Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Sharavara_OAP_Laboratorni.pdf
Скачиваний:
19
Добавлен:
22.02.2016
Размер:
1.1 Mб
Скачать

Лабораторна робота №10

ТЕМА: РОЗРАХУНОК ФІЛЬТРІВ ДЛЯ ОЧИЩЕННЯ ЗВАРЮВАЛЬНИХ АЕРОЗОЛІВ

Мета: набути практичних навиків розрахунку основних параметрів фільтру для очистки газоповітряних викидів від газопилових домішок.

Теоретична частина

Зварка електродуги, електрорізка і наплавлення металів супроводжуються виділенням газів і зварювального пилу. Їх основні джерела − електроди, флюси, наплавлювальні суміші. Проби на склад аерозолів показали, що пил складається з оксидів заліза, марганцю, кремнію і деяких інших. У табл. 1 приведений хімічний склад пилу, що утворюється при зварці електродами.

 

 

 

 

 

 

Таблиця 1

Марка

MnO2

SiO2

Fe2O3

CrO3

Ni

 

Ti

електродів

 

 

 

 

 

 

 

УОНІ-13/45

4,4

7,06

47,2

0,0013*

-

 

-

ОММ-5

5,5

4,58

35,8*

-

-

 

-

Аустенітні

3,4

-

43,2

3,4

2,0

 

16*

ЦМ-7

8,6

4,2*

-

-

-

 

-

* − Решту кількості виділень (до 100% за масою) складають оксиди азоту, вуглецю і інші гази.

При розрахунку фільтрів для очищення зварювальних аерозолів необхідно враховувати, що частинки оксидів, в основному, мають розмір від 10-3 мкм до 1 мкм. Аналіз дисперсного складу розрахунковим методом показує, що зварювальний пил складається на 99% з частинок розміром до 1 мкм. Близько 1% складають частинки до 5 мкм, а частинки розміром більш, ніж 5 мкм – десяті долі відсотка.

Для очищення таких аерозолів застосовуються фільтри, що складаються з фільтроелементів грубого і тонкого очищення при їх послідовному з’єднанні. Уловлювання частинок розміром 1 мкм і більших (грубе очищення) можливо фільтроелементами з пористих металів, а частинки з розміром менш ніж 1 мкм ефективно затримують фільтрувальні матеріали типу ФП (фільтри Петрянова). Проте фільтроматеріали типу ФП якісно працюють при концентраціях твердих частинок в аерозолі не більше 1 мг/м3.

Для розрахунку фільтроелементів в якості початкові даних приймають:

-витрата газу Q, нм3/год, з урахуванням того, що від постійних місць газополум’яної обробки дрібних деталей місцевими відсмоктуваннями зазвичай відводиться 1700…2500 м3/год, а від постів різання кисневого флюсу і різання високомарганцевої сталі на 1 мм товщини різа – 250...500 м3/год газу;

-загальну концентрацію пилових домішок у фільтрованому газі q0 мг/м3. Причому q0=q1+q2, де q1 – концентрація домішок з розміром частинок від 1 мкм і вище, q2 – концентрація домішок з розміром частинок менша, ніж 1 мкм. Після проходження фільтру грубого очищення до фільтроелементу тонкого очищення газ підходить з концентрацією пилу, яка визначається за формулою:

q’2 = q2 + q’1,

де q’1 – частка пилу з розміром частинок 1 мкм і більше, що проходить через фільтр грубого очищення. У цій формулі умовно прийнято, що фільтр грубого очищення володіє нульовою ефективністю вловлювання частинок розміром менше 1 мкм.

Значення q’1 визначають за формулою: q’1 = q1(1 - η1),

де η1 – ефективність вловлювання частинок фільтром грубого очищення.

Після проходження фільтроелементу тонкого очищення в газі міститься пил з концентрацією частинок q3. Для фільтроматеріалів типу ФП величина відношення q3/q’3 зазвичай складає 0,0001…0,1 залежно від дисперсії твердої фази аерозолю і умов експлуатації фільтру.

Розрахунок фільтру виконують для визначення а) типу фільтроматеріалів за заданою ефективністю очищення і площею фільтрування, за величиною витрати газу і допустимого початкового перепаду тиску на фільтрі; б) часу безперервної праці до регенерації фільтру за величиною кінцевого перепаду тиску на фільтрі. Визначивши вказані параметри, конструюють фільтр.

а) Фільтр грубої очистки. Фільтроелементами такого фільтру можуть служити пористі матеріали з порошкових металів або пористі сітчасті метали. Розрахунок фільтроелементу грубого очищення з порошкового пористого металу проводять при наступних початкових даних: витрата фільтрованого газу Q, м3/год, і його фізичні характеристики; концентрація пилу до фільтроелементу q, мг/м3; середній розмір частинок dср, мкм; тонкість очищення dто абс, мкм; початковий гідравлічний опір фільтроелементу Рпоч, Па; кінцевий допустимий гідравлічний опір фільтру з умов роботи

загальної пневмосистеми (ΔРкін)доп, Па; час безперервної роботи фільтроелементу τк; густина речовини високодисперсних аерозолів ρ1, г/см3. За даними для зварювальних аерозолів ρ1 = 1…4 г/см3.

б) Фільтр тонкої очистки. В якості фільтроматеріалу тонкого очищення розглянемо матеріал ФПП-25-3,0. Початкові дані для розрахунку: витрата фільтрованого газу Q, нм3/ч (див. попередній розрахунок); концентрація пилу, що пройшов фільтр грубого очищення, q’1, мг/м3 (див. попередній розрахунок); концентрація високодисперсного пилу q2, мг/м3; допустимий коефіцієнт проскакування по найбільш проникаючих частинках Кдоп.

 

Порядок виконання роботи:

 

Розрахунок фільтру грубої очистки:

 

 

1.

За заданою точністю очищення

dто абс

визначаємо

максимальний розмір пор фільтроелементу за формулою:

2.

dПmax=dп maxdто абс, мкм

(1)

величини

Задаючи значення пористості П

в межах

П=0,3...0,5 і вид пористого матеріалу (наприклад, бронза, сталь), визначаємо середній розмір пор фільтроелементу визначаємо за виразом:

dПср=dПmax/0,8·П-0,3, мкм (2)

3. Для обраного матеріалу (наприклад, СТ 50Х; форма частинок – пелюсткова) визначаємо розмір фракції порошку в межах 1…1000 мкм за формулою:

dо ср= dПср2, мкм

(3)

4.Вибираємо товщину фільтроматеріалу з умов міцності і технологічності в межах h=0,25...2 мм.

5.Визначаємо площу фільтроелементу за формулою:

FФ

 

Q

, м2

(4)

W n П

 

 

 

 

 

 

6. Кінцевий опір фільтроелементу розраховуємо за формулою:

Pкін Рпоч 1 е А1 В h

 

А1

q1 к

1

 

 

 

e

 

 

 

h / h, Па (5)

 

А В

 

 

 

 

 

1

 

 

де В=П(1-Пф)/Wф; Wф=WП·П – швидкість газу перед фільтроелементом (швидкість фільтрації); Пф=0,5 – пористість осаду, що осів в порах; А1 = 5,25∙103, 1/с − дослідний коефіцієнт; q1=q/ρ1 – об’ємний вміст твердих частинок; τк – час роботи фільтру, с.

При значенні Ркін>( Рпоч)доп розрахунок необхідно повторити, задаючи інші значення Рпоч, h, П, або, якщо відмінність незначна,

можна уточнити час τк. При Ркін<( Рпоч)доп можна уточнити час τк, прийнявши Ркін= ( Рпоч)доп.

7. Середній за час роботи фільтру об’ємний вміст твердих домішок в потоці газу за фільтром грубого очищення визначається за формулою:

 

q1ср ln

eA1 q1 к

1 еA1 В h

/ A1

к .

 

 

 

eA1 B h

(6)

8.

Середній масовий вміст твердих домішок в потоці газу, які

пройшли фільтроелемент без урахування g2, дорівнює:

 

9.

 

q’1=q’1ср·ρ г/см3.

 

(7)

 

Ефективність очищення дорівнює:

 

 

 

η1=(q1-q’1ср)=(q1-q’1ср)/q1.

(8)

 

Розрахунок фільтру тонкої очистки:

 

 

1.

Визначаємо концентрацію частинок пилу перед фільтром

тонкого очищення за формулою:

 

 

 

 

 

q’2=q2+q’1,

(9)

 

 

при цьому q’2<1 мг/м3.

 

 

 

 

2. Задаємо швидкість фільтрації Wф для фільтроелементу тонкого очищення. Значення рекомендованої швидкості фільтрації складає 1…5 см/с. В окремих випадках допустиме збільшення швидкості фільтрації до 10…20 см/с. При цьому втрати тиску Рv на фільтроелементі з матеріалу ФП можна розраховувати за формулою:

Рv=Wф Р1,

(10)

де Р1 – втрати тиску на фільтроелементі при швидкості Wф=1 см/с. Це значення вказане на марці фільтрувального матеріалу ФП, наприклад, фільтр Петрянова з перхлорвінілових волокон шириною 2,5 мкм і перепадом тиску Р1≈30 Па при 3 мм вод. ст. (ФПП-25-3,0).

За швидкістю Wф і величиною Q знаходимо площу фільтрації фільтроелементу за формулою:

Fф=Q/Wф. (11)

3.За величиною швидкості фільтрації визначаємо розмір найбільш проникаючих через матеріал ФП частинок за графіком. Мінімум на графіку відповідає розміру найбільш проникаючих частинок.

4.За розміром найбільш проникаючих частинок і швидкістю фільтрації знаходимо коефіцієнт фільтрувальної дії, α.

5.За значенням α обчислюємо коефіцієнт проскакування за найбільш проникаючими частинками для шару фільтроматеріалу ФП при стандартному опорі Р1 (при цьому вважають, що фільтроматеріал електрично не заряджений), використовуючи формулу:

К1=10-αΔР1.

(12)

6. Обчислюємо величину стандартного опору фільтроматеріалу

при Wф=1 см/с за допустимим коефіцієнтом проскакування Кдоп і

значенням α за формулою:

 

P1 0

lg K доп .

(13)

 

 

 

 

 

7. Відношення величини стандартного опору (ΔР1)0 до стандартного опору одного шару ФП Р1 визначає число шарів фільтроматеріалу ФП за формулою:

Z=(ΔР1)0/ΔР1. (14)

Округляємо значення Z у вищий бік до цілого числа Z0.

8.Розраховуємо остаточне значення величини проскакування

зурахуванням округлення числа шарів до цілої величини за формулою:

К=10-α(ΔР1)Z0, (15)

де ( Р1)Z0= Р1Z0 – стандартний опір Z0 шарів ФП.

9. Розраховуємо термін служби фільтроматеріалу τТ. Для цього заздалегідь розраховуємо масу осаду на фільтрі за одиницю часу, виходячи з умови повного осадження частинок з розміром, відмінним від розміру найбільш проникаючих частинок, за

формулою:

 

 

 

. (16)

 

 

 

G

 

 

 

 

 

 

 

G

q

(1 K )

 

2

 

 

 

 

FФ

 

 

 

 

Тоді τТ можна визначити із співвідношення:

 

 

 

 

 

T

 

Gзаг

год, (17)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

G

 

 

 

 

 

 

 

 

 

де

G

заг

питома максимально допустима маса осаду на ФП

(

 

заг 500

... 50 г/м2).

 

 

 

 

 

G

 

 

 

 

 

10. Підвищення перепаду тиску Р0 на фільтрі при утворенні осаду визначають з умови, що при Wф=1 см/с за весь термін роботи збільшення перепаду тиску не перевищує 50...100 Па. При швидкості фільтрації Wф>1 см/с зростання перепаду тиску, вважаючи Р01=100 Па при Wф=1 см/с, можна визначити за формулою:

Р0=Wф Р01.

(18)

Тоді загальний опір фільтру

тонкого очищення РТ з

урахуванням утворення осаду обчислюємо за формулою:

РТ=ΔРФ+ΔР0,

(19)

де РФ=ΔР1∙Z0∙WФ – втрати тиску в розрахованому фільтрі тонкого очищення з числом шарів фільтроматеріалу Z0 при швидкості фільтрації WФ.

11. Розрахункову ефективність очищення можна визначити за формулою:

η=1-К (20)

і порівняти з ефективністю, що наводиться в табл. 2, очищення вентиляційних викидів для матеріалу ФП при швидкості фільтрації

WФ=4,2 см/с.

Сумарна ефективність очищення фільтрами грубого і тонкого очищення:

1. Сумарні втрати тиску обчислюють за формулою:

 

 

Р =

РГ + РТ Па.

(21)

 

2. Загальна ефективність очищення газу від домішок

визначається за формулою:

 

 

 

η=(q0-q’2∙К)/q0. (22)

Таблиця 2

 

 

 

 

 

 

Призначення фільтру

Марка матеріалу, що

Ефективність очищення за розміром

 

рекомендується

 

частинок 0,2...0,4 мкм, не менше

 

 

 

 

 

1. Очищення

нетоксичних

ФПП-70-02

 

0,9

 

вентиляційних викидів

ФПП-70-05

 

0,99

 

 

 

ФПП-15-1,5

 

0,99..0,999

 

2. Очищення

вентиляційних

ФПП-15-3

 

0,999..0,9999

 

викидів, що містять токсичні

ФПП-25-3

 

0,999..0,9999

 

аерозолі

 

ФПА-15-4

 

0,999..0,9999

Вихідні дані

Розрахувати фільтр для очищення вентиляційних викидів, що відводяться від постійних постів газополум’яної обробки дрібних

деталей

місцевими відсмоктуваннями

з

витратою

газу

Q=2000 м3/год. Загальна концентрація пилових

домішок

в газі

q0=5 мг/м3,

причому частинок з середнім

розміром більше

3 мкм

q1=4,5 мг/м3, а високодисперсних частинок менше 1 мкм q2=0,5 мг/м3. Допустимі сумарні втрати тиску на фільтрі грубого і тонкого

очищення в

кінці

циклу

роботи τ

100 год

не більш

(ΔРкін)доп=0,8∙105 Па. Швидкість

руху

газу в

порах

Wп=0,257 м/с,

втрати тиску

на фільтроелементі

Р1=30 Па, густина речовини

високодисперсних

аерозолів

ρ1=2,5∙103 кг/м3.

Найбільш

проникаючий розмір частинок дорівнює dч=0,24 мкм (R=0,12 мкм). Коефіцієнт фільтрувальної дії α=3,5∙10-2 Па-1 (0,35 мм-1 вод. ст.). Допустимий коефіцієнт проскакування по найбільш проникаючих частинках для фільтру тонкого очищення Кдоп=0,001. Температура газу Т=290 К, тиск на вході у фільтр Рвх=105 Па, початковий перепад тиску на фільтрі грубого очищення Рпоч=0,15∙105 Па. Маса осаду на

фільтрі за одиницю часу становить G 5,01 10 8 кг / м2 .

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]