
- •Лабораторна робота №1
- •Лабораторна робота №2
- •Лабораторна робота №3
- •Лабораторна робота №4
- •Лабораторна робота №5
- •Лабораторна робота №6
- •Лабораторна робота №7
- •Лабораторна робота №8
- •Лабораторна робота №9
- •Лабораторна робота №10
- •Лабораторна робота №11
- •Лабораторна робота №12
- •Лабораторна робота №13
- •Лабораторна робота №14
- •Лабораторна робота №15
- •Лабораторна робота №16
- •Лабораторна робота №17
Лабораторна робота №17 |
|
|
ТЕМА: РОЗРАХУНОК |
ГЛУШНИКІВ |
ШУМУ |
АВТОМОТОТРАНСПОРТУ |
|
Мета: розглянути основні випадки використання глушників, їх види, вивчити принципи роботи і набути практичних навиків проектування.
Теоретична частина
Розрахунок глушників включає три етапи: визначення спектру рівнів звукової потужності шуму впуску і випуску двигуна без глушника; розрахунок необхідного зниження шуму цих джерел в октавних смугах частот; розрахунок глушників впуску і випуску, що забезпечують необхідне шумопоглинання. У табл. 1 як приклад приведені орієнтовні значення рівнів звукової потужності в октавних смугах частот Lр шуму впуску і випуску без глушників, а також шуму, яке випромінюється поверхнею корпусу двигуна деяких моделей автомобілів.
Таблиця 1
Вид транспотрного |
|
Середньогеометричні частоти октавних смуг, Гц |
|
||||||||
засобу |
63 |
|
125 |
250 |
500 |
1000 |
|
2000 |
4000 |
|
8000 |
|
|
|
|
|
Шум впуску |
|
|
|
|
||
Москвіч-412 |
96 |
|
110 |
108 |
105 |
103 |
|
98 |
94 |
|
90 |
Газ-24 |
92 |
|
112 |
106 |
105 |
108 |
|
101 |
96 |
|
90 |
КамАЗ-7403 |
98 |
|
113 |
110 |
103 |
105 |
|
99 |
97 |
|
93 |
|
|
|
|
|
Шум випуску |
|
|
|
|
||
Москвіч-412 |
103 |
|
123 |
124 |
123 |
122 |
|
116 |
116 |
|
110 |
Газ-24 |
99 |
|
126 |
127 |
119 |
116 |
|
120 |
117 |
|
106 |
КамАЗ-7403 |
108 |
|
115 |
125 |
120 |
120 |
|
115 |
105 |
|
100 |
|
|
|
|
|
Корпусний шум |
|
|
|
|
||
Москвіч-412 |
82 |
|
90 |
95 |
102 |
102 |
|
99 |
94 |
|
92 |
Газ-24 |
80 |
|
110 |
98 |
100 |
102 |
|
103 |
98 |
|
95 |
КамАЗ-7403 |
82 |
|
110 |
103 |
103 |
104 |
|
100 |
95 |
|
86 |
Принципова схема будови глушників включає глушник впуску і випуску. Глушник впуску повинен містити повітряний фільтр, який є одночасно шумоглушним елементом з послідовною фрикцією. Його слід розташовувати на вході повітря в глушник. Окрім нього, в схему глушника можуть бути включені реактивні елементи: резонатори – паралельно, і камерні – послідовно повітряному потоку. Камерний елемент доцільно розміщувати на виході повітря з
глушника. Іноді для підвищення ефективності на середніх і високих частотах застосовують абсорбуючі елементи глушення з паралельною фрикцією.
Глушник випуску є комбінацією камерних і резонаторних елементів шумопоглинання, які налаштовані так, щоб їх області заглушення перекривали весь частотний діапазон необхідного зниження шуму.
Таким чином, будь-які за складністю глушники можуть бути синтезовані з типових елементів шумоглушення: абсорбції – з послідовною або паралельною фрикцією і реактивних – камерного або резонаторного типу.
Порядок виконання роботи:
Проектування глушників впуску і випуску проводиться в такій послідовності:
1. Визначаємо очікувані рівні звукового тиску L незаглушеного впуску або випуску двигуна в октавних смугах частот при випробуваннях за формулою:
L Lp 20 lg R ПН 8 дБ, |
(1) |
де R – відстань від вимірювального мікрофону до проїжджаючого транспортного засобу (R≈7,5);
ПН – показник спрямованості випромінювання шуму на впуску і випуску двигуна (ПН≈0).
2. Виходячи з допустимого рівня загального шуму транспортного засобу LАдоп, знаходимо допустимі рівні звукового тиску в кожній октавній смузі частот:
Lдоп LАдоп 10 lg m A дБ, |
(2) |
де LАдоп − допустимий рівень загального шуму транспортного засобу; для легкових автомобілів 82 дБА; для вантажних автомобілів і автобусів – 84, 89 або 91 дБА залежно від маси транспортного засобу і потужності двигуна; для мотоциклів – 82, 84, 85 або 85 дБА залежно від робочого об’єму двигуна;
А складає 26, 16, 9, 3, 0 -1, -1 і 1 дБ відповідно при 63, 125, 250, 500, 1000, 2000, 4000 і 8000 Гц;
m – число октавних смуг, що враховуються.
3. Визначаємо необхідне зниження октавних рівнів звукового тиску шуму впуску і випуску:
Lтр L Lдоп 10 lg n дБ, (3)

n – кількість основних джерел шуму транспортного засобу, зазвичай n=3.
Якщо розрахована Lтр виявиться негативною, то її слід брати рівною нулю.
4.Вибираємо принципову схему будови глушників.
5.Визначаємо акустичну ефективність типових елементів глушника:
а) ефективність елементу абсорбції з послідовною фрикцією орієнтовно можна визначити за формулою:
|
H |
дБ, |
(4) |
|
L 20 lg |
|
|
||
|
||||
|
H |
|
|
де H − сумарне падіння тиску в глушнику, що містить елемент абсорбції, Па;
H – падіння тиску в глушнику без елементу абсорбції, Па;
б) ефективність елементу абсорбції з паралельною фрикцією приблизно розрахуємо за формулою:
L |
1,1 P l |
|
дБ, (5) |
F |
|
||
|
|
|
де P і F – периметр, м, і площа, м2, прохідного перерізу каналу, який облицьований звукопоглинальним матеріалом;
l – довжина облицьованої ділянки каналу, м;
( ) – коефіцієнт, який дорівнює 0,5; 0,65; 0,9; 1,2; 1,6; 2; 4 при відповідних значеннях коефіцієнта звукопоглинання облицювання
0,4; 0,5; 0,6; 0,7; 0,8; 0,9; 1;
в) акустичну ефективність реактивних елементів визначаємо, виходячи з теорії лінійної акустики, для частотного діапазону існування плоских хвиль. Цей діапазон для елементів з круглим перерізом обмежений частотою:
fтр |
0,586 |
с |
Гц, (6) |
|
D |
||||
|
|
|
де с – швидкість звуку в шумоглушному елементі, м/с. Визначають за формулою:
c 20,4 T м/с, |
(7) |
Т – температура газів, К;
D – найбільший діаметр елементу, м.
Нехтуємо впливом швидкості газового потоку і вважаємо повним віддзеркалення хвиль від відкритого кінця вихідного каналу шумоглушного елементу. При цих припущеннях ефективність камерного елементу, який зображений на рис. 1а, розраховується за формулою:

Рис. 1. Камерні шумоглушні елементи |
|
L 10 lg sin 4 j lт sin 2 j l3 |
|
A 1 ctg lт tg l1 Б 1 ctg lт сtg l3 2 дБ, |
(8) |
A tg l1 ctg lт Б 1 ctg l3 2 |
|
де A ctg l |
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
; |
|
3 |
|
|
|
tg l |
2 |
|
|
|
ctg l |
||
|
|
|
|
||||||||
|
|
1 |
|
|
1 |
|
т |
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
; |
||||
Б |
|
|
|
ctg l |
т |
|
|
|
tg l |
т |
tg l |
||||||
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
1 |
|
|
|
1 |
|
|
3 |
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
2 f |
|
; |
(11) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
с |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
Sk |
Sт |
; |
(12) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
Sт |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(9)
(10)
− частота звука, Гц;
Sk и Sт − площі поперечного перерізу камери і трубопроводів. Інші позначення зображені на рис. 1.
Високі результати шумоглушення виходять за умови, що l1=l2=l; l3=0 і lт=2l. Тоді:
|
L 10 lg 1 sin 4 l tg l 2 |
дБ; |
(13) |
|
2 sin 2 l tg l 2 |
|
|
г) ефективність |
камерного елемента, представленого |
на |
|
рис. 1б, розраховуємо |
за формулою: |
|
|

1m
де m=Sк/Sт.
L 10 |
lg 0,25 sin 2 |
2 lт sin 2 lk |
|
|
||||||
m ctg lk |
ctg l |
т tg lт |
2 |
дБ, |
(14) |
|||||
ctg lk |
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
m tg lт |
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
m tg l |
т |
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Решта позначень вказана на рис. 1.
Найбільш широка смуга заглушення досягається при l1=l2=l. В цьому випадку:
m 1 |
|
|
m 1 |
|
2 |
||||||||
L 10 lg |
|
|
|
|
cos 2 l |
|
|
|
|
|
|||
|
|
2 |
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
дБ; (15) |
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
m 1 |
|
2 |
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
sin 2 |
l |
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
2 m |
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
д) ефективність реактивного |
елементу |
резонаторного типу |
(рис. 2) розраховуємо за формулою:
Рис. 2. Резонаторні шумоглушні елементи
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
K V |
|
|
|
|
|
|
|||||
L 10 lg 1 |
|
|
|
|
|
|
дБ; |
(16) |
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
f |
|
|
|
f p |
|
2 |
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
2 F |
|
|
|
|
|
|
||||||||
f p |
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
f |
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
c |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
f |
|
|
|
K |
Гц, |
|
(17) |
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
V |
|
|
||||||||||||
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
де V – об’єм резонаторної камери;
F – площа прохідного перерізу трубопроводу; fр – резонаторна частота;
K – провідність горла резонатора.

Для розгалуженого резонатора (рис. 2а):
K S , (18)
l d1
4
де d, l і S – діаметр, довжина і площа прохідного перерізу горла резонатора.
Для кільцевого резонатора (рис. 2б)
K |
d 2 |
n0 , |
(19) |
|
|
|
|
|
4
d
da
де n0 і d – кількість і діаметр отворів перфорації;
− глибина отворів (товщина стінки трубопроводу);
a – відстань між центрами сусідніх отворів перфорації;(d/a) – коефіцієнт, який визначається за формулою:
|
|
d |
d 3 |
d |
5 |
1 |
||||||
d |
1 1,41 |
|
|
0,38 |
|
|
0,068 |
|
|
|
. (20) |
|
|
|
|
a
6.Знаходимо сумарну акустичну ефективність глушника на заданій частоті: a a a
|
N |
|
L |
Li дБ, |
(21) |
|
i 1 |
|
де Li – акустична ефективність i-го елементу шумоглушення на даній частоті, яка може бути визначена за однією з формул, які наведені вище;
N – кількість елементів, що входять до складу глушника.
7. Перевіряєм в кожній смузі частот виконання умови:
L Lтр дБ. |
(22) |
Якщо в якому-небудь діапазоні дане співвідношення не виконується, то, варіюючи розмірами і кількістю шумоглушних елементів, досягаємо необхідного збільшення акустичної ефективності на цих частотах згідно формул (4)-(21).
Наприклад, для підвищення ефективності камерних елементів слід в першу чергу збільшувати параметри і m (8)-(15). При використанні резонаторних елементів слід збільшувати K і V і зменшувати F – (16).
Вихідні дані
Розрахувати глушники шуму впуску і випуску двигуна легкового автомобіля. Рівні звукової потужності шуму незаглушеного впуску і випуску, а також корпусного шуму в октавних смугах частот, отримані при стандартних випробуваннях автомобіля, наведені в табл. 2. Діаметр прохідного перерізу впускного трубопроводу dвп=60 мм, а випускного – dвип=50 мм, товщина його стінки =1,5 мм. Допустимі розміри глушника впускання: 200ˣ200ˣ300 мм, а глушника впускання − 150ˣ200ˣ150 мм. Циліндричний паперовий повітряний фільтр має розміри: діаметр 150 мм і довжина 80 мм.
Таблиця 2
Розрахункова величина, дБ |
Середньогеометричні частоти октавних смуг, Гц |
|||||||||
63 |
125 |
250 |
500 |
1000 |
2000 |
4000 |
8000 |
|||
|
|
|||||||||
Lp |
впуск |
94 |
112 |
107 |
105 |
106 |
100 |
95 |
90 |
|
Lp |
випуск |
101 |
118 |
120 |
122 |
120 |
118 |
117 |
108 |
|
Lp |
корпус |
81 |
95 |
96 |
101 |
102 |
101 |
96 |
94 |
|
L |
впуск |
68,5 |
86,5 |
81,5 |
79,5 |
80,5 |
74,5 |
69,5 |
64,5 |
|
L |
випуск |
75,5 |
92,5 |
94,5 |
96,5 |
94,5 |
92,5 |
91,5 |
82,5 |
|
L |
корпус |
55,5 |
69,5 |
72,5 |
75,5 |
76,5 |
75,5 |
70,5 |
68,5 |
|
L |
доп |
99 |
89 |
82 |
76 |
73 |
72 |
72 |
74 |
|
ΔL |
тр. вп. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ΔL |
вп. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ΔL |
тр. вип. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ΔL |
кам. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ΔL |
рез. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ΔL∑ |
вип. |
|
|
|
|
|
|
|
|