svitova_ak
.pdfГод. |
Зміст навчального матеріалу |
Державні вимоги до рівня підготовки учнів |
|
|
|
|
драма. Особливості драматичного конфлікту |
перелічує та ілюструє прикладами з тексту основні нововведення Ібсена-драматурга: а) |
|
та розвитку сценічної дії в п’єсі. Аналітична |
перенесення акценту із зовнішньої дії на дію внутрішню; б) посилення уваги до дискусії, |
|
композиція твору. Новаторство Ібсена- |
гострого зіткнення різних думок і позицій; в) винесення зав’язки конфлікту драми поза |
|
драматурга. |
межі дії драми; в) активне використання «відкритого фіналу»; |
|
Роль Ібсена в розвитку нової європейської |
дає визначення п’єси «Ляльковий дім» як соціально-психологічної драми; |
|
драматургії («ібсенізм»). |
ілюструє прикладами з тексту втілення рис «нової драми» в «Ляльковому домі; |
|
|
висловлює особисте ставлення до проблем, що піднімаються в творі, аргументуючи |
|
|
свою точку зору прикладами і цитатами з тексту. |
|
|
ТЛ Дає визначення поняття «зовнішня і внутрішня дія», «нова драма», ілюструє їх |
|
|
прикладами з п’єси Ібсена «Ляльковий дім». |
|
2. Із літератури першої половини ХХ ст. (17 год.) |
|
2 |
Бурхливий і суперечливий суспільно-історичний |
Учень (учениця): |
|
розвиток світу в І пол. ХХ ст. (Перша світова війна, |
визначає розвиток модернізму і авангардизму як провідні тенденції літературного |
|
революції, тоталітарні режими, Друга світова війна), |
процесу першої половини ХХ століття; |
|
йогонеоднозначнізв’язкизкультурнимілітературним |
висловлюєсудженняпросуспільно-історичнийрозвитоксвітувІпол.ХХст.тайого |
|
процесом. Зміна світоглядних та естетичних систем. |
|
|
Складність і неоднозначність художнього процесу І |
неоднозначнізв’язкизкультурнимілітературнимпроцесом; |
|
пол. ХХ ст. Глибокий структурний переворот в |
визначає футуризм, кубізм, дадаїзм, експресіонізм, сюрреалізм як основні течії |
|
естетичній свідомості та художній творчості, |
|
|
формування нових принципів і структур естетико- |
авангардизму 1910-20-их років; |
|
художнього мислення та нової системи літературних |
висловлює судження про долю реалізму в літературі XX ст. (з одного боку – |
|
напрямів,стилівіжанрів. |
|
|
Модернізмякнекласичнамоделькультури,найновіше |
продовження традицій літератури попередніх епох, з другого – пошуки нових засобів і |
|
й найпослідовніше втілення естетико-художнього |
форм художнього вираження, взаємодія з модернізмом); |
|
переворотуХХст.Кардинальнізрушенняусвітогляді, |
розповідає про особливості культурної ситуації в умовах тоталітаризму; |
|
філософсько-науковому мисленні, формі та змісті |
|
|
творів. Прагнення до витворення нової «художньої |
характеризує роздвоєння культурного процесу на два річища (елітарну та масову |
|
мови», адекватної ментальності ХХ ст. Авангардизм |
|
|
1910-20-их років і здійснювана ним «революція в |
культуру) як характерну ознаку культурної ситуації ХХ століття. |
|
мистецтві», його основні течії (футуризм, кубізм, |
|
|
|
11 |
Год. |
|
Зміст навчального матеріалу |
Державні вимоги до рівня підготовки учнів |
|||
|
|
|
||||
|
дадаїзм, експресіонізм, сюрреалізм). Співвідношення |
ТЛ Дає визначення понять «авангардизм», «модернізм» (у літературі). |
||||
|
модернізму та авангардизму, їхня естетико-художня |
|
||||
|
спорідненістьіспецифічніриси. |
|
|
|||
|
ДоляреалізмувлітературіІпол.ХХст.,йогоеволюція |
|
||||
|
та модифікації, пошуки нових засобів і форм |
|
||||
|
художньоговираження.Елітарнатамасовакультура. |
|
||||
2 |
Загальна характеристика модерністських явищ у |
Учень (учениця): |
||||
|
художній прозі першої половини ХХ ст. Ф.Кафка, |
пояснює, чому Франца Кафку, Джеймса Джойса і Марселя Пруста називають |
||||
|
Дж. Джойс і М.Пруст як засновники («батьки») |
засновниками («батьками») європейської модерністської прози; |
||||
|
європейськоїмодерністськоїпрози. |
|
характеризує світоглядні та естетичні засади модернізму в літературі, головні художні |
|||
|
Франц КÁФКА (1883–1924). «Перевтілення» |
здобутки «батьків» європейської модерністської прози; |
||||
|
Життєвий і творчий шлях письменника. Кафка |
розповідає про головні віхи життєвого і творчого шляху письменника та місце в ньому |
||||
|
– |
австрійський |
письменник-модерніст. |
оповідання «Перевтілення»; |
||
|
Своєрідність світобачення та його художнього |
називає характерні особливості індивідуального стилю австрійського письменника- |
||||
|
втілення в оповіданні «Перевтілення». Грегор |
модерніста Франца Кафки (поєднанні реальності та міфотворчості; підкреслено |
||||
|
Замза та його родина. |
|
|
буденний, беземоційний опис фантастичних подій; гротескове відтворення трагізму |
||
|
Особливості стилю Кафки, специфіка |
буття «маленької людини»); |
||||
|
поєднання реальності та міфотворчості у його |
висловлює судження про особливості стосунків Грегора з його родиною. |
||||
|
гротесковому художньому світі. |
|
ТЛ Дає визначення понять «гротеск», «міфотворчість», «експресіонізм». |
|||
2 |
ДжеймсДЖОЙС(1882–1941).«ДжакомоДжойс» |
Учень (учениця): |
||||
|
Життєвий і творчий шлях письменника. Джойс |
розповідає про головні віхи життєвого і творчого шляху письменника та місце в ньому |
||||
|
– ірландський письменник-модерніст. Харак- |
психологічного есе «Джакомо Джойс»; |
||||
|
терні риси поетики модерністських творів |
називає та ілюструє прикладами з тексту психологічного есе «Джакомо Джойс» |
||||
|
Джойса: |
«потік |
свідомості», |
елемент |
характерні риси поетики модерністських творів ірландського письменника Джойса: а) |
|
|
пародійності та іронічності, яскраво виражена |
використання «потоку свідомості»; б) наявність елементу пародійності й іронічності; в) |
||||
|
інтертекстуальність. |
|
|
інтертекстуальність; |
||
|
Психологічне есе «Джакомо Джойс», його |
ТЛ Дає визначення понять «потік свідомості», «інтертекстуальність», «алюзія», |
||||
|
автобіографічний характер. |
|
«ремінісценція». |
|||
5 |
Михáйло БУЛГÁКОВ (1891–1940). «Майстер |
Учень (учениця): |
||||
|
і Маргарита» |
|
|
розповідає про головні віхи життєвого і творчого шляху письменника (зокрема про те, |
||
|
|
|
|
|
|
12 |
Год. |
Зміст навчального матеріалу |
Державні вимоги до рівня підготовки учнів |
|
|
|
|
Життєвий і творчий шлях російського |
що М.Булгаков народився і виріс у Києві, на Андріївському узвозі є його будинок-музей, |
|
письменника М.Булгакова. Булгаков і Київ. |
а творчість пов’язана з Україною); |
|
Творчий шлях письменника до «внутрішньої |
висловлює судження про місце роману «Майстер і Маргарита» в творчому доробку |
|
еміграції». Роман «Майстер і Маргарита» як |
письменника; |
|
вершина його творчості. Проблематика і |
наводить приклади поєднання автором реального та ірреального в творі; |
|
система образів твору. Особистість і влада, |
характеризує проблематику та головних героїв роману; |
|
різні аспекти потрактування проблеми. Трагізм |
розповідає про дві частини твору («єршалаїмську» і «московську») та ілюструє |
|
долі митця (майстра). «Майстер і Маргарита» |
прикладами з тексту засоби їхнього зв’язку; |
|
як роман-міф, його джерела, трансформація |
висловлює судження про особливості композиції твору Булгакова – «роман у романі» |
|
міфічних мотивів. Поєднання реальності та |
(роман Майстра про Ієшуа як складова роману Булгакова «Майстер і Маргарита»); |
|
фантастики в романі. «Московські» та |
висловлює особисте ставлення до проблем, що піднімаються в творі, аргументуючи |
|
«єршалаїмську» розділи твору та художні |
свою точку зору прикладами і цитатами з тексту. |
|
засоби їхнього зв’язку. Особливості композиції |
ТЛ Висловлює судження про особливості композиції твору (роман в романі) |
|
твору – «роман у романі». |
|
3 |
Глибинні зрушення в поезії початку ХХ ст. |
Учень (учениця): |
|
Модернізм і основні течії європейської поезії XX |
розповідає про головні віхи життєвого і творчого шляху поета; |
|
ст. |
характеризує творчість австрійського поета Райнера Марії Рільке (1875–1926) як |
|
Рáйнер Марíя РÍЛЬКЕ (1875–1926). «Орфей, |
синтетичний (об’єднаний) вияв новітніх течій і тенденцій у поезії (на матеріалі творів |
|
Евридіка,Гермес»,«Осьдеревозвелось...» |
«Орфей, Евридіка, Гермес», «Ось дерево звелось...»); |
|
Життєвий і творчий шлях письменника. |
наводить приклади втілення в творах Р.М.Рільке мотивів: а) відчуження людини в |
|
Синтетичний вияв новітніх течій і тенденцій в |
дегуманізованому світі; б) ностальгії за втраченою єдністю людини зі світом; в) |
|
поезії австрійського поета Р.М.Рільке. Вираження |
українських мотивів; |
|
традиції відчуження людини в дегуманізованому |
|
|
світі. Ностальгія за втраченою єдністю людини зі |
|
|
світом. |
|
|
Рільке і Україна, українські мотиви в його |
|
|
творчості. |
|
|
ҐІЙÓМ АПОЛЛІНÉР (1880–1918). «Лорелея», |
розповідає про головні віхи життєвого і творчого шляху поета; |
|
«МістМірабо»,«Зарізанаголубкайводограй» |
характеризує творчість французького поета Ґійома Аполлінера (1880–1918) як шлях |
|
|
13 |
Год. |
Зміст навчального матеріалу |
Державні вимоги до рівня підготовки учнів |
||||
|
|
|
||||
|
Життєвий і творчий шлях письменника. Еволюція |
від неоромантизму до кубофутуризму; |
||||
|
французького поета Ґійома Аполлінера від |
підтверджує свої судження прикладами з текстів поезій «Лорелея», «Міст Мірабо», |
||||
|
неоромантизму до кубофутуризму. Реакція на |
«Зарізана голубка й водограй»; |
||||
|
символізм, звернення до реального, предметно- |
простежує на матеріалі згаданих поезій зміну життєвої позиції поета, ствердження |
||||
|
чуттєвого і його вираження «прямим словом». |
активно-творчого ставлення до життя; |
||||
|
Зміна позиції щодо життя, ствердження активно- |
|
||||
|
творчогоставленнядонього. |
|
|
|||
|
Федерíко |
ГАРСÍА |
ЛÓРКА |
(1898–1936). |
розповідає про головні віхи життєвого і творчого шляху поета; |
|
|
«Баладапрочорнутугу», «Гітара», «Газелапро |
визначає персоніфікацію природних сил і стихій як важливу рису стилю поета, |
||||
|
темнусмерть»,«Касидапросонпідзорями» |
підтверджує свої висновки прикладами з поезій «Балада про чорну тугу», «Гітара», |
||||
|
Життєвий ітворчийшляхіспанськогопоетаГарсіа |
«Газела про темну смерть», «Касида про сон під зорями»; |
||||
|
Лорки, його міфопоетика. Синтез у творах |
виразно читає і аналізує вірші Р.М.Рільке, Гійома Аполлінера, Ф. Гарсіа Лорки. |
||||
|
міфології і фольклору з поетикою модернізму. |
ТЛ. Дає визначення понять «модернізм», «авангардизм», а також ілюструє їх |
||||
|
Персоніфікаціяприроднихсилістихій. |
прикладами з конкретних поезій. |
||||
3 |
«Срібна |
доба» російської поезії, розмаїття |
Учень (учениця): |
|||
|
літературних напрямів, течій та шкіл у поезії |
називає провідні модерністські й авангардистські напрями і течії «срібної доби» |
||||
|
(символізм, акмеїзм, футуризм). Поети поза |
російської поезії, а також їхніх найвідоміших представників: символізм (Блок), |
||||
|
літературними угрупованнями. Трагічні долі |
футуризм (Маяковський, ранній Пастернак), акмеїзм (Ахматова); |
||||
|
митців «срібної доби». |
|
|
визначає символізм як перший модерністський напрям «срібної доби» російській поезії, |
||
|
Олексáндр БЛОК (1880–1921). «Незнайома», |
|||||
|
«Весно,весно,безмежібезкраю...»,«Скіфи» |
а творчість О.Блока як один із найповніших виявів російського символізму; |
||||
|
Життєвий |
і |
творчий |
шлях |
письменника. |
розповідає про головні віхи життєвого і творчого шляху поета; |
|
О.Блок – найвидатніший поет російського |
аналізує поезії «Незнайома», «Весно, весно, без меж і без краю...», «Скіфи», визначає |
||||
|
символізму. |
|
|
|
наявність у них елементів символізму (звукопису, натяку, сугестії, символів тощо) |
|
|
|
|
|
|
|
розповідає про головні віхи життєвого і творчого шляху поетеси; |
|
Аннá АХМÁТОВА (1889–1966). «Довкола |
пояснює, що видатна російська поетеса Анна Ахматова (справжнє ім’я – Ганна Горенко) |
||||
|
жовтий вечір ліг», «Дав мені юнь ти |
протягом тривалого часу жила в Україні, закінчила гімназію в Києві; |
||||
|
сутужную», «Реквієм» |
|
|
визначає акмеїзм як модерністську течію «срібної доби» російській поезії, а творчість |
||
|
Життєвий |
і |
творчий шлях Анни Ахматової. |
Анни Ахматової як одне з найповніших утілень можливостей акмеїзму; |
||
|
|
|
|
|
|
14 |
Год. |
Зміст навчального матеріалу |
|
Державні вимоги до рівня підготовки учнів |
|||
|
|
|
||||
|
Акмеїзм, його естетичні засади і поетика у її |
аналізує поезії «Довкола жовтий вечір ліг», «Дав мені юнь ти сутужную», відзначає |
||||
|
творчості. |
|
|
|
|
наявність у них елементів акмеїзму (чіткість, ясність і особливу «прозорість» образів); |
|
Пізня поезія Ахматової («Реквієм»). Анна |
називає риси пізньої поезії Ахматової: вишукану «простоту» стилю, звернення до |
||||
|
Ахматова і Україна. |
|
|
|
наболілих суспільних проблем («Реквієм»); |
|
|
Борúс |
ПАСТЕРНÁК |
(1890–1960). |
розповідає про головні віхи життєвого і творчого шляху поета; |
||
|
«Визначення поезії», «По стіні збігали |
висловлює судження про поетичну творчість Б.Пастернака, аналізує його поезії «Визначення |
||||
|
стрілки...», «Зимова ніч» |
|
|
поезії», «Постінізбігалистрілки...»,«Зимованіч»; |
||
|
Життєвий і творчий шлях письменника. |
виразно читає і аналізує вірші О.Блока, Анни Ахматової, Б.Пастернака. |
||||
|
Пастернак |
і |
російський |
футуризм, |
ТЛ Дає визначення понять «символізм», «акмеїзм», «футуризм», а також ілюструє їх |
|
|
неоднозначність |
стосунків |
поета |
з |
прикладами з поезій, що входять до розділу. |
|
|
футуризмом. Еволюція поезії Пастернака. |
|
|
|||
|
|
|
|
3. Із літератури другої половини ХХ століття (18 год.) |
||
2 |
ДвополюсністьсвітупісляДругоїсвітовоївійнита |
Учень (учениця): |
||||
|
їїзв’язки ізрозвитком культурного ілітературного |
розповідає про провідні тенденції в розвитку літератури середини – другої половини XX |
||||
|
процесу. |
Поява |
«країн |
соціалістичної |
||
|
співдружності» та їхніх літератур; запровадження |
ст.; |
||||
|
в них «соціалістичного реалізму» та опір йому в |
висловлює судження про реалізацію теми Другої світової війни й руху Опору в повоєнні |
||||
|
польській, угорській, чеськійтаіншихлітературах. |
|||||
|
Література Західної Європи і США. Тема Другої |
десятиліття,атакожпоширенняекзистенціалізмув літературіцьогоперіоду. |
||||
|
світової війни й руху Опору в повоєнні |
|
||||
|
десятиліття. Поширення екзистенціалізму в |
визначає якпомітніявищалітературногопроцесудругоїполовиниХХстоліття: |
||||
|
літературіцьогоперіоду. |
|
|
|||
|
Активізаціялітературкраїн«третьогосвіту»,вихід |
активізацію літератур країн «третього світу», вихід на авансцену світової літератури 1950-60-х |
||||
|
на авансцену світової літератури 1950-60-х рр. |
рр.романутапоезіїЛатинськоїАмерики; |
||||
|
роману й поезії Латинської Америки. Художня |
розквітхудожньоїлітературивЯпонії; |
||||
|
літературав Японії. |
|
|
|
пожвавленняпровіднихжанрів інтелектуальноїпрозив1960-70-хрр.; |
|
|
Новіявищататенденціїв світовійлітературі1960- |
переростаннямодернізмувпостмодернізм улітературіостанньоїтретиниХХст. |
||||
|
70-х рр.: активізація провідних жанрів |
|
||||
|
інтелектуальної прози (роману-параболи, роману- |
|
||||
|
|
|
|
|
|
15 |
Год. |
|
Зміст навчального матеріалу |
Державні вимоги до рівня підготовки учнів |
||
|
|
|
|||
|
міфу, роману-есе, роману-діалогу та ін.), а також |
|
|||
|
поезіїідраматургії;розквітрізнихжанрів (роману- |
|
|||
|
біографії, роману-репортажу, роману-щоденника, |
|
|||
|
роману-розслідування та ін.) «літератури факту» |
|
|||
|
(non-fiction) та її вплив на белетристику; розвиток |
|
|||
|
науковоїфантастикитаантиутопії. |
|
|
||
|
Переростання модернізму в постмодернізм у |
|
|||
|
літературіостанньоїтретиниХХст. |
|
|
||
3 |
Бертóльт БРЕХТ (1898–1956). «Життя |
Учень (учениця): |
|||
|
Галілея» |
|
|
розповідає про головні віхи життєвого і творчого шляху письменника та місце в ньому |
|
|
Життєвий і творчий шлях письменника. Брехт |
драми «Життя Галілея»; |
|||
|
як драматург-новатор. «Епічний театр» Брехта, |
пояснює, що німецький драматург-новатором Брехт створив «епічний театр», де |
|||
|
його теоретичні засади й творча практика. |
домінувала не дія, а ідея; |
|||
|
Проблема моральної відповідальності вчених |
визначає проблему моральної відповідальності вчених за наслідки своїх наукових |
|||
|
за |
наслідки наукових досліджень |
у драмі |
досліджень як головну в драмі «Життя Галілея»; |
|
|
«Життя Галілея». Неоднозначність образу |
висловлює судження про інтелектуальний характер драми «Життя Галілея», наявність у |
|||
|
Галілея. Інтелектуальний характер драми. |
ній проблем, що спонукають людину до філософських роздумів; |
|||
|
|
|
|
|
висловлює особисте ставлення до проблем, що піднімаються в творі, аргументуючи |
|
|
|
|
|
свою точку зору прикладами і цитатами з тексту. |
|
|
|
|
|
ТЛ Пояснює поняття «епічна драма». |
4 |
Альбéр KAMЮ (1913–1960). «Чума» |
|
Учень (учениця): |
||
|
Життєвий і творчий шлях письменника. Камю |
розповідає про головні віхи життєвого і творчого шляху письменника та місце в ньому |
|||
|
– |
французький |
письменник, |
лауреат |
роману «Чума»; |
|
Нобелівської премії. Його філософські й |
характеризує філософські та естетичні погляди Камю; |
|||
|
естетичні погляди. Камю і екзистенціалізм. |
висловлює судження про втілення в романі «Чума» рис екзистенціалізму; |
|||
|
Абсурд і трагічний стоїцизм у романі «Чума». |
характеризує головних героїв твору; |
|||
|
Проблема вибору людини в межовій ситуації |
пояснює, в чому полягає сенс перестороги Камю: переможні вигуки оранців |
|||
|
та особистої відповідальності за цей вибір. |
супроводжуються сумнівами Ріє, який «згадав, що будь-яка радість – під загрозою..., |
|||
|
Композиція і стиль твору. |
|
бацила чуми ніколи не вмирає, ніколи не щезає, десятиліттями вона може дрімати десь у |
||
|
|
|
|
|
закрутку меблів або в стосі білизни, вона терпляче вичікує своєї години»; |
|
|
|
|
|
16 |
Год. |
Зміст навчального матеріалу |
Державні вимоги до рівня підготовки учнів |
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
висловлює міркування про важливу думку Камю, висловлену у фіналі роману: «Люди |
|
|
|
|
|
більше заслуговують на захоплення, ніж на зневагу»; |
|
|
|
|
|
висловлює особисте ставлення до проблем, що піднімаються в творі, аргументуючи |
|
|
|
|
|
свою точку зору прикладами і цитатами з тексту. |
|
|
|
|
|
ТЛ Дає визначення поняття «екзистенціалізм» (як літературне явище). |
2 |
Ернéст Мíллер ХЕМІНГУÉЙ (1899–1961). |
Учень (учениця): |
|||
|
«Старий і море». |
|
|
розповідає про головні віхи життєвого і творчого шляху письменника та місце в ньому |
|
|
Життєвий і творчий шлях американського |
повісті «Старий і море»; |
|||
|
письменника, лауреата Нобелівської премії |
пояснює, чому твір «Старий і море» американця Хемінгуея називають повістю-притчею |
|||
|
Хемінгуея, особливості його поетики й стилю. |
про людину; |
|||
|
«Старий і море» – повість-притча про людину. |
висловлює особисте ставлення до проблем, що піднімаються в творі, аргументуючи |
|||
|
«Життєподібний» сюжет і філософсько- |
свою точку зору прикладами і цитатами з тексту. |
|||
|
символічний зміст твору. Вплив Хемінгуея на |
ТЛ Дає визначення поняття «повість-притча». |
|||
|
розвиток художньої прози ХХ століття. |
|
|||
3 |
КАВАБÁТА Ясунáрі (1899–1972). «Тисяча |
Учень (учениця): |
|||
|
журавлів» |
|
|
|
розповідає про головні віхи життєвого і творчого шляху письменника та місце в ньому |
|
Життєвий і творчий шлях письменника. |
повісті «Тисяча журавлів»; |
|||
|
Відомий письменник, лауреат Нобелівської |
наводить приклади утілення в повісті японської етики та естетики; |
|||
|
премії Кавабата Ясунарі – «красою Японії |
доводить прикладами з тексту, що пошук гармонії людини і природи є однією з го- |
|||
|
народжений». |
Відображення |
національної |
ловних проблем твору; |
|
|
етики та естетики в повісті. Гармонія людини і |
висловлює особисте ставлення до проблем, що піднімаються в творі, аргументуючи |
|||
|
природи – одна з головних проблем твору. |
свою точку зору прикладами і цитатами з тексту. |
|||
|
Вишукана простота стилю письменника. |
ТЛ Дає визначення поняття «індивідуальний стиль» письменника; «національний |
|||
|
|
|
|
|
(місцевий) колорит» художнього твору; наводить приклади використання місцевого |
|
|
|
|
|
колориту в тексті повісті «Тисяча журавлів». |
4 |
Габріéль ГАРСÍА МÁРКЕС |
(нар. 1928). |
Учень (учениця): |
||
|
«Сто років самотності» |
|
|
розповідає про головні віхи життєвого і творчого шляху письменника та місце в ньому |
|
|
Життєвий і |
творчий |
шлях |
письменника. |
роману «Сто років самотності»; |
|
Г.Гарсіа Маркес – відомий колумбійський |
висловлює судження про алегоричний сенс зображення історії родини Буендіа в |
|||
|
письменник, |
лауреат |
Нобелівської премії. |
художньому часі й просторі твору; |
|
|
|
|
|
|
17 |
Год. |
Зміст навчального матеріалу |
|
Державні вимоги до рівня підготовки учнів |
||
|
|
|
|
|
|
|
Органічне |
поєднання |
буденного |
й |
розрізняє реальність і вигадку в оповіданні; |
|
фантастичного як характерні риси «магічного |
характеризує підкреслено «буденне» зображення автором фантастичного як характерну |
|||
|
реалізму» в романі «Сто років самотності». |
ознаку «магічного реалізму»; |
|||
|
Проблематика та система образів твору. |
висловлює особисте ставлення до проблем, що піднімаються в творі, аргументуючи |
|||
|
Родина Буендіа у художньому часі й просторі |
свою точку зору прикладами і цитатами з тексту. |
|||
|
твору. |
|
|
|
ТЛ Дає визначення поняття «магічний реалізм»; |
|
|
|
|
|
розповідає про національний колорит художнього твору. |
|
|
|
4. Із літератури кінця ХХ - початку ХХІ століття (8 год.) |
||
2 |
Постмодернізм – одне з найяскравішихлітературних |
Учень (учениця): |
|||
|
явищдругоїполовиниХХст.,йоготеоретичнізасади |
розповідає про соціоісторичні, культурно-філософські та естетичні чинники розвитку |
|||
|
й художня (літературна) практика. Соціоісторичні, |
||||
|
культурно-філософські та естетичні чинники |
постмодернізму в художній літературі; |
|||
|
розвитку постмодернізму в художній літературі. |
називає представників постмодерністської прози та їхні твори; |
|||
|
Основоположні |
принципи |
постмодерністської |
||
|
поетики. |
Найяскравіші |
представники |
наводить приклади втілення елементів постмодерністського мистецтва в масовій |
|
|
постмодерністської прози |
(У.Еко, Дж.Фаулз, |
|||
|
Дж.Барт, Дж.Хеллер, І.Кальвіно, П.Зюскінд, |
культурі. |
|||
|
К.Рансмайр, М.Кундера, М.Павич та ін.). |
ТЛ. Висловлює судження про особливості літератури постмодернізму. |
|||
|
Постмодерністське мистецтво, його стосунки з |
||||
|
елітарною та масовою культурою. |
|
|
||
2 |
МúлорадПÁВИЧ(1929-2009).«Дамаскин» |
|
Учень (учениця): |
||
|
«Перший письменник третього тисячоліття» серб |
розповідає про головні віхи життєвого і творчого шляху письменника та місце в ньому |
|||
|
М.Павич. Утілення в оповіданні «Дамаскин» рис |
оповідання «Дамаскин»; |
|||
|
постмодернізму. Можливість вибору шляхів |
наводить приклади втілення в оповіданні «Дамаскин» рис постмодернізму: «боротьба |
|||
|
читання твору на двох його «перехрестях» (в т.ч. |
за читача» та її засоби: інтенсивне використання фактів візантійської і поствізантійської |
|||
|
на комп’ютері) як вияв характерної для |
культури (зокрема, засобів відтворення «місцевого колориту»: балканських імен і |
|||
|
постмодерністської літератури гри письменника з |
географічних назв, побутових деталей тощо); |
|||
|
текстом і читачем, «відмови від монопольного |
називає та ілюструє прикладами з тексту улюблені художні засоби письменника: |
|||
|
права автора на істину». Інтенсивне використання |
розгорнуті (схожі на барокові) метафори, парадоксальні портрети та пейзажі, |
|||
|
фактів візантійської та поствізантійської культури |
каталогізація, «плетення словес» тощо); |
|||
|
|
|
|
|
18 |
Год. |
Зміст навчального матеріалу |
Державні вимоги до рівня підготовки учнів |
||||||
|
|
|
||||||
|
(«віртуальний історизм») як характерна ознака |
ТЛ Дає визначення поняття «постмодернізм» (як епоху в житті світової літератури і |
||||||
|
творчостіМ.Павича. |
|
|
|
|
культури кінця ХХ - початку ХХІ століття). |
||
2 |
Пáтрік Зюскінд. «Запахи, або Історія одного |
Учень (учениця): |
||||||
|
вбивці» |
|
|
|
|
|
|
розповідає про головні віхи життєвого і творчого шляху письменника та місце в ньому |
|
Життєвий і творчий шлях письменника. Риси |
повісті «Запахи, або Історія одного вбивці»; |
||||||
|
постмодернізму в повісті «Запахи, або Історія |
з’ясовує та називає основні етапи розвитку сюжету; |
||||||
|
одного вбивці»: «віртуальний |
історизм» |
формулює судження про значення фінальної сцени твору для розуміння ідеї твору; |
|||||
|
(«імітація» |
світогляду |
Франції |
доби |
характеризує головного персонажа; |
|||
|
Просвітництва); захоплюючий |
детективний |
висловлює особисте ставлення до проблем, що піднімаються в творі, аргументуючи |
|||||
|
сюжет, можливість багатьох варіантів |
свою точку зору прикладами і цитатами з тексту; |
||||||
|
інтерпретації тощо. Образ Гренуя та його |
наводить приклади втілення в повісті рис постмодернізму. |
||||||
|
літературні прототипи (крихітка Цахес, |
ТЛ Дає визначення поняття «постмодернізм» (як доби в житті світової літератури і |
||||||
|
персонажі Ч.Діккенса і т.д.). |
|
|
культури кінця ХХ - початку ХХІ століття); |
||||
2 |
Сучасний літературний процес (огляд) |
|
Учень (учениця): |
|||||
|
Співіснування і взаємодія різних стилів, |
висловлює своє ставлення до творів сучасної літератури, обраних |
||||||
|
напрямів, течій. «Утеча культури на |
учителем/школярами для розгляду в класі; |
||||||
|
університетські кафедри», виживання і |
порівнює сучасні художні тексти з творами, розглянутими в процесі вивчення предмета |
||||||
|
конкуренція художньої літератури з «відео», |
«Світова (світова) література»; |
||||||
|
«мультимедіа», Інтернетом та іншими |
аналізує й інтерпретує конкретний сучасний літературний твір; |
||||||
|
реаліями сучасності: «від Інтернету до |
|||||||
|
Гуттенберга» (У.Еко). |
|
|
|
|
висловлює свої судження про роль художньої літератури в житті сучасної людини. |
||
|
Помітні сучасні літературні явища: творчість |
|||||||
|
Ричарда Баха, Патріка Зюскінда, Паоло |
|
||||||
|
Коельо, Італо Кальвіно, Мілана Кундери, |
|
||||||
|
Харукі Муракамі, Януша Вишневського та ін. |
|
||||||
|
|
|
|
|
5. Узагальнення та систематизація вивченого матеріалу (4 год.) |
|||
1 |
Найвидатніші |
здобутки |
|
світової |
літератури |
Учень (учениця): |
||
|
доби |
античності, |
Середньовіччя |
та |
називає та дає загальну характеристику найвидатніших явищ світової літератури цих |
|||
|
Відродження |
|
|
|
|
|
епох (див. програму 8 класу), їхні характерні ознаки і висловлює судження про них. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ТЛ Дає визначення зазначених у програмі понять. |
|
|
|
|
|
|
|
|
19 |
|
Год. |
Зміст навчального матеріалу |
Державні вимоги до рівня підготовки учнів |
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
Найвидатніші |
здобутки |
світової літератури |
Учень (учениця): |
||
|
|
ХVII і ХVIIІ |
століть, а |
також ХІХ століття |
називає та дає загальну характеристику найвидатніших явищ світової літератури цих |
||
|
|
(доба романтизму) |
|
епох (див. програму 9 класу), їхні характерні ознаки і висловлює судження про них. |
|||
|
|
|
|
|
ТЛ Дає визначення зазначених у програмі понять. |
||
|
1 |
Найвидатніші |
здобутки |
світової літератури |
Учень (учениця): |
||
|
|
ХІХ століття (доби реалізму та раннього |
називає та дає загальну характеристику найвидатніших явищ світової літератури цих |
||||
|
|
модернізму) |
|
|
епох (див. програми 10 класів), їхні характерні ознаки і висловлює судження про них. |
||
|
|
|
|
|
ТЛ Дає визначення зазначених у програмі понять. |
||
|
1 |
Найвидатніші здобутки світової літератури ХХ |
Учень (учениця): |
||||
|
|
– початку ХХІ століття (у т.ч. сучасного |
називає та дає загальну характеристику найвидатніших явищ світової літератури цієї |
||||
|
|
літературного процесу) |
|
доби (див. програми 11 класів), їхні характерні ознаки і висловлює судження про них. |
|||
|
|
|
|
|
ТЛ Дає визначення зазначених у програмі понять. |
||
|
1-2 вірша за вибором учня. |
Для вивчення напам’ять |
|||||
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА ДЛЯ ЧИТАННЯ |
|||
|
|
|
|
|
|||
|
Айтматов Ч. І понад вік триває день. |
|
Кальвіно І. Коли однієї зимової ночі подорожній… |
||||
|
Акутагава Рюноске. Новели. |
|
|
Камю А. Міф про Сізіфа |
|
||
|
Ануй Ж. Жайворонок |
|
|
Купрін О. Гранатовий браслет. Олеся |
|
||
|
Апдайк Дж. Кентавр |
|
|
Лондон Джек. Мартін Іден |
|
||
|
Бах Р. Чайка Джонатан Лівінгстон |
|
Манн Т. Доктор Фаустус. Маріо і чарівник |
|
|||
|
Беккет С. Чекаючи на Годо |
|
|
Маяковський В. Поезії |
|
||
|
Белль Г. Очима клоуна |
|
|
Моем С. Театр |
|
||
|
Биков В. Альпійська балада. Знак біди |
|
Моруа А. Белетризовані біографії письменників |
|
|||
|
Борхес Х.Л. Оповідання. Есе |
|
|
Набоков В. Дар |
|
||
|
Бредбері Р. 451 градус за Фаренгейтом. Новели |
|
Незвал В. Поезії |
|
|||
|
Брехт Б. Матінка Кураж та її діти |
|
Оден В.Г. Поезії |
|
|||
|
Булгаков М. Дні Турбіних. Собаче серце |
|
Орвелл Дж. 1984. Скотоферма |
|
|||
|
|
|
|
|
20 |
|
|
