лінії, рельєфу дна, температурний режим, солоність;

б) коливальні рухи води, морські течії;

4)води суходолу:

а) характеристика річок: витік, гирло, притоки, особливості річкової долини, режим річки, характер течії;

б) характеристика озер: походження котловини, глибина, площа, стічне або безстічне, режим озера, характер берегів, солоність;

в) характеристика підземних вод: умови залягання, температура, хімічний склад;

5)рослинність, тваринний світ, природні зони; а) характеристика рослинності: типові представники деревних порід, кущів, трав, ендемічні та

реліктові види; б) характеристика тварин: типові представники ссавців, птахів, земноводних, плазунів, комах,

ендемічні та реліктові види; в) природні зони: перелік, коротка характеристика кожної;

6)охорона природи та екологічна ситуація; а) природоохоронні території та об’єкти: назва, кількість, категорії, частка від загальної площі;

б) екологічна ситуація: ступінь забруднення території, найбільш небезпечні в екологічному відношенні об’єкти;

7)загальний висновок про особливості природи країни та оцінка її можливостей для розвитку туризму.

5.Народонаселення:

1)населення:

а) кількість населення (місце у світі, на материку або частині світу), її динаміка; б) статевий склад; в) тип відтворення (природний рух) населення, вікова структура;

г) структура зайнятості економічно активного населення, рівень безробіття; д) «якість» населення (тривалість життя, рівень освіти, умов життя, харчування, стану здоров’я,

середніх доходів, купівельної спроможності та ін.), індекс людського розвитку; е) розміщення, густота населення;

ж) розселення (сільські та міські поселення), урбанізаційні процеси (найбільші міста, агломерації, мегалополіси, субурбанізація);

з) міграційні процеси (зовнішні та внутрішні міграції);

2)народи:

а) расовий склад; б) етнічний склад; в) релігійний склад.

6.Господарство:

1)загальна характеристика: співвідношення промисловості, сільського господарства, сфери послуг;

2)характеристика промисловості: галузі спеціалізації, територіальне поширення, найбільші промислові вузли;

3)характеристика сільського господарства: галузі спеціалізації, територіальне поширення, сільськогосподарські зони;

4)характеристика сфери послуг: галузева структура та види послуг, територіальне поширення;

5)характеристика транспорту: розвинутість мережі, міжнародні магістралі, найбільші аеропорти, морські та річкові порти.

10